Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Сторінка приватного підприємця. Трудовий договір розірвали, а службу зайнятості не повідомили

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Липень, 2007/№ 53
В обраному У обране
Друк
Стаття

Трудовий договір розірвали, а службу зайнятості не повідомили

 

Приводом для написання цієї статті стало запитання, що надійшло від нашого читача — приватного підприємця, який працює на єдиному податку: чи є порушенням те, що приватний підприємець розірвав зі своїм працівником трудовий договір і не повідомив про це службу зайнятості? Які можуть бути наслідки? Спробуємо розібратися із зазначеною ситуацією.

 

Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

КпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.

Порядок № 599

— Порядок видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599.

Порядок № 260

— Порядок реєстрації договору між працівником та фізичною особою, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 р. № 260.

Інструкція № 58

— Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58.

 

У цьому випадку багато залежить від того, як було оформлено працівника, а саме: чи було місце роботи у підприємця його основним місцем роботи або ж він працював у підприємця за сумісництвом. Тому розглянемо дві можливі ситуації.

 

Якщо місце роботи у підприємця було основним

Щоб з’ясувати наслідки ситуації, що виникла, з’ясуємо, як слід було оформити розірвання трудового договору з працівником, для якого робота у підприємця є основним місцем роботи.

Відповідно до

п. 6 Порядку № 260 у разі дострокового припинення дії трудового договору в такому трудовому договорі фізична особа — підприємець має зробити запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті КЗпП . При цьому строк, протягом якого сторони повинні повідомити службу зайнятості про розірвання трудового договору, у Порядку № 260 не зазначено.

Оскільки службу зайнятості потрібно повідомити вже після того, як роботодавець зробить запис у трудовому договорі про його припинення, і строк, протягом якого має бути зроблено таке повідомлення, не встановлено, є підстави стверджувати, що трудовий договір припиняється після внесення підприємцем запису про його припинення.

 

Проте не слід забувати, що на працівників, для яких

місце роботи у підприємця є основним і які працюють більше 5 днів, ведеться трудова книжка. Отже, у разі розірвання трудового договору, крім запису в трудовому договорі, має бути зроблено відповідний запис у трудовій книжці.

Так, згідно з

п. 2.20-1 Інструкції № 58 при звільненні працівника підприємець у його трудовій книжці повинен зробити запис: «Звільнено з роботи (із зазначенням підстави звільнення з посиланням на статті КЗпП)». Такий запис може бути зроблено тільки після зняття з реєстрації трудового договору. Підтверджується він підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, який зареєстрував трудовий договір, та завіряється її печаткою. У графі 4 трудової книжки зазначається дата зняття трудового договору з реєстрації державною службою зайнятості: «трудовий договір (номер) знято з реєстрації (дата)».

У свою чергу, згідно з

п. 4.1 Інструкції № 58 підприємець зобов’язаний видати працівнику трудову книжку з внесеним записом про звільнення в день звільнення.

Отже, без відвідування служби зайнятості сторонами трудового договору процедуру звільнення не може бути проведено належним чином: трудовий договір не буде знято з реєстрації, відповідно трудову книжку із внесеним записом про звільнення не може бути видано працівнику.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що відповідно до

п. 2.20-1 Інструкції № 58 трудова книжка працівника, який працює на умовах трудового договору у підприємця, знаходиться безпосередньо у працівника, а не в підприємця. Отже, щоб завершити процедуру звільнення працівника, необхідна його присутність: по-перше, для відвідування разом з підприємцем служби зайнятості, по-друге, для внесення запису про звільнення до трудової книжки.

Зауважимо, що згідно з

п. 4.1 Інструкції № 58 при затримці видачі трудової книжки (належним чином оформленої трудової книжки) з вини підприємця працівнику має бути виплачено середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Тоді днем звільнення вважатиметься день видачі трудової книжки.

Отже, неповідомлення державної служби зайнятості про припинення трудового договору з вини підприємця тягне за собою:

— затримку видачі трудової книжки із записом про звільнення;

— виплату працівнику середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

У зв’язку з тим, що

до видачі трудової книжки працівник не вважається звільненим, підприємець не зможе здати до податкового органу довідку про трудові відносини з платником єдиного податку, отже, повинен буде сплатити за працівника 50 % ставки єдиного податку.

Слід зауважити, що на практиці працівники податкових органів не завжди перевіряють наявність запису про зняття з реєстрації трудового договору, яку має бути зроблено посадовою особою центру зайнятості. Досить повідомити їх письмово, що трудовий договір з працівником буде розірвано, і в день припинення трудового договору здати довідку про трудові відносини з платником єдиного податку, додавши копію трудового договору із записом про його припинення. Проте сподіватися, що податківці діятимуть саме так (не звертаючи уваги на запис про зняття з реєстрації), не варто.

Щодо штрафу безпосередньо за неповідомлення служби зайнятості, то інспекція з праці може намагатися накласти адміністративний штраф згідно з

ч. 1 ст. 41 КпАП (від 255 до 850 грн.). Але у зв’язку з тим, що Порядком № 260 конкретні строки не встановлено, з приводу накладення зазначеного штрафу з інспекцією з праці можна посперечатися. Також слід мати на увазі таке.

1. Якщо в тому, що сторони трудового договору не повідомили службу зайнятості про припинення трудового договору,

винен працівник (не з’явився до центру зайнятості для зняття з реєстрації трудового договору), і підприємець може це довести, підприємця не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки під адміністративним правопорушенням розуміється протиправна, винна дія або бездіяльність.

2. Якщо в ситуації, що створилася, все-таки винуватий підприємець, то його можна притягти до адміністративної відповідальності тільки протягом двох місяців з того дня, коли він і працівник повідомлять центр зайнятості про припинення трудового договору (

ст. 38).

Щоб зняти з себе вину, підприємцю потрібно відіслати працівнику лист з повідомленням про вручення, в якому зазначається про необхідність з’явитися з метою відвідування центру зайнятості та внесення запису про звільнення до трудової книжки. У цьому випадку можна стверджувати, що в ситуації, яка виникла, винуватий працівник, а підприємець зробив усе від нього залежне.

 

Якщо працівник працював у підприємця за сумісництвом

Відповідно до

п. 1.1 Інструкції № 58 на осіб, які працюють у підприємця за сумісництвом, трудові книжки не ведуться. Отже, якщо працівник, який звільняється, — сумісник, підприємцю необхідно тільки виконати вимоги п. 6 Порядку № 260, а саме: зробити запис про підстави припинення трудового договору з посиланням на відповідні статті КЗпП, про що сторони трудового договору мають повідомити державну службу зайнятості, яка зареєструвала договір.

Як зазначалося вище, трудовий договір припиняється після внесення підприємцем запису про його припинення незалежно від повідомлення про це центру зайнятості. Отже, у цьому випадку процедура звільнення спрощується.

Але це не означає, що центр зайнятості можна не відвідувати. Підприємець і працівник

повинні з’явитися туди та повідомити про припинення трудового договору з метою зняття його з реєстрації в державній службі зайнятості.

Щодо адміністративного штрафу, то тут така сама ситуація, як і в попередньому випадку.

Довідку про трудові відносини з платником єдиного податку підприємець може здати вже в день припинення трудового договору, щоб не здійснювати доплату єдиного податку на звільненого працівника за місяць, наступний за місяцем припинення трудового договору. У цьому випадку неважливо, чи буде в трудовому договорі відмітка центру зайнятості про зняття його з реєстрації.

Слід пам’ятати:

якщо працівник пропрацює в місяці розірвання трудового договору хоча б один день, то 50 % ставки єдиного податку за нього потрібно сплатити як за весь місяць. Якщо працівника буде звільнено наприкінці місяця, а довідку про трудові відносини з платником єдиного податку здано до податкового органу в місяці, наступному за місяцем звільнення, податківці можуть наполягати на сплаті єдиного податку за працівника за весь місяць, в якому здано таку довідку. Підприємцю буде нелегко довести, що працівник припиняє перебувати у трудових відносинах з підприємцем не з моменту здачі довідки про трудові відносини з платником єдиного податку, а з дати розірвання трудового договору, зазначеної в трудовому договорі. Тому про те, що працівник у наступному місяці вже не працюватиме, краще повідомити податкові органи заздалегідь.

Отже, щоб здати довідку про трудові відносини та припинити доплачувати 50 % ставки єдиного податку за працівника-сумісника, досить, щоб у трудовому договорі було зроблено запис про припинення трудового договору. Якщо місце роботи у підприємця було для працівника основним, запису про припинення трудового договору може бути недостатньо. Податківці можуть зажадати, щоб у трудовому договорі було зроблено два записи: про припинення (робить підприємець) та про зняття з реєстрації (робить посадова особа центру зайнятості).

Тепер наші читачі знають про можливі наслідки невідвідування центру зайнятості після розірвання трудового договору. Будьте уважними та не затягуйте з візитом до центру зайнятості!

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно