Щодо податкового розрахунку комунального податку
Лист Державної податкової адміністрації України від 06.12.2006 р. № 13745/6/15-0616
Державна податкова адміністрація України розглянула лист <...> щодо подання платниками податків розрахунку зі сплати комунального податку і повідомляє наступне.
Відповідно до абзацу «з» підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі — Закон № 2181-III), якщо внаслідок запровадження нового податку, збору (обов’язкового платежу) або зміни правил оподаткування змінюються форми податкового обліку чи обов’язкової податкової звітності центральний (керівний) орган контролюючого органу зобов’язаний безоплатно оприлюднити такі нові форми обліку чи звітності. Забороняється використання бланків суворої звітності чи обліку як форм податкового обліку чи звітності, якщо інше прямо не встановлено законом з питань окремого податку, збору (обов’язкового платежу).
Форми обов’язкової податкової звітності (податкові декларації чи податкові розрахунки), визначені центральним (керівним) органом контролюючого органу, повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку, збору (обов’язкового платежу). Платник податків має право подати податковий звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним (керівним) органом контролюючого органу, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам закону з такого податку, збору (обов’язкового платежу). Такий звіт за іншою формою подається разом із поясненням мотивів його складення.
Наказом ДПА України від 20.03.2006 № 143
, який був оприлюднений в «Офіційному віснику України» № 13 від 12 квітня 2006 року, було внесено зміни до форми податкового розрахунку комунального податку.Абзацом «ї» підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону № 2181-III встановлено, що форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.
У такому ж порядку встановлюються
форми податкових декларацій (розрахунків) з місцевих податків і зборів, що є обов’язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).Заступник голови Л. Боєнко
коментар редакції
Правильна форма розрахунку комунального податку: прочитай сам і дай прочитати податківцю!
На перший погляд цей лист нічим не відрізняється від багатьох інших листів податкового відомства, в яких пряма відповідь на запитання підміняється переказом (точним або не дуже, в тему чи не дуже) загальновідомих норм законодавства. Насмілимося сформулювати запитання, на яке відповідає ДПАУ в цьому листі: «Чи слід у грифі «Затверджено» форми Податкового розрахунку комунального податку разом із наказом ДПАУ від 24.12.2003 р. № 625, у
редакції якого було затверджено цю форму звітності, зазначати реквізити (дату і номер) наказу ДПАУ від 20.03.2006 р. № 143, згідно з яким до форми було внесено окремі зміни ?»Виходить, що найважливішими в листі, що коментується, є слова, які підтверджують загальновідомий факт (див. четвертий абзац листа): «Наказом ДПА України від 20.03.2006 р. № 143...
було внесено зміни до форми податкового розрахунку комунального податку». Увага: форму не було затверджено в новій редакції, а до неї було внесено зміни, що зовсім не те саме!А тепер процитуємо інший лист ДПАУ на цю ж тему — лист від 20.04.2006 р. № 7570/7/15-0117 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 37): «Пунктом 2.7 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 р. № 34/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 р. за № 381/10661, визначено, якщо додаток до розпорядчого документа
викладається в новій редакції, у грифі затвердження або відмітці до додатка зазначаються вид, дата та номер основного розпорядчого документа, а в дужках зазначаються вид, дата та номер розпорядчого документа, відповідно до якого цей додаток викладено в новій редакції.З урахуванням викладеного, у випадках коли у форму податкової звітності вносяться лише
окремі зміни (без викладення її у новій редакції), то у грифі «Затверджено» форми декларації (розрахунку) посилання на накази Державної податкової адміністрації України, якими було затверджено такі зміни, не є обов’язковими».Так, у зазначеному листі для прикладу дається посилання на форму декларації з податку на прибуток підприємства, затверджену
в редакції наказу ДПАУ від 29.03.2003 р. № 143, і зазначається, що у грифі «Затверджено» цієї форми декларації цілком достатньо зазначення реквізитів лише наказу ДПАУ від 29.03.2003 р. № 143 і жодних інших. До речі, у редакційному коментарі до того листа ми роз’яснили, що його висновки можна поширити й на інші подібні випадки, коли до форм податкових декларацій (розрахунків) уносилися окремі зміни без викладення їх у новій редакції, але, мабуть, не до всіх податківців це дійшло. Сподіваємося, що сьогоднішній лист таких остаточно надоумить.Про всяк випадок спеціально для них даємо посилання ще на два видання, де згаданий лист ДПАУ від 20.04.2006 р. № 7570/7/15-0117 теж було опубліковано: «Вісник податкової служби України», 2006, № 19 та «Урядовий кур’єр» від 01.06.2006 р. № 101.
Зауважимо: ми не стверджуємо, що зазначення у грифі «Затверджено» тієї чи іншої форми податкової декларації (розрахунку) реквізитів та інших наказів, якими вона
змінювалася, робить таку форму «неправильною» — ні в якому разі! Ми стверджували і стверджуємо лише те, що податківці не мають права подібного зазначення вимагати!На закінчення вважаємо за доречне процитувати ще одну норму — підпункт 4.1.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»:
«Прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом.
Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов’язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім’я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови.
При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, установлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується».
