Якщо ДПАУ любить труд, тиче в книжку пальчик...
Ви звичайно ж пригадали дитячий вірш «Що таке добре і що таке погано?». Хоча всім відомо, що пільга у вигляді звільнення від ПДВ — це далеко не завжди добре, проте напускати туману в питанні застосування так званих книговидавничих пільг — це, звичайно, погано. Дуже погано.
Олександр ГОЛЕНКО, головний редактор
Хочеш не хочеш, а не можеш пройти повз кричущі консультації податківців, та ще в їх офіційному виданні. Тому що це — саме той випадок, коли написане пером може стати сокирою, занесеною над сумлінним платником, який виявився, як на лихо, компетентнішим, ніж треба перевіряючому...
Цього разу звернемося до консультації, присвяченої податковим пільгам щодо операцій з виготовлення та розповсюдження шкільних щоденників (див. «Вісник податкової служби України», 2006, № 41, с. 39).
Відверто кажучи, є дві причини, що спонукали нас указати на цю консультацію фахівців ДПАУ.
По-перше, як відомо, плутані, суперечливі, некоректні та до абсурду фіскальні консультації податківців — не рідкість. Але деякі з них — у яких допущено явні помилки — незабаром (або не дуже) «перекриваються» розсудливими консультаціями.
У цьому випадку чекали ми чекали, але марно...
По-друге, якби консультація, що обговорюється, стосувалася
тільки шкільних щоденників, то це б ще куди не йшло, але деякі її пасажі може бути використано деякими «гарячими головами» як підставу для абсолютно неправильних висновків щодо набагато ширшого кола суб’єктів, ніж виробники шкільних щоденників — щодо всіх книговидавників. От цього допустити не можна.Отже, нагадаємо, що консультація є відповіддю на запитання про податкові пільги щодо операцій з виготовлення та розповсюдження шкільних щоденників: пільг щодо ПДВ, установлених
підпунктом 5.1.2 пункту 5.1 статті 5 і пунктом 11.38 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі — Закон про ПДВ), та пільг щодо податку на прибуток, установлених підпунктом 7.13.7 пункту 7.13 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (далі — Закон про податок на прибуток).Скажемо прямо, що в консультації, що обговорюється, є принаймні два абсурдні моменти.
Перший — це протиріччя, коли в четвертому абзаці робиться висновок, що
шкільні щоденники поставляються без обкладення ПДВ («Таким чином, шкільні щоденники відносяться до навчальних посібників, та операції з їх поставки звільняються від обкладання ПДВ відповідно до п.п. 5.1.2 п. 5.1 ст. 5 Закону № 168/97-ВР»), тоді як з останнього абзацу («Отже, пільги, встановлені п.п. 7.13.7 п. 7.13 ст. 7 Закону № 334/94-ВР, п.п. 5.1.2* п. 5.1 ст. 5 і п. 11.38 ст. 11 Закону № 168/97-ВР, не можуть поширюватися на операції з виготовлення та розповсюдження шкільних щоденників») випливає запитання: оскільки виготовляються ці щоденники як нібито оподатковувані ПДВ, то як же їх поставляти без обкладення ПДВ?* Ця норма тут ні до чого.
— Прим. ред.Але головне, з чим погодитися категорично не можна, — це другий абсурдний момент: коли в контексті
пункту 11.38 Закону про ПДВ (у сьомому абзаці консультації) зазначається саме про термін «книга», тобто коли консультація, по суті, натякає, що пільга згідно з пунктом 11.38 Закону про ПДВ поширюється тільки на «книги» — як книжкові видання обсягом більше 48 сторінок. От уже ні!Розберемося з цим докладніше.
Так, у
підпункті 5.1.2 Закону про ПДВ дійсно зазначено, що звільняються від оподаткування операції, зокрема, з «поставки... книжок» (пробачимо законодавцю цей принизливий термін, розуміючи, що на чужі книги він дивиться звисока).Тому доводиться погодитися, що ця пільга поширюється тільки на
книги, які пункт 8.1 ДСТУ 3017-95 «Видання. Основні види (Терміни та визначення)» визначає як «книжкове видання обсягом більше 48 сторінок».Але пільга згідно з
пунктом 11.38 Закону про ПДВ — зовсім інша справа!Дивіться: у консультації абсолютно справедливо зазначено, що
пункт 11.38 Закону про ПДВ доповнив власне Закон про ПДВ, як і підпункт 7.13.7 доповнив власне Закон про податок на прибуток згідно з одним і тим самим законом — Законом України «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні» від 06.03.2003 р. № 601-IV (хоча на сьогодні ці норми діють у редакції відповідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки книговидавничої справи в Україні» від 20.11.2003 р. № 1300-IV і Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 р. № 2505-IV).Для наочності процитуємо їх у тій частині, яка важлива саме в контексті правомірності застосування цих пільг:
«
11.38. Тимчасово, до 1 січня 2009 року, звільняються від оподаткування операції з виконання робіт та поставки послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії, розповсюджувачами книжкової продукції, виробленої в Україні...»;«
7.13.7. Тимчасово, до 1 січня 2009 року, звільняється від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції...».Зрячий та побачить, що і в тому, і в іншому випадку йдеться саме про
книжкову продукцію.При цьому у
статті 1 Закону України «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні» від 06.03.2003 р. № 601-IV (далі — Закон про держпідтримку) (і про це теж згадується в консультації) даються визначення:«
книжкова продукція — сукупність книжкових видань, випущених видавцем (видавцями) або призначених до випуску»;«
книжкове видання — видання, особливістю матеріальної структури якого є скріплення аркушів у корінці з обкладинкою або оправою. Книжкове видання може бути текстовим, образотворчим, нотним, картографічним».Повністю згодні ми і з тим, що консультація звертається до визначення поняття «видання» зі
статті 1 Закону України «Про видавничу справу» від 05.06.97 р. № 318/97-ВР:«
видання — твір (документ), який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений... містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам державних стандартів...».Зрозуміло, що при цьому акцент робиться на слова «
твір (документ)», натякаючи, що ні той же шкільний щоденник (в усякому разі на момент поставки школяреві), ні, наприклад, товстенний блокнот (це вже наш натяк на «більше 48 сторінок») — виданнями не є, тобто ні пункт 11.38 Закону про ПДВ, ні підпункт 7.13.7 Закону про податок на прибуток на такі поліграфічні вироби не поширюються. Але — повторюємо — до чого тут, тобто в контексті книговидавничих пільг дефініція «...більше 48 сторінок»!? Ні до чого.Ми категорично наполягаємо на тому, що книговидавничі пільги, які обговорюються, згідно з
пунктом 11.38 Закону про ПДВ і підпунктом 7.13.7 Закону про податок на прибуток поширюються саме на книжкові видання, тобто на всі книжкові видання — текстові, образотворчі, нотні, картографічні (зрозуміло, з оглядом на еротично-рекламні винятки) — причому незалежно від їх обсягу!Стверджуємо, що
для застосування цих пільг досить, щоб книжкове видання відповідало його визначенню в Законі про держпідтримку, процитованому раніше, тобто фактично — і визначенню пункту 7.1 ДСТУ 3017-95 «Видання. Основні види (Терміни та визначення)»:«
Видання у вигляді блоку скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату в обкладинці або оправі».А визначення
книги, як більш вузьке, — для одного з різновидів книжкових видань обсягом більше 48 сторінок, не відіграє особливої ролі в питанні правомірності застосування книговидавничих пільг, що обговорюються.На закінчення хочеться процитувати, що було зазначено на кожному радянському ГОСТі: «Недотримання стандарту переслідується згідно із законом»...
