Бюджетне відшкодування ПДВ: суд — за розрахунок за Законом

В обраному У обране
Друк
Редакція ПБО
Податки & бухоблік Січень, 2007/№ 4
Ухвала від 06.06.2006 р. № 11/449

Київський апеляційний господарський суд

Ухвала

06.06.2006 р.

Справа № 11/449

 

<...>

Київський апеляційний господарський суд іменем України

встановив:

дочірнє підприємство <...> звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до державної податкової інспекції <...> про визнання недійсним повідомлення-рішення.

Постановою господарського суду м. Києва від 20.02.2006 р. у справі № 11/449 позов задоволено повністю.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції <...>.

<...>

Відповідач, не погоджуючись з постановою суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та прийняту нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав, просить її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

На підставі акта <...> про результати невиїзної документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ДП <...> за періоди: з 01.07.2005 р. по 31.07.2005 р., з 01.08.2005 р. по 31.08.2005 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення <...>, яким позивачу згідно з п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 24022,00 грн. за серпень 2005 року.

Колегія суддів не погоджується із висновками відповідача, викладеними в акті перевірки, виходячи з наступного

.

Позивач подав до ДПІ <...> податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2005 року, в якій у рядку 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування за серпень 2005 року задекларована сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (липень 2005 року), фактично сплачена постачальникам у липні 2005 року в сумі 33006,00 грн. та в рядку 25 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» також зазначена сума в розмірі 33006,00 грн.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування — сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регулюються п.п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону.

Згідно з п.п. 7.7.1 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності — зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п. 7.7.2).

З аналізу вказаної норми Закону вбачається, що законодавець не ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли в отримувача товару виникло зобов’язання перед постачальниками, а визначає, що суми ПДВ мають бути фактично сплачені в попередньому податковому періоді постачальникам товарів.

Листом Державної податкової адміністрації України від 12.10.2005 р. № 20296/7/16-1417 роз’яснено, що бюджетному відшкодуванню відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону підлягає частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Платник податку при придбанні на митній території України товарів (послуг) оплачує постачальнику — платнику ПДВ вартість таких товарів (послуг), збільшену на суму податку на додану вартість, а при імпортуванні товарів, у тому числі при їх ввезенні з метою внесення до статутного фонду, — органам, які здійснюють контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету за імпортні товари.

Зважаючи на викладене, при заповненні рядка 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, які фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), включаючи й суми податку, які фактично були сплачені в такому ж попередньому податковому періоді при ввезенні на митну територію України товарів (супутніх послуг).

Відповідач посилається на те, що фактично позивачем у липні 2005 року (період, що передує серпню 2005 року, за який була подана декларація) була сплачена постачальникам товару сума в розмірі 8984,00 грн. А тому позивач не мав права на бюджетне відшкодування в частині 24022,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у липні 2005 року було здійснено платежів на суму 42140,00 грн., з яких 8984,00 грн. — фактична оплата податкового кредиту постачальникам звітного періоду (липень 2005 рік), 33156,00 грн. — погашення кредиторської заборгованості за попередні періоди та аванси майбутніх періодів (указаний факт не заперечується в акті перевірки).

<...>

Ураховуючи наведене,

позивачем не порушувався п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки фактична сплата позивачем отриманих у попередніх періодах товарів (послуг) від постачальників відбулася саме в липні місяці — попередній період, за який подана декларація.

<...>

За таких обставин колегія вважає за необхідне зазначити, що

суд першої інстанції правомірно визнав недійсним рішення <...> ДПІ <...>, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що

апеляційна скарга державної податкової інспекції <...> не підлягає задоволенню, а постанова господарського суду м. Києва від 20.02.2006 р. у справі № 11/449 не підлягає скасуванню.

<...>



коментар редакції

Бюджетне відшкодування ПДВ: суд — за розрахунок за Законом

Складна ситуація, що склалася навколо розрахунку бюджетного відшкодування, ось уже понад рік (тобто з часів появи наказу ДПАУ від 15.06.2005 р. № 213, який затвердив нові форми ПДВ-звітності) добре відома всім платникам-відшкодуванцям. А справа в тому, що Закон про ПДВ і форма декларації встановлюють різний порядок розрахунку суми, що відшкодовується. Нагадаємо історію.

Згідно з п.п. 7.7.2 Закону про ПДВ під бюджетне відшкодування підпадає

весь від’ємний ПДВ, сплачений у попередньому періоді, незалежно від того, в якому з періодів (попередньому чи попередніх) його було фактично включено до податкового кредиту. Разом із тим форма додатка 3 до ПДВ-декларації, в якій безпосередньо здійснюється розрахунок суми бюджетного відшкодування, істотно обмежує платника податків та примушує його розраховувати суму бюджетного відшкодування урізаним способом. Адже згідно з рядком 3 цього додатка під відшкодування може підпасти не все від’ємне значення попереднього періоду (рядок 24 декларації), а лише в межах податкового кредиту минулого періоду (рядок 17 декларації), звичайно за умови, що його в такому минулому періоді було сплачено. На цю значну відмінність порядку відшкодування, установленого формою додатка 3 до декларації, від передбаченого Законом про ПДВ ми вже неодноразово звертали увагу (див. статті «Як експортеру отримати бюджетне відшкодування ПДВ» // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 17; «Бюджетне відшкодування: продовжуємо розмову» // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 63).

Цікаво, що в ситуації, яка склалася, самі податківці з цього питання висловлювали

різні думки, причому на підтримку не лише «декларативного» (лист ДПАУ від 18.04.2006 р. № 7251/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 67), а й «законного» варіанта розрахунку (лист ДПАУ від 28.11.2005 р. № 14110/5/16-1116 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 15; лист ДПАУ від 19.07.2006 р. № 13706/7/16-1517-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 71). Однак на місцях податківці, як і раніше, дотримуються фіскальної позиції.

Радує, що суд виступив на захист платників податків, будучи прихильником «законного» варіанта розрахунку відшкодування. Так, в опублікованій сьогодні ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2006 р. у справі № 11/449 суд, роглядаючи справу про бюджетне відшкодування, повністю підтримав підприємство та визнав недійсними надіслані податкове повідомлення та рішення ДПІ про завищення платником податків суми бюджетного відшкодування. Зокрема, аналізуючи норми п.п. 7.7.2 Закону про ПДВ, суд дійшов висновку, що законодавець не ставить право на отримання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли в одержувача товару виникло зобов’язання перед постачальниками, а визначає, що суми ПДВ має бути фактично сплачено в попередньому податковому періоді постачальникам товарів. У зв’язку з цим суд погодився з тим, що при заповненні рядка 3 додатка 3 платник податків також може врахувати і погашення кредиторської заборгованості постачальникам

за попередні періоди. А тому виходить, що рядок 2 додатка 3 фактично є зайвим.

Та все ж таки це рішення винесено апеляційним господарським судом. Тому ставити крапку в цьому питанні зарано. Не виключено, що податківці, борючись за фіскальний «декларативний» варіант розрахунку відшкодування, у свою чергу, направлять касаційну скаргу.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд