Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Лютий, 2007/№ 16
В обраному У обране
Друк
Інструкція від 24.03.1999 р. № 136 (

Затверджено постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 р. № 136

Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за № 338/3631

(

із змінами і доповненнями, останні з яких унесено постановою Правління Національного банку України від 13 грудня 2006 року № 455)

 

На виконання Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Указу Президента України від 21.01.98 № 41/98 «Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2002 № 445 «Про затвердження Порядку віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» Національний банк України визначає такий порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством строків розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями і отримання резидентами індивідуальних ліцензій Національного банку України на перевищення цих строків.

 

1. Загальні положення

1.1. У цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:

Товар

— будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Експорт

— продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Імпорт

— купівля українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Лізинг

— це фінансовий або оперативний лізинг у формі міжнародного лізингу.

Валюта ціни

— будь-яка валюта, в якій встановлюється, згідно з умовами договору, ціна товару.

Валюта платежу

— будь-яка валюта, в якій здійснюється, згідно з умовами договору, оплата товару.

Ліцензія

— індивідуальна ліцензія Національного банку України, видана на перевищення встановлених законодавством строків розрахунків.

Банк

— будь-який уповноважений банк або уповноважена кредитно-фінансова установа, їх філії.

ВМД

— належним чином оформлена вантажна митна декларація.

 

День виникнення порушення

— перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною та лізинговою операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією ліцензій.

Здійснення поставки — оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов’язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).

Реєстр ВМД

— реєстр увізних або вивізних вантажних митних декларацій, на підставі яких продукція, що експортується (імпортується, передається в лізинг), перетнула митний кордон України. Реєстр отримується банком від відповідного митного органу в порядку, установленому чинним законодавством України.

1.2. За наявності кількох документів з різними датами підписання з метою контролю за дотриманням резидентом законодавчо встановлених строків розрахунків використовується той з документів, який підтверджує фактичне виконання робіт або надання (отримання) послуг згідно з усіма умовами, передбаченими договором, і який підписаний раніше.

1.3. Якщо договір передбачає поставку товару (об’єкта лізингу), здійснення платежу в кілька етапів, то банк здійснює контроль за строками розрахунків за експортними операціями окремо за кожним фактом здійснення поставки товару (об’єкта лізингу), а за імпортними операціями — окремо за кожним фактом здійснення платежу

.

1.4. Якщо згідно з умовами договору валюта платежу відрізняється від валюти ціни, то банк з метою контролю за повнотою розрахунків за цією операцією використовує передбачені у договорі умови перерахування валюти ціни у валюту платежу.

За відсутності у договорі умов, які дають змогу однозначно визначити курс (крос-курс), за яким здійснюється перерахування, банк з метою контролю використовує:

а) офіційний курс гривні до іноземних валют, установлений Національним банком України на дату платежу, якщо однією з валют є гривня;

б) курс, що склався на Московській міжбанківській валютній біржі або встановлений центральним банком країни СНД чи Балтії на дату платежу, якщо одна з валют є валютою країни СНД чи Балтії, а інша — не є гривнею;

в) курс на останню дату публікації у «FI-NANCIAL TIMES», яка передує даті платежу, зазначеній у договорі, — у всіх інших випадках

.

1.5. Перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями резидентів дозволяється виключно за наявності ліцензії.

Обов’язковою умовою для отримання ліцензії є наявність остаточного висновку Державної податкової адміністрації України про можливість продовження цих строків за зовнішньоекономічними договорами резидентів, визначеними статтею 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Без виконання зазначеної умови клопотання про отримання ліцензії Національний банк України не розглядатиме.

1.6. Якщо відповідно до експортного (лізингового) договору резидент експортує продукцію (передає майно у лізинг нерезиденту) без її (його) вивезення з митної території України, то банк не здійснює контроль за строками розрахунків за таким договором (крім випадку, передбаченого пунктом 3.6 цієї Інструкції).

1.7. Якщо спеціальними законами України встановлені строки розрахунків, які відрізняються від визначених статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», то банк при здійсненні контролю за дотриманням резидентом цих строків керується нормами цих законодавчих актів.

1.8. Сума валютної виручки (лізингових платежів) або вартість товарів (об’єктів лізингу) може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов’язань за договором:

а) відбувається перегляд ціни товарів (об’єктів лізингу) у зв’язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору — на суму недопоставлених та/або неякісних товарів (об’єктів лізингу).

Рішення про таку невідповідність приймає Міжнародний комерційний арбітражний суд чи Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті або інший орган (експертна організація тощо), уповноважений розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;

б) відбувається перегляд ціни товарів (об’єктів лізингу) унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару (об’єкта лізингу), — на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів (об’єктів лізингу).

Зміна ціни товару (об’єкта лізингу) має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;

в) товари (об’єкти лізингу) знищено, зіпсовано, украдено, загублено — на суму їх вартості [якщо право власності на товар (об’єкт лізингу) відповідно до умов договору належить резиденту].

Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події;

г) відбувається відповідним чином оформлене повернення товару (об’єкта лізингу) або його частини експортеру — на суму вартості такого товару (об’єкта лізингу);

ґ) відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково — на суму таких коштів;

д) здійснюється оподаткування виконаних резидентами для нерезидентів робіт (наданих послуг) за межами України — на суму сплачених податків, письмово підтверджених податковими органами країни нерезидента;

е) відбувається оплата резидентом комісійних винагород, що утримали банки-нерезиденти, якщо оплата резидентом цих винагород передбачена експортним, імпортним, лізинговим договорами та/або підтверджена відповідним банківським документом (підтвердження не вимагається, якщо комісійна винагорода за кожним окремим платежем за договором не перевищує 50 євро, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті).

1.9. Експортна, імпортна та лізингова операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов’язань за цими операціями зарахуванням, якщо:

вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

вимоги однорідні;

строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;

між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання тощо.

1.10. Копії документів, що подаються резидентом до Національного банку України та банків (у тому числі копії, перекладені на українську мову), засвідчуються власноручно підписом резидента (уповноваженої ним особи) та відбитком його печатки (за наявності).

Договори з нерезидентами, які складені іноземною мовою, мають бути перекладені на українську мову [переклад засвідчується підписом особи, яка здійснила переклад (справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально), або нотаріусом].

Банки мають право вимагати від резидентів перекладу на українську мову інших документів, що необхідні для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями їх клієнтів.

Не перекладаються на українську мову документи, складені російською мовою, а також ті, текст яких викладено іноземною мовою з одночасним його викладенням українською (російською) мовою.

Не перекладаються на українську мову документи, які складені іноземною мовою, за умови, що вони відрізняються лише цифровою інформацією та/або даними щодо конкретних фізичних осіб (прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання) або юридичних осіб (найменування, місцезнаходження) від зразка, який перекладено з іноземної мови з дотриманням вимог абзацу другого цього пункту.

1.11. Підставою для зняття банком з контролю експортної, імпортної та лізингової операцій резидента за умови надання останнім документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями цього резидента, крім підстав, передбачених іншими розділами цієї Інструкції, може бути:

копія оформленої ВМД, засвідчена в порядку, установленому Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574 (зі змінами), у разі втрати резидентом її оригіналу надана на письмовий запит резидента (за наявності інформації про зазначену ВМД у реєстрі ВМД);

письмове повідомлення податкового органу про відсутність порушень законодавчо встановлених строків розрахунків за операціями резидента, про які банком надавалася інформація цьому податковому органу згідно з пунк-том 7.10 розділу 7 цієї Інструкції. Зазначене повідомлення має бути засвідчене підписом керівника (заступника керівника) податкового органу. У повідомленні зазначаються такі обов’язкові реквізити: повне найменування резидента / прізвище, ім’я, по батькові, місцезнаходження / місце проживання, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ / ідентифікаційний номер за ДРФО (за наявності), номер і дата договору, повне найменування нерезидента, країна його реєстрації, термін проведення перевірки.

 

2. Розрахунки за експортними операціями

2.1. Виручка резидентів підлягає зарахуванню на їх рахунки в банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати оформлення ВМД (за договором консигнації — попередньої ВМД, оформленої відповідно до митного режиму «експорт при ордерних поставках») на продукцію, що експортується, а у разі експорту робіт (послуг, прав інтелектуальної власності) — з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

2.2. Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення ВМД або підписання акта (іншого документа).

2.3. Банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

Додатковою підставою для зняття експортної операції з контролю, крім зарахування виручки, може бути:

письмове повідомлення іншого банку про зарахування виручки за цією операцією на відкритий у цьому банку поточний рахунок резидента, засвідчене підписом відповідальної особи та відбитком печатки банку (у повідомленні зазначається вся наявна в реквізитах платежу інформація: номер і дата договору, сума платежу — у тій частині, у якій відомості передаються іншому банку, тощо). Зазначене повідомлення надається на письмовий запит такого резидента або банку (з письмового дозволу резидента) лише банку, який зазначений у запиті резидента або якому резидент дозволив цей запит;

письмове повідомлення іншого банку про надходження реєстру ВМД за цією операцією резидента, засвідчене підписом відповідальної особи та відбитком печатки банку (у повідомленні надається вся наявна в реєстрі ВМД інформація). Зазначене повідомлення надається на письмовий запит резидента або банку (з письмового дозволу резидента) лише банку, який зазначений у запиті резидента або якому резидент дозволив цей запит.

2.4. Якщо відповідно до чинного законодавства України ВМД на продукцію, яка вивозиться з митної території України, не оформляється (вивозиться продукція у сумі, що не перевищує

100 євро або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті), то банк після надходження згідно з експортним договором виручки за цю продукцію на користь резидента знімає таку експортну операцію з контролю.

2.5. Якщо змінюються умови договору, що перебуває у банку на контролі, унаслідок чого виконання нерезидентом зобов’язань за експортною операцією резидента повністю здійснюється шляхом поставки товару, то після отримання банком від резидента копії документа, згідно з яким унесені зміни до цього договору, банк знімає цю експортну операцію з контролю.

Якщо змінюються умови договору, що перебуває у банку на контролі, унаслідок чого виконання нерезидентом зобов’язань за експортною операцією резидента частково здійснюється шляхом поставки товару, то після отримання банком від резидента копії документа, згідно з яким унесені зміни до цього договору, банк здійснює контроль за своєчасністю розрахунків лише щодо тієї частини договору, яка передбачає розрахунки в грошовій формі.

2.6. Банк знімає з контролю експортну операцію, якщо взаємні зобов’язання за експортним договором частково або повністю не виконані та відбувається часткове або повне повернення резиденту продукції, що була поставлена ним нерезиденту за цим договором, на підставі ВМД (типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування») і за наявності інформації про цю операцію у реєстрі ВМД, а також за умови виконання вимог пункту 2.3 цього розділу щодо решти продукції. За відсутності інформації про зазначену операцію в реєстрі ВМД додатковою підставою для зняття експортної операції резидента з контролю може бути письмове повідомлення митного органу, засвідчене підписом його керівника (заступника керівника), а також засвідчена в порядку, установленому Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574 (зі змінами), копія зазначеної ВМД, що отримані на письмовий запит цього резидента

.

 

3. Розрахунки за імпортними операціями

3.1. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, або при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, потребують одержання ліцензії.

3.2. Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення операцій, вказаних у п. 3.1 цієї Інструкції.

При застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива моментом здійснення платежу на користь нерезидента вважається дата списання коштів з рахунку банку. При цьому банк повинен надати клієнту належним чином оформлене письмове повідомлення про списання коштів з рахунку банку на користь нерезидента, яке зобов’язане містити таку інформацію: назва нерезидента та банк нерезидента, № договору та № акредитива, валюта платежу та сума списаних коштів, дата списання коштів з рахунку банку.

3.3. Банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», IM-72 «Магазин безмитної торгівлі», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування») та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках — після пред’явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

Додатковою підставою для зняття операції з контролю, крім реєстру ВМД, може бути:

письмове повідомлення іншого банку, якому митний орган надіслав інформацію про цю операцію резидента, про отримання такого реєстру, засвідчене підписом відповідальної особи і відбитком печатки банку (у повідомленні зазначаються номер і дата реєстру, уся наявна в реєстрі інформація про операцію резидента, а також вартість продукції в тій частині, у якій відомості передаються іншому банку). Зазначене повідомлення надається на письмовий запит такого резидента або банку (з письмового дозволу резидента) лише банку, який зазначений у запиті резидента або якому резидент дозволив цей запит;

письмове повідомлення митного органу, засвідчене підписом його керівника (заступника керівника), а також засвідчена в порядку, установленому Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574 (зі змінами), копія ВМД, що отримані на письмовий запит резидента (для операцій, контроль за якими здійснюється згідно з пунктом 3.7 цього розділу);

документи, що підтверджують поставку продукції на користь резидента-реципієнта (одержувача) міжнародної технічної допомоги відповідно до міжнародних договорів України.

Для підтвердження факту отримання резидентом послуг від міжнародних інформаційних і платіжних систем використовуються відповідні договори, рахунки на оплату послуг, документи, які формує платіжна система після здійснення взаєморозрахунків, тощо.

Підтвердженням факту отримання уповноваженим банком послуг від нерезидента, який узяв на себе зобов’язання виступати офіційним агентом цього банку перед Генеральною прокуратурою США та Міністерством фінансів США (згідно з вимогами закону США щодо заходів запобігання тероризму: USA PATRIOT Act of 2001), є відкриття або подальше функціонування раніше відкритого кореспондентського рахунку в банку США.

3.4. При оплаті передплатних періодичних поліграфічних видань підставою для перерахування коштів нерезиденту можуть бути належним чином оформлена передплатна квитанція або виставлений до оплати рахунок — незалежно від фактичного строку, за який здійснюється передплата (але не більше одного року). Якщо резидент не оформлює акт (або інший документ, що засвідчує отримання резидентом передплачених періодичних видань), то банк знімає таку імпортну операцію з контролю.

3.5. У разі повернення резиденту коштів, що були перераховані на адресу нерезидента за імпортним договором у зв’язку з тим, що взаємні зобов’язання за цим договором частково або повністю не виконані, резидент самостійно передає банку, який за дорученням резидента здійснив платіж на користь нерезидента, копії документів, які однозначно підтверджують повернення коштів (за умови, що кошти повернуто на рахунок резидента в іншому банку). Відповідальність за порушення цієї умови покладається на резидента.

3.6. Якщо імпорт продукції (послуг, робіт) здійснюється без увезення з-за кордону цієї продукції (послуг, робіт) на територію України, то резидент, крім передбачених пунктом 3.3 цього розділу документів, які засвідчують поставку на його користь продукції (надання йому послуг, виконання робіт), подає також договір, який передбачає продаж цієї продукції нерезиденту та зарахування виручки від такого продажу на рахунки цього резидента в банках, або документи, які підтверджують потребу використання ним цієї продукції (послуг, робіт) за межами України

.

Здійснення контролю за експортною операцією, за якою продукція, що була придбана резидентом за імпортним договором без її ввезення на митну територію України, перепродається нерезиденту, покладається на той банк, через який проводилась оплата зазначеного імпортного договору. Відлік 90-денного строку розрахунків за таким експортним договором банк починає з наступного календарного дня після дня виконання нерезидентом усіх зобов’язань щодо поставки, покладених на нього за імпортним договором. Контроль за такою експортною операцією банк здійснює відповідно до вимог цієї Інструкції.

3.7. Банк здійснює контроль за своєчасністю розрахунків лише щодо тієї частини імпортного договору резидента, яка передбачає розрахунки в грошовій формі (у разі зміни умов бартерного договору, що передбачає заміну зобов’язань резидента з постачання товару на зобов’язання щодо оплати товару нерезиденту повністю або частково в грошовій формі)

.

 

4. Розрахунки за лізинговими операціями

4.1. Потребують одержання ліцензії лізингові операції резидентів, які здійснюються на умовах, коли відстрочення поставки об’єкта лізингу в Україну перевищує 90 календарних днів з моменту виставлення векселя, здійснення авансового платежу чи платежу на користь нерезидента-лізингодавця при використанні акредитивної форми розрахунків або якщо останній лізинговий платіж надійде на рахунок резидента-лізингодавця у строки, що перевищують 90 календарних днів з дати оформлення ВМД на вивезення з України об’єкта лізингу.

4.2. Якщо законодавчо встановлені строки порушені при проведенні розрахунків між лізингодавцем та продавцем об’єкта лізингу, один з яких є резидентом, а інший — нерезидентом і які є сторонами договору лізингу, укладеного у формі багатосторонньої (за участю лізингодавця, лізингоодержувача та продавця об’єкта лізингу) угоди, то контроль за такою операцією аналогічний контролю за експортними (імпортними) операціями резидентів.

4.3. Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків за лізинговою операцією, при здійсненні якої резидент виступає лізингоодержувачем, банк здійснює за зразком імпортних операцій резидентів.

4.4. Банк знімає з контролю лізингову операцію (у частині поставки об’єкта лізингу), за якою резидент є лізингоодержувачем, у разі ввезення об’єкта лізингу на територію України та здійснення його митного оформлення згідно із законодавством України, на підставі ВМД та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД. Банк здійснює контроль за сплатою резидентом-лізингоодержувачем лізингових платежів на підставі акта або іншого документа, що передбачений відповідно до умов договору.

Додатковою підставою для зняття лізингової операції (у частині поставки об’єкта лізингу) з контролю, крім реєстру ВМД, може бути повідомлення, зазначене в абзаці третьому пункту 3.3 розділу 3 цієї Інструкції

.

4.5. Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків за лізинговою операцією, при здійсненні якої резидент виступає лізингодавцем, починається з наступного календарного дня після дня оформлення ВМД на об’єкт лізингу.

4.6. Банк знімає з контролю лізингову операцію, за якою резидент виступає лізингодавцем, після зарахування суми останнього лізингового платежу на поточний рахунок цього резидента.

Додатковою підставою для зняття операції з контролю, крім зарахування виручки, може бути повідомлення, зазначене в абзацах третьому і четвертому пункту 2.3 розділу 2 цієї Інструкції

.

 

5. Порядок отримання ліцензії

5.1. Ліцензії за експортною, імпортною та лізинговою операціями надаються центральним апаратом Національного банку України (далі — центральний апарат).

5.2. Для отримання ліцензії за експортною, імпортною та лізинговою операціями резидент має подати до центрального апарату такі документи:

заяву за встановленою формою (додаток 1

*);

* Додатки не публікуються. —

Прим. ред.

висновок, зазначений в абзаці другому пункту 1.5 цієї Інструкції;

копію договору з нерезидентом, який має містити повну адресу та банківські реквізити контрагентів

;

копію ВМД, якщо експортується продукція (об’єкт лізингу), а в разі експорту робіт (послуг, прав інтелектуальної власності) — копію підписаного акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності (за лізинговим договором копія ВМД подається лише тоді, коли резидент — лізингодавець звертається за ліцензією на перевищення строків, установлених раніше наданими за цим договором ліцензіями). Копії ВМД, текст яких неможливо прочитати, до розгляду не приймаються;

копії документів, що засвідчують дату здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента, або здійснення банком платежу на користь нерезидента при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива (при імпортних або лізингових операціях, якщо лізингоодержувачем є резидент);

копію висновку Міністерства економіки України щодо віднесення договору до видів, визначених у статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»

.

5.3. Законодавчо встановлений строк розрахунків за експортною, імпортною та лізинговою операціями або строк, установлений відповідно до раніше отриманих ліцензій за цими операціями, продовжується з урахуванням строку (строків), що зазначений (зазначені) у висновку, передбаченому в абзаці другому пункту 1.5 розділу 1 цієї Інструкції. Якщо резидент подав до центрального апарату документи, перелік яких визначений в пункті 5.2 цього розділу, пізніше ніж через 30 календарних днів, починаючи з дня виникнення порушення, то строк розрахунків продовжується, починаючи з дати реєстрації в Національному банку України документа із зазначеного переліку, який надійшов останнім

.

5.4. За договором лізингу, за яким резидент є лізингодавцем і строк розрахунків за яким перевищує законодавчо встановлений, центральний апарат надає першу ліцензію лише за умови, що митне оформлення об’єкта лізингу ще не відбулося. Якщо резидент приховав від центрального апарату факт митного оформлення об’єкта лізингу, то ліцензія підлягає скасуванню з дня її надання та обов’язковому поверненню центральному апарату протягом десяти днів з дня отримання резидентом повідомлення про скасування ліцензії.

У цьому разі центральний апарат письмово повідомляє резидента, банк, територіальне управління Національного банку України (далі — Управління) за місцем реєстрації банку та Управління за місцем реєстрації резидента (якщо це не одне й те саме Управління) про скасування ліцензії та його причину.

Отримавши таке повідомлення, резидент зобов’язаний у десятиденний строк повернути центральному апарату оригінал ліцензії.

5.5. Центральний апарат розглядає документи, подані резидентом, протягом 20 робочих днів

з дати реєстрації в Національному банку України документа із переліку, зазначеного в пункті 5.2 цього розділу, який надійшов останнім, і надає резиденту ліцензію або відмовляє у її наданні із зазначенням причин відмови в письмовій формі.

5.6. Підставами для відмови в наданні ліцензії є:

подання резидентами документів, що містять недостовірну інформацію;

подання резидентами документів на продовження законодавчо встановлених строків розрахунків або перевищення строків, установлених у раніше наданих ліцензіях, на строки, що вже минули до дати реєстрації в Національному банку України документа з переліку, зазначеного в пункті 5.2 цього розділу, який надійшов останнім;

відсутність хоча б одного з документів, зазначених у пункті 5.2 цього розділу;

невідповідність поданих резидентом документів законодавству України, у тому числі вимогам цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів Національного банку України;

застосування до резидента адміністративної або кримінальної відповідальності за вчинення протиправних дій, що пов’язані з операцією, щодо якої отримується ця ліцензія

.

5.7. Ліцензія оформляється на бланку Національного банку України (додатки 2 — 5) у двох примірниках, один з яких (після оплати послуг за надання ліцензії) надсилається резиденту поштою або передається уповноваженій резидентом особі під розпис, другий — береться на окремий облік центральним апаратом. Ліцензії за операціями на суму до 100000 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті підписує директор

Департаменту валютного контролю та ліцензування, а на суму понад 100000 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті — заступник Голови Національного банку України.

Копії ліцензії центральний апарат передає для контролю Управлінню за місцем реєстрації банку та Управлінню за місцем реєстрації резидента (якщо це не одне й те саме Управління).

Документи, зазначені в абзацах чотири, п’ять, шість пункту 5.2 цієї Інструкції, після оформлення ліцензії повертають резиденту, а всі інші документи зберігаються згідно з установленим Національним банком України порядком.

5.8. Якщо оформляється ліцензія на перевищення строків, установлених у раніше наданих ліцензіях, то до її тексту після інформації про підставу надання слід включити інформацію про раніше надані ліцензії на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за цим договором (номер ліцензії, дата надання ліцензії, реєстраційний номер, строк дії ліцензії).

5.9. Резидент самостійно передає банку копію ліцензії протягом трьох банківських днів після її отримання. Банк не несе відповідальності за порушення резидентом цієї умови.

5.10. Надана ліцензія може скасовуватися з дня її видачі, якщо після надання ліцензії буде встановлено, що подані резидентом для отримання ліцензії документи містять недостовірну інформацію.

У цьому разі центральний апарат письмово повідомляє резидента, банк, Управління за місцем реєстрації банку та Управління за місцем реєстрації резидента (якщо це не одне й те саме Управління) про скасування ліцензії і його причини.

Отримавши таке повідомлення, резидент зобов’язаний у десятиденний строк повернути центральному апарату оригінал ліцензії.

 

6. Порядок здійснення банками контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями клієнтів банку

6.1. Банки зобов’язані вимагати від своїх клієнтів повної інформації про експортні, імпортні та лізингові операції, розрахунки за якими останні проводять через ці банки.

6.2. Банки зобов’язані у разі перерахування резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента або, якщо резидент зазначений у реєстрі ВМД, вимагати від останнього (залежно від виду операції) копії: договору з нерезидентом, ВМД, актів та інших документів, що підтверджують здійснення експорту (імпорту) продукції, виконання робіт (надання або отримання послуг), здійснення експорту прав інтелектуальної власності, та інших документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями його клієнтів. Резиденти зобов’язані надавати банкам копії зазначених документів протягом 5 робочих днів, починаючи з дня зарахування на розподільчий рахунок коштів, що надійшли на користь резидентів, або з дня надходження до банку реєстру ВМД. Копії цих документів підлягають збереженню у справі клієнта протягом строку, визначеного в Переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, із зазначенням строків зберігання, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 08.12.2004 № 601, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 24.12.2004 за № 1646/10245.

6.3. Банк реєструє зазначені валютні операції своїх клієнтів у спеціальних журналах (строк зберігання журналів — 10 років).

Якщо журнали ведуться у паперовому вигляді, то всі аркуші журналів мають нумеруватися, прошнуроватися. Журнал засвідчується підписами керівника та головного бухгалтера і печаткою банку.

Якщо журнали ведуться в електронному вигляді, то щоденно всі нові записи чи записи, до яких уносилися зміни протягом цього банківського дня, роздруковуються. Роздруковані сторінки засвідчуються підписом керівника або іншої відповідальної особи. До п’ятого числа кожного місяця роздруковані за попередній місяць сторінки складаються за датами та формуються в брошури (брошури прошнуровуються, засвідчуються підписами керівника та головного бухгалтера, печаткою банку і зберігаються протягом 10 років). На першій сторінці брошури зазначаються кількість сторінок, які містить брошура, початкова та остання дати.

6.4. Якщо резидент здійснює авансовий платіж (попередню оплату) у будь-якій формі або банк здійснює платіж на користь нерезидента при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива, або банк здійснює платіж на підставі пред’явленої резидентом ВМД, інформація про яку відсутня у реєстрах ВМД, то банк фіксує в журналі назву імпортера або лізингоодержувача, постачальника продукції або лізингодавця, країну постачальника або лізингодавця, суму перерахованих коштів і дату їх перерахування, дату та номер договору, дату закінчення законодавчо встановлених строків розрахунків, інформацію про надані за цим договором резидента ліцензії, дату поставки продукції або об’єкта лізингу та вартість поставленої продукції або об’єкта лізингу.

6.5. У разі відвантаження резидентом продукції (об’єкта лізингу) експортна (лізингова) операція фіксується банком в аналогічному журналі після одержання реєстрів ВМД або надходження від нерезидента коштів на користь резидента, або — якщо резидент самостійно будь-яким чином надасть банку інформацію про цю операцію (наприклад, пред’явить копію ліцензії) з одночасною вимогою від резидента копій договору, ВМД (якщо кошти, що надійшли від нерезидента, не є авансовим платежем або попередньою оплатою).

Якщо в платіжному дорученні банку-нерезидента немає посилання на договір, на виконання якого від нерезидента-контрагента надійшли кошти, то

банк вимагає письмове пояснення від резидента або нерезидента-контрагента щодо віднесення цих коштів до конкретного експортного (лізингового) договору (якщо пояснення отримане засобами факсимільного зв’язку, то воно надалі має бути підтверджене оригіналом).

6.6. У разі експорту або імпорту послуг (робіт, прав інтелектуальної власності) банк фіксує в журналі найменування імпортера, експортера, країни контрагента-нерезидента, дату та № договору, дату закінчення законодавчо встановлених строків розрахунків, інформацію про одержані за цим договором ліцензії, суму коштів і дату їх перерахування або отримання, дату підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт (надання послуг тощо), та суму коштів, зазначену в цьому акті (документі).

6.7. Якщо оплата товару, що імпортується, або об’єкта лізингу проводиться за рахунок коштів, отриманих на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок резидента, то контроль за такою операцією здійснює той банк, який надав кредит (незалежно від того, чи відкритий у цьому банку поточний рахунок резидента),

або банк, що обслуговує кредит, залучений резидентом від нерезидента.

Якщо оплата товару, що імпортується, або об’єкта лізингу проводиться за рахунок іноземної валюти, купленої за власну іноземну валюту резидента на міжнародному ринку без проміжного зарахування цих коштів на поточний рахунок цього резидента, відкритий у банку, то контроль за такою операцією здійснює той банк, який за дорученням резидента купив іноземну валюту і перерахував її за призначенням.

6.8. Банк, клієнтом якого був резидент, повинен протягом трьох банківських днів з дня закриття рахунку надати банку, в якому резидент відкриває рахунок (якщо резидент повідомив про цей банк), всю наявну в нього інформацію про незавершені експортні, імпортні та лізингові операції цього резидента, якщо резидент закриває рахунок в одному банку і переходить на обслуговування в інший банк.

Банк, у якому резидент перебував на обслуговуванні, повідомляє в довільній формі податкові органи за місцем реєстрації резидента про його незавершені експортні, імпортні та лізингові операції у разі:

закриття клієнтом-резидентом рахунку і переходу на обслуговування в інший банк (у тому числі за відсутності в банку інформації про банк, у який резидент переходить на обслуговування);

закриття банком рахунку клієнта, якщо операції за цим рахунком не здійснюються протягом трьох років поспіль і на ньому немає залишку коштів.

Банк, у якому резидент перебував на обслуговуванні, знімає операції резидента з контролю наступного робочого дня після дня закриття рахунку

.

 

7. Порядок надання інформації державним органам

7.1. Банки надсилають усі передбачені цим розділом повідомлення до десятого числа місяця, наступного за звітним, а повідомлення згідно з пунктом 7.8 у визначені ним строки податковим органам за місцем реєстрації резидентів поштою з отриманням поштового підтвердження про їх вручення адресату або кур’єром банку з обов’язковою відміткою податкових органів про отримання. Зазначені повідомлення мають також надаватися на магнітних носіях або засобами електронного зв’язку з дотриманням установлених цим пунктом строків за письмовою вимогою податкового органу, яка підписана його керівником (заступником керівника) та засвідчена відбитком печатки. У повідомленнях обов’язково зазначаються такі реквізити резидентів:

повне найменування, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ та місцезнаходження — для юридичних осіб;

прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання та ідентифікаційний номер за ДРФО (за наявності) — для фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності

.

7.2. Якщо при знятті експортної операції резидента з контролю (пункт 2.3 цієї Інструкції) банк виявить, що в реєстрах ВМД немає інформації про цю операцію, то він в довільній формі повідомляє про це податковий орган (стосується лише експорту резидентом продукції, на яку відповідно до чинного законодавства України оформляється ВМД).

7.3

. Якщо змінюються умови договору, що перебуває у банку на контролі, унаслідок чого виконання нерезидентом зобов’язань за експортною операцією повністю або частково здійснюється шляхом поставки товару (пункт 2.5 цієї Інструкції), то банк у довільній формі повідомляє про це податковий орган.

7.4

. Якщо резидент не оформляє акт (або інший документ), що засвідчує отримання резидентом передплачених періодичних видань (пункт 3.4 цієї Інструкції), то банк надає інформацію податковим органам згідно з додатком 6.

7.5

. При отриманні банком письмового повідомлення від центрального апарату про скасування ліцензії (пункти 5.4 та 5.10 цієї Інструкції) банк у довільній формі повідомляє про це податковий орган.

7.6

. Якщо поставка продукції за імпортним договором резидента відбувається без її ввезення на митну територію України і резидент не подав документи згідно з вимогами пункту 3.6 розділу 3 цієї Інструкції, то банк одноразово в довільній формі повідомляє про це податковий орган.

7.7

. Якщо клієнт не подав банку документи, потрібні останньому для з’ясування стану розрахунків за експортною, імпортною або лізинговою операціями цього клієнта (пункт 6.1 цієї Інструкції), то банк у довільній формі повідомляє про це податковий орган.

7.8

. Банк, клієнтом якого був резидент, при закритті резидентом рахунку в цьому банку і переході його на обслуговування в інший або в разі закриття банком рахунку клієнта (пункт 6.8 цієї Інструкції) протягом трьох банківських днів з дня закриття рахунку в довільній формі надає усю наявну в нього інформацію про незавершені експортні, імпортні та лізингові операції цього резидента податковому органу.

7.9. Банк у довільній формі повідомляє податковий орган про факт зняття з контролю операції резидента на підставі документів про припинення зобов’язань за цією операцією шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами (пункт 1.9 розділу 1 цієї Інструкції)

.

7.10. Банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень згідно з додатком 7 в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в ліцензіях) виручки, товарів або об’єкта лізингу. У наступному звітному місяці інформація про ці порушення вже не надається

.

Управлінню за місцем реєстрації банку інформацію про виявлені факти порушень банк надає за встановленими Національним банком України строками, порядком і формою.

7.11. Банк не надає податковому органу інформацію, передбачену пунктом 7.10 цього розділу, якщо резидент подав банку документ, який засвідчує прийняття судом рішення про задоволення позову резидента щодо стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання останнім строків, установлених договором

.

7.12

. Управління доводять інформацію, отриману від банків, до відома центрального апарату за встановленими Національним банком України строками, порядком і формою.

 

8. Відповідальність банків

За невиконання банками функцій агента валютного контролю та порушення положень цієї Інструкції банки несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Начальник відділу торговельних операцій Г. Юрчук



коментар редакції

Правило «90 днів»: важливі зміни в контролі за його дотриманням

Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі — Закон) в основі своїй залишається незмінним уже дуже давно, але незважаючи на це підзаконні акти змінюються. І добре, що змінюються. Недосконалість Закону підштовхує до пошуку рішень зі здавалося б простих, але майже безвихідних на практиці ситуацій. За прикладами далеко ходити не потрібно. Усім відома позиція податківців, які підставою для припинення нарахування пені за експортований товар вважають лише надходження валюти в повному обсязі.

Але як бути в ситуаціях, коли валюта за об’єктивними причинами в повному обсязі «зайти» не може, —

нерезидентом утримано податок, товар став непридатним при транспортуванні нерезиденту, або товар украдено? Підприємства, які стикалися з подібними ситуаціями, могли розраховувати на позитивне вирішення питання хіба що в суді.

На сьогодні, завдяки внесеним до інструкції, що коментується, змінам принаймні визначилися шляхи вирішення багатьох проблем, які існували раніше. Визначено перелік документів, які подаються на підтвердження неможливості надходження іноземної валюти.

Особливу увагу потрібно звернути на оновлений п. 1.8 Інструкції, який містить перелік випадків, при яких

суму валютної виручки може бути зменшено. Закрито питання про зняття зовнішньоекономічної операції з контролю при припиненні зобов’язань заліком (п. 1.9). З’явилося більше визначеності при знятті з контролю імпортної операції, яка не передбачає ввезення товару на митну територію України, — імпорт без увезення (пп. 3.3, 3.6). Прописано порядок підтвердження та зняття з контролю операції під час надходження виручки на рахунок в іншому банку (п. 2.3).
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно