Методичнi рекомендацiї щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при адмініструванні податку на прибуток

В обраному У обране
Друк
Редакція ПБО
Податки & бухоблік Січень, 2007/№ 5
Методичні рекомендації від 11.12.2006 р. № 766

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ ДПА України від 11.12.2006 р. № 766

 

МЕТОДИЧНI РЕКОМЕНДАЦIЇ

щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при адмініструванні податку на прибуток

 

I. Загальні положення та основні терміни

Ці Методичні рекомендації розроблені згідно з вимогами Закону України від 4 грудня 1990 ро-ку № 509-ХII «Про державну податкову службу в Україні» із змінами і доповненнями (далі — Закон України «Про державну податкову службу в Україні») та на виконання статті 16 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та допов-неннями (далі — Закон України «Про прибуток») для застосування органами державної податкової служби при здійсненні адміністрування податку на прибуток.

Методичні рекомендації застосовуються до податкової звітності, складеної за результатами звітного періоду, для платників податку на прибуток з квартальною та річною формами звітності та до уточнюючих розрахунків.

Терміни, викладені в цих Методичних рекомен-даціях, вживаються в такому значенні:

документальна невиїзна (камеральна) перевірка з питань визначення достовірності нарахування податку на прибуток, від’ємного значення об’єкта оподаткування

— перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів), незалежно від способу їх подання;

акт

— службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної перевірки, є носієм доказової інформації про виявлені порушення, що призводять до заниження або завищення суми податкового зобов’язання суб’єктами господарювання при застосуванні податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС;

довідка

— службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної перевірки, є носієм доказової інформації про виявлені порушення, що не призводять до заниження або завищення суми податкового зобов’язання суб’єктами господарювання при застосуванні податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС;

інформаційно-аналітична довідка

— службовий документ, який містить узагальнену аналітич-ну інформацію за даними податкової звітності платників податків, результати співставлення показників податкової звітності та існуючої інформації з різними джерелами походження і формується в електронному вигляді.

Найважливішими складовими частинами адміністрування податку на прибуток є такі процедури:

оперативний та якісний прийом звітності з податку на прибуток;

перевірка дотримання термінів подання податкової звітності та сплати податку на прибуток;

камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток;

аналіз зовнішньої та внутрішньої інформації про платника;

складання інформаційно-аналітичної довідки по підприємствах, визначених за даними аналітичної інформації як такі, що мінімізують податкові зобов’язання при розрахунках податку на прибуток;

передача інформаційно-аналітичних довідок до підрозділів аудиту юридичних осіб з метою якісного планування та підготовки до перевірок.

 

II. Приймання та обробка податкової звітності з податку на прибуток

Порядок прийому та терміни розгляду податкових декларацій з податку на прибуток розроблено на підставі норм Закону України «Про прибуток» та Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі — Закон № 2181).

Декларація подається платником податку на прибуток згідно з вимогами Закону України «Про прибуток» до органу ДПС за місцем реєстрації. Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на прибуток регламентується наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання» із змінами, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за № 271/7592.

Порядок приймання та комп’ютерної обробки податкової декларації з податку на прибуток платників податків державних податкових інспекцій районного рівня та спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків охоплює повний цикл приймання та обробки документів податкової звітності, які подаються до органів державної податкової служби юридичними особами та фізичними особами — суб’єктами господарювання, та регламентується наказом ДПА України від 01.04.2006 р. № 171 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України».

До складу звітності з податку на прибуток

(далі — декларація або податкова звітність) включаються:

звітність з податку на прибуток підприємств, за формою та в обсягах затверджених наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 зі змінами та доповненнями;

звітність з податку на прибуток страховика, за формою та в обсягах, затверджених наказом ДПА України від 31.03.2003 р. № 146 зі змінами та доповненнями;

звітність з податку на прибуток банку, за формою та в обсягах, затверджених наказом ДПА України від 31.03.2003 р. № 148 зі змінами та доповненнями;

розрахунок сплати консолідованого податку на прибуток та повідомлення про прийняте рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток, за формою та в обсягах, затверджених наказом ДПА України від 10.02.2003 р. № 68 зі змінами та доповненнями;

звіт про використання коштів неприбуткових організацій та установ, за формою та в обсягах, затверджених наказом ДПА України від 11.07.97 р. № 233 зі змінами та доповненнями;

звіт про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затверджений наказом ДПА України від 16.01.98 р. № 28 зі змінами і доповненнями;

розрахунок податку на прибуток нерезидента, що проводить свою діяльність на території України через постійне представництво, затверджений наказом ДПА України від 31.07.97 р. № 274 зі змінами і доповненнями;

податковий звіт про прибуток, що звільняється від оподаткування, підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, майно яких є їх власністю, отриманий від продажу товарів (робіт, послуг), крім підакцизних товарів та прибутку, одержаного від грального бізнесу, затверджений наказом ДПА України від 30.07.97 р. № 270 зі змінами і доповненнями;

звіт про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, за формою та в обсягах, затверджених наказом ДПА України від 30.09.2004 р. № 571;

уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виправлених помилок, за формою та в обсягах затверджених наказами ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», від 31.03.2003 р. № 146 «Про затвердження форми декларації з податку на доходи (прибуток) страховика та порядку її складання», від 31.03.2003 р. № 148 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток банку та Порядку її складання»;

декларації та розрахунки, надані платником податку у не визначеній нормативними документами формі з обов’язковим доданням до неї пояснень причин вибору платником відмінної від установленої форми звітності в порядку та в обсягах, визначених частиною «з» підпункту 4.4.2 статті 4 Закону № 2181;

звітність підприємства (банку, страховика) з податку на прибуток за 11 місяців відповідного року, яка надається за формою та в обсягах, визначених додатково.

На виконання статті 67 Закону України 20 грудня 2005 року № 3235-IУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» Кабінет Міністрів України постановою від 17 травня 2006 року № 678 затвердив Порядок і нормативи відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році.

Форма розрахунку затверджена наказом ДПА України від 19.07.2006 № 421. Відповідно до вказаного Порядку розрахунок частини прибутку (доходу) подається до органів державної податкової служби у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток.

Відрахування до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) в наступних роках буде здійснюватись у строки та за формою, передбаченою відповідними нормативними актами.

Відповідно до вимог Закону № 2181 податкова звітність з податку на прибуток подається платником податку до органу ДПС для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Винятки

1. Декларація за 11 місяців відповідного року надається протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У майбутньому податкова звітність за 11 місяців подається у разі, якщо це буде передбачено положеннями Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

2. Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, подають декларацію за підсумками податкового (звітного) року в терміни, встановлені законом для річного базового податкового (звітного) періоду. При цьому, Законом України від 1 липня 2004 року № 1957 «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що податковий період для таких платників починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

3. Для суб’єктів космічної діяльності України з 1 січня 1999 року до 1 січня 2009 року податковим періодом оподаткування їх прибутку встановлюється звітний податковий рік.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день

.

Для новостворених платників податків перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, та закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду

.

 

Податкова звітність може бути надана (надіслана) платником:

на паперових носіях;

на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів;

засобами електронної пошти Е-mаіl (Оn-Line, Оff-Lіnе, Utеl або інший провайдер зв’язку, який гарантує доставку пакета звітних документів платника до ОДПС протягом однієї години);

поштовими відправленнями в строки та в порядку, встановлені ст. 4 Закону № 2181 та постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 1997 року № 799 «Про затвердження Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій». Специфіка надання декларації поштою визначається підпунктами 4.1.2 та 4.1.7 Закону № 2181.

Згідно з підпунктом 4.1.7 Закону № 2181 платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення. У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації несе оператор поштового зв’язку у порядку, передбаченому законодавством, при цьому платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації. Платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації.

Згідно з підпунктом 4.1.2 Закону № 2181

відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких умов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

У такому випадку платник податків зобов’язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом викладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім’я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Податкова звітність приймається безпосередньо від платника податку підрозділом приймання та обробки податкової звітності без попередньої перевірки зазначених у ній показників. Підрозділ приймання та обробки податкової звітності забезпечує введення зазначених у звітності показників до електронних баз податкової звітності в порядку, обсягах та строк, передбачені Методичними рекомендаціями щодо приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах державної податкової служби України, затверджених наказом ДПА України від 01.04.2006 № 171.

Вивантаження інформації з баз даних податкової звітності та передача її для формування даних звітних документів до обласного рівня виконується підрозділом інформаційних процесів оподаткування.

Підрозділи, на які покладено функції адміністрування інформаційних баз даних, забезпечують можливість їх користування підрозділами податкової служби з урахуванням установленого розмежування доступу.

У разі коли у майбутніх податкових періодах (з урахуванням термінів давності, визначених ст. 15 Закону № 2181) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право подати

уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у рядках 02.2 або 05.2 у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядках, встановлених для податкових декларацій.

Уточнюючий розрахунок до декларації з податку на прибуток підприємства (банку) та з податку на доходи (прибуток) страховика заноситься до електронної бази податкової звітності у звітний період поточного місяця, який відповідає даті подання уточнюючого розрахунку.

Уточнюючий розрахунок з податку на прибуток не передбачає надання довідки, що змінює суми податкового зобов’язання. Зміна суми податкових зобов’язань відображається в самому уточнюючому розрахунку

.

Якщо після подачі податкової звітності за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, передбачені в п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181, не застосовуються.

По закінченні термінів обробки податкової звітності (додаток 2 до наказу ДПА України від 01.04.2006 № 171) наступного робочого дня підрозділами інформатизації процесів оподаткування формується зведена інформація з податку на прибуток у вигляді таких переліків (додаток 3)*:

* Додатки 3 — 7 не публікуються.

Прим. ред.

перелік № 1 «Неподана звітність з податку на прибуток по платниках, які не звітують більше 1 року»;

перелік № 2 «Неподана звітність з податку на прибуток по платниках, які не звітують до 1 року, у т. ч. які не прозвітували за останній термін»;

перелік № 3 «Звітність, яка не пройшла арифметичного контролю, та звітність з нульовими показниками»;

перелік № 4 «Невчасно подана звітність (по мірі надходження звітів)»;

перелік № 5 «Підприємства, які мінімізують податкові зобов’язання при визначенні податку на прибуток».

Сформовані переліки передають протягом 2 робочих днів підрозділам податкової служби для вчинення таких дій.

Після впровадження в промислову експлуатацію програмного забезпечення щодо формування зведеної інформації з податку на прибуток вказана зведена інформація готується підрозділами оподаткування юридичних осіб.

Підрозділам, відповідальним за адміністрування податку на прибуток, надаються переліки № 1, 2, 3, 4, 5

.

По підприємствах, які не звітують до 1 року (перелік № 2).

По платниках, які не подали звітність вперше, відповідальні працівники цих підрозділів впродовж 5-ти днів з моменту отримання переліку направляють письмові повідомлення згідно з п. 4 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» про необхідність подання звітності та прибуття до ДПI для надання пояснення та погодження акта про неподання звітності (додаток 4). На основі акта про несвоєчасне подання звітності приймається рішення про застосування штрафних санкцій (п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 11 Закону № 2181 та п. 6.1.1 Iнструкції, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 № 110), про що робиться відмітка в переліку. По підприємствах, керівники яких протягом місяця не з’явилися на письмове запрошення (додаток 7), відповідальні працівники подають доповідну записку керівнику інспекції про необхідність проведення позапланових виїзних перевірок (п. 2 ст. 11.1 Закону України «Про державну податкову службу») щодо встановлення місцезнаходження платника податку. Крім того, по цих підприємствах підрозділами адміністрування готуються та надаються необхідні матеріали до юридичних підрозділів для звернення в суд про надання інформації установами банків про рух коштів на рахунках. Юридичні підрозділи готують протягом 3-х робочих днів та подають відповідні позови в суд.

По підприємствах, які не звітують більше 1 року (перелік № 1),

передаються перелік та акт про останню звітність до підрозділу обліку платників з метою формування та подання матеріалів до юридичних підрозділів для подальшого звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи.

По підприємствах, які більше року не звітують та місцезнаходження яких не визначено, скасувати державну реєстрацію можливо відповідно до п.п. 8.6 п. 8 Iнструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.98 № 80 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.03.98 за № 172/2612), за умови, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом.

Розглянувши переліки № 3, 4, 5,

працівники відділів адміністрування податку на прибуток складають акти перевірок своєчасності подання звітності з податку на прибуток підприємства, своєчасності сплати цього податку до бюджету та камеральної перевірки податкової звітності з цього податку (додатки 4, 5, 6).

Відповідно до переліку № 5 (розділи I, II, III) працівники відділів адміністрування податку на прибуток складають інформаційно-аналітичну довідку (додаток 3), аналізуючи звітність платників податку та всю наявну зовнішню та внутрішню інформацію.

Підрозділам аудиту юридичних осіб надається перелік № 5.

На підставі даних переліку № 5 здійснюється дієвий контроль та вживаються заходи щодо зменшення кількості підприємств, які мінімізують податкові зобов’язання при визначенні податків та ухиляються від їх сплати.

Підрозділам податкової міліції надаються переліки № 1, 2, 5.

Переліки № 1, 2 використовуються для оперативного відпрацювання інформації в порядку, встановленому чинними законодавчими та нормативно-правовими актами. Перелік № 5 відпрацьовується працівниками податкової міліції у напрямку збору всієї наявної інформації по підприємствах, які мінімізують податкові зобов’язання при визначенні податку на прибуток, з метою надання інформації підрозділам адміністрування для оформлення інформаційно-аналітичної довідки.

Для відпрацювання всієї наявної інформації перелік № 5 надається одночасно

таким підрозділам: по контролю у сфері ЗЕД, адміністрування платежів за землекористування та місцевих податків та зборів, стягнення податкового боргу, апеляції, спеціальних режимів оподаткування, боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, адміністрування акцизного збору, юридичному.

Всі документи, які стосуються справляння податку на прибуток окремого платника, зберігаються в податковій справі, яка є зведенням документів довготермінового користування. Працівникам, що мають відношення до роботи з цими справами, забороняється без дозволу керівництва державного податкового органу повідомляти усно або письмово будь-кому відомості, що містяться в документах справи.

Загальне керівництво, контроль і відповідальність за процесом формування і збереження облікових справ (після одержання від відділу обліку платників податків декларацій) здійснює начальник управління (відділу) оподаткування юридичних осіб, а за його відсутності — посадова особа, що його заміщає. Безпосередній контроль та персональна відповідальність за їх збереження здійснюється податковим інспектором, закріпленим за веденням податкової справи конкретного платника розпорядчим документом керівника податкового органу або його заступника.

На структурний підрозділ, відповідальний за адміністрування податку на прибуток, покладається контроль за повнотою та своєчасністю сплати податкових зобов’язань платником податку та застосування до платників, які несвоєчасно або в неповному обсязі сплатили задекларовані зобов’язання, фінансових санкцій, передбачених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 Закону № 2181.

Для контролю за погашенням податкового боргу та застосування передбачених нормативно-правовими актами заходів з його ліквідації за запитами підрозділів органу державної податкової служби підрозділом обліку та звітності формуються відомості про податковий борг платників податку на прибуток. Зазначені відомості формуються на дату запиту для подальшої передачі вказаним підрозділам в електронному вигляді.

У випадку несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов’язань за даними АIС «Облік податків та платежів» підрозділом оподаткування юридичних осіб складається акт про порушення податкового законодавства (додаток 5) та готується Рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату платниками узгодженої суми податкового зобов’язання впродовж граничних термінів (п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181, п.п. 6.1.7 наказу ДПА України від 17.03.2001 р. № 110).

За неподання або несвоєчасне подання в установи банків платіжних доручень на перерахування належних до сплати сум податку на прибуток підрозділи оподаткування юридичних осіб мають право на складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, винних у неподанні або несвоєчасному поданні платіжних доручень за період з моменту узгодження податкового зобов’язання до граничного терміну сплати (статті 163

2 та 255 Кодексу про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х).

Протокол про адміністративне правопорушення за неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень не складається при поданні підприємством оригіналу та копії платіжних доручень з відміткою банку на ньому про відсутність коштів на розрахунковому рахунку платника.

Крім цього, Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність:

за порушення порядку ведення податкового обліку (стаття 163

1);

невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби (стаття 163

3).

 

III. Організація та проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток

Всі податкові декларації і розрахунки, що подаються платником до податкової інспекції, підлягають обов’язковій камеральній перевірці працівниками підрозділів адміністрування податку на прибуток.

Згідно з підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181

камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Камеральна перевірка податкових декларацій і розрахунків здійснюється безпосередньо в податковій інспекції.

Метою проведення камеральної перевірки податкової звітності є виявлення та упередження на якомога ранній стадії можливих порушень податкового законодавства за рахунок застосування окремих методів контролю та аналізу діяльності суб’єктів господарювання.

Основними задачами (напрямами) камеральної перевірки є:

перевірка правильності складання податкових декларацій і розрахунків по податках, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податків, що підлягають сплаті до бюджету, перевірка обґрунтованості застосування ставок податку і податкових пільг, правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування (виявлення арифметичних або методологічних помилок);

перевірка своєчасності представлення розрахунків по податках до податкового органу; логічний контроль (перевірка логічного зв’язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, порівняння звітних показників з показниками попереднього звітного періоду);

перевірка узгодженості показників, що повторюються в податкових деклараціях і розрахунках;

попередня оцінка податкових декларацій і розрахунків щодо достовірності окремих звітних показників, наявності сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкового законодавства.

Порядок камеральної перевірки декларацій з податку на прибуток визначений у

додатку 1.

Спеціалісти, відповідальні за адміністрування податку на прибуток, зобов’язані забезпечити

проведення камеральної перевірки платників у такі строки:

по бюджетоутворюючих підприємствах; по платниках, які декларують від’ємне значення об’єкта оподаткування, а також по підприємствах, які мінімізують податкові зобов’язання з податку на прибуток — до 20 робочих днів від кінцевої дати подання декларації;

по інших платниках — протягом кварталу після кінцевої дати подання декларації.

У разі виявлення в ході перевірки арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання, відповідальна особа державного податкового органу складає акт про результати проведення перевірки податкової звітності (далі — акт) за формою, що наводиться у додатку 6 до цього Порядку.

В акті в обов’язковому порядку повинні зазначатися:

номери рядків та додатків до декларації, в яких платником допущені арифметичні помилки;

стислий опис методологічних помилок з посиланням на порушені платником конкретні пункти та статті Закону України «Про прибуток»;

сума податкового зобов’язання, обчислена платником податку самостійно в податковій декларації;

сума податкового зобов’язання, визначена перевіряючим після виправлення допущених таким платником податку помилок на підставі частини «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181;

сума заниження (завищення) податку на прибуток;

сума, назва показнику податкової звітності, який коригується платником податку та не призводить до виникнення податкових зобов’язань.

Якщо в ході камеральної перевірки виникають питання достовірності окремих звітних показників або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкової дисципліни, підрозділи оподаткування юридичних осіб можуть одержувати від платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з цих питань, запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків) (пункти 3 та 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні») (додаток 7).

Чисельні показники в акті про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на прибуток зазначаються у гривнях.

Акт камеральної перевірки складається державною мовою на паперовому носії і в електронному вигляді в двох примірниках і має наскрізну нумерацію, підписується спеціалістом, який проводив перевірку, та посадовими особами підприємства. Титульний аркуш акта камеральної перевірки друкується на номерному бланку органу державної податкової служби для складання актів. Другий примірник акта надається посадовій особі підприємства. Датою акта перевірки є дата підписання акта.

При цьому податковий орган не зобов’язаний доводити платнику податку в судовому чи будь-якому іншому порядку, що нарахування, здійснене податковим органом у зв’язку із допущенням таким платником податку арифметичних та/або методологічних помилок у податковій декларації, є правомірним.

У разі незгоди платника податку з таким нарахуванням на підставі підпункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181 у нього залишається право судового або адміністративного оскарження податкового зобов’язання, нарахованого йому податковим органом відповідно до статті 5 Закону № 2181.

У разі якщо посадові особи суб’єкта господарювання або уповноважена ним особа відмовляються з’явитися до податкової інспекції для підписання акта, такому платнику надсилається (на юридичну або фактичну адресу) лист-запрошення (додаток 7) з’явитися до податкової інспекції для підписання акта.

У разі якщо посадова особа суб’єкта господарювання або уповноважена ним особа відмовляється від отримання листа-запрошення або у разі незнаходження особи за адресою, на яку необхідно надіслати лист-запрошення, то датою вручення листа-запрошення платнику податків вважається дата, зазначена працівником поштового зв’язку на повідомленні про вручення поштового відправлення про відмову платника податку від отримання листа-запрошення або дата вчиненого працівником поштового зв’язку запису на повідомленні про відсутність одержувача за адресою, на яку необхідно надіслати лист-запрошення.

У випадку якщо платник не з’являється до податкової інспекції у визначений строк для підписання акта, акт надсилається такому платнику поштою з повідомленням про вручення. Датою отримання платником такого акта вважається дата, зазначена на повідомленні про вручення.

У випадку відображення в акті заниження податкових зобов’язань керівник органу державної податкової служби або його заступник за наслідками розгляду матеріалів камеральної перевірки приймає податкове повідомлення-рішення. Повідомлення-рішення приймається та направляється платникові за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253 із змінами.

У повідомленні-рішенні зазначається сума донарахованих податкових зобов’язань та сума штрафу, обчисленого відповідно до підпункту 17.1.4 статті 17 Закону № 2181.

У разі встановлення перевіркою фактів завищення податкових зобов’язань платником податку працівник органу ДПС, відповідальний за адміністрування податку на прибуток, за даними АIС «Облік податків та платежів» встановлює факт наявності у такого платника податку податкового боргу.

У випадку наявності податкового боргу зазначений працівник податкової служби запрошує до податкового органу керівника та/або головного бухгалтера такого платника та пропонує йому надати уточнену звітність.

Після складення акта камеральної перевірки робиться відповідна позначка в декларації платника підрозділами оподаткування юридичних осіб:

у разі відсутності порушень ставиться позначка у відповідній графі «порушень не виявлено»;

у разі виявлення порушень ставиться позначка у відповідній графі «дата та номер акта, посадова особа, яка проводила перевірку».

Перевірені декларації повинні знаходитись в облікових справах платників податку.

 

IV. Порядок роботи органів ДПС при здійсненні аналізу діяльності суб’єктів господарювання, які мінімізують податкові зобов’язання при визначенні податку на прибуток.

Основними напрямами роботи органів ДПС при здійсненні аналізу діяльності суб’єктів господарювання, які мінімізують податкові зобов’язання при визначенні податку на прибуток є:

відбір суб’єктів господарювання, які мінімізують податкові зобов’язання при визначенні податку на прибуток на підставі визначених критеріїв по кожній області окремо (

додаток 8);

оперативна передача результатів здійсненого відбору всім визначеним підрозділам органів ДПС для відпрацювання наявної інформації про цих платників та вчинення дієвих заходів по упередженню мінімізації та ухилення від сплати податків;

аналіз та систематизація наявної інформації із внутрішніх та зовнішніх джерел;

формування інформаційно-аналітичної довідки на підставі аналізу податкової звітності, інформації із зовнішніх джерел, інформації щодо вчинених дій та встановлених фактів виявлених порушень по підприємствах, визначених у переліку № 5;

відбір платників податків, які підлягають обов’язковим плановим або позаплановим перевіркам з метою мінімізації безрезультативних перевірок;

упередження виникнення різноманітних схем ухилення від оподаткування.

По закінченні термінів обробки податкової звітності наступного робочого дня підрозділами інформатизації процесів оподаткування формується перелік № 5 — «Підприємства, які мінімізують податкові зобов’язання при визначенні податку на прибуток» (додаток 3).

Після впровадження в промислову експлуатацію програмного забезпечення щодо формування зведеної інформації з податку на прибуток вказана зведена інформація готується підрозділами оподаткування юридичних осіб.

Перелік № 5 формується з 5 розділів (

додаток 3):

I. СПД, що мають від’ємне значення об’єкта оподаткування «збиткові».

II. СПД, що визначили нульове значення нарахованої суми податку на прибуток (р. 12 = 0) «нульовики», крім платників у яких р. 08 < 0.

III. СПД, у яких податкове навантаження < 1 відсотка при (р. 08 > 0).

IV. СПД з кількістю працюючих до 5-ти осіб, у яких відношення позитивного сальдо між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ до обсягів операцій, що оподатковуються за 20 % ставкою за місяць, складає до 5 %.

V. СПД з різною кількістю працюючих, у яких розмір податкового зобов’язання дорівнює розміру податкового кредиту за місяць та розмір обсягу поставок за цей місяць більше відповідної суми по кожній області окремо.

Формування переліку № 5 здійснюється на підставі конкретно визначених розмірів критеріїв ризику по кожній області (

додаток 8):

сума скоригованих валових доходів;

сума задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування;

сума нарахованого податку на прибуток;

відсоток податкового навантаження;

відношення розміру амортизаційних відрахувань до розміру скоригованого валового доходу, %;

кількість працюючих;

розмір обсягів поставки за місяць без ПДВ (декларація по ПДВ);

відношення позитивного сальдо між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ до обсягів операцій, що оподатковуються за 20 % ставкою

рівність розмірів податкового зобов’язання та податкового кредиту по ПДВ.

Протягом 2-х днів після формування переліку № 5 підрозділи обліку та звітності надають ці реєстри в оперативному порядку наступним підрозділам податкової служби:

аудиту юридичних осіб;

податкової міліції;

боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;

юридичному;

по контролю у сфері ЗЕД;

адміністрування платежів за землекористування та місцевих податків та зборів;

стягнення податкового боргу;

апеляції;

спеціальних режимів оподаткування;

адміністрування акцизного збору.

Вказані вище підрозділи протягом наступних 7-ми робочих днів розглядають наданий перелік підприємств та опрацьовують всю наявну інформацію про них з метою надання її підрозділам адміністрування податку на прибуток супроводжувальною службовою запискою та в електронному вигляді для формування інформаційно-аналітичної довідки по кожному підприємству окремо.

Супроводжувальна службова записка повинна бути підписана відповідальною особою, яка здійснювала опрацювання всіх матеріалів та вносила їх до електронної форми інформаційно-аналітичної довідки.

Робота податкових підрозділів з опрацювання інформаційних даних по платниках податків повинна відповідати таким вимогам:

безперервність забезпечення постійного збору, фіксації та обробки всієї наявної інформації про платників податків;

систематизація створення інформаційного масиву даних у розрізі кожного платника податків;

актуалізація забезпечення періодичного оновлення інформації про платників податків з урахуванням нових отриманих даних;

повнота інформації про платників податків, достатня для узагальнення та прийняття рішення щодо доцільності їх відбору для проведення документальних перевірок;

достовірність забезпечення здійснення попереднього аналізу інформації, що надходить до податкових органів, на предмет її відповідності реальному положенню справ.

З метою постійного моніторингу нарахування та сплати податку на прибуток та зменшення кількості суб’єктів господарювання, які мінімізують податкові зобов’язання і ухиляються від сплати податків, а також забезпечення найбільш раціонального відбору цих платників податків для проведення документальних перевірок органами ДПС, спеціалісти підрозділів адміністрування податку на прибуток формують інформаційно-аналітичну довідку по кожному платнику, визначеному в переліку № 5 (розділи I, II, III).

Форма інформаційно-аналітичної довідки наведена в

додатку 3.

Для формування інформаційно-аналітичної довідки необхідно здійснити аналіз інформації про платника податків з внутрішніх та зовнішніх джерел.

До інформації із внутрішніх джерел відноситься інформація, отримана податковими органами самостійно в процесі виконання ними контрольних функцій, зокрема:

1. Бази даних: «Облік платників», «Звіт оf Огасlе», «Галузь», «Митниця», «Анульовані ВМД», «Аудит», «Касові апарати», «АIС «Облік податків і платежів», «ПДС», «Розширений пошук у схемах товарно-грошових потоків», «АБПР» «Банк даних сумнівних фінансових операцій».

2. Податкова звітність (декларація з податку на прибуток підприємства, ПДВ).

3. Iнформація підрозділів податкової міліції: кримінальне провадження відносно службових осіб відібраних підприємств (дата порушення справи, стаття, дата закриття, факти застосування підприємствами схем мінімізації податкових зобов’язань та відомості щодо можливого ухилення від сплати податків).

4. Iнформація підрозділів аудиту юридичних осіб: дата закінчення та перевіряємий період останньої комплексної перевірки, сума зменшених збитків за результатами перевірки, загальна сума донарахувань за актами, стан реалізації результатів акта документальної перевірки, питома вага сплачених донарахованих сум, %, інформація щодо невідпрацьованих відповідей за листами-запитами, вказаними в актах перевірок, встановлені факти використання підприємствами схем ухилення від сплати податків, взаємовідносин з фіктивними та ліквідованими на час перевірки підприємствами, інформація щодо причин скасування податкових повідомлень-рішень.

5. Iнформація юридичних підрозділів: про перебування підприємства у процедурі банкрутства, про претензійно-позовну діяльність платників податків.

6. Iнформація підрозділів по контролю у сфері ЗЕД: інформація про обсяги несвоєчасно повернутих суб’єктами валютних цінностей на звітну дату.

7. Iнформація підрозділів адміністрування платежів за землекористування та місцевих податків та зборів: розміри земельних ділянок, що знаходяться в користуванні, та земельних ділянок, зданих в оренду, назва орендаторів, код ЄДРПОУ.

8. Iнформація підрозділів стягнення податкового боргу: сума податкового боргу в розрізі податків за станом на звітну дату поточного року та на аналогічну дату минулого року; інформація щодо користування наданими в законодавчому порядку правами відстрочки і розстрочки платежів до бюджету (з якого часу користуються, на підставі яких документів, у якому розмірі) за станом на звітну дату, факти відчуження активів, що знаходяться в податковій заставі, без погодження з ОДПС.

9. Iнформація підрозділів апеляції: результати апеляційного узгодження податкових зобов’язань в адміністративному порядку.

10. Iнформація спеціальних режимів оподаткування: інформація щодо встановлених порушень при використанні платниками ліцензій, патентів, інших дозволів.

До інформації із зовнішніх джерел відноситься інформація про платників податків, отримана органами ДПС від інших контролюючих та правоохоронних органів: СБ України, МВС України, Мінфіну України, прокуратури України, Державної митної служби України, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Фонду державного майна та інших, а також із сайтів Iнтернету, преси, листів, заяв, скарг.

Iнформаційно-аналітична довідка складається щоквартально протягом 16-ти робочих днів після отримання необхідної інформації. При цьому в наступних кварталах інформація не змінюється, а тільки доповнюється із зазначенням дати проведених змін.

Iнформаційно-аналітична довідка повинна містити висновок щодо доцільності або недоцільності проведення планових або позапланових перевірок.

Після проведення планових або позапланових перевірок відповідальні працівники підрозділів аудиту юридичних осіб, які здійснювали перевір-ки, в інформаційно-аналітичній довідці роблять позначку (підтверджено, не підтверджено) про перевірку ними фактів, на підставі яких було запропоновано робити ці перевірки з обов’язковим зазначенням посад та прізвищ.

Iнформаційно-аналітична довідка складається в електронному вигляді та підписується спеціалістом, який її склав, та керівником підрозділу адміністрування податку на прибуток.

Протягом дня її складання інформаційно-аналітична довідка передається до відділу, відповідального за підготовку планів документальних перевірок платників податків підрозділів аудиту юридичних осіб, і є однією з підстав

для включення підприємства до плану проведення документальної перевірки дотримання податкового та валютного законодавства у подальшому.

Відповідальність за достовірність наведеної в інформаційно-аналітичній довідці інформації покладається на працівників усіх структурних підрозділів, які надавали інформацію, та в обов’язковому порядку на працівників структурних підрозділів з питань адміністрування податку на прибуток, які здійснювали її опрацювання, аналіз та робили остаточний висновок.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд