Ще раз про знижки
Той факт, що на запит про слово «знижка» популярний Інтернет-розшукувач видає приблизно півтора мільйона посилань тільки з українського сегмента Всесвітньої мережі, у перший момент дещо бентежить. Але якщо на секунду задуматися, починаєш усвідомлювати, що таке положення справ природне. Адже з продажем будь-чого так чи інакше пов’язані всі суб’єкти господарювання, зайняті у сфері як матеріального, так і нематеріального виробництва. А найефективнішим фактором збільшення продажів разом з рекламою є приваблива ціна, що стала такою в результаті застосування до неї відповідної знижки. Про податковий та бухгалтерський облік надання знижок читайте в цій статті.
Ігор ХМЕЛЕВСЬКИЙ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», igor.khmelevskiy@id.factor.ua
Документи статті
ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.ГКУ
— Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Закон про ПДФО
— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.Закон про захист прав споживачів
— Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.Інструкція № 2
— Інструкція про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання на підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування, затверджена наказом МЗЕЗторгу України від 04.01.97 р. № 2.
Якщо не заборонено, отже, можна
При різноманітті знижок, які сьогодні пропонуються покупцю (споживачу, клієнту), зупинятися на кожній з них по черзі чи на будь-якій одній окремо особливого сенсу немає. До того ж творча думка маркетологів та рекламістів щодо просування того чи іншого товару (послуги) теж не стоїть на місці. І може статися так, що прийоми застосування знижок, які були популярними ще зовсім недавно, буде витіснено новими, гнучкішими та ефективнішими, що вимагатиме уточнення деяких деталей у бухгалтерському та податковому обліку, властивих тільки їм.
Разом з тим для всіх видів знижок існують деякі загальні підходи до їх відображення в обліку підприємства, ознайомившись з якими можна легко подолати облікові та податкові нюанси будь-якого з можливих варіантів. Насамперед варто зауважити, що можливість надання знижок як абсолютно всім покупцям, так і вибірково деяким їх категоріям за певним принципом (залежно від умов договору купівлі - продажу) не суперечить чинному господарському та податковому законодавству.
Зокрема,
ГКУ встановлено, що ціна (тариф) є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб’єкти господарювання (п. 1 ст. 189). Статтею 190 цього Кодексу передбачено можливість застосування вільних цін на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Тут же зазначено, що вільні ціни визначаються суб’єктами господарювання самостійно.Зверніть увагу: ніхто не може заборонити підприємцю торгувати якийсь час зі збитком, що може бути наслідком досить високих знижок на товари (послуги), що реалізуються, якщо це робиться для формування стійкого попиту на той чи інший товар, швидкого та агресивного завоювання ринку тощо. До речі, ще однією причиною надання значних знижок, що призводять до збиткових продажів, може бути протилежна ситуація, пов’язана з падінням попиту на певний товар і прагненням власника в стислі строки розпродати його.
Ціль податкового законодавства стосовно теми, що розглядається, дещо інша. Не забороняючи знижки самі по собі, податкове законодавство власними механізмами регулює негативні (для бюджету) наслідки заниження об’єкта оподаткування в разі невиправдано високих знижок. Головним з таких регуляторів є податковий інститут звичайної ціни, що згадується відразу в трьох базових податкових законах —
Законі про податок на прибуток , Законі про ПДВ та Законі про ПДФО. Зупинимося далі на проблемі звичайних цін, що постає перед підприємством, яке надає знижку.
Знижки, звичайні ціни та податок на прибуток
Для податкового обліку господарських операцій, під час яких покупцям надаються знижки, питання застосування звичайних цін є основним. Адже саме виходячи зі звичайних цін відповідно до
п. 7.4 Закону про податок на прибуток визначаються валові доходи, зокрема, при продажу товарів усім неплатникам цього податку, у тому числі і при продажу товарів фізичним особам — покупцям. Зазначена законодавча норма створює додаткові перешкоди наданню знижок переважно в роздрібній торгівлі, але обійти їх у межах закону буде не дуже складно для тих, хто знайомий з принципами визначення звичайної ціни.Нагадаємо, що за загальним правилом, установленим
п.п. 1.20.1 Закону про податок на прибуток, звичайною є ціна, визначена сторонами договору (тобто продажна ціна товару). Порядок визначення звичайної ціни застережено в п.п. 1.20.2 цього Закону. Так, при визначенні звичайної ціни згідно з цим підпунктом, зокрема, ураховуються звичайні при укладенні угод між непов’язаними особами надбавки або знижки в ціні. Такі знижки можуть бути пов’язані із сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості чи інших властивостей, закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації), збутом неліквідних або низьколіквідних товарів, маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки, наданням зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.Як бачимо, для підтвердження звичайності ціни
необхідно, щоб і знижка, що надається на товар (послугу), також була звичайною. У зв’язку з цим основним правилом, що підтверджує «звичайність» знижок, є невибірковість їх надання, тобто коли право на отримання знижки мають усі покупці за однакових умов продажу товару. У такому разі продажна ціна зі знижкою, за якою товар реалізується покупцям, і буде тією звичайною ціною, виходячи з якої продавець має відобразити валові доходи.Також для підтвердження звичайності ціни зі знижкою можна керуватися
п.п. 1.20.3 Закону про податок на прибуток. У ньому передбачено, що для товарів (робіт, послуг), що продаються шляхом публічного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься в такому публічному оголошенні. Хоча поняття «публічне оголошення» у вітчизняному законодавстві відсутнє, близьке до нього поняття «публічний договір» міститься у ст. 633 ЦКУ. Так, під публічним договором розуміється договір, в якому одна сторона бере на себе обов’язок здійснювати продаж товарів кожному, хто до неї звернеться. При цьому умови публічного договору встановлюються однакові для всіх споживачів.Звідси можна зробити висновок, що публічне оголошення умов продажу — це оголошення, призначене невизначеному колу осіб, тобто всім покупцям. Наприклад, розміщене в торговельному залі, у пресі, на телебаченні, у салоні громадського транспорту тощо оголошення про акцію, що проводиться і передбачає надання знижок визначеного розміру, цілком можна вважати таким публічним оголошенням умов продажу акційного товару, оскільки воно звернене до всіх покупців і встановлює для них однакові умови його продажу.
Це ще раз підтверджує, що для доказу звичайності ціни важливий невибірковий підхід у наданні знижок. Якщо знижки надаються покупцям вибірково, то такі ціни вже не можна вважати звичайними. У цьому випадку реалізуючи товари (роботи, послуги), валові доходи слід обчислювати виходячи зі звичайної ціни, тобто без урахування надання знижки. Якщо ж акційний товар реалізується за однаковою для всіх покупців ціною, така ціна в цілях оподаткування і вважатиметься звичайною.
Разом з тим зауважимо, що ДПАУ думає інакше, вважаючи, що акційна ціна на той чи інший товар не може бути звичайною (див.
п. 3 листа від 09.03.2006 р. № 4280/7/17-0717), оскільки не відповідає визначенню справедливої ринкової ціни. І хоча в цьому листі йшлося про визначення звичайної ціни на товар, наданий за символічну ціну у вигляді призу, а ми обговорюємо визначення звичайної ціни на товар, що реалізується зі знижкою, на наш погляд, це не повинне змінювати основних принципів визначення цієї самої «звичайності».У будь-якому випадку таке вузьке розуміння закону неприпустиме, адже в результаті проведення акції, що надає право на знижки, підприємство тільки виграє. Напевно метою такої акції було розширення кола покупців та збільшення обсягів продажів, що вписується до
п.п. 1.20.2 Закону про податок на прибуток, який передбачає можливість будь-яких знижок у межах маркетингової політики підприємства. До речі, такий самий підхід простежується і в численних судових рішеннях, наприклад в ухвалі ВАСУ від 05.04.2006 р. або постанові ВГСУ від 03.08.2005 р. № 32/585 (див. обидва документи в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 44).
Знижки, звичайні ціни та ПДВ
У загальному випадку
база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) для нарахування ПДВ визначається за звичайними цінами тільки тоді, коли звичайна ціна на такі товари (послуги) перевищує договірну ціну на них більше ніж на 20 %*. І хоча нині діючу редакцію п. 4.1 цього Закону сформульовано не зовсім вдало (норма, в якій зазначено про безумовне застосування звичайних цін, залишилася в цьому пункті), є всі підстави нараховувати податкові зобов’язання виходячи з договірної (контрактної) вартості в тих випадках, коли вона нижча від звичайної ціни в межах до 20 % (включно) або вища за звичайну ціну (див. лист ДПА в м. Києві від 05.03.2007 р. № 215/10/31-606).* При продажу товарів (робіт, послуг) у межах товарообмінних (бартерних) операцій, пов’язаним особам, а також СПД, не зареєстрованим платниками ПДВ, база оподаткування визначається за звичайними цінами без застосування зазначеного 20 % обмеження (п. 4.2 Закону про ПДВ).
Зауважимо, що поняття «звичайна ціна» в цілях
Закону про ПДВ розуміється і застосовується за тими ж правилами, що і в Законі про податок на прибуток (п. 1.18 Закону про ПДВ). Отже, щоб не нести додаткових витрат, пов’язаних зі сплатою ПДВ, підприємству потрібно довести, що ціна товару, який реалізується зі знижкою, і є звичайною. Про основні прийоми такого обґрунтування вже зазначалося.Отже, чинне законодавство надає можливість варіювати в 20 % коридорі від звичайної ціни при наданні знижок, якщо звичайною ціною вважати продажну ціну товару без знижки. Зазначений підхід дозволяє суттєво скоротити документальне забезпечення різних акційних заходів, при яких знижки не перевищують 20 %. А те, що відповідному оформленню торгівлі зі знижками слід приділити найпильнішу увагу, проникливі читачі, сподіваємося, уже зрозуміли. Саме час зупинитися на цьому.
Документальне оформлення знижок
Як і будь-яка господарська операція, що здійснюється підприємством, надання знижок на товари (послуги) також потребує належного документування. Насамперед слід потурбуватися про складання відповідного розпорядчого документа про проведення акції, що передбачає знижки, наприклад
наказу керівника, положення про маркетингову політику, положення про знижки тощо. У ньому застерігаються:— мета заходу;
— асортимент товарів, що беруть участь в акції;
— період надання знижок;
— їх розмір, а також умови такого надання (скажімо, залежно від обсягу одноразової купівлі або за наявності у складі купівлі товару певного виробника тощо);
— порядок оформлення цінників;
— правила програмування знижок при застосуванні РРО тощо.
При цьому в наказі доцільно зазначити, що акція є маркетинговим заходом і спрямована на просування товарів на ринок, залучення нових клієнтів, заохочення постійних покупців тощо. Крім того, на вільному для загального огляду місці (скажімо, при вході до магазину або в торговельному залі)
слід розмістити оголошення про акцію та умови її проведення.Не можна забувати і про необхідність дотримання
п. 6 ст. 15 Закону про захист прав споживачів, згідно з яким після публічного повідомлення про початок проведення розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни до споживачів повинна доводитися інформація про ціну продукції, що була встановлена до початку проведення відповідного розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни, а також про ціну цієї ж продукції, установлену після їх початку.У зв’язку з цим слід пам’ятати також про вимоги
Інструкції № 2, яка регламентує порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання на підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування. Так, згідно з п. 11 цієї Інструкції після переоцінки товарів суб’єкт господарювання повинен перемаркувати ціни шляхом перекреслювання колишньої ціни та позначення нової на ярликах цін (цінниках), товарних ярликах, етикетках підприємств-виробників, упаковці тощо кожної одиниці товару і завірити підписом працівника, відповідального за формування, установлення та застосування цін.
Знижки та ПДФО
Як уже зазначалося, податкові наслідки надання знижок регламентовано також
Законом про ПДФО. Очевидно, що в цьому випадку йдеться не про наслідки для суб’єктів господарювання, а, як можна зрозуміти з назви Закону, для покупців — фізичних осіб, яким надано знижку.Так, згідно з
абзацом «е» п.п. 4.2.9 Закону про ПДФО до оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий від його роботодавця як додаткове благо у вигляді знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін. В абсолютному виразі сума такого додаткового доходу працівника дорівнює розміру наданої знижки.Зупинимося далі на декількох моментах, пов’язаних з практичним застосуванням наведеної норми
Закону. По-перше, як випливає з тексту, такий додатковий дохід може з’явитися у фізичної особи тільки при наданні їй знижки безпосередньо від роботодавця. По-друге, така знижка обкладається податком з доходів тільки в разі, якщо вона відрізняється (зрозуміло, у бік збільшення) від знижок, що надаються тим же суб’єктом господарювання іншим фізособам, які не є його працівниками.Зверніть увагу: у цьому випадку йдеться не про звичайність ціни продажу (такою звичайною ціною згідно з приписом
Закону про податок на прибуток є ціна з урахуванням звичайних при укладенні угод між непов’язаними особами надбавок або знижок у ціні), а про звичайність самої знижки. Інакше кажучи, неважливо, на скільки знижено ціну для «чужих», але якщо для «своїх» знижка хоча б на копійку більша, ця копійка вважається додатковим благом працівника і підлягає обкладенню ПДФО.Податковим агентом у цьому випадку буде сам роботодавець, який зобов’язаний провести відповідне нарахування податку з доходів та наступного дня після надання «незвичайної» знижки перерахувати податок до бюджету. Така вимога міститься в
п.п. 8.1.4 Закону про ПДФО , який регламентує порядок перерахування податку при виплаті доходу в негрошовій формі.При цьому не можна забувати і про вимоги
п. 3.4 цього ж Закону, незважаючи на тривале заперечення самими ж податківцями необхідності його застосування. Нагадаємо, що в ньому передбачено застосування до доходів, отриманих у негрошовій формі, так званого натурального коефіцієнта, який розраховується за формулою:К = 100 : (100 - Сп),
де Сп — ставка податку, установлена для «негрошових» доходів на момент їх нарахування.
З 01.01.2007 р.
Крім того, отриманий працівником у вигляді знижки дохід необхідно відобразити в податковому розрахунку за
ф. № 1ДФ з ознакою «09».
Знижки в роздробі
При всій різноманітності знижок (торговельні, цінові, дилерські, сезонні, бонусні, прості, спеціальні, прогресивні, експортні тощо) для цілей обліку непринципові причини, за якими вони надаються, чи кому вони надаються. Для бухгалтерського обліку важливо інше:
коли надається знижка. З цієї позиції всі знижки можна розділити на дві великі групи:1)
знижки, що надаються в момент продажу;2)
знижки, що надаються після продажу.Про знижки, які відносяться до першої групи, ідеться, наприклад, при закупівлі одного найменування товару в певній кількості (тоді такий товар відпускається покупцю за оптовими цінами, зменшеними на величину знижки порівняно з роздрібними). При цьому в підприємства роздрібної торгівлі виникає необхідність відповідно перепрограмувати РРО, про що йтиметься в останньому розділі статті.
Цей же вид знижки має місце при закупівлі товарів на певну суму (з розрахунку роздрібних цін), коли покупець одержує застережену наперед знижку в натуральному виразі або виражену у відсотках. У цьому випадку знижка надається не щодо кожної одиниці придбаного товару, а до загальної суми покупки (розрахованої за роздрібними цінами).
Головною
особливістю обліку знижок, що надаються в момент продажу, є те, що такі знижки ніяк не відображаються на рахунках обліку. Вони фактично припиняють існувати після того, як товар відпущено покупцю. Надання знижок у момент продажу вимагає особливого підходу до розрахунку суми націнок, що припадають на реалізований товар, і собівартості реалізованого товару. Ці особливості викликано тим, що при передачі товарів у роздріб на них нараховується певний розмір торгової націнки. Проте реально товари продаються за меншою вартістю, тобто реалізується не вся нарахована торгова націнка. Ця обставина вимагає усунути вплив суми знижки на зазначені показники. У цьому випадку суму націнки, що припадає на реалізований товар, визначають за формулою:Нреаліз = Ср % х (ВПреаліз + Зн) = Ср % х (обороти за Кт 702 + Зн)
,де
Нреаліз — націнка, що припадає на реалізований товар;ВПреаліз
— продажна вартість реалізованого товару;Зн
— сума наданої у звітному періоді знижки;Ср %
— середній відсоток торгової націнки.Для розрахунку
середнього відсотка торгової націнки слід застосовувати формулу:Ср. % = (Нпоч + Ннад) : (ВПпоч + ВПнад) х 100
,де
Нпоч — торгова націнка на початок місяця (сальдо за Кт 285);Ннад
— торгова націнка на товари, що надійшли протягом місяця (оборот за Кт 285);ВПпоч
— продажна вартість товарів на початок місяця (сальдо за Дт 282);ВПнад
— продажна вартість товарів, що надійшли протягом місяця (оборот за Дт 285).Собівартість реалізованого товару
(оборот за Дт 902) визначаємо так:Свреаліз = (ВПреаліз + Зн) - Нреаліз = (обороти за Кт 702 + Зн) - оборот за Дт 285.
Позначення, використані в останній формулі, розшифровано вище.
Приклад 1
. Підприємством роздрібної торгівлі надаються «літні» знижки покупцям, які здійснили покупку протягом червня — серпня, у розмірі 10 % роздрібної вартості товарів.Сальдо за рахунками бухгалтерського обліку на 01.06.2007 р. склало:
— за дебетом субрахунку 282 «Товари в торгівлі» — 27000 грн.;
— за кредитом субрахунку 285 «Торгова націнка» — 8100 грн.
У червні підприємство придбало товар на суму 36000 грн. (у тому числі ПДВ — 6000 грн.). На товар, що надійшов, нараховано торгову націнку в сумі 10000 грн. У цьому ж місяці реалізовано товару на суму 45000 грн., у тому числі ПДВ — 20 % — 7500 грн. (вартість товару — 50000 грн., сума знижки — 5000 грн.).
Розрахуємо середній відсоток торгових націнок та визначимо собівартість реалізованих товарів. Для зручності наведемо всі показники в табл. 1.
Таблиця 1
Умови прикладу
| Показник | Первісна (купівельна) вартість товарів | Сума торгової націнки | Продажна вартість товарів |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1. Залишок на початок місяця, грн. | 18900 | 8100 | 27000 |
| 2. Надійшло у звітному місяці, грн. | 30000 | 10000 | 40000 |
| 3. Знижка, грн. | Х | Х | 5000 |
| 4. Середній відсоток торгової націнки, % | 27,01 | ||
| 5. Реалізовано товарів, грн. | 36495 | 13505 | 45000 |
| 6. Залишок на кінець місяця | 12405 | 4595 | 17000 |
На рахунках бухгалтерського обліку операції, що розглядаються, відобразяться так:
Таблиця 2
Бухгалтерський та податковий облік знижок у роздробі
| Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, | Податковий облік, грн. | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Залишок товарів на початок періоду: | |||||
| — продажна вартість | 282 | — | 27000 | — | — |
| — торгова націнка | — | 285 | 8100 | — | — |
| 1. Отримано товар від постачальника | 281 | 631 | 30000 | — | 30000 |
| 2. Відображено податковий кредит з ПДВ | 641 | 631 | 6000 | — | — |
| 3. Передано товари в роздріб | 282 | 281 | 30000 | — | — |
| 4. Нараховано торгову націнку на товар, що надійшов | 282 | 285 | 10000 | — | — |
| 5. Реалізовано товари (виручка) | 301 | 702 | 45000 | 37500 | — |
| 6. Відображено податкові зобов’язання з ПДВ | 702 | 641 | 7500 | — | — |
| 7. Списано собівартість реалізованого товару | 902 | 282 | 36495 | — | — |
| 8. Списано суму націнки, що припадає на реалізований товар | 285 | 282 | 13505 | — | — |
| 9. Сформовано фінансовий результат | 791 | 902 | 36495 | — | — |
| 702 | 791 | 37500 | |||
| Залишок товарів на кінець періоду: | |||||
| — продажна вартість | 282 | — | 17000 | — | — |
| — торгова націнка | — | 285 | 4595 | — | — |
Типовим прикладом знижок другої групи (що надаються після продажу) є так звані знижки «сконто» — знижки за оплату раніше застереженого строку.
Основною відмінністю знижок «сконто» від знижок, що надаються в момент продажу, є те, що такі знижки відображаються на рахунках бухгалтерського обліку. В окремих випадках можливе їх застосування і в роздробі, але здебільшого вони характерні для оптових торговців. Розглянемо далі особливості таких знижок щодо оптової торгівлі.
Знижки при торгівлі оптом
Для відображення в бухгалтерському обліку знижок, що надаються після продажу, може застосовуватися два методи: валовий метод та метод чистих продажів.
Через те, що другий метод (чистих продажів) у вітчизняній практиці застосовується рідко, зупинимося на описі першого з них.При застосуванні
валового методу знижки відображаються шляхом зменшення валової величини продажів, відображених за кредитом рахунка продажів, на суму знижок, що відображаються за дебетом зазначеного рахунка. Згідно з принципом відповідності в обліку відображаються знижки, що відповідають обсягу продажів. Відповідно до вітчизняного Плану рахунків для обліку знижок при застосуванні валового методу використовується субрахунок 704 «Вирахування з доходу». При складанні Звіту про фінансові результати дебетове сальдо зазначеного субрахунку, яке записується до рядка 030, відкоригує загальну величину виручки від продажів на суму наданих знижок.Розглянемо на прикладі порядок відображення в бухгалтерському та податковому обліку знижки «сконто» з використанням валового методу.
Приклад 2
. Підприємство оптової торгівлі всім своїм покупцям надає знижку в розмірі 5 % загальної суми договору поставки, якщо розрахунок за таким договором провадиться протягом трьох банківських днів. Покупець виконав умови продавця, сплативши у зазначений строк поставлені товари на суму 24000 грн., у тому числі ПДВ 20 % — 4000 грн., у результаті чого отримав знижку в розмірі 1200 грн. Надану знижку буде враховано при оплаті наступної поставки. Собівартість відвантажених товарів в обліку продавця становить 15000 грн.
Таблиця 3
Бухгалтерський та податковий облік знижок при оптовій торгівлі
| Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, | Податковий облік, грн. | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1. Оприбутковано товари у продавця | 281 | 631 | 15000 | — | 15000 |
| 2. Відображено податковий кредит з ПДВ | 641 | 631 | 3000 | — | — |
| 3. Перераховано грошові кошти в оплату за товари | 631 | 311 | 18000 | — | — |
| 4. Відображено реалізацію товарів покупцю | 361 | 702 | 24000 | 20000 | — |
| 5. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ | 702 | 641 | 4000 | — | — |
| 6. Отримано оплату за товари в строк, що дає право на отримання знижки | 311 | 361 | 24000 | — | — |
| 7. Відображено суму знижки | 704 | 361 | 1200 | —* | — |
| * Оскільки отримана знижка враховується при подальших взаєморозрахунках, тобто грошові кошти покупцю не повертаються, то, на наш погляд, говорити про зменшення валового доходу в цей момент не можна. | |||||
| 8. Зменшено методом «сторно» податкові зобов’язання з ПДВ, що припадають на суму знижки | 704 | 641 | 200 | — | — |
| 9. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ на суму авансу, що виник в обліку продавця після надання знижки | 643 | 641 | 200 | — | — |
| 10. Списано собівартість реалізованих товарів | 902 | 281 | 15000 | — | — |
| 11. Відображено фінансовий результат | 702 | 791 | 20000 | — | — |
| 791 | 704 | 1000 | |||
| 791 | 902 | 15000 | |||
І нарешті перейдемо до останнього питання, яке слід було б розглянути в межах цієї статті і про яке ми побіжно згадали в розділі, присвяченому роздрібній торгівлі. Ітиметься про особливості програмування реєстраторів розрахункових операцій при наданні знижок.
Знижки та РРО
Існує декілька способів програмування товарів у РРО, якщо підприємство надає знижку на той чи інший товар. Оптимальний шлях вирішення проблеми в кожному конкретному випадку залежатиме від виду знижки.
Так, якщо йдеться про знижку, що надається в момент продажу товару (залежно від обсягу чи часу здійснення купівлі, або від кількості товарів одного найменування), деякі підприємства вважають за краще
заносити до пам’яті РРО один товар за різними цінами. Недоліком такого способу є те, що одному і тому ж товару доведеться присвоювати окремі коди, а це при великому асортименті спричинить значну кількість помилок у роботі касирів. Та й пам’яті самого касового апарата може не вистачити.Як зручніший спосіб варто зазначити можливість
уведення знижки безпосередньо перед продажем товару, що надається практично всіма моделями реєстраторів розрахункових операцій. При цьому зазначений спосіб допускає три різні варіанти, на яких ми стисло зупинимося.Перший варіант передбачає програмування РРО так, що знижка застосовуватиметься до всієї суми покупки. Це можливо тільки в разі якщо абсолютно на всі товари, розміщені в торговельному залі, поширюється знижка в одному і тому ж розмірі. При всій своїй простоті такий варіант не має достатньої гнучкості, яка необхідна сучасній торгівлі із застосуванням знижок.
Другий варіант більш рухливий і використовується, якщо підприємство застосовує декілька дисконтних програм, що охоплюють різні категорії покупців. Підтвердженням належності конкретного покупця до тієї чи іншої категорії (наприклад, «бізнес», «еліт», «голд» тощо) може бути дисконтна картка, що надає право на фіксований розмір знижки. Тоді РРО програмують так, щоб одна з декількох можливих знижок автоматично застосовувалася до всіх товарів, придбаних учасником певної дисконтної програми.
За третім варіантом знижка заноситься до РРО тільки на певний товар або перелік товарів (наприклад, швидкопсувних, зі строком реалізації, що закінчується, тощо). Тоді чим ближче кінцева дата реалізації, тим більшу знижку зможе застосувати касир до такого товару. При цьому в чеку зазначатиметься повна вартість такого товару, сума знижки на нього (у відсотковому та/або грошовому виразі) та остаточна ціна з урахуванням знижки. До решти асортиментних позицій у цьому ж чеку можна застосувати інший розмір знижки або не застосовувати її взагалі.
Зрозуміло, у межах статті ми не змогли охопити всі проблеми, що виникають у підприємств, які надають знижки. Власне кажучи, таку задачу ми перед собою і не ставили, оскільки не можна обійняти неосяжне. А підтвердженням багатогранності та актуальності порушеної теми будуть конкретні запитання від читачів, на які ми із задоволенням відповімо на сторінках нашої газети.
