Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Турагент звільняється від застосування РРО при належному оформленні касових документів

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Липень, 2007/№ 58
В обраному У обране
Друк
Ухвала

img 1

Вищий адміністративний суд України

Ухвала

від 13 лютого 2007 року

 

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів <...>, при секретарі <...>, за участі представників: позивача — гр. З., відповідача — гр. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у <...> районі м. Києва на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2006 та постанову господарського суду міста Києва від 19.12.2005 у справі № 11/382 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф» (далі — ТОВ «Ф») до Державної податкової інспекції у <...> районі м. Києва (далі — ДПІ у <...> районі м. Києва) про визнання недійсним рішення,

установив:

Постановою господарського суду міста Києва від 19.12.2005, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2006, позов задоволено: скасовано рішення ДПІ у <...> районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № <...> від 10.10.2005.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ДПІ у <...> районі м. Києва подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2005 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2006 у справі № 11/382 та прийняти нове рішення про відмову в позові, оскільки вважає, що судами невірно застосовано норми матеріального права, а саме: п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.95.

Рішеннями судів першої та апеляційної інстанції встановлено, що за результатами перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності ТОВ «Ф» винесено ДПІ у <...> районі м. Києва податкове повідомлення-рішення від 02.08.2005 № <...> про донарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1605385,40 грн.

Позивач оскаржив це податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку та його скаргу залишено без задоволення рішенням від 10.10.2005 № <...>.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Ф» здійснює підприємницьку діяльність з реалізації туристичних послуг на підставі ліцензії про турагентську діяльність.

Перевіривши доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про туризм» від 18.11.2003 № 1282-IV туристичний продукт — це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Відповідно до статуту ТОВ «Ф» одним із основних видів його діяльності є надання послуг у галузі туризму як в Україні, так і за її межами.

Отже, суд касаційної інстанції погоджується з Київським апеляційним господарським судом та господарським судом міста Києва відносно того, що позивач правомірно здійснював надання туристичних послуг без застосування реєстратора розрахункових операцій відповідно до ст. 9 п. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки при наданні послуг та видачі відповідних прибуткових і видаткових касових ордерів товариство не повинно було застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що Київський апеляційний господарський суд та господарський суд міста Києва дійшли правильних висновків у справі № 11/382, правильно застосували норми матеріального та процесуального права, дали правильну оцінку обставинам справи, тому немає підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції у справі.

Керуючись ст. 210 — 232

Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив:

Касаційну скаргу ДПІ у <...> районі м. Києва залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2006 та постанову господарського суду міста Києва від 19.12.2005 — без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 — 238 Кодексу адміністративного судочинства України.



коментар редакції

Турагент звільняється від застосування РРО при належному оформленні касових документів

В ухвалі, що коментується, Вищий адміністративний суд України розглянув питання застосування туристичними агентами реєстраторів розрахункових операцій при реалізації туристичних послуг. Варте уваги, що суд став на бік платника податків у спорі з податковими органами, які протягом тривалого періоду наполягають на застосуванні РРО.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 5 Закону про туризм до туристичних агентів належать юридичні та фізичні особи, які здійснюють

посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів і туристичних послуг інших суб'єктів підприємницької діяльності. У свою чергу туристичний продукт є заздалегідь розробленим комплексом туристичних послуг, що об'єднує не менше ніж дві такі послуги, які реалізуються або пропонуються до реалізації за певною ціною (ст. 1 Закону про туризм). Інакше кажучи, туристичні агенти реалізують туристичні послуги, що фактично належать туроператору. Як правило, взаємовідносини між ними оформлюються агентським договором.

Відповідь на запитання про застосування РРО необхідно шукати в Законі про РРО. Згідно з п. 1 ст. 9 зазначеного документа РРО

не застосовуються при:

— здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва;

наданні послуг підприємствами всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування.

Зауважимо, що розрахунки в касах підприємств за відсутності РРО мають оформлятися прибутковими та видатковими касовими ордерами з видачею відповідних квитанцій, підписаними та завіреними печаткою.

Податківці норми п. 1 ст. 9 Закону про РРО розтлумачили по-своєму. Так, у листі від 12.04.2005 р. № 6955/7/23-2117// «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 72 вони стверджують, що цей пункт застосовується

тільки при продажу власного туристичного продукту. У разі реалізації турагентом турпродукту, що належить іншому підприємству, необхідно застосовувати реєстратор розрахункових операцій в установленому порядку.

Як бачимо, ДПАУ поширила вимогу законодавця про право власності не тільки на продукцію, а й на послуги, хоча в Законі про РРО нічого подібного не зазначено.

Проаналізувавши наведені вище положення, ВАСУ став на бік платника податків, визнавши твердження податківців

необґрунтованими. Слід зазначити, що це позитивне для суб'єкта підприємництва рішення не єдине, існують й інші, наприклад, визначення ВАСУ від 12.07.2006 р. і від 11.12.2006 р.

Марина Ковенко

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно