Особливості вибуття окремих видів запасів
(ПММ, бланки суворої звітності, тара)
Попередній номер нашої газети (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 14) було присвячено такій важливій темі, як вибуття запасів, і в ньому ми в усіх подробицях розглянули особливості відображення в бухгалтерському обліку та нюанси податкового обліку при здійсненні відповідних операцій.
Зрозуміло, що ця тема настільки багатогранна, що вичерпати її повністю здається неможливим, але ми вміємо осягнути неосяжне і з цією метою пропонуємо вашій увазі рекомендації щодо бухгалтерського та податкового обліку операцій, пов’язаних з вибуттям запасів – у розрізі окремих їх видів, і зокрема ПММ, бланків суворої звітності та тари.
Марина КОВЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Використання ПММ
Пально-мастильні матеріали (далі — ПММ) насамперед використовуються для власних потреб, адже без них неможливо здійснити господарську діяльність. Крім цього, ПММ можуть реалізовуватися підприємствами на сторону. Розглянемо особливості обліку цих найпоширеніших варіантів вибуття.
Бухгалтерський облік
Фактично витрачені ПММ включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), їх списують з кредиту субрахунку 203 «Паливо» на рахунки 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати». Якщо транспортний засіб використовується для адміністративних потреб або з метою збуту продукції, ПММ списують на рахунки 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут».
При використанні пального у
власній господарській діяльності, документом, який підтверджує витрату ПММ, є подорожній лист і товарно-транспортні накладні, що додаються до нього. Проте на собівартість продукції таке списання провадиться тільки в межах норм. При визначенні нормативної витрати пального використовуються Норми витрат пального та мастильних матеріалів для автомобільного транспорту, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 р. № 43 (далі — Норми витрат ПММ). У цьому документі передбачено систему коефіцієнтів коригування норм витрат пального, зокрема надбавки за роботу взимку, які застосовуються залежно від фактичної температури повітря, за роботу автомобіля в умовах міста — залежно від кількості населення тощо. При роботі в зимових умовах згідно з п.п. 3.1.1 Норм витрат ПММ застосовуються такі надбавки:при температурі від 0 °С до -10 °С — до 5 %;
від -10 °С до -20 °С — від 5 % до 10 %;
від -20 °С і нижче — від 10 % до 15 %.
Зазначимо, що перевитрати ПММ на валові витрати не відносять, немає щодо них і податкового кредиту.
Приклад.
У місті з населенням 1 млн чол. підприємство експлуатує легковий автомобіль ВАЗ-21043. Протяжність його маршруту згідно з показаннями спідометра — 100 км при температурі повітря протягом місяця -5...-7 °С. Автомобіль перебуває в експлуатації 9 років. За січень 2007 року було витрачено 13 л бензину.Згідно з
п. 4.1 Норм витрат ПММ нормативна витрата пального визначається за формулою:QH = 0,01 х HS х S х (1 + 0,01 х K
S) ,де QH — нормативна витрата пального, л;
HS — базова лінійна норма витрати пального — 9,1 л/100 км (таблиця А-2
Норм витрат ПММ);S — пробіг автомобіля — 100 км;
K
S — сумарний коригуючий коефіцієнт, % (роз-діл 3 Норм витрат ПММ), що дорівнює +25 % :+10 % (при кількості населення від 0,5 до 1,0 млн чол.);
+10 % (при експлуатації автомобіля більше 8 років);
+5 % (при експлуатації при температурі від 0 °С до -10 °С).
QH = 0,01 х 9,1 х 100 х (1 + 0,01 х (10 + 10 + 5)) = 11,4 (л).
Щодо
реалізації ПММ, то у підприємства виникає дохід, для відображення якого передбачено субрахунки:— 702 «Дохід від реалізації товарів», використовується торговельними підприємствами;
— 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів», застосовується у разі реалізації ПММ, первісно придбаних для власних господарських потреб.
Витрати в бухгалтерському обліку визнаються одночасно з отриманням доходу, для якого їх було здійснено, та відображаються на субрахунках:
902 «Собівартість реалізованих товарів» — застосовується торговельними підприємствами;
943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів» — використовується підприємствами всіх видів діяльності.
Податковий облік
При придбанні ПММ для господарських потреб підприємство збільшує валові витрати, з подальшим включенням їх вартості до розрахунку приросту (убутку) ТМЦ згідно з
п. 5.9 Закону про податок на прибуток. Виняток становлять ПММ для легкових автомобілів, у цьому випадку треба враховувати 50 % обмеження при відображенні валових витрат, яке встановлено п.п. 5.4.10 Закону про податок на прибуток. У будь-якому разі податковий кредит покупець ПММ відображає в повному обсязі.При
реалізації ПММ валовий дохід виникає за першою подією згідно з п.п. 11.3.1 Закону про податок на прибуток, тобто на дату відвантаження або на дату отримання оплати. Виняток становить дохід від реалізації пального, сплаченого за рахунок бюджетних коштів, він визнається при отриманні компенсації (п.п. 11.3.5 Закону про податок на прибуток).І ще один момент. Якщо раніше продавці дизпалива при нарахуванні ПДВ могли застосовувати
касовий метод (податкові зобов’язання виникали на дату отримання грошових коштів або іншої компенсації) згідно зі ст. 3 Закону № 1521, то з набранням чинності Законом № 2505 усе змінилося. Тепер п. 11.4 Закону про ПДВ викладено в новій редакції. Там зазначено: якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, установлюються правила обкладення ПДВ відмінні від тих, які встановлено в Законі про ПДВ, то пріоритет мають норми Закону про ПДВ (винятки становлять деякі міжнародні договори). Це означає, що касовий метод відносно дизпалива не застосовується.Розглянемо на умовному числовому прикладі застосування правил бухгалтерського та податкового обліку операцій щодо використання ПММ.
| Первинний документ | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | Податковий облік, грн. | ||
| Дт | Кт | ВД | ВВ | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Використання ПММ для власних потреб | ||||||
| Зведена відомість обліку витрат ПММ за місяць | Списано суму фактично використаного вантажним автомобілем палива (у межах норм) для цілей виробництва | 23 | 203 | 1500 | — | — * |
| * У подальшому ПММ братимуть участь у підрахунку матеріальної складової за п. 5.9 Закону про податок на прибуток | ||||||
| Картка обліку витрат палива, особиста картка водія | Відображено суму перевитрати ПММ | 947 | 203 | 200 | — | -200* |
| * Валові витрати коригуються через розрахунок приросту (убутку) ТМЦ шляхом відображення всієї суми недостачі в графі 4 таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток. | ||||||
| Бухгалтерська довідка | Відкориговано податковий кредит, що відноситься на суму наднормативної витрати ПММ методом «червоне сторно» | 641 | 644 | 40 | — | — |
| Бухгалтерська довідка | Віднесено на витрати відкориговану суму ПДВ | 947 | 644 | 40 | — | — |
| Бухгалтерська довідка | Списано перевитрати на фінансовий результат підприємства | 791 | 947 | 240 | — | — |
Використання бланків суворої звітності
Списання бланків суворої звітності (далі — БСЗ) відбувається внаслідок їх використання в господарській діяльності, псування, нестачі.
Бухгалтерський облік
Бланки суворої звітності значаться на субрахунку 209 «Інші матеріали» — за вартістю придбання, а також на позабалансовому рахунку 08 «Бланки суворого обліку» — за умовною вартістю, зокрема:
— за номінальною вартістю, зазначеною на бланках;
— за вартістю бланків, установленою законодавством;
— за вартістю придбання.
При вибутті бланки списуються із субрахунку 209 «Інші матеріали» на суму, що дорівнює
вартості придбання, а от із рахунка 08 «Бланки суворого обліку» — за номінальною вартістю бланків. Якщо на бланках її не зазначено, то за вартістю придбання чи вартістю, установленою законодавством. Собівартість використаних у господарській діяльності БСЗ списується на рахунки 23, 91, 92, 93, 94.
Податковий облік
Бланки суворої звітності включаються до складу валових витрат та беруть участь у перерахунку запасів за
п. 5.9 Закону про податок на прибуток.Нагадаємо, що для списання використаних бланків на підприємстві створюється спеціальна комісія, яка проводить перевірку цих бланків. За результатами перевірки складається «Акт на списання використаних бланків суворої звітності» за формою № СЗ-3 (далі — Акт списання ф. № СЗ-3), наведеною в
наказі Мінстату від 27.10.95 р. № 67. Акт списання ф. № СЗ-3 складається на кожну матеріально відповідальну особу на підставі даних реєстраційних журналів (у них реєструються видані та використані БСЗ).На
зіпсовані БСЗ складається такий самий Акт списання ф. № СЗ-3. Зауважимо, що бланки обов’язково додаються до акта, інакше їх може бути віднесено до таких, яких не вистачає.Затверджені членами комісії акти здаються до бухгалтерії підприємства, саме на підставі цих документів провадиться
списання БСЗ з підзвіту матеріально відповідальних осіб.Щодо списання
бланків довіреностей, то для цього також створюється комісія, яка перевіряє використання виписаних бланків, а також повернення невикористаних. При цьому складається «Акт списання бланків довіреностей» за формою № М-2а, наведеною в додатку № 3 до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну від 16.05.96 р. № 99 (далі — Інструкція про довіреності). Невикористані бланки довіреності мають додаватися до акта. Списання довіреностей провадиться не рідше ніж 1 раз на квартал (п. 14 Інструкції про довіреності).Певні особливості має і списання бланків трудових книжок та вкладишів до них. Так, на зіпсовані бланки складається акт за типовою формою № П-11, затвердженою
наказом Мінстату від 27.10.95 р. № 277.У разі виявлення нестачі БСЗ установлюється її причина та винні особи. Визначається розмір збитку, що відшкодовується стосовно бланків, яких не вистачає, або
зіпсованих у таких розмірах:— у
п’ятикратному розмірі від вартості бланків, зазначеної безпосередньо на них або установленої законодавством (наприклад, кожний загублений бланк довіреності відшкодовується винною особою в сумі 7,50 грн. (1,5 х 5));— у
п’ятдесятикратному розмірі від вартості придбання бланків, якщо на них не зазначено номінальну вартість або її не встановлено законодавством.Наведемо приклад відображення операцій з бланками суворої звітності в податковому та бухгалтерському обліку.
| Первинний документ | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | Податковий облік, грн. | ||
| Дт | Кт | ВД | ВВ | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Використання бланків суворої звітності, придбаних платником ПДВ | ||||||
| «Акт списання бланків довіреностей» за формою № М-2а | Наприкінці кварталу списано використані бланки довіреностей (30 шт.) | 92 | 209 | 9,60 | — | — * |
| * Вартість таких бланків зменшує залишок запасів на кінець звітного періоду для перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток. | ||||||
| Акт втрати довіреності | Списано суму загублених бланків на витрати операційної діяльності (2 шт. х 0,32 грн. = 0,64 грн.) | 947 | 209 | 0,64 | — | -0,64* |
| * Вартість загублених бланків виключається з валових витрат через графу 4 таблиці 1 додатка К1/1 при перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток. | ||||||
| Акт втрати довіреності | Коригування податкового кредиту щодо ПДВ у частині, що припадає на загублені бланки (2 шт. х 0,06 грн. = 0,12 грн.) (методом «червоне сторно» | 641 | 644 | 0,12 | — | — |
| Акт втрати довіреності | Суму коригування податкового кредиту включено до витрат | 947 | 644 | 0,12 | — | — |
| Бухгалтерська довідка | Віднесено суму збитку на винну особу | 375 | 716 | 15 | — * | — |
| * Згідно з п.п. 4.2.3 Закону про податок на прибуток суми компенсації прямих витрат не включаються до ВД, якщо їх не було віднесено таким платником до складу валових витрат. | ||||||
| Розрахункова відомість, розрахунково-платіжна відомість | Суму до відшкодування утримано із заробітку працівника | 661 | 375 | 15 | — | — |
| Бухгалтерська довідка | Визначено суму відшкодування збитку, що підлягає перерахуванню до бюджету | 716 | 642 | 14,24 | — | — |
| Платіжне доручення | Перераховано до бюджету частину суми відшкодування збитку | 642 | 311 | 14,24 | — | — |
| Бухгалтерська довідка | Списано витрати та доходи на фінансовий результат | 791 | 92 | 9,60 | — | — |
Вибуття тари
Залежно від кратності використання тара поділяється на одноразову та багатооборотну, остання, у свою чергу може бути незворотною та зворотною.
Бухгалтерський облік
При вибутті
одноразової, а також незворотної тари (звільнення від повернення встановлено в договорі) її вартість згідно з Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку запасів, затвердженими наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2 («Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 14), включається до:— виробничої собівартості готової продукції, якщо вона використовується для затарювання готової продукції безпосередньо в процесі виробництва. Цю операцію буде відображено за дебетом рахунка 23 «Виробництво» в кореспонденції з кредитом рахунка 204 «Тара й тарні матеріали»;
— витрат на збут, якщо тара використовується для затарювання товарів, готової продукції та інших запасів на складах, при цьому буде зроблено запис за дебетом рахунка 93 «Витрати на збут» та кредитом субрахунку 204 «Тара й тарні матеріали» або субрахунку 284 «Тара під товарами»;
— собівартості реалізованих виробничих запасів, якщо вартість тари не включено до первісної вартості реалізованої готової продукції, товарів. При цьому буде зроблено запис за дебетом субрахунку 943 «Собівартість реалізованих запасів» та кредитом субрахунків 204 «Тара й тарні матеріали», 284 «Тара під товарами».
Після відвантаження товару, а також готової продукції покупцю підприємство нараховує дохід, при цьому використовуються субрахунки 701 «Дохід від реалізації готової продукції», 702 «Дохід від реалізації товарів», 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів».
Якщо в договорі передбачено повернення тари постачальнику, то така тара називається
зворотною. При цьому важливим моментом в обліку операцій зі зворотною тарою є перехід права власності на неї.Так, при передачі зворотної тари, визначеної тільки
родовими ознаками (скляні пляшки) право власності на тару переходить до покупця, у бухгалтерському обліку робиться запис за дебетом субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» та кредитом субрахунку 204 «Тара й тарні матеріали» або субрахунку 284 «Тара під товарами». Сума отриманої застави за зворотну тару відображається на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» в кореспонденції з субрахунком 311 «Поточні рахунки в національній валюті». Крім того, сума застави обліковується на рахунку 06 «Гарантії та забезпечення отримані».Інша річ, якщо при реалізації продукції (товару) в тарі, яка наділена
індивідуальними ознаками (металеві контейнери, кеги з-під пива), договором передбачено, що право власності на тару залишається за постачальником, оскільки він зацікавлений у поверненні саме тієї тари, яку було надано раніше. Як правило, така тара використовується власником протягом періоду, що перевищує рік, і обліковується на субрахунку 115 «Інвентарна тара». При реалізації товару вона з балансу не списується. Сума отриманої застави за тару відображається за дебетом субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» та кредитом субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», а також на позабалансовому субрахунку 06 «Гарантії та забезпечення отримані».Бувають ситуації, коли тара з тих або інших причин стає непридатною, тоді на підприємстві постійно діючою комісією складається акт списання тари: за формою №
ОЗ-3 — для інвентарної тари, у довільній формі — для тари, що значиться у складі запасів.Для відображення списання інвентарної тари застосовується субрахунок 976 «Списання необоротних активів», а для списання тари, яка значиться у складі запасів — субрахунок 977 «Інші витрати звичайної діяльності».
Податковий облік
При реалізації товару в
одноразовій або незворотній тарі показується валовий дохід та нараховуються зобов’язання щодо ПДВ у загальному порядку.Так само за правилом першої події виникає валовий дохід і при реалізації тари, що наділена
родовими ознаками. А от при передачі інвентарної тари валові доходи не виникають, оскільки немає переходу права власності на неї від продавця до покупця.Одноразова, незворотна та зворотна тара з переходом права власності виключається зі складу запасів при перерахунку за
п. 5.9 Закону про податок на прибуток. Індивідуальна тара вартістю більше 1000 грн. та строком використання, що перевищує 365 днів, залишається на балансі підприємства та продовжує амортизуватися.Щодо ПДВ, то на зворотну тару згідно з
п. 4.6 Закону про ПДВ податкові зобов’язання не нараховуються, проте для цього необхідно дотримати ряд умов. Докладніше про це див. статтю «Оподаткування операцій з тарою: ПДВ» // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 38, с. 12.Балансова вартість основних фондів групи 3
не змінюється в разі списання інвентарної тари, що ураховується у складі цієї групи (п.п. 8.4.8 Закону про податок на прибуток).А от стосовно ПДВ, то згідно з
п. 4.9 Закону про ПДВ при ліквідації основних фондів за самостійним рішенням платника необхідно нарахувати податкові зобов’язання виходячи зі звичайних цін. Проте цього робити не доведеться, якщо буде складено акт на списання основних засобів (ф. № ОЗ-3), а також наявним буде висновок відповідної експертної комісії про неможливість використання основних фондів за первісним призначенням унаслідок невідповідності існуючим технічним чи експлуатаційним нормам, або неможливості здійснення ремонту* (див. лист ДПАУ від 06.05.2001 р. № 2235/6/16-1215-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2001, № 45). При списанні тари унаслідок технічного зносу податкові зобов’язання щодо ПДВ не нараховуються згідно з абзацом другим п. 4.9 Закону про ПДВ при належному документальному оформленні* ліквідації інвентарної тари. Щодо податкового кредиту, то його коригувати не потрібно, оскільки податковий кредит не залежить від валових витрат, хоча податківці у своєму листі від 20.06.2006 р. № 6744/6/16/1515-26 дотримуються іншої думки.* Податківці наполягають, щоб ці документи подавали до ДПІ разом з декларацією з ПДВ.
— Прим. ред.Розглянемо на прикладі облік вибуття тари на виробничому та торговельному підприємствах.
| Первинний документ | Зміст операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн. | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1. Відвантаження зворотної тари торговельним підприємством* | ||||||
| * У цьому випадку обороти щодо товарів і тари розмежовано, проте часто повернення тари продавцю не передбачається. Як наслідок, зворотною така тара вважатися не може, а отже, від зобов’язань щодо ПДВ вона не звільняється. Докладніше про це дивіться статтю «Тара в роздробі: ПДВ-особливості | ||||||
| Отримання партії пива від постачальника | ||||||
| Прибутковий ордер | 1. Отримано пиво | 282 | 631 | 1600 | — | 1600 |
| Податкова накладна постачальника | 2. Відображено податковий кредит щодо ПДВ | 641 | 631 | 320 | — | — |
| Прибутковий ордер | 3. Оприбутковано скляні пляшки | 284/1 | 685 | 200 | — | 200 |
| Прибутковий ордер | 4. Оприбутковано ящики | 284/1 | 685 | 125 | — | 125 |
|
| 5. Перераховано грошові кошти постачальнику: |
|
|
|
|
|
| Платіжне доручення | — в оплату за пиво | 631 | 311 | 1920 | — | — |
| Платіжне доручення | — у сумі застави за зворотну тару (без ПДВ) | 377 | 311 | 325 | — | — |
| Платіжне доручення | 6. Суму застави відображено в позабалансовому обліку | 05 | — | 325 | — | — |
| Бухгалтерська довідка | 7. На товар, що надійшов, нараховано торгову націнку | 282 | 285 | 800 | — | — |
| Продаж пива покупцям | ||||||
| Чек РРО | 8. Реалізовано пиво покупцям | 301 | 702 | 2400 | 2000 | — |
| Чек РРО | 9. Відображено податкові зобов’язання щодо ПДВ | 702 | 641 | 400 | — | — |
| Чек РРО | 10. Відображено оплату покупцем заставної вартості склотари | 301 | 685 | 200 | 200 | — |
| Чек РРО | 11. Відображено передачу склотари під товаром покупцям | 377 | 284/1 | 200 | — | — |
| Чек РРО | 12. Відображено за балансом суму отриманої від покупців застави за тару | 06 | — | 200 | — | — |
| Повернення склотари покупцями | ||||||
| Чек РРО (РРО в операції «службова видача») | 13. Повернено склотару покупцями | 284/2 | 377 | 200 | — | 200 |
| Чек РРО (РРО в операції «службова видача») | 14. Покупцям повернено заставну вартість склотари | 685 | 301 | 200 | — | — |
| Чек РРО (РРО в операції «службова видача») | 15. Суму поверненої покупцям застави списано з позабалансового обліку | — | 06 | 200 | — | — |
| Повернення склотари постачальнику | ||||||
| Накладна на відпуск | 16. Постачальнику повернено скляні пляшки | 685 | 284/2 | 200 | 200 | — |
| Накладна на відпуск | 17. Постачальнику повернено ящики | 685 | 284/1 | 125 | 125 | — |
| Банківська виписка | 18. Постачальник повернув магазину заставу за тару | 311 | 377 | 325 | — | — |
| Банківська виписка | 19. Суму застави списано з позабалансового обліку | — | 05 | 325 | — | — |
| У кінці місяця | ||||||
| Бухгалтерська довідка | 20. Списано собівартість реалізованого пива | 902 | 282 | 1600 | — | — |
| Бухгалтерська довідка | 21. Списано суму торгової націнки, що припадає на реалізований товар | 285 | 282 | 800 | — | — |
| 2. Відвантаження зворотної тари виробничим підприємством | ||||||
| Накладна на відпуск | Відображено дохід за відвантажене покупцю пиво в кегах | 361 | 701 | 3600 | 3000 | — |
| Податкова накладна | Нараховано податкові зобов’язання щодо ПДВ | 701 | 641 | 600* | — | — |
| * Податкові зобов’язання щодо ПДВ нараховуються тільки на вартість пива (без вартості тари, згідно з п. 4.6 Закону про ПДВ). | ||||||
| Банківська виписка | Отримано оплату за відвантажене пиво | 311 | 361 | 3600 | — | — |
| Банківська виписка | Отримано заставу за тару | 311 | 377 | 800 | — * | — |
| * Валовий дохід не виникає, оскільки зворотна тара має індивідуальні ознаки і згідно з домовленістю сторін не передається у власність покупцю. | ||||||
| Банківська виписка | У позабалансовому обліку відображено отримання забезпечення | 06 | — | 800 | — | — |
| Бухгалтерська довідка | Списано собівартість реалізованого пива | 901 | 26 | 2500 | — | — |
| Бухгалтерська довідка | Списано доходи та витрати на фінансовий результат | 701 | 791 | 3000 | — | — |
| 3. Списання тари, що стала непридатною | ||||||
| Списання інвентарної тари | ||||||
| Акт на списання | Списано нарахований знос за контейнер | 132 | 115 | 1400 | — | — |
| Акт на списання | Списано залишкову вартість контейнера | 976 | 115 | 100* | — | — |
| * Податкові зобов’язання щодо ПДВ не нараховуються згідно з абзацом другим п. 4.9 Закону про ПДВ при належному документальному оформленні ліквідації інвентарної тари. Щодо податкового кредиту, то його коригувати не потрібно, оскільки податковий кредит не залежить від валових витрат, хоча податківці у своєму листі від 20.06.2006 р. № 6744/6/16/1515-26 дотримуються іншої думки. | ||||||
| Прибутковий ордер | Оприбутковано металобрухт, що залишився від контейнера за ціною можливої реалізації | 209 | 746 | 20 | — | — * |
| * Вартість матеріальних цінностей, отриманих в результаті ліквідації, не включається до валових витрат та відповідно не бере участі в перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток (див. лист ДПАУ від 02.03.2006 р. № 1197/Х15-0314 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 27). | ||||||
| Бухгалтерська довідка | Величину доходів та витрат списано на фінансовий результат | 793 | 976 | 100 | — | — |
| Списання тари, що перебуває у складі запасів | ||||||
| Акт списання в довільній формі | Списано паперові мішки | 977 | 204 | 180 | — | — |
| Прибутковий ордер | Оприбутковано макулатуру за ціною можливої реалізації | 209 | 746 | 10 | — | — |
| Накладна на відпуск | Макулатуру реалізовано | 361 | 712 | 12 | 10 | — |
| Податкова накладна | Нараховано податкові зобов’язання щодо ПДВ | 712 | 641 | 2 | — | — |
| Бухгалтерська довідка | Списано собівартість макулатури | 943 | 209 | 10 | — | — |
| Прибутковий касовий ордер | Отримано грошові кошти за відходи | 301 | 361 | 12 | — | — |
