Організаційно-правове регулювання діяльності благодійних організацій
Надання допомоги соціально незахищеним громадянам, сприяння розвитку науки і освіти, культури і спорту, охорони здоров’я, підтримка талановитої молоді, участь у різних соціально-економічних програмах — ось далеко не повний перелік напрямів діяльності благодійних організацій. Ураховуючи їх важливе значення в суспільному житті, розглянемо питання, пов’язані зі створенням та веденням фінансово-господарської діяльності таких організацій.
Олена ПАВЛЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
Закон № 531
— Закон України «Про благодійництво та благодійні організації» від 16.09.97 р. № 531/97-ВР.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Положення № 382
— Положення про порядок державної реєстрації благодійних організацій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.98 р. № 382.Постанова № 383
— постанова Кабінету Міністрів України «Про розміри та порядок справляння плати за державну реєстрацію благодійних організацій» від 30.03.98 р. № 383.Регламент
— Регламент передачі Міністерством юстиції та його територіальними органами державним реєстраторам даних про юридичних осіб, затверджений наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства юстиції України від 27.02.2007 р. № 23/74/5.Лист № 3719
— лист Державної податкової адміністрації України від 03.04.2006 р. № 3719/6/15-0516.
У повсякденному житті ми часто чуємо про різного роду благодійні акції, про спонсорську підтримку, про меценатство. Що ж схожого в цих поняттях і чим вони відрізняються одне від одного? Щоб розібратися в цьому питанні, звернемося до
Закону № 531, який регулює організаційно-правові основи діяльності благодійних організацій.Наведемо визначення зазначених вище понять згідно зі
ст. 1 Закону № 531. Отже,благодійництво
— це добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги;меценатство
— добровільна безкорислива матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними особами набувачів благодійної допомоги;спонсорство
— добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами набувачів благодійної допомоги з метою популяризації виключно свого імені (найменування), свого знака для товарів і послуг.З наведених визначень випливає, що
меценатство і спонсорство є специфічними формами благодійності. Меценатами є фізичні особи, а спонсорами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. При цьому спонсори, як правило, суб’єкти підприємницької діяльності, при наданні благодійної допомоги мають певну мету — просування свого імені, товарного знака, що згодом може принести їм додатковий дохід.Благодійними організаціями в контексті
Закону № 531 є недержавні організації, головна мета яких — здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб. При цьому важливо звернути увагу на те, що благодійна діяльність не передбачає отримання прибутку від її проведення, тобто благодійні організації мають статус неприбуткових.Далі йтиметься про благодійні організації.
Види благодійних організацій
Благодійні організації можуть утворюватися в різних організаційно-правових формах. Згідно зі
ст. 6 Закону № 531 такими є:— членська благодійна організація;
— благодійний фонд;
— благодійна установа;
— інші благодійні організації (фундації, місії, ліги тощо).
Благодійні організації створюються і діють за територіальним принципом і за своїм статусом є: всеукраїнськими, місцевими та міжнародними. Всеукраїнські та міжнародні організації мають право створювати відділення, філії і представництва.
Конкретну організаційно-правову форму визначають засновники благодійної організації. У свою чергу, відповідно до
ст. 5 Закону № 531 засновниками благодійних організацій можуть бути як фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які досягли 18 років, так і юридичні особи незалежно від форм власності. При цьому не можуть бути засновниками таких організацій органи державної влади і органи місцевого самоврядування, державні і комунальні підприємства, установи та організації, що фінансуються з бюджету.
Статут
Благодійні організації діють на підставі статуту або положення, які не повинні суперечити законодавству України. Про це розповімо докладніше.
У
ст. 12 Закону № 531 викладено основні положення, які має містити статут (положення) благодійної організації. Зокрема, у статуті зазначаються:— назва, місцезнаходження, статус та організаційно-правова форма благодійної організації;
— предмет, цілі, завдання та основні форми благодійної діяльності;
— порядок утворення та діяльності органів управління благодійної організації;
— джерела фінансування та порядок використання майна і коштів;
— порядок внесення змін до статуту (положення);
— порядок реорганізації або ліквідації, використання майна і коштів у разі припинення діяльності;
— умови і порядок прийняття в члени благодійної організації, а також порядок вибуття з членства;
— права і обов’язки членів благодійної організації.
До статуту можуть включатися й інші положення, пов’язані з особливостями діяльності організації. Тут доречно зазначити, що
п.п 7.11.13 Закону про податок на прибуток висуває особливу вимогу до статуту (положення) неприбуткових організацій, до яких належать благодійні організації: статут (положення) таких організацій має містити вичерпний перелік видів їх діяльності. При цьому слід ураховувати, що будь-яка діяльність благодійних організацій не повинна мати за мету отримання прибутку. Про те, що статутні документи неприбуткових організацій в цілях оподаткування не повинні суперечити положенням п. 7.11 Закону про податок на прибуток, ДПАУ зазначає в листі № 3719.Слід додати, що благодійну організацію не може бути реорганізовано в юридичну особу, метою діяльності якої є одержання прибутку (
ст. 10 Закону № 531).
Органи управління
Вищим органом управління благодійної організації є
колегіальний орган — загальні збори, з’їзд, конференція. До компетенції колегіального органу, зокрема, належать:— затвердження статуту та внесення до нього змін;
— обрання виконавчого та контрольного органів;
— визначення основних напрямів діяльності;
— затвердження благодійних програм;
— прийняття рішень про реорганізацію та ліквідацію благодійної організації.
Виконавчим органом благодійної організації є
правління (комітет).Для забезпечення поточної діяльності благодійної організації призначається
адміністративно-виконавчий орган на чолі з президентом (директором).Розпорядчі та контролюючі функції в благодійній організації здійснює
наглядова рада. Персональний склад наглядової ради визначається засновниками.Повноваження колегіального органу, правління (комітету) та адміністративно-виконавчого органу визначаються статутом благодійної організації.
Майно
Щодо майна благодійних організацій та джерел його формування слід зазначити таке. Згідно зі
ст. 18 Закону № 531 у власності благодійної організації, зокрема, можуть перебувати рухоме та нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи, грошові кошти. При цьому відповідно до ст. 19 Закону № 531 майно та грошові кошти благодійних організацій формуються за рахунок таких джерел:— внесків засновників та інших благодійників;
— цільових благодійних внесків і пожертвувань (благодійних грантів), наданих фізичними та юридичними особами в грошовій та натуральній формах;
— надходжень від
проведення благодійних кампаній по збору благодійних пожертвувань, благодійних масових заходів, благодійних лотерей та благодійних аукціонів з реалізації майна та пожертвувань, які надійшли від благодійників;
— доходів від депозитних внесків та цінних паперів;
— надходжень від підприємств та організацій, що перебувають у власності таких благодійних організацій;
— інших джерел, не заборонених законодавством України.
Благодійним організаціям
забороняється формувати майно і кошти за рахунок кредитів. Також майно і кошти не можуть бути предметом застави.Щодо майна, що перебуває у власності, благодійні організації можуть вчиняти будь-які дії та укладати будь-які договори, які не суперечать статутним цілям і законодавству України. При цьому необхідно мати на увазі, що
Закон про податок на прибуток передбачає особливі правила щодо операцій з майном благодійних організацій. Так, згідно з п.п. 7.11.8 ст. 7 Закону про податок на прибуток майно і доходи благодійних організацій не підлягають розподілу між їх засновниками, учасниками або членами і не можуть використовуватися для вигоди окремого засновника, учасника або члена такої організації, а також її посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи). Більше того, у разі ліквідації благодійної організації Закон про податок на прибуток також передбачає особливі правила використання майна і коштів: відповідно до п.п. 7.11.11 у разі ліквідації благодійної організації її активи має бути передано іншій благодійній організації або зараховані до бюджету.У
листі № 3719 і листі від 06.04.2007 р. № 1688/ш/15-0516 ДПАУ наполягає на пріоритетності зазначених норм Закону про податок на прибуток щодо неприбуткових організацій. Ураховуючи цей факт, рекомендуємо в статутних документах усе-таки відобразити порядок використання майна і коштів при ліквідації благодійної організації згідно з податковими правилами. Це не суперечитиме Закону № 531.
Державна реєстрація
Права юридичної особи благодійна організація придбаває з моменту її державної реєстрації. Філії та представництва всеукраїнських і міжнародних благодійних організацій підлягають державній реєстрації без надання їм статусу юридичної особи.
Державна реєстрація здійснюється відповідно до
Положення № 382. Відповідно до п. 2 Положення № 382 державну реєстрацію здійснюють:— всеукраїнських і міжнародних благодійних організацій — Міністерство юстиції України;
— місцевих благодійних організацій, а також відділень, філій, представництв всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій — органи Міністерства юстиції на місцях.
Заява про проведення державної реєстрації розглядається відповідним органом Міністерства юстиції
у двомісячний строк з дня подання всіх необхідних документів (п. 6 Положення № 382). При цьому реєструючий орган може провести перевірку відомостей, зазначених у документах.Плату за державну реєстрацію благодійних організацій установлено
постановою № 383 і вона складає:— для всеукраїнських організацій — 1 нмдг (17 грн.);
— для міжнародних організацій — 1,5 нмдг (25,5 грн.);
— для місцевих організацій, а також відділень, філій, представництв всеукраїнських, міжнародних організацій — 0,5 нмдг (8,5 грн.).
У
10-денний строк з дня прийняття рішення про реєстрацію відповідний орган Мін’юсту повідомляє заявника про реєстрацію благодійної організації або про відмову в такій реєстрації. Підставами для відмови в проведенні реєстрації можуть бути порушення порядку створення благодійної організації. Тому при створенні благодійної організації слід точно дотримуватися положень Закону № 531 та інших нормативно-правових актів. Також відмову в реєстрації може бути одержано в разі існування зареєстрованої благодійної організації під аналогічним ім’ям. Проте не може бути підставою для відмови в проведенні державної реєстрації надання благодійній організації юридичної адреси громадянина за місцем його проживання (п. 7 Положення № 382).Після держреєстрації благодійній організації видається свідоцтво про державну реєстрацію, яке оформляється державним реєстратором
відповідно до Регламенту. Свідоцтво про державну реєстрацію видається засновникам Міністерством юстиції або його територіальними органами, а також згідно з п. 3.6 Регламенту може бути видано державним реєстратором за письмовою заявою засновників.Рішення про відмову в проведенні державної реєстрації може бути оскаржено в судовому порядку.
Після одержання свідоцтва про державну реєстрацію благодійній організації слід стати на облік в податковій службі за своїм місцезнаходженням. Узяття на облік у податковому органі здійснюється відповідно до
Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженого наказом ДПАУ від 19.02.98 р. № 80.
Господарська та фінансова діяльність
Діяльність благодійної організації має бути націлено на виконання статутних завдань. Фінансова діяльність такої організації, спрямована на благодійництво, не розглядається як підприємницька чи інша прибуткова діяльність. При цьому надходження від фінансової діяльності повинні спрямовуватися виключно на благодійництво і забезпечення господарської діяльності.
Здійснення благодійною організацією діяльності у вигляді надання певних послуг (виконання робіт), що підлягають обов’язковій сертифікації або ліцензуванню, допускається тільки після такої сертифікації або ліцензування в установленому законом порядку (
п. 5 ст. 131 Господарського кодексу України).Слід ураховувати, що
ст. 20 Закону № 531 установлює обмеження витрат на утримання благодійної організації, а саме: розмір витрат не має перевищувати 20 відсотків кошторису благодійної організації в поточному році. На жаль, Закон № 531 не конкретизує, які ж витрати потрапляють до «20 відсотків кошторису» такої організації, і що таке «кошторис» для благодійної організації взагалі. Немає жодних рекомендацій щодо цього і в інших документах. Розберемося докладніше з цим питанням.Поняття «кошторис» здебільшого ототожнюється з бюджетними установами та організаціями, хоча й інші неприбуткові організації використовують цей інструмент при плануванні своєї діяльності. Отже, що ж таке «кошторис»?
Ст. 51 Бюджетного кодексу України визначає кошторис як «основний плановий документ..., який надає повноваження з одержання доходів та здійснення витрат, визначає обсяг та напрями коштів для виконання… своїх функцій і досягнення цілей, визначених на бюджетний період».Проаналізувавши наведене визначення, можна зробити такі висновки: по-перше, кошторис є основним плановим документом, по-друге, кошторис надає повноваження з одержання доходів та здійснення витрат, по-третє, складається кошторис на бюджетний період — календарний рік. Незважаючи на те що це визначення стосується бюджетного кошторису, зазначені характеристики повною мірою можна віднести і до кошторису благодійної організації.
Отже, доходимо висновку, що
розмір витрат на утримання благодійної організації не повинен перевищувати 20 відсотків доходів, які планується одержати такою організацією за календарний рік. При цьому до складу доходів відноситиметься і залишок невикористаних коштів з минулого року (за його наявності).Ураховуючи, що благодійна організація несе витрати не тільки на своє утримання, але й на забезпечення всіляких благодійних програм, рекомендуємо
чітко розмежовувати їх за видами:— витрати на забезпечення статутної діяльності;
— витрати на забезпечення власної господарської діяльності.
Це дасть можливість уникнути включення витрат, понесених за благодійними програмами, до 20-відсоткового ліміту, що, у свою чергу, дозволить збільшити витрати на утримання благодійної організації.
Перейдемо до розгляду ще одного важливого питання, пов’язаного зі звітністю про використання коштів, що надійшли від благодійників. Відповідно до
ст. 22 Закону № 531 благодійники, які передали своє майно, кошти та інші матеріальні цінності до благодійної організації можуть зажадати звіт про їх використання.Якщо ж майно, кошти та матеріальні цінності було передано
на цільові програми, благодійна організація в обов’язковому порядку має надати звіт благодійнику. У свою чергу, набувачі цільової благодійної допомоги (благодійних грантів) також повинні звітувати перед благодійною організацією про використання одержаних від неї благодійних пожертвувань.На цьому завершуємо розгляд організаційно-правових аспектів, пов’язаних зі створенням та діяльністю благодійних організацій. У наступних публікаціях розглянемо питання, пов’язані з оподаткуванням благодійних організацій.
