Вищий адміністративний суд України
Ухвала
| 15.11.2006 р. | Справа № 11/166-05 |
(витяг)
Вищий адміністративний суд України
встановив:ДПІ у м. Вінниці прийняте податкове повідомлення-рішення <...> від 15.12.2004 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб у розмірі <...>, у тому числі <...> за основним платежем та <...> штрафних (фінансових) санкцій.
<...>
Підставою для його прийняття стали висновки акта перевірки від 15.12.2004 р. № 439-23-20 «Про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства».
Так, указаним актом установлено порушення позивачем ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» внаслідок чого занижено єдиний податок <...>, а саме ТОВ <...> не включено до складу виручки від реалізації позареалізаційні доходи (відсотки банку).
<...>
Господарський суд першої та апеляційної інстанції
мотивували власну правову позицію тим, що відповідно до частини третьої статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).<...>
На підставі аналізу нормативно-правового припису п. 5 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва — юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що затверджений наказом ДПА України «Про внесення змін до форми Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва — юридичної особи та Порядку її ведення», судами зроблено
висновок, що цей пункт розширює поняття «виручки», що наведене у частині третій статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», а тому відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України не регулює оспорювані правовідносини. Відтак включення позареалізаційних доходів (відсотків банку) до складу оподатковуваної виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) законодавчо необґрунтовано.З огляду на викладене,
судова колегія Вищого адміністративного суду України поділяє точку зору господарських судів першої та апеляційної інстанцій щодо обґрунтованості та необхідності застосування правового механізму регулювання, наданого у частині третій статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» для визначення поняття виручки з метою правильного визначення складових елементів такої дефініції у цілях оподаткування.<...>
На підставі викладеного <...> суд
ухвалив:1.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці <...> залишити без задоволення.2.
Рішення господарського суду Вінницької області від 25.05.2005 р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 29.12.2005 р. у справі № 11/166-05 залишити без змін.
коментар редакції
Проценти банку не обкладаються єдиним податком?
Про те, що податківці перекручують законодавство, стверджуючи, що
всі позареалізаційні доходи оподатковуються єдиним податком, не говорив тільки ледачий. Зрозуміло, що єдиним податком має обкладатися тільки виручка від реалізації, а, скажімо, кредиторська заборгованість зі строком позовної давності, що минув (яку також зазначено у складі позареалізаційних доходів), жодного відношення до неї не має.Але не слід впадати і в
іншу крайність. Якщо яка-небудь сума з перелічених у складі позареалізаційних доходів підпадає під поняття виручки від реалізації товарів (робіт, послуг), то таку суму слід обкласти єдиним податком. Наприклад, навряд чи можуть бути предметом спору кошти, отримані від продажу МШП, матеріалів, палива. Такі суми потрібно обкладати єдиним податком, хоча їх і зазначено у складі позареалізаційних витрат.Саме тому до ухвали Вищого адміністративного суду України, що коментується, слід ставитися з
великою обережністю. У цій справі податківці включили до виручки проценти банку. Проте суди всіх інстанцій визнали такі дії податківців неправомірними. Дозволимо собі не погодитися з цим. Надходження у вигляді процентів банку, по суті, є виручкою від надання послуг, і з цим важко сперечатися. ДПАУ на такій позиції наполягає досить давно (див. листи ДПАУ від 14.10.2004 р. № 11447/5/15-1216 і від 06.09.2006 р. № 9948/6/15-0416 // «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 92; 2006, № 94 відповідно). Причому якщо перший лист стосувався суми отриманих процентів за договором банківського вкладу (депозиту), то другий — процентів, що нараховуються банком узагалі. А до них належать і проценти, що нараховуються (як правило, щомісячно) за договором банківського рахунка. Вони також мають обкладатися єдиним податком. Характер процентів за договором банківського рахунка (ст. 1070 Цивільного кодексу України), по суті, аналогічний характеру процентів за договором банківського вкладу (депозиту) (ст. 1058 ЦКУ).Проте, якщо хтось із платників податків має сили боротися з податківцями, ця ухвала ВАСУ надасть посильну допомогу. Саме тому ми публікуємо її в сьогоднішньому номері.
Дмитро Костюк
