Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Особливості вибуття окремих видів запасів (ПММ, бланки суворої звітності, тара)

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Лютий, 2007/№ 15
В обраному У обране
Друк
Стаття

Особливості вибуття окремих видів запасів

(ПММ, бланки суворої звітності, тара)

 

Попередній номер нашої газети (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 14) було присвячено такій важливій темі, як вибуття запасів, і в ньому ми в усіх подробицях розглянули особливості відображення в бухгалтерському обліку та нюанси податкового обліку при здійсненні відповідних операцій.

Зрозуміло, що ця тема настільки багатогранна, що вичерпати її повністю здається неможливим, але ми вміємо осягнути неосяжне і з цією метою пропонуємо вашій увазі рекомендації щодо бухгалтерського та податкового обліку операцій, пов’язаних з вибуттям запасів – у розрізі окремих їх видів, і зокрема ПММ, бланків суворої звітності та тари.

Марина КОВЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Використання ПММ

Пально-мастильні матеріали (далі — ПММ) насамперед використовуються для власних потреб, адже без них неможливо здійснити господарську діяльність. Крім цього, ПММ можуть реалізовуватися підприємствами на сторону. Розглянемо особливості обліку цих найпоширеніших варіантів вибуття.

 

Бухгалтерський облік

Фактично витрачені ПММ включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), їх списують з кредиту субрахунку 203 «Паливо» на рахунки 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати». Якщо транспортний засіб використовується для адміністративних потреб або з метою збуту продукції, ПММ списують на рахунки 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут».

При використанні пального у

власній господарській діяльності, документом, який підтверджує витрату ПММ, є подорожній лист і товарно-транспортні накладні, що додаються до нього. Проте на собівартість продукції таке списання провадиться тільки в межах норм. При визначенні нормативної витрати пального використовуються Норми витрат пального та мастильних матеріалів для автомобільного транспорту, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 р. № 43 (далі — Норми витрат ПММ). У цьому документі передбачено систему коефіцієнтів коригування норм витрат пального, зокрема надбавки за роботу взимку, які застосовуються залежно від фактичної температури повітря, за роботу автомобіля в умовах міста — залежно від кількості населення тощо. При роботі в зимових умовах згідно з п.п. 3.1.1 Норм витрат ПММ застосовуються такі надбавки:

при температурі від 0 °С до -10 °С — до 5 %;

від -10 °С до -20 °С — від 5 % до 10 %;

від -20 °С і нижче — від 10 % до 15 %.

Зазначимо, що перевитрати ПММ на валові витрати не відносять, немає щодо них і податкового кредиту.

Приклад.

У місті з населенням 1 млн чол. підприємство експлуатує легковий автомобіль ВАЗ-21043. Протяжність його маршруту згідно з показаннями спідометра — 100 км при температурі повітря протягом місяця -5...-7 °С. Автомобіль перебуває в експлуатації 9 років. За січень 2007 року було витрачено 13 л бензину.

Згідно з

п. 4.1 Норм витрат ПММ нормативна витрата пального визначається за формулою:

QH = 0,01 х HS х S х (1 + 0,01 х K

S) ,

де QH — нормативна витрата пального, л;

HS — базова лінійна норма витрати пального — 9,1 л/100 км (таблиця А-2

Норм витрат ПММ);

S — пробіг автомобіля — 100 км;

K

S — сумарний коригуючий коефіцієнт, % (роз-діл 3 Норм витрат ПММ), що дорівнює +25 % :

+10 % (при кількості населення від 0,5 до 1,0 млн чол.);

+10 % (при експлуатації автомобіля більше 8 років);

+5 % (при експлуатації при температурі від 0 °С до -10 °С).

QH = 0,01 х 9,1 х 100 х (1 + 0,01 х (10 + 10 + 5)) = 11,4 (л).

Щодо

реалізації ПММ, то у підприємства виникає дохід, для відображення якого передбачено субрахунки:

— 702 «Дохід від реалізації товарів», використовується торговельними підприємствами;

— 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів», застосовується у разі реалізації ПММ, первісно придбаних для власних господарських потреб.

Витрати в бухгалтерському обліку визнаються одночасно з отриманням доходу, для якого їх було здійснено, та відображаються на субрахунках:

902 «Собівартість реалізованих товарів» — застосовується торговельними підприємствами;

943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів» — використовується підприємствами всіх видів діяльності.

 

Податковий облік

При придбанні ПММ для господарських потреб підприємство збільшує валові витрати, з подальшим включенням їх вартості до розрахунку приросту (убутку) ТМЦ згідно з

п. 5.9 Закону про податок на прибуток. Виняток становлять ПММ для легкових автомобілів, у цьому випадку треба враховувати 50 % обмеження при відображенні валових витрат, яке встановлено п.п. 5.4.10 Закону про податок на прибуток. У будь-якому разі податковий кредит покупець ПММ відображає в повному обсязі.

При

реалізації ПММ валовий дохід виникає за першою подією згідно з п.п. 11.3.1 Закону про податок на прибуток, тобто на дату відвантаження або на дату отримання оплати. Виняток становить дохід від реалізації пального, сплаченого за рахунок бюджетних коштів, він визнається при отриманні компенсації (п.п. 11.3.5 Закону про податок на прибуток).

І ще один момент. Якщо раніше продавці дизпалива при нарахуванні ПДВ могли застосовувати

касовий метод (податкові зобов’язання виникали на дату отримання грошових коштів або іншої компенсації) згідно зі ст. 3 Закону № 1521, то з набранням чинності Законом № 2505 усе змінилося. Тепер п. 11.4 Закону про ПДВ викладено в новій редакції. Там зазначено: якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, установлюються правила обкладення ПДВ відмінні від тих, які встановлено в Законі про ПДВ, то пріоритет мають норми Закону про ПДВ (винятки становлять деякі міжнародні договори). Це означає, що касовий метод відносно дизпалива не застосовується.

Розглянемо на умовному числовому прикладі застосування правил бухгалтерського та податкового обліку операцій щодо використання ПММ.

 

Первинний документ

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік, грн.

Дт

Кт

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

7

Використання ПММ для власних потреб

Зведена відомість обліку витрат ПММ за місяць

Списано суму фактично використаного вантажним автомобілем палива (у межах норм) для цілей виробництва

23

203

1500

— *

* У подальшому ПММ братимуть участь у підрахунку матеріальної складової за п. 5.9 Закону про податок на прибуток

Картка обліку витрат палива, особиста картка водія

Відображено суму перевитрати ПММ

947

203

200

-200*

* Валові витрати коригуються через розрахунок приросту (убутку) ТМЦ шляхом відображення всієї суми недостачі в графі  4 таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток.

Бухгалтерська довідка

Відкориговано податковий кредит, що відноситься на суму наднормативної витрати ПММ методом «червоне сторно»
(200 х 20 % = 40 грн.)

641

644

40

Бухгалтерська довідка

Віднесено на витрати відкориговану суму ПДВ

947

644

40

Бухгалтерська довідка

Списано перевитрати на фінансовий результат підприємства

791

947

240

 

Використання бланків суворої звітності

Списання бланків суворої звітності (далі — БСЗ) відбувається внаслідок їх використання в господарській діяльності, псування, нестачі.

 

Бухгалтерський облік

Бланки суворої звітності значаться на субрахунку 209 «Інші матеріали» — за вартістю придбання, а також на позабалансовому рахунку 08 «Бланки суворого обліку» — за умовною вартістю, зокрема:

— за номінальною вартістю, зазначеною на бланках;

— за вартістю бланків, установленою законодавством;

— за вартістю придбання.

При вибутті бланки списуються із субрахунку 209 «Інші матеріали» на суму, що дорівнює

вартості придбання, а от із рахунка 08 «Бланки суворого обліку» — за номінальною вартістю бланків. Якщо на бланках її не зазначено, то за вартістю придбання чи вартістю, установленою законодавством. Собівартість використаних у господарській діяльності БСЗ списується на рахунки 23, 91, 92, 93, 94.

 

Податковий облік

Бланки суворої звітності включаються до складу валових витрат та беруть участь у перерахунку запасів за

п. 5.9 Закону про податок на прибуток.

Нагадаємо, що для списання використаних бланків на підприємстві створюється спеціальна комісія, яка проводить перевірку цих бланків. За результатами перевірки складається «Акт на списання використаних бланків суворої звітності» за формою № СЗ-3 (далі — Акт списання ф. № СЗ-3), наведеною в

наказі Мінстату від 27.10.95 р. № 67. Акт списання ф. № СЗ-3 складається на кожну матеріально відповідальну особу на підставі даних реєстраційних журналів (у них реєструються видані та використані БСЗ).

На

зіпсовані БСЗ складається такий самий Акт списання ф. № СЗ-3. Зауважимо, що бланки обов’язково додаються до акта, інакше їх може бути віднесено до таких, яких не вистачає.

Затверджені членами комісії акти здаються до бухгалтерії підприємства, саме на підставі цих документів провадиться

списання БСЗ з підзвіту матеріально відповідальних осіб.

Щодо списання

бланків довіреностей, то для цього також створюється комісія, яка перевіряє використання виписаних бланків, а також повернення невикористаних. При цьому складається «Акт списання бланків довіреностей» за формою № М-2а, наведеною в додатку № 3 до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну від 16.05.96 р. № 99 (далі — Інструкція про довіреності). Невикористані бланки довіреності мають додаватися до акта. Списання довіреностей провадиться не рідше ніж 1 раз на квартал (п. 14 Інструкції про довіреності).

Певні особливості має і списання бланків трудових книжок та вкладишів до них. Так, на зіпсовані бланки складається акт за типовою формою № П-11, затвердженою

наказом Мінстату від 27.10.95 р. № 277.

У разі виявлення нестачі БСЗ установлюється її причина та винні особи. Визначається розмір збитку, що відшкодовується стосовно бланків, яких не вистачає, або

зіпсованих у таких розмірах:

— у

п’ятикратному розмірі від вартості бланків, зазначеної безпосередньо на них або установленої законодавством (наприклад, кожний загублений бланк довіреності відшкодовується винною особою в сумі 7,50 грн. (1,5 х 5));

— у

п’ятдесятикратному розмірі від вартості придбання бланків, якщо на них не зазначено номінальну вартість або її не встановлено законодавством.

Наведемо приклад відображення операцій з бланками суворої звітності в податковому та бухгалтерському обліку.

 

Первинний документ

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік, грн.

Дт

Кт

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

7

Використання бланків суворої звітності, придбаних платником ПДВ

«Акт списання бланків довіреностей» за формою

№ М-2а

Наприкінці кварталу списано використані бланки довіреностей (30 шт.)
(30 шт. х 0,32 грн. = 9,60 грн.) — вартість придбання
(30 шт. х 1,50 грн. = 45 грн.) — номінальна вартість

92
 

209

08

9,60

45




— *


* Вартість таких бланків зменшує залишок запасів на кінець звітного періоду для перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток.

Акт втрати довіреності

Списано суму загублених бланків на витрати операційної діяльності (2 шт. х 0,32 грн. = 0,64 грн.)

947
 —

209
08

0,64
3


 —

-0,64*
 —

* Вартість загублених бланків виключається з валових витрат через графу 4 таблиці 1 додатка К1/1 при перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток.

Акт втрати довіреності

Коригування податкового кредиту щодо ПДВ у частині, що припадає на загублені бланки (2 шт. х 0,06 грн. = 0,12 грн.) (методом «червоне сторно»

641

644

0,12

Акт втрати довіреності

Суму коригування податкового кредиту включено до витрат

947

644

0,12

Бухгалтерська довідка

Віднесено суму збитку на винну особу
(2 шт. х 7,5 грн. = 15 грн.)

375

716

15

— *

* Згідно з п.п. 4.2.3 Закону про податок на прибуток суми компенсації прямих витрат

не включаються до ВД, якщо їх не було віднесено таким платником до складу валових витрат.

Розрахункова відомість, розрахунково-платіжна відомість

Суму до відшкодування утримано із заробітку працівника

661

375

15

Бухгалтерська довідка

Визначено суму відшкодування збитку, що підлягає перерахуванню до бюджету
(15 грн. - 0,76 = 14,24 грн.)

716

642

14,24

Платіжне доручення

Перераховано до бюджету частину суми відшкодування збитку

642

311

14,24

Бухгалтерська довідка

Списано витрати та доходи на фінансовий результат

791
791
716

92
947
791

9,60
0,76
0,76





  

Вибуття тари

Залежно від кратності використання тара поділяється на одноразову та багатооборотну, остання, у свою чергу може бути незворотною та зворотною.

 

Бухгалтерський облік

При вибутті

одноразової, а також незворотної тари (звільнення від повернення встановлено в договорі) її вартість згідно з Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку запасів, затвердженими наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2 («Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 14), включається до:

— виробничої собівартості готової продукції, якщо вона використовується для затарювання готової продукції безпосередньо в процесі виробництва. Цю операцію буде відображено за дебетом рахунка 23 «Виробництво» в кореспонденції з кредитом рахунка 204 «Тара й тарні матеріали»;

— витрат на збут, якщо тара використовується для затарювання товарів, готової продукції та інших запасів на складах, при цьому буде зроблено запис за дебетом рахунка 93 «Витрати на збут» та кредитом субрахунку 204 «Тара й тарні матеріали» або субрахунку 284 «Тара під товарами»;

— собівартості реалізованих виробничих запасів, якщо вартість тари не включено до первісної вартості реалізованої готової продукції, товарів. При цьому буде зроблено запис за дебетом субрахунку 943 «Собівартість реалізованих запасів» та кредитом субрахунків 204 «Тара й тарні матеріали», 284 «Тара під товарами».

Після відвантаження товару, а також готової продукції покупцю підприємство нараховує дохід, при цьому використовуються субрахунки 701 «Дохід від реалізації готової продукції», 702 «Дохід від реалізації товарів», 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів».

Якщо в договорі передбачено повернення тари постачальнику, то така тара називається

зворотною. При цьому важливим моментом в обліку операцій зі зворотною тарою є перехід права власності на неї.

Так, при передачі зворотної тари, визначеної тільки

родовими ознаками (скляні пляшки) право власності на тару переходить до покупця, у бухгалтерському обліку робиться запис за дебетом субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» та кредитом субрахунку 204 «Тара й тарні матеріали» або субрахунку 284 «Тара під товарами». Сума отриманої застави за зворотну тару відображається на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» в кореспонденції з субрахунком 311 «Поточні рахунки в національній валюті». Крім того, сума застави обліковується на рахунку 06 «Гарантії та забезпечення отримані».

Інша річ, якщо при реалізації продукції (товару) в тарі, яка наділена

індивідуальними ознаками (металеві контейнери, кеги з-під пива), договором передбачено, що право власності на тару залишається за постачальником, оскільки він зацікавлений у поверненні саме тієї тари, яку було надано раніше. Як правило, така тара використовується власником протягом періоду, що перевищує рік, і обліковується на субрахунку 115 «Інвентарна тара». При реалізації товару вона з балансу не списується. Сума отриманої застави за тару відображається за дебетом субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» та кредитом субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», а також на позабалансовому субрахунку 06 «Гарантії та забезпечення отримані».

Бувають ситуації, коли тара з тих або інших причин стає непридатною, тоді на підприємстві постійно діючою комісією складається акт списання тари: за формою №

ОЗ-3 — для інвентарної тари, у довільній формі — для тари, що значиться у складі запасів.

Для відображення списання інвентарної тари застосовується субрахунок 976 «Списання необоротних активів», а для списання тари, яка значиться у складі запасів — субрахунок 977 «Інші витрати звичайної діяльності».

 

Податковий облік

При реалізації товару в

одноразовій або незворотній тарі показується валовий дохід та нараховуються зобов’язання щодо ПДВ у загальному порядку.

Так само за правилом першої події виникає валовий дохід і при реалізації тари, що наділена

родовими ознаками. А от при передачі інвентарної тари валові доходи не виникають, оскільки немає переходу права власності на неї від продавця до покупця.

Одноразова, незворотна та зворотна тара з переходом права власності виключається зі складу запасів при перерахунку за

п. 5.9 Закону про податок на прибуток. Індивідуальна тара вартістю більше 1000 грн. та строком використання, що перевищує 365 днів, залишається на балансі підприємства та продовжує амортизуватися.

Щодо ПДВ, то на зворотну тару згідно з

п. 4.6 Закону про ПДВ податкові зобов’язання не нараховуються, проте для цього необхідно дотримати ряд умов. Докладніше про це див. статтю «Оподаткування операцій з тарою: ПДВ» // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 38, с. 12.

Балансова вартість основних фондів групи 3

не змінюється в разі списання інвентарної тари, що ураховується у складі цієї групи (п.п. 8.4.8 Закону про податок на прибуток).

А от стосовно ПДВ, то згідно з

п. 4.9 Закону про ПДВ при ліквідації основних фондів за самостійним рішенням платника необхідно нарахувати податкові зобов’язання виходячи зі звичайних цін. Проте цього робити не доведеться, якщо буде складено акт на списання основних засобів (ф. № ОЗ-3), а також наявним буде висновок відповідної експертної комісії про неможливість використання основних фондів за первісним призначенням унаслідок невідповідності існуючим технічним чи експлуатаційним нормам, або неможливості здійснення ремонту* (див. лист ДПАУ від 06.05.2001 р. № 2235/6/16-1215-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2001, № 45). При списанні тари унаслідок технічного зносу податкові зобов’язання щодо ПДВ не нараховуються згідно з абзацом другим п. 4.9 Закону про ПДВ при належному документальному оформленні* ліквідації інвентарної тари. Щодо податкового кредиту, то його коригувати не потрібно, оскільки податковий кредит не залежить від валових витрат, хоча податківці у своєму листі від 20.06.2006 р. № 6744/6/16/1515-26 дотримуються іншої думки.

* Податківці наполягають, щоб ці документи подавали до ДПІ разом з декларацією з ПДВ.

Прим. ред.

Розглянемо на прикладі облік вибуття тари на виробничому та торговельному підприємствах.

 

Первинний документ

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

7

1. Відвантаження зворотної тари торговельним підприємством*

* У цьому випадку обороти щодо товарів і тари розмежовано, проте часто повернення тари продавцю не передбачається. Як наслідок, зворотною така тара вважатися не може, а отже, від зобов’язань щодо ПДВ вона не звільняється. Докладніше про це дивіться статтю «Тара в роздробі: ПДВ-особливості
та відображення в РРО»// «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 38, с. 23.

Отримання партії пива від постачальника

Прибутковий ордер

1. Отримано пиво
від постачальника

282

631

1600

1600

Податкова накладна постачальника

2. Відображено податковий кредит щодо ПДВ

641

631

320

Прибутковий ордер

3. Оприбутковано скляні пляшки

284/1

685

200

200

Прибутковий ордер

4. Оприбутковано ящики

284/1

685

125

125

 

5. Перераховано грошові кошти постачальнику:

 

 

 

 

 

Платіжне доручення

— в оплату за пиво

631

311

1920

Платіжне доручення

— у сумі застави за зворотну тару (без ПДВ)

377

311

325

Платіжне доручення

6. Суму застави відображено в позабалансовому обліку

05

325

Бухгалтерська довідка

7. На товар, що надійшов, нараховано торгову націнку

282

285

800

Продаж пива покупцям

Чек РРО

8. Реалізовано пиво покупцям

301

702

2400

2000

Чек РРО

9. Відображено податкові зобов’язання щодо ПДВ

702

641

400

Чек РРО

10. Відображено оплату покупцем заставної вартості склотари

301

685

200

200

Чек РРО

11. Відображено передачу склотари під товаром покупцям

377

284/1

200

Чек РРО

12. Відображено за балансом суму отриманої від покупців застави за тару

06

200

Повернення склотари покупцями

Чек РРО (РРО в операції «службова видача»)

13. Повернено склотару покупцями

284/2

377

200

200

Чек РРО (РРО в операції «службова видача»)

14. Покупцям повернено заставну вартість склотари

685

301

200

Чек РРО (РРО в операції «службова видача»)

15. Суму поверненої покупцям застави списано з позабалансового обліку

06

200

Повернення склотари постачальнику

Накладна на відпуск

16. Постачальнику повернено скляні пляшки

685

284/2

200

200

Накладна на відпуск

17. Постачальнику повернено ящики

685

284/1

125

125

Банківська виписка

18. Постачальник повернув магазину заставу за тару

311

377

325

Банківська виписка

19. Суму застави списано з позабалансового обліку

05

325

У кінці місяця

Бухгалтерська довідка

20. Списано собівартість реалізованого пива

902

282

1600

Бухгалтерська довідка

21. Списано суму торгової націнки, що припадає на реалізований товар

285

282

800

2. Відвантаження зворотної тари виробничим підприємством
без переходу права власності на неї

Накладна на відпуск

Відображено дохід за відвантажене покупцю пиво в кегах

361

701

3600

3000

Податкова накладна

Нараховано податкові зобов’язання щодо ПДВ

701

641

600*

*

Податкові зобов’язання щодо ПДВ нараховуються тільки на вартість пива (без вартості тари, згідно з п. 4.6 Закону про ПДВ).

Банківська виписка

Отримано оплату за відвантажене пиво

311

361

3600

Банківська виписка

Отримано заставу за тару

311

377

800

— *

*

Валовий дохід не виникає, оскільки зворотна тара має індивідуальні ознаки і згідно з домовленістю сторін не передається у власність покупцю.

Банківська виписка

У позабалансовому обліку відображено отримання забезпечення

06

800

Бухгалтерська довідка

Списано собівартість реалізованого пива

901

26

2500

Бухгалтерська довідка

Списано доходи та витрати на фінансовий результат

701
791

791
901

3000
2500

3. Списання тари, що стала непридатною

Списання інвентарної тари

Акт на списання
(ф. ОЗ-3)

Списано нарахований знос за контейнер

132

115

1400

Акт на списання
(ф. ОЗ-3)

Списано залишкову вартість контейнера

976

115

100*

*

Податкові зобов’язання щодо ПДВ не нараховуються згідно з абзацом другим п. 4.9 Закону про ПДВ при належному документальному оформленні ліквідації інвентарної тари. Щодо податкового кредиту, то його коригувати не потрібно, оскільки податковий кредит не залежить від валових витрат, хоча податківці у своєму листі від 20.06.2006 р. № 6744/6/16/1515-26 дотримуються іншої думки.

Прибутковий ордер

Оприбутковано металобрухт, що залишився від контейнера за ціною можливої реалізації

209

746

20

— *

*

Вартість матеріальних цінностей, отриманих в результаті ліквідації, не включається до валових витрат та відповідно не бере участі в перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток (див. лист ДПАУ від 02.03.2006 р. № 1197/Х15-0314 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 27).

Бухгалтерська довідка

Величину доходів та витрат списано на фінансовий результат

793
746

976
793

100
20

Списання тари, що перебуває у складі запасів

Акт списання в довільній формі

Списано паперові мішки

977

204

180

Прибутковий ордер

Оприбутковано макулатуру за ціною можливої реалізації

209

746

10

Накладна на відпуск

Макулатуру реалізовано

361

712

12

10

Податкова накладна

Нараховано податкові зобов’язання щодо ПДВ

712

641

2

Бухгалтерська довідка

Списано собівартість макулатури

943

209

10

Прибутковий касовий ордер

Отримано грошові кошти за відходи

301

361

12

 

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно