Щодо сплати податку з власників транспортних засобів їх продавцями
Лист Державної податкової адміністрації України від 14.11.2006 № 12878/6/17-0316
Державна податкова адміністрація України розглянула <...> лист <...> щодо сплати податку з власників транспортних засобів за транспортні засоби, які обліковуються на балансі підприємства, як товар і повідомляє наступне.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів справляється на підставі Закону України від 11.12.91 р. № 1963-ХII «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» із змінами та доповненнями (далі — Закон), яким визначені платники і об’єкти оподаткування, ставки та строки його сплати, а також установлені пільги.
Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є
, зокрема, підприємства, установи та організації, які є юридичними особами і мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, що визначені як об’єкти оподаткування під відповідним кодом за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності у статті 2 Закону.Відповідно до статті 6 Закону,
податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів самостійно обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об’єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податок з власників водних транспортних засобів — виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.За формою та порядком установленим наказом ДПА України від 17.09.2001 р. № 373 та затвердженим у Міністерстві юстиції України від 05.10.2001 р. № 862/6053, із змінами та доповненнями, унесеними наказом ДПА України від 03.06.2002 р. № 257, юридичними особами на основі бухгалтерського звіту (балансу)
складається розрахунок суми податку, що подається за місцем свого знаходження та за місцем постійного базування транспортних засобів до податкових органів, у строки, визначені законом для річного звітного періоду.Сплачується податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин i механізмів юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Юридичні особи — платники податку зобов’язані пред’являти органам, що здійснюють реєстрацію, перереєстрацію або технічний огляд транспортних засобів, платіжні доручення про сплату податку з написом (поміткою) установи банку про зарахування податку по наземним транспортним засобам до територіальних дорожніх фондів, а по водним транспортним засобам — до відповідних бюджетів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських).
У тому разі,
коли на балансі підприємства обраховуються транспортні засоби придбані для їх подальшого продажу (в якості товару) та які не підлягають реєстрації в органах ДАІ за таким підприємством-продавцем у випадках передбачених діючим законодавством, по таким транспортним засобам податок з власників транспортних засобів не обраховується та не сплачується.Заступник голови С. Лекарь
Чи сплачують продавці автомобілів транспортний податок за них?
Перш за все зауважимо: лист, що коментується, формально кореспондує саме зі старою (тобто чинною до 1 січня 2007 року) редакцією Закону України від 11.12.91 р. № 1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (далі — Закон старий) (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 12), однак
висновок цього листа цілком відповідає і новій редакції цього Закону (далі — Закон новий), установленій згідно із Законом України від 06.12.2006 р. № 427-V «Про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації транспортних засобів» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 5). Тому на сьогодні лист не втрачає своєї актуальності, однак на нові нюанси ми, звичайно, теж звернемо увагу.Можна було б просто порадіти, що ДПАУ справедливо підтвердила правильність нашої позиції з цього питання (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 98, с. 41). Та не просто підтвердила, а, по суті, переказала нашу відповідь. Але оскільки йдеться про офіційне роз’яснення головного податкового відомства, то хотілося б побачити і в ньому чітку аргументацію.
Тим більше, що закони (як новий, так і старий) є нормативно-правовими актами прямої дії, але, на жаль, прямої відповіді на поставлене запитання вони не містять.
Замість згадування загальних строків сплати податку за транспортні засоби, зареєстровані підприємством — юридичною особою (продавцем чи ні — не важливо), які фігурують в абзаці шостому листа, що коментується (переказ неназваного в листі абзацу третього частини 1 статті 5 Закону старого), доречнішим було б згадати
строки сплати податку за придбані транспортні засоби, установлені частиною 2 статті 5 Закону старого: «За придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби податок сплачується перед їх реєстрацією по строках сплати (кварталах), які не настали, починаючи з кварталу, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу».Тут же процитуємо нову редакцію двох перших речень частини 2 статті 5 Закону нового: «За придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні,
податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією». Очевидно, що друге речення, якого раніше не було, безпосередньо стосується нашої ситуації.До речі, фізичні особи в подібній ситуації сплачують податок аналогічно: теж
перед реєстрацією (перереєстрацією) транспортного засобу.Очевидно, що в цій нормі Закону (як нового, так і старого) нічого не говориться про те стосовно того, чи придбавається транспортний засіб тим же продавцем для подальшого продажу чи для експлуатації в межах власної господарської діяльності. Зате цілком очевидно, що ключовим моментом із точки зору сплати податку є дата, а якщо точніше — власне сам
факт державної реєстрації придбаного транспортного засобу.Як відомо, пунктом 7 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою КМУ від 07.09.98 р. № 1388 (далі — Правила держреєстрації), установлено: «Власники транспортних засобів — юридичні та фізичні особи...
зобов’язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів». Як бачимо, тут теж немає жодних спеціальних застережень стосовно продавців.Однак правильного висновку можна дійти виходячи з норм пункту 8 Правил держреєстрації, так би мовити, методом виключення: якщо для держреєстрації придбаного транспортного засобу достатньо надати органам ДАІ
«довідку-рахунок за формою згідно з додатком № 1 до цих Правил, видану суб’єктом підприємницької діяльності, який реалізує транспортний засіб» (абзац четвертий пункту 8 Правил держреєстрації), але нічого не зазначається про техпаспорт (на такий транспортний засіб) самого «суб’єкта-реалізатора», то стає зрозуміло, що суб’єкт — продавець, котрий видає на транспортний засіб, що продається, довідку-рахунок за формою додатка № 1 до Правил держреєстрації, сам не зобов’язаний держреєструвати транспортний засіб, що ним продається.Адже пунктом 7 Правил держреєстрації
забороняється саме експлуатація транспортного засобу. Тому, до речі, якщо продавець має намір сам експлуатувати транспортний засіб, то він зобов’язаний зареєструвати його в органах ДАІ на загальних підставах. Зрозуміло, що в бухгалтерському обліку самого продавця такий транспортний засіб перекочує з рахунка 28 на рахунок 10. Хоча, забігаючи наперед, зауважимо, що власне факт оприбуткування транспортного засобу на рахунок 28 від сплати податку за нього не врятовує. А справа ось у чому.Очевидно, що своєрідною
індульгенцією від обов’язкової держреєстрації транспортного засобу, що продається, а отже, і від сплати за нього податку продавцем є лише наявний у нього бланк довідки-рахунка за формою додатка № 1 до Правил держреєстрації, яку він видає покупцю транспортного засобу. А таку довідку-рахунок має право видавати не кожен продавець.Нагадаємо, що згідно з пунктом 4 Правил держреєстрації
такими бланками суб’єктів підприємницької діяльності забезпечують органи ДАІ і що існує Інструкція про порядок обліку суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією транспортних засобів, що підлягають реєстрації та обліку в органах внутрішніх справ, і видачу бланків довідок-рахунків, затверджена наказом МВС від 22.04.98 р. № 286. У пункті 1.2 цієї Інструкції прямо зазначено, що вона «визначає порядок обліку суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією транспортних засобів, що підлягають реєстрації та обліку в органах внутрішніх справ, та обумовлює видачу бланків довідок-рахунків». Облік таких суб’єктів ведуть органи ДАІ.Зрозуміло: якщо продавець не перебуває на такому обліку в ДАІ, тобто в нього немає таких бланків, то транспортний засіб, що ним продається, йому доведеться спочатку зареєструвати на себе, а отже, і сплатити податок принаймні за один календарний — сьогодні місяць, а раніше було — квартал.
У принципі, потрібно згадати ще про один (а точніше — два) варіанти, що дозволяють продавцю уникнути сплати податку в описаній ситуації: для цього він має бути «перепродавцем», тобто діяти в межах посередницького договору як комісіонер або повірений. Тоді
держреєструвати транспортний засіб (читай: сплачувати податок) можна буде відразу безпосередньо на покупця (комітента, поручителя), а отже, сплатить податок за такий засіб тільки останній.
