Теми статей
Обрати теми

Бухгалтерський калейдоскоп. «Достатній період» роботи інваліда, або На двох стільцях...

Редакція ПБО
Стаття

«Достатній період» роботи інваліда, або На двох стільцях...

 

Ніхто не заперечує, що встановлення законом нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів було продиктоване законодавцю благими намірами. Але невже роботодавці нарікають тільки через свою капосність або жадібність? Коли кожний працівник на рахунку (особливо в малих підприємствах), коли знайти хорошого працівника (і не тільки інваліда) не так уже просто, то дотримання навіть найменшого нормативу, що дорівнює 1, перетворюється на складне завдання...

 

Олександр ГОЛЕНКО, головний редактор

 

Можливо, прищеплена комусь в школі та пронесена крізь роки відраза до математики й диктує поверхове відношення до ролі округлення результатів розрахунків, але тільки не нашому бухгалтеру. Хай навіть деяким читачам з огляду на те, скільки разів ми вже зверталися до цього питання, і здасться, що це перебір...

 

Округлення як точна наука

Ризикнемо продовжити.

Але спочатку повторимо одну банальну думку:

роль округлення тим більше, чим сильніше воно змінює фактичне (точне) значення показника, яке підміняється при округленні згідно з установленим правилом на остаточне (округлене) значення цього показника (наприклад, число 1,51 округлюється до 2 цілих або 1,49 округлюється до 1 цілої одиниці).

Проілюструємо цю думку. Наприклад, якщо згідно з поширеним правилом округлення точне значення 0,51 замінюється на округлене до цілих одиниць значення — 1, то тим самим фактично відбувається збільшення значення показника ні мало ні багато — на 96 % відносно його точного значення ((1,0 - 0,51) : 0,51 х 100 = 96 %)! Не лякає? А от якщо 1,51 округлюється до 2 цілих, то відповідне збільшення округленого значення відносно точного буде вже меншим ((2,0 - 1,51) : 1,51 х 100

 32 %, до речі, це число теж округлене). Тут, як мовиться, чим далі, тим менше...

Зрозуміло, подібна картина спостерігається і при округленні «в інший бік»: наприклад, коли 1,49 округлюється до 1 — це дає більшу похибку ((1,49 - 1,0) : 1,49 х 100

 33 %), ніж коли 2,49 округлюється до 2 цілих ((2,49 - 2,0) : 2,49 х 100  20 %).

Навіщо ці банальні міркування? А щоб коли ми перейдемо власне до предмету обговорення — які практичні вигоди (або не дай Боже — навпаки!) може отримати добросовісний роботодавець у плані дотримання ним установленого нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів саме

за рахунок округлення показників відомого Звіту за формою № 10-ПІ, затвердженого наказом Мінпраці від 10.02.2007 р. № 42 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 17), зайвий раз не обговорювати, чому в цьому контексті цей матеріал адресовано насамперед тим роботодавцям, для яких величина нормативу (часом важко досяжна) становить рівно 1.

 

Приклад 1: округлення нормативу

І тут же загальновідомий приклад для ілюстрації.

Приклад 1.

Якщо в роботодавця середньооблікова кількість штатних працівників за рік становить від 8 до 25 осіб (показник рядка 01 Звіту ф. № 10-ПІ), то норматив (показник рядка 03 Звіту ф. № 10-ПІ) дорівнює 1 — це прямо зазначено в частині першій статті 19 Закону України від 21.03.91 р. № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». А якщо величина показника рядка 01 (до речі, теж, у свою чергу, округлена до цілих одиниць) склала 37 осіб (включаючи самого інваліда)? Тоді розрахунок горезвісного чотиривідсоткового нормативу дає: 37 х 0,04 = 1,48  1, тобто ту саму величину — рівно 1.

Ближче до справи.

Нещодавно було опубліковано дуже цікавий

лист Фонду захисту інвалідів від 26.03.2007 р. № 1-6-172 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 51, с. 23), в якому, по-перше, зазначено особливу роль, яку має трудова книжка працівника-інваліда для підтвердження підприємством (роботодавцем) факту виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, а по-друге, Фонд прямо підтвердив наші міркування щодо правила округлення, викладені в редакційних коментарях до наказу Мінпраці від 10.02.2007 р. № 42, яким свого часу було затверджено форму Звіту № 10-ПІ (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 17, с. 9), і до листа Фонду соціального захисту інвалідів від 28.02.2007 р. № 1/6-110 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 24, с. 17), та і власне до листа Фонду захисту інвалідів від 26.03.2007 р. № 1-6-172 (див. коментар // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 51, с. 25, 26), що обговорюється.

Не полінуємося ще раз процитувати спеціальну норму

Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженої наказом Мінпраці від 10.02.2007 р. № 42 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 17):

«

3.4. Дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення)».

 

Приклад 2: округлення прийнятого

На цьому завершимо із загальними міркуваннями і перейдемо до ще одного конкретного прикладу розрахунку.

Приклад 2.

Припустимо, що інваліда було зараховано до штату підприємства 16 числа певного календарного місяця (у цьому календарному місяці 30 днів — це важлива обставина).

Зауважимо, що згідно з

пунктами 2.4 (другий абзац) і 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58 (далі — Інструкція про ведення трудових книжок), першим робочим днем такого працівника-інваліда буде 16 число місяця.

Нагадаємо важливу в цьому контексті норму

Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286 (далі — Інструкція з кількості):

«

3.2.1. Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого — по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.

Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У разі двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів підряд кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, який їм передував».

Не станемо створювати таблицю, подібну тій, яку наведено в

підпункті 3.2.3 Інструкції з кількості, а запишемо відповідні дані так: 16 (число місяця) — 1 (кількість штатних працівників-інвалідів); 17 — 1; 18 — 1;...; 29 — 1; 30 — 1; разом — 15. Середньооблікова кількість штатних працівників-інвалідів облікового складу за місяць у цьому випадку становить: 15 : 30 = 0,5  1(!). Це важливо, і правильність цього розрахунку по суті підтверджується в згаданому раніше листі Фонду захисту інвалідів від 26.03.2007 р. № 1-6-172.

Нагадаємо наступну важливу в цьому контексті норму

Інструкції з кількості, при цьому процитуємо її в такому вигляді, який відповідає порядку складання Звіту № 10-ПІ, який, як відомо, є річним, і в якому, зокрема, показник середньооблікової кількості штатних працівників, яким згідно з чинним законодавством установлено інвалідність (рядок 02), розраховується за певний календарний рік:

«

3.2.5. Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за... рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на...12».

Отже, при визначенні річного показника середньооблікової кількості штатних працівників, яким згідно з чинним законодавством установлено інвалідність (рядок 02 Звіту № 10-ПІ), за певний календарний рік

одержана нами в результаті округлення одиниця як величина показника середньооблікової кількості штатних працівників-інвалідів облікового складу за відповідний місяць бере участь у підсумовуванні показників за решту місяців звітного календарного року абсолютно на тих же підставах, що й інші — так би мовити, «більш повновагі» одиниці (за календарні місяці, які було відпрацьовано тим же інвалідом повністю, від першого до останнього календарного дня).

Ще раз укажемо на

лист Фонду захисту інвалідів від 26.03.2007 р. № 1-6-172 і повторимо зазначене в коментарі до нього: якщо за звітний календарний рік таких одиниць (як показник середньооблікової кількості штатних працівників-інвалідів облікового складу за відповідний місяць) набирається принаймні шість, то показник рядка 02 Звіту № 10-ПІ за такий звітний календарний рік складе: (1 + 1 + 1 + 1 + 1 + 1) : 12 = 0,5 1, тобто необхідний норматив величиною 1 буде виконано.

 

Приклад 3: округлення звільненого

А зараз розглянемо іншу схожу ситуацію.

Приклад 3.

Припустимо, що інвалід, який значився в штаті підприємства, звільняється 15 числа певного календарного місяця (у цьому календарному місяці теж 30 днів — це важлива обставина).

Зауважимо, що згідно з

пунктом 2.26 (другий абзац) Інструкції про ведення трудових книжок останнім робочим днем такого працівника-інваліда буде день його звільнення, тобто 15 число цього місяця.

Аналогічно до

прикладу 2 запишемо відповідні дані так: 01 (число місяця) — 1 (кількість штатних працівників-інвалідів); 02 — 1; 03 — 1; ...; 14 — 1; 15 — 1; разом — 15. Середньооблікова кількість штатних працівників-інвалідів облікового складу за місяць у цьому випадку становить: 15 : 30 = 0,5  1(!).

Аналогічно до викладеного раніше і в цьому випадку при визначенні річного показника середньооблікової кількості штатних працівників, яким згідно з чинним законодавством установлено інвалідність (рядок 02 Звіту № 10-ПІ), за певний календарний рік одержана нами в результаті округлення одиниця як величина показника середньооблікової кількості штатних працівників-інвалідів облікового складу за відповідний місяць так само бере участь у підсумовуванні показників за решту місяців звітного календарного року і абсолютно на тих же підставах, що й інші, так би мовити, «більш повновагі одиниці» (за календарні місяці, відпрацьовані тим же інвалідом повністю, від першого до останнього календарного дня).

У зв’язку з висновками, які випливають з

прикладу 3, зробимо два акценти.

По-перше, нікого не повинно бентежити дещо невдале формулювання

пункту 2.2 Інструкції з кількості:

«

Облікова кількість штатних працівників визначається на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих працівників і виключаючи тих, які вибули в цей день».

Двозначність цього формулювання полягає в його заключних словах, які, можливо, хтось і схоче помилково трактувати, мовляв, в останній день роботи штатний працівник не враховується як такий, «який вибув у цей день».

Насправді

це не так, оскільки, як уже зазначено, законодавство визначає, що день звільнення (у нашому прикладі 3 — це 15 число місяця) є останнім повноцінним робочим днем.

Такий висновок підтверджується нормами

пункту 2.3 Інструкції з кількості:

«

В обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору».

Зрозуміло, що у свій останній робочий день — день звільнення — штатний працівник-інвалід (як і будь-який інший штатний працівник) ще продовжує перебувати в трудових відносинах з роботодавцем.

По-друге, усе зазначене в

прикладах 2 і 3 поширюється не тільки на будь-який календарний місяць, що складається з 30 днів, але й на лютий невисокосного року, в якому 28 днів, проте не може бути поширено на ті календарні місяці, в яких 31 день або 29 (лютий високосного року): у ці місяці «менша половина» підлягає округленню в менший бік, тобто до нуля, наприклад: 15 : 31 = 0,48  0.

Є ще одне обмеження того, щоб дві половинки календарного місяця роботи інваліда за рахунок округлення в розрахунках давали дві одиниці середньооблікової кількості штатних працівників-інвалідів за місяць:

16 число не повинне припадати ні на понеділок (оскільки в цьому випадку працівника, прийнятого на останнє місце роботи в понеділок 16-го, має бути звільнено з попереднього — у п’ятницю 13-го), ні на вихідний (неробочий) день. Зрозуміло, що оскільки пункт 2.3 Інструкції з кількості має пріоритет перед «технічним» абзацом другим підпункту 3.2.1 Інструкції з кількості, у зазначеній ситуації вихідні випадають з розрахунку і «менша половина» місяця з 13 днів певно округлюється в менший бік, тобто до нуля.

До речі, поточний липень не годиться відразу з двох цих причин (але головна — третя: День бухгалтера!).

 

Дружити домами? — Ні, дружити роботодавцями!

Утім, для того щоб використовувати інваліда — потенційного штатного працівника для забезпечення нормативу

максимально ефективно, не обов’язково розрізати навпіл календарний рік точно посередині.

Давайте останній крок до можливого рішення зробимо разом.

Дивіться: якщо один інвалід пропрацював

підряд у одного роботодавця в штаті починаючи з другої половини певного календарного місяця (розрахунок за прикладом 2), потім — чотири повні календарні місяці, а потім першу половину ще одного місяця (розрахунок за прикладом 3), то такий інвалід тим самим забезпечить виконання нормативу (якщо встановлена величина останнього дорівнює цілій 1, як зазначалося раніше) таким роботодавцем за весь звітний календарний рік, на який припадають дві зазначені половинки та чотири повні місяці — назвемо усі їх скорочено «достатній період». Якщо шість одиниць середньооблікової кількості штатних працівників-інвалідів за окремі календарні місяці одного календарного року за «достатній період» дають необхідний показник «1» (що забезпечує виконання нормативу) за такий календарний рік у цілому, то що ж заважає такому інваліду відпрацювати наступний «достатній період» у році в іншого роботодавця, забезпечивши (своєю присутністю в штаті) і тому роботодавцю можливість виконання відповідного нормативу?

Ідеться не про те, щоб такий інвалід «пішов по руках», проте в тому, що за допомогою

одного інваліда вдається «закрити пролом» — норматив для двох добросовісних роботодавців, — у цьому важко засумніватися.

Звернувшись до календаря, можна легко знайти відповідні «

достатні періоди», наприклад (включно): 16 червня — 15 листопада, 16 листопада — 15 квітня, 16 квітня — 15 вересня тощо.

При цьому, якщо якийсь «достатній період» «розривається» між двома подальшими календарними роками, то жодних проблем не виникає (

«достатній період» не обов’язково повинен бути безперервним), головне, щоб описаний ланцюжок уперше почався у квітні або червні (або в будь-якому місяці, що їм передує, цього ж календарного року) — принаймні, якщо доти в роботодавця цього року не було працюючих інвалідів у рахунок виконання нормативу. Наприклад, роботодавець «А» «одержує» в залік нормативу одного звітного календарного року: півквітня (друга половина), травень, червень, липень, серпень, піввересня (перша половина), тоді як роботодавець «В» одержує в залік нормативу цього ж звітного календарного року: січень, лютий, березень, півквітня (перша половина), піввересня (друга половина), жовтень, листопад та грудень.

Думаємо, що відомі незручності самому такому інваліду може бути компенсовано в грошовій формі обома роботодавцями...

І останнє. Ідеться не про те, що всі роботодавці скористаються запропонованим механізмом «на всі сто» — зовсім ні. Можливо, комусь з них він знадобиться тільки для того, щоб трохи підтягти відповідний річний показник до необхідного нормативу (не обов’язково рівного 1).

Головне — не змішувати людське відношення до інвалідів з формальним дотриманням нормативу, порушення якого загрожує роботодавцю неабиякими санкціями. Тому тут ми говоримо фактично не про працівників-інвалідів, а винятково про сухі числа — показники кількості. І тільки...

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі