Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Торговельні автомати: установлюємо та ведемо облік

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Січень, 2007/№ 8
В обраному У обране
Друк
Стаття

ТОРГОВЕЛЬНІ АВТОМАТИ:

установлюємо та ведемо облік

 

Торгівля через торговельні автомати (ТА) — так званий вендинг — тільки починає набирати серйозного розмаху в нашій країні. Найголовніша перевага встановлення ТА замість, скажімо, звичайної торговельної точки — можливість ведення цілодобової торгівлі без участі людини. Найпоширенішими на сьогодні є ТА з продажу чаю та кави, безалкогольних напоїв на розлив, а також снек-автомати (з продажу закусок). Сьогодні зупинимося на організаційних та облікових моментах, пов’язаних зі здійсненням торговельної
діяльності через ТА.

Забігаючи наперед, зазначимо, що найприйнятнішою організаційною формою для ведення цього бізнесу є приватне підприємництво на спрощеній системі оподаткування. Підприємству організувати власну «автоматичну» торговельну мережу буде і клопітно, і дорого.

Жанна СЕМЕНЧЕНКО, Марина КОРДЮКОВА, економісти-аналітики Видавничого будинку «Фактор»

 

Ідентифікуємо торговельний автомат

Згідно з

КВЕД діяльність з продажу всіх видів товарів через торговельні автомати належить до діяльності у сфері роздрібної торгівлі (код 52.63.0). І саме це визначення найважливіше для нас.

Водночас у чинному законодавстві можна знайти цілу низку визначень торговельного автомата для кожної сфери державного регулювання:

1)

для цілей статистики: торговельні автомати — різновид мережі роздрібної торгівлі предметами повсякденного попиту та імпульсивної покупки, необхідної у різних ситуаціях (тютюнові вироби*, прохолодні та гарячі напої, цукерки, інші легкі продукти харчування, газети, косметика, книги, музичні альбоми, фільми, футболки тощо). Їх установлюють на вулицях, площах, вокзалах, у місцях відпочинку населення для продажу штучних товарів;

* Насправді чинне законодавство забороняє продавати тютюнові вироби через торговельні автомати, про це трохи нижче, але з визначення, як мовиться, слів не викинеш.

2)

для цілей обліку: автомат з продажу товарів (послуг) — реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівку або з використанням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) та забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості (ст. 2 Закону про РРО);

3)

для цілей отримання дозволу на розміщення об’єкта торгівлі торговельні автомати віднесено до пунктів некапітального будівництва;

4)

для цілей отримання дозволу в органі містобудування та архітектури торговельний автомат віднесено до пересувної малої архітектурної форми.

Відповідно до

Закону про патентування об’єкти малих архітектурних форм є пунктами продажу товарів.

Отже, торговельний автомат є роздрібною торговельною точкою, діяльність через яку вимагає отримання відповідних дозволів. Так, розміщення ТА необхідно погоджувати з органами містобудування та архітектури**, пожежного нагляду, санепідемстанції. Крім того, місцеві органи самоврядування видають дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі (докладніше про це див. «Дозвільні документи при відкритті магазину», с. 9).

** Одержувати такий дозвіл не потрібно, якщо ТА розміщується на території ринку і проектна документація дозволяє їх розміщення; на платформах інженерних споруд, усередині приміщень на частині їх площі за узгодженням з органами державного нагляду.

 

Одержуємо торговий патент

Як ми вже зазначали вище, для цілей патентування ТА відноситься до пунктів продажу товарів та вимагає придбання патенту.

Варто відмітити, що

підприємцівплатників єдиного податку звільнено від обов’язку придбання торгових патентів (п. 6 Указу № 746).

Інші суб’єкти мають звернутися до податкового органу для придбання патенту на

кожний ТА. Звертаємо увагу, що патент на стаціонарні пункти продажу отримується в податковому органі за місцезнаходженням такого пункту продажу, а щодо пересувних пунктів продажу — за місцем реєстрації суб’єкта. Відповідно до п. 3 Правил ДТМ (на нашу думку, саме на цей документ слід орієнтуватися, вирішуючи, стаціонарною або пересувною точкою є ТА) автомати віднесено до пунктів некапітального будівництва, а не пересувної торговельної мережі. Отже, придбавати патент на ТА потрібно в податковому органі за місцезнаходженням ТА. Причому в листі ДПАУ від 17.02.2005 р. № 1403/6/15-1216 відзначено, що суб’єкту господарської діяльності торговий патент необхідно мати на кожний торговельний автомат.

Якщо розглядати ситуацію розміщення ТА у власному приміщенні, то необхідність придбання патенту залежить від виду діяльності, що здійснюється суб’єктом в цьому приміщенні. Якщо це торговельна діяльність (неважливо, оптова чи роздрібна) або громадське харчування, то придбавати ще

один торговий патент не потрібно. Це застережено в п. 20 Положення про патентування, згідно з яким при здійсненні в одному пункті продажу товарів двох або трьох видів торговельної діяльності (роздрібна та оптова торгівля, громадське харчування) отримуватиметься один торговий патент за максимальною вартістю, установленою місцевими органами виконавчої влади. Таким чином, якщо суб’єкт уже має торговий патент на торговельну діяльність (за максимальною ставкою!), то новий йому придбавати не потрібно. Якщо суб’єкт розміщує ТА у своєму приміщенні, де не здійснюється торговельна діяльність або діяльність з громадського харчування, то йому потрібно буде придбавати торговий патент.

Законом про патентування встановлено перелік продукції, при продажу якої придбавати торговий патент не потрібно. Це, зокрема, хліб та хлібобулочні вироби, молоко та молочна продукція (крім згущеного молока та вершків з добавками та без них), безалкогольні напої, морозиво. Зазначимо, що

чай і кава не входять до групи безалкогольних напоїв згідно з УКТЗЕД. Отже, на ТА, що виготовляє чай і каву, потрібно придбавати торговий патент.

Шляхом придбання

пільгового торгового патенту через ТА можна торгувати, наприклад:

— поштовими марками, листівками, вітальними листівками та конвертами;

— періодичними виданнями друкованих засобів масової інформації, які мають реєстраційні свідоцтва, видані уповноваженими органами України, книгами, брошурами, альбомами, нотними виданнями, буклетами, плакатами, картографічною продукцією, що видаються юридичними особами — резидентами України.

 

Що не можна продавати через ТА

Перелік товарів, якими заборонено торгувати через дрібнороздрібну торговельну мережу, встановлено

п. 8 Правил ДТМ. Зокрема, ідеться про (стосовно тільки ТА):

— алкогольні напої і тютюнові вироби;

— вогненебезпечні товари побутової хімії, піротехнічні іграшки, паливно-мастильні матеріали;

— вироби, реалізацію яких заборонено законодавчими актами;

— товари, які не мають супровідних документів та документів, що підтверджують якість і безпеку товарів, наявність яких обумовлена нормативними актами.

Заборона на торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами через ТА прямо встановлена і в

ст. 153 Закону № 481.

 

Оформляємо ТА

Під оформленням ТА ми маємо на увазі розміщення на ньому інформації, яку вимагають

Правила ДТМ і яка за необхідності дозволить захистити права споживачів.

Згідно з

п. 21 Правил ДТМ на видному місці дрібнороздрібної торговельної точки розміщується свідоцтво про державну реєстрацію, адреса та телефон суб’єкта, якому належить цей ТА.

Крім того, на ТА необхідно розмістити інформацію про ціни на товар, що продається. Згідно з

п. 7 Інструкції № 2 цінники повинні мати такі реквізити:

для продовольчих товарів:

для вагових товарів — назву товару, сорт, ціну за один кілограм або за сто грамів;

для товарів або напоїв, які продаються на розлив, — назву товару або напою, сорт, ціну за одиницю ємності або одиницю ваги;

для штучних товарів і напоїв у пляшках — назву товару або напою, вагу або ємність, сорт, ціну за штуку;

для розфасованих товарів — назву товару, сорт, ціну за один кілограм або за сто грамів, вагу одиниці розфасовки, ціну за одиницю розфасовки;

для непродовольчих товарів:

для товарів, на які ціни встановлено залежно від сортності, — назву товару, сорт, ціну за один метр, кілограм, штуку або одиницю розфасовки;

для товарів, на які ціни за сортами не встановлено, — назву товару, ціну за один метр, кілограм, штуку або одиницю розфасовки;

для дрібних штучних товарів (парфумерні, галантерейні та ін.) — назву товару, вагу або ємність, ціну за штуку або одиницю упаковки.

Інформацію про ціни має бути підписано особою, відповідальною за це, і скріплено печаткою суб’єкта (за наявності) з проставлянням дати підписання.

Що стосується Книги відгуків та пропозицій, то, на нашу думку, розміщати її на ТА немає необхідності. Суб’єкт повинен завести таку Книгу та зберігати її у себе, а за необхідності пред’являти споживачам та перевіряючим. І ще один момент: на ТА необхідно розмістити табличку, яка містить інформацію з адресами та телефонами органів, які забезпечують захист прав споживачів.

Пункт 27 Правил ДТМ

вимагає при розміщенні торговельної точки на ділянках без твердого покриття проводити необхідне впорядкування уздовж їх фасадів.

Крім того, забороняється продаж харчових продуктів та напоїв з використанням одноразового посуду без ємностей для його збору та подальшої утилізації (

п. 28 Правил ДТМ). Це, зокрема, стосується автоматів з продажу кави та чаю, безалкогольних напоїв на розлив.

 

ТА = РРО?

Почнемо з того, що відповідно до

Закону про РРО ТА є реєстратором розрахункових операцій (РРО). Водночас згідно з п. 3 ст. 3 розділу II Закону про РРО суб’єкти зобов’язані застосовувати РРО, включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, який затверджено рішенням Державної комісії з питань упровадження електронних систем від 16.12.2005 р. № 20. Проте на сьогодні з усіх ТА з продажу товарів (послуг) до Державного реєстру входять лише автомати з оформлення проїзних документів на потяги приміського значення, на послуги автоматичних камер зберігання, а також контрольні пункти проходу пасажирів у метрополітені.

Отже, якщо суб’єкт не має права на здійснення діяльності без застосування РРО (не є, наприклад, підприємцем-єдиноподатником), то єдиним можливим варіантом для нього торгувати через ТА є підключення до ТА реєстратора розрахункових операцій, унесеного до Державного реєстру. Проте навряд чи цей варіант хто-небудь вирішить реалізувати.

Окремі норми щодо ТА, установлені

п. 9 і 10 ст. 3 розділу II Закону про РРО, у цьому випадку застосувати не можна, оскільки вони поширюються на ТА, унесені до Державного реєстру.

Без застосування РРО вести торговельну діяльність

мають право приватні підприємці — платники єдиного та фіксованого податку. Отже, такі суб’єкти можуть спокійно торгувати через ТА без підключення до нього РРО.

ТА містить блок фіскальної пам’яті, за допомогою якої суб’єкт підприємництва знімає інформацію про кількість проданого товару, суму виручки та списаної сировини (наприклад, щодо кава-автоматів, снек-автоматів). На підставі отриманої інформації підприємець робить записи в Книзі обліку доходів та витрат за формою № 10 (далі — Книга). Що стосується періодичності здійснення записів у Книзі, то датою отримання виручки логічно вважати виймання грошей з ТА. На цю дату і потрібно робити запис у Книзі. Відзначимо, що

п. 8 наказу № 599 вимагає від підприємця лише хронологічного відображення відомостей у Книзі за звітний період. При цьому графа 1 Книги містить назву «Період обліку (день, тиждень, місяць, рік)». Звідси доходимо висновку, що записи в Книзі можна робити не щодня, а за певний період («з _ по _» за декілька днів або за тиждень) у день, коли підприємець вилучає виручку з ТА.

 

Податковий облік

Придбаваючи ТА, суб’єкт господарювання класифікує його як об’єкт основних фондів, оскільки строк експлуатації перевищує 365 днів, а вартість  — 1000 грн. ТА відносяться до

групи 4 основних фондів, а отже, амортизуються за нормою 15 % (див. лист ДПАУ від 27.09.2004 р. № 484/4/23-2114 // «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 82).

Що стосується сировини для виготовлення готової продукції та товарів, які знаходяться в ТА, то це запаси, що беруть участь у перерахунку згідно з

п. 5.9 Закону про податок на прибуток. Тому вартість сировини та товарів зазначається в таблиці 1 додатка К1/1 відповідно в рядку А1 «Балансова вартість запасів на складах (місцях зберігання)» та в рядку А6 «Балансова вартість запасів у роздрібній торгівлі».

На наш погляд, не буде помилкою, якщо сировину, призначену для виробництва продукції (виготовлення напоїв) буде відображено в рядку

А3 «Балансова вартість запасів у незавершеному виробництві».

Тепер зупинимося на обліку виручки від продажу товарів. У

п.п. 11.3.2 Закону про податок на прибуток та п.п. 7.3.2 Закону про ПДВ чітко зазначено, що валовий дохід, а також податкові зобов’язання виникають на дату вилучення грошової виручки з ТА. Якщо ж розрахунки проводяться з використанням жетонів, карток або інших замінників гривні, то датою збільшення валових доходів та податкових зобов’язань є день продажу таких жетонів, карток тощо.

В окремих випадках ТА оснащуються платіжними терміналами, тоді для розрахунку можна застосовувати платіжні картки. При цьому валові доходи та податкові зобов’язання виникають

на дату оформлення чека (п.п. 11.3.3 Закону про податок на прибуток, п.п. 7.3.3 Закону про ПДВ).

Якщо ТА належить суб’єкту господарювання, який перебуває на єдиному податку, то виручка, на нашу думку, визначається так само — на дату вилучення з ТА.

На цьому завершуємо розгляд питань, пов’язаних з організацією та веденням торговельної діяльності за допомогою торговельних апаратів. Як ви змогли переконатись, підприємствам досить дорого коштує встановлювати ТА: це і плата за розміщення об’єкта торгівлі, і щомісячна плата за патент, проблеми з підключенням РРО (причому зовсім не всі ТА дозволяють це здійснити, що робить неможливим для підприємств здійснювати цю діяльність). Крім того, проблеми зі щоденною інкасацією виручки і дотриманням вимог

Закону про РРО та касової дисципліни. Найменш клопітно і у фінансовому, і в організаційному плані займатися вендинг-бізнесом, будучи підприємцем-єдиноподатником, але вибір, як завжди, залишається за вами.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно