Теми статей
Обрати теми

Пошта редакції. Дебіторська заборгованість банкрута

Редакція ПБО
Відповідь на запитання

Дебіторська заборгованість банкрута

 

У листопаді 2004 року наше підприємство уклало договір на постачання устаткування. Наприкінці листопада 2004 року ми перерахували постачальнику аванс у повній сумі угоди. Оскільки постачання устаткування так і не відбулося, у 2005 році ми подали позов до суду про стягнення заборгованості. Як з'ясувалося в ході розгляду судової справи, постачальника визнано банкрутом. Чи можемо ми претендувати на віднесення до складу валових витрат такої дебіторської заборгованості на підставі п.п. 5.2.8 Закону про податок на прибуток?

(м. Харків)

 

Згідно з

п.п. 5.2.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі – Закон про податок на прибуток) ідеться про можливість віднесення до складу валових витрат «суми безнадійної заборгованості в частині, не віднесеній до валових витрат, якщо відповідні заходи з її стягнення не привели до позитивного результату».

У цьому питанні нас цікавить, чи вважається ця заборгованість безнадійною. Адже саме за наявності безнадійної заборгованості діятиме

п.п. 5.2.8 Закону про податок на прибуток. При цьому не слід скидати з рахунків і таку «розтяжну» податківцями умову, як «відповідні заходи». Докладніше з нею можна ознайомитися у статті «Безнадійна заборгованість, і не тільки» («Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 82). У податковому обліку заборгованість вважається безнадійною за умови відповідності одному з перерахованих у п. 1.25 Закону про податок на прибуток критеріїв. Стосовно цієї ситуації нас цікавлять:

1) заборгованість за зобов'язаннями, за якою

закінчився строк позовної давності;

2) заборгованість, що виявилася

непогашеною через нестачу майна фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами за порядком, установленим законом, або при їх ліквідації (знятті з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності).

Друга ознака в нашому випадку незастосовна. Адже заборгованість залишилася непогашеною не через нестачу майна, а через неучасть підприємства в процедурі банкрутства. Відповідно до

ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.92 р. № 2343-XII (далі — Закон № 2343) банкрутство – це визнання господарським судом нездатності боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визначені судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Частиною

1 ст. 14 Закону № 2343 встановлено, що протягом 30 днів, з дня публікації в офіційному виданні оголошення про порушення справи про банкрутство, підприємство мало подати до суду письмову заяву з вимогами до боржника, а також підтверджуючі документи. Вимоги, не заявлені протягом зазначеного строку або не заявлені взагалі, вважаються погашеними і розгляду не підлягають. Цей факт фіксується у відповідній ухвалі господарського суду, якою затверджується реєстр вимог кредиторів.

Не подавши вчасно заяву, підприємство не потрапило до реєстру кредиторів, через що втратило навіть гіпотетичну можливість претендувати на погашення заборгованості за рахунок майна ліквідованого підприємства.

Що стосується строків позовної давності (перший з цих критеріїв), то, на нашу думку, скористатися ним у цій ситуації також не вийде. Адже ми маємо справу не із закінченням строку позовної давності, а з її припиненням, зважаючи на припинення зобов'язань банкрута, оскільки, як уже зазначалося, вимоги, не подані у встановлений 30-денний строк або не подані взагалі, вважаються погашеними (

ч. 2 ст. 14 Закону № 2343).

У результаті в підприємства така заборгованість до валових витрат не потрапить, а відображену раніше у валових витратах передоплату та податковий кредит доведеться сторнувати. Розглянемо приклад.

Приклад.

У листопаді 2005 року підприємством було перераховано постачальнику передоплату в сумі 6000 грн. (у тому числі ПДВ —1000 грн.) за устаткування (отримано податкову накладну). У встановлені в договорі строки устаткування поставлене не було, і підприємство звернулося до суду. У ході судового розгляду було встановлено, що підприємство ліквідовано за процедурою банкрутства.

 

Таблиця 1

Відображення цієї ситуації в податковому та бухгалтерському обліку


з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

7

1.

Перераховано передоплату за устаткування, що придбавалося

371

311

6000

-

5000

2.

Відображено податковий кредит

641

644

1000

-

-

3.

Списано раніше відображену дебіторську заборгованість, зважаючи на ліквідацію боржника

944

371

6000

-

-5000

4.

Проведено коригування ПДВ (методом сторно)

641

644

1000

-

-

 

Антон ІВАНЧЕНКО, економіст-аналітик

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі