Теми статей
Обрати теми

Найактуальніше про податковий облік патентів

Редакція ПБО
Стаття

Найактуальніше про податковий облік патентів

 

Звітна пора в самому розпалі, бухгалтери скніють над формами декларацій. Наше завдання те саме — мінімізувати тимчасові витрати облікових працівників у цей період. У цій статті йтиметься про податковий облік патентів та їх місце в декларації з податку на прибуток підприємства.

 

Наталія ДЗЮБА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про патентування

— Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР.

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.

Порядок № 143

— Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджений наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. № 143.

Згідно із

Законом про патентування певні категорії суб’єктів підприємницької діяльності зобов’язані здійснювати свою діяльність лише на підставі торгового патенту.

До

видів діяльності, що патентуються, належать:

— торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків і кредитних карток;

— діяльність у сфері торгівлі готівковою іноземною валютою;

— діяльність із надання послуг у сфері грального бізнесу;

— діяльність із надання побутових послуг за переліком, затвердженим постановою КМУ від 27.04.98 р. № 576.

Платникам податків, які здійснюють хоча б один із перелічених видів діяльності, слід виконувати вимогу

п. 16.3 Закону про податок на прибуток, яким приписано вести окремий податковий облік щодо кожного виду діяльності, що патентується, та іншої діяльності. Такий розподіл в обліку необхідний для того, щоб відповідні суми податку на прибуток у розрізі кожного виду діяльності зменшувалися тільки на вартість торгових патентів, отриманих на кожний конкретний вид діяльності, що патентується. З цією метою підприємство має вести окремий облік:

— валових доходів, отриманих від проведення діяльності, що патентується;

— валових витрат, спричинених її проведенням;

— балансової вартості товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів і напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, що використовувалися при проведенні діяльності, що патентується;

— амортизаційних відрахувань, нарахованих на відповідну групу основних фондів, які використовувалися при здійсненні діяльності, що патентується.

Загальна ідея окремого податкового обліку патентів зрозуміла, тепер перейдемо до конкретних запитань, що надійшли від зацікавлених читачів.

 

Відображення в декларації вартості патентів, проплачених авансом

Підприємство в поточному кварталі оплатило вартість патенту за всі 12 місяців його дії. Чи можна всю річну вартість патенту врахувати у зменшення податку на прибуток поточного кварталу?

Ні, не можна. При складанні податкової декларації підприємству

слід зменшувати суму податку на прибуток звітного періоду на вартість тільки тих сплачених торговельних патентів, термін дії яких припадає на цей звітний період.

 

Наприклад, у квітні підприємство придбало патент і оплатило його вартість за період травень/2007 — квітень/2008, усього — 3840 грн. Тоді в декларації за півріччя підприємство зможе врахувати за наявності відповідної суми прибутку вартість патенту за два місяці (травень, червень) — 640 грн.

Інший приклад: у травні підприємство отримало патент і оплатило його вартість за перший і останній місяці його дії (червень/2007 і травень/2008), усього — 640 грн. Тоді в декларації за півріччя підприємство зможе врахувати за наявності відповідної суми прибутку вартість патенту за один місяць (червень/2007) — 320 грн., решта 320 грн. знайде своє відображення в декларації за півріччя 2008 року.

Справедливості заради зазначимо, що в

Законі про податок на прибуток немає чіткої норми з приводу зменшення прибутку поточного періоду саме на ту частину з усієї суми, сплаченої за патенти, що припадає на поточний період. Проте це випливає з ідеології самого Закону про податок на прибуток.

Крім того, наш висновок підтверджують формулювання з «патентного» додатка К6 до прибуткової декларації, де йдеться «

про вартість торгових патентів, придбаних у звітному періоді». А якщо ми подивимось у профільний Закон про патентування , то в статтях 2 і 3 цього документа побачимо, що вартість патенту встановлено на місяць, і в разі дострокового здавання патенту платнику повертається проплачена раніше (наперед) сума за недопрацьовані місяці. Тобто, у Законі про патентування скоріше зазначається про щомісячне придбання патенту й авансову оплату за майбутні місяці (у межах 12-місячного строку дії), ніж про річне придбання з частковою або повною оплатою. Інакше за недопрацьованими патентами ніхто гроші не повертав би.

Інакше кажучи, фразу з додатка К6 — «придбаних у звітному періоді» — слід розуміти як сплачені (що припадають) за (на) поточний період.

Пригадаємо старий порядок заповнення прибуткової декларації, затвердженої

наказом ДПАУ від 08.07.97 р. № 214, в якому можна знайти таку фразу: «Податок на прибуток, нарахований за звітний (податковий) рік, зменшується на вартість придбаних платником податку торгових патентів, термін дії яких припадає на такий звітний період». Звичайно, дехто може заперечити, що, мовляв, документ давно втратив чинність і замість нього давно діє новий Порядок № 143, де немає такої фрази, проте сам підхід до обліку патентів, викладений у Законі про податок на прибуток, з тих пір не змінився (не враховуючи окремого обліку, який не впливає на цю проблему авансування патентів).

Крім того, вартість торгових патентів не відноситься до валових витрат підприємства, тому правило першої події з

п. 11.2 Закону про податок на прибуток у цьому разі не діє. У зв’язку з цим плата за патент, унесена як передоплата за кілька місяців, відображається в тому податковому (звітному) періоді, на який припадає дія патенту.

 

Алгоритм окремого обліку валових витрат і амортизації

Як бути з витратами та амортизаційними відрахуваннями за основними фондами, що беруть участь одночасно в діяльності підприємства, що патентується, та діяльності, що не патентується?

Згідно з

п. 16.3 Закону про податок на прибуток щодо витрат і амортизаційних відрахувань, які належать одночасно до кількох видів діяльності, слід використовувати метод пропорційного розподілу.

Так,

суму амортизації за основними фондами, які належать одночасно до декількох видів діяльності, що припадає на конкретний вид діяльності, що патентується (Ап), слід розраховувати, використовуючи таку формулу:

Ап = Азаг х ВДп : ВДзаг

,

де

Азаг— загальна сума амортизації основних фондів, що одночасно використовуються у декількох видах діяльності;

ВДп

— сума валового доходу, отриманого підприємством від діяльності, що патентується;

ВДзаг

— загальна сума валового доходу від усіх видів діяльності, у процесі проведення яких одночасно використовуються основні фонди.

Зверніть увагу, що під розподіл потрапить уся сума амортизації ОФ груп 2, 3, 4, включаючи й ті об’єкти, які підприємство не використовує в діяльності, що патентується. Це пояснюється тим, що в податковому обліку амортизація нараховується в цілому за кожною із груп 2,3,4, а не пооб’єктно.

Наприклад

, підприємство здійснює різні види діяльності, у тому числі торговельну діяльність, що патентується. Загальна сума валового доходу, отриманого у звітному періоді, склала 320 тис. грн., у тому числі від діяльності, що патентується, — 120 тис. грн. При цьому загальна сума амортизації основних фондів, що одночасно використовуються в декількох видах діяльності, — 30 тис. грн. Умови прикладу наведемо в табличній формі.

 

Таблиця 1

Вихідні дані для розрахунку «патентної» амортизації


з/п

Показник

Рядок звітності

Сума,
грн.

1

ВДп

Ряд. А1 таблиці 3 додатка К6 до декларації

120000

2

ВДзаг

Ряд. 03 декларації

320000

3

Азаг

Ряд. 07 декларації

30000

4

Ап

Ряд. А3 таблиці 3 додатка К6 до декларації
(30000 х 120000 : 320000)

11250

 

Сума «патентних» валових витрат (

ВВп) визначається за такою формулою:

ВВп = ВВзаг х ВДп : ВДзаг

,

де

ВВзаг — загальна сума валових витрат за всіма видами діяльності;

ВДп

— сума валового доходу, отриманого підприємством від діяльності, що патентується;

ВДзаг

— загальна сума валових доходів, отриманих від тих видів діяльності, за якими провадиться розподіл валових витрат.

Наприклад

, витратами, що беруть участь як у діяльності підприємства, що патентується, так і у діяльності, що не патентується, є заробітна плата адмінперсоналу та соцстрахівські нарахування до неї. Адже не можна точно визначити, скільки часу витрачають працівники адміністрації на ведення/управління діяльністю, що патентується, а скільки — на ведення/управління іншою діяльністю. Так, припустимо, ЗП адмінперсоналу становить 45000 грн., пенсійно-соціальні внески до неї — 16740 грн. Решту даних візьмемо з табл.1.

 

Таблиця 2

Вихідні дані для розрахунку «патентних» валових витрат


з/п

Показник

Рядок звітності

Сума, грн.

1

ВДп

Ряд. А1 таблиці 3 додатка К6 до декларації

120000

2

ВДзаг

Ряд. 03 декларації

320000

3

ВВзаг

Дані розрахункової відомості ЗП адмінперсоналу

61740

4

ВВп

Ряд. А2 таблиці 3 додатка К6
(61740 х 120000 : 320000)

23153

 

При складанні декларації за звітні періоди кожного разу слід

розподіляти витрати і амортизацію наростаючим підсумком з початку року, а не за останній календарний квартал такого звітного періоду, як того вимагає ДПАУ м. Києва (див. лист від 27.12.2006 р. № 1132/10/31-106 на с. 9 сьогоднішнього номера). Тоді й базу розподілу (ВДп і ВДзаг) слід брати так само наростаючим підсумком. Це пов’язане з тим, що податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали і рік розраховують наростаючим підсумком з початку розрахункового календарного року (п. 1.5 Порядку № 143 і п. 16.4 Закону про податок на прибуток).

Що стосується

балансової вартості запасів, то тут зазначимо таке. Згідно з п. 16.3 Закону про податок на прибуток платник має вести окремий облік приросту (убутку) ТМЦ, які використовуються в діяльності, що патентується, і при цьому не враховувати такі ТМЦ при розрахунку приросту (убутку) для визначення об’єкта оподаткування від іншої діяльності.

Проте далеко не завжди одразу відомо, до якого виду діяльності належать ті чи інші запаси. Тому в цьому разі доцільно в таблиці 1 додатка К 1/1 до декларації з податку на прибуток виконувати розрахунок приросту (убутку) за всіма видами діяльності, а для цілей

окремого обліку або «витягувати» вартість таких запасів, які чітко можна віднести до конкретного виду діяльності, або визначати ці показники, застосовуючи метод пропорційного розподілу, що використовується для розподілу амортизації та валових витрат.

 

Фіндопомога та патентний розподіл

Чи потрібно при розподілі амортизації та валових витрат ураховувати безповоротну фінансову допомогу?

Безповоротна фінансова допомога, а так само інші доходи, зазначені в

п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток, є для підприємства доходами, отриманими з інших джерел. Діяльності, що патентується, такі доходи ніяк не стосуються. Проте при розподілі їх все ж таки слід ураховувати, зарахувавши до іншої діяльності.

На жаль, на запитання щодо необхідності включення доходів з інших джерел (безповоротна фінансова допомога, кредиторська заборгованість, строк позовної давності якої минув, тощо) до бази розподілу суми загальних амортизаційних відрахувань і валових витрат між діяльністю, що підлягає патентуванню, та іншою діяльністю представники податкових органів так і не відповіли, процитувавши тільки визначення валового доходу (див.

лист ДПА в м. Києві від 27.12.2006 р. № 1132/10/31-106).

 

Облік патентів у спільній діяльності

Згідно з договором про спільну діяльність без створення юридичної особи здійснюється роздрібна торгівля, що підлягає патентуванню.

Чи зменшується податок на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету при виплаті доходів за договором про спільну діяльність, на суму патентів?

Податківці на це запитання відповіли стисло та лаконічно: «якщо діяльність за договором про спільну діяльність підлягає патентуванню, то

на вартість придбаних патентів зменшується сума нарахованого податку на прибуток з такої діяльності» (див. «Вісник податкової служби України», 2006, № 17 — 18, с. 24). Відповісти-то відповіли, причому позитивно, а от описати власне механізм такого заліку забули.

Річ у тім, що не все так просто, як здається на перший погляд. В останньому абзаці

п. 16.3 Закону про податок на прибуток зазначено, що податок з прибутку, отриманий від діяльності, що підлягає патентуванню, відповідно до Закону про патентування підлягає сплаті до бюджету в сумі, визначеній відповідно до чинного Закону, зменшеній на вартість придбаних торгових патентів для здійснення цього виду діяльності.

Оподаткування спільної діяльності (СД) провадять у порядку, наведеному в

п. 7.7 Закону про податок на прибуток. Згідно з цим пунктом уповноважений учасник СД сплачує податок на прибуток виходячи з результатів такої діяльності (окремо від податку на прибуток за своєю діяльністю). Тобто облік результатів СД ведеться уповноваженим платником окремо від обліку результатів іншої господарської діяльності такого платника згідно з вимогами Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженого наказом ДПАУ від 30.09.2004 р. № 571.

Проте

зменшити на вартість патенту податкові зобов’язання власне СД неможливо.

По-перше

, у Звіті про результати спільної діяльності таке зменшення не передбачено. У ньому, на відміну від декларації з податку на прибуток, затвердженої наказом № 143, немає додатка, подібного до додатка К6, у якому наведено розрахунок вартості придбаних торгових патентів, що враховується у зменшення податкового зобов’язання платника податку.

По-друге

, СД здійснюють юридичні та фізичні особи на підставі договору, предмет якого — спільне ведення справ (ст. 1130 ЦКУ). Тобто СД не може бути визнано ні юридичною особою, ні суб’єктом підприємницької діяльності. Отже, і торговий патент придбати саме на СД не вдасться, адже згідно з п. 2 ст. 2 Закону про патентування торговий патент придбавається виключно суб’єктом підприємницької діяльності. Та й ДПАУ у своєму листі від 26.06.2006 р. № 6962/6/15-0416 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 34) дійшла висновку, що СД, не будучи з позиції ЦКУ суб’єктом господарювання, не може підлягати патентуванню.

Тому патент, скоріше за все, було куплено одним із суб’єктів підприємницької діяльності — учасником СД. Ним, наприклад, міг бути і той суб’єкт підприємництва, якому було доручено ведення загальних справ. Тому податок на прибуток на вартість купленого патенту на роздрібну торгівлю може зменшити тільки власне покупець такого патенту, і тільки за умови, що він займається роздрібною торгівлею і поза СД.

Пункт 16.3 Закону про податок на прибуток і таблиця 3 додатка К6 до декларації дають усі підстави для цього. Хоча, звичайно, не буде зайвим підтвердити цей висновок у своїй податковій, причому письмово.

 

Збитки від діяльності, що патентується

Як бути, якщо за підсумками роботи за рік стосовно діяльності, що патентується, отримано збитки?

У

п. 16.3 Закону про податок на прибуток немає жодного слова про збитки від діяльності, що патентується, немає в ньому і посилання на «збиткову» ст. 6 цього Закону. Механізм перенесення збитків від діяльності минулого року, що патентується, до складу валових витрат, пов’язаних з отриманням валових доходів від діяльності наступного року, що патентується, реалізовано тільки в таблиці 3 «Розрахунок вартості придбаних торгових патентів, яка враховується в зменшення податкового зобов’язання платника податку» додатка К6 до декларації. Причому таке перенесення збитків здійснюється точно в розрізі видів діяльності, що патентується.

Для цього призначені

рядки А2.2, Б2.2, В2.2 і Г2.2. Отже, якщо підприємство за підсумками року має збитки від діяльності, що патентується, наприклад, за підсумками декларації за рік в таблиці 3 додатка К6 рядок А4 має від’ємне значення, то значення цього рядка підприємство зможе перенести до рядка А 2.2 таблиці 3 додатка К6, що заповнюється до декларації за І квартал наступного року.

Такої ж думки дотримується і ДПАУ в

листі від 16.06.2006 р. № 6641/6/15-0516 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 77), загальне значення якого зводиться до того, що від’ємний об’єкт оподаткування, отриманий від виду діяльності, що патентується, за підсумками роботи за рік, переноситься на наступний календарний рік і враховується при розрахунку прибутку, отриманого в подальших періодах саме від цього виду діяльності.

Що стосується вартості патентів, що належать до збиткового виду діяльності, то вони хоча й відображаються в податковому обліку (залежно від виду діяльності в рядках А6, Б6, В6, Г6 таблиці 3 додатка К6), але на суму податкового зобов’язання, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками року, не впливають. У підсумковому рядку відповідного блоку (А, Б, В або Г) у такому разі ставиться прокреслення.

При цьому вартість

таких патентів, що залишилася непогашеною до кінця звітного року, не переноситься на наступний рік і в декларації за І квартал і подальші періоди наступного року не відображається.

 

Облік короткострокового патенту

Підприємство взяло участь у виставці-ярмарку. Для здійснення торгівлі на ярмарку за готівку було куплено короткостроковий торговий патент. Проте у межах зазначеного заходу нічого не продано. Чи підпадає таке підприємство під дію п.16.3 Закону про податок на прибуток?

У

п. 16.3 Закону про податок на прибуток зазначено, що під його дію підпадають платники податків, які здійснюють діяльність, що підлягає патентуванню відповідно до Закону про патентування. При цьому будь-які уточнення щодо того, наскільки регулярною та постійною має бути така діяльність, у Законі про податок на прибуток відсутні. Отже, навіть при придбанні короткострокового торгового патенту підприємство має керуватися нормами п. 16.3 Закону про податок на прибуток.

Розподіл валових витрат на витрати, пов’язані з діяльністю, яка підлягає патентуванню, і на витрати, не пов’язані з такою, підприємство здійснює, виходячи зі специфіки діяльності такого підприємства. До витрат, які безпосередньо стосуються діяльності, що патентується, можна, зокрема, віднести плату за оренду приміщення для торгівлі, витрати на відрядження працівників підприємства (якщо виставка відбувалася в іншому місті), витрати на оформлення стенду тощо. Що ж до розподілу «загальних» валових витрат і амортизації основних фондів, то в цій ситуації «неприбуткової» торгівлі його можна не провадити. Пояснимо чому.

Як зазначено вище, розподіл валових витрат, що стосуються як діяльності, що патентується, так і решти видів діяльності підприємства, а також амортизації основних фондів, що використовуються для здійснення різних видів діяльності, провадиться виходячи зі співвідношення

валового доходу, отриманого від певного виду діяльності, що патентується (або що не патентується), та загальної суми валового доходу. Оскільки підприємство в цьому разі не отримало доходу від діяльності, що патентується, то коефіцієнт розподілу дорівнюватиме нулю.

Діяльність, що підлягає патентуванню, у цьому разі збиткова (доходів немає, а витрати, пов’язані з участю у виставці-ярмарку, є). Тому підприємство не зможе врахувати вартість придбаного короткострокового патенту у зменшення нарахованого податку на прибуток.

 

Відображення вартості патентів у декларації

Як відображається вартість патентів у декларації з податку на прибуток підприємства?

Алгоритм розрахунку

вартості придбаних торгових патентів, що враховуються у зменшення податкового зобов’язання платника, установлено в таблиці 3 додатка К6 до декларації.

Зазначена

таблиця 3 складається з чотирьох блоків (А, Б, В, Г), у кожному з яких провадиться розрахунок вартості патентів, придбаних платником податку у звітному періоді на здійснення одного з видів діяльності, що підлягає патентуванню, ураховуваної у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток. При цьому в рядках А, Б, В, Г проставляються дані про вартість патентів, що не перевищують значення податку на прибуток, отриманого від здійснення відповідної діяльності, що патентується.

Розрахунок здійснюються

наростаючим підсумком з початку року (у ДПА в м. Києві інша думка — див. лист від 27.12.2006 р. № 1132/10/31-106 на с. 9). У відповідних рядках таблиці 3 додатка К6 відображаються (переносяться з окремого обліку) валові доходи, валові витрати і суми амортизаційних відрахувань за звітний період за видами діяльності, що патентується. На їх підставі розраховуються об’єкт оподаткування (показник рядків А4, Б4, В4 і Г4) і податок на прибуток (показник рядків А5, Б5, В5 і Г5) щодо кожного виду діяльності, що патентується. У рядках А6, Б6, В6 і Г6 показується вартість патентів, придбаних платником податку у звітному періоді для здійснення відповідної діяльності, що патентується (також див. із цього приводу перше запитання статті).

Показник, сформований у рядку 13.1 таблиці 3, отриманий шляхом складання сум по рядках А, Б, В і Г таблиці 3 додатка К6, переноситься до таблиці 1 цього ж додатка, далі враховується в ряд. 13 декларації.

Якщо якимось видом (видами) діяльності, що патентується, підприємство не займається, у рядках таблиці 3 додатка Кб, передбачених для неї (їх), ставиться прокреслення.

Приклад.

Підприємство «Авеника», що займається видами діяльності, що патентуються і не патентується, до 15 грудня 2006 року оплатило за січень — грудень 2007 року вартість торгових патентів на суму 10800 грн. (вартість за місяць — 900 грн.) і патентів на надання послуг — на суму 7200 грн. (вартість за місяць — 600 грн.).

1-й варіант

. За півріччя 2007 року загальний оподатковуваний прибуток по підприємству склав 39200 грн., у тому числі:

— від торговельної діяльності, що патентується, — 24000 грн.;

— від надання побутових послуг — 15200 грн.

2-й варіант

. За півріччя 2007 року загальний оподатковуваний прибуток по підприємству склав 8000 грн., у тому числі:

— від торговельної діяльності, що патентується, — 6400 грн.;

— від надання побутових послуг — 1600 грн.

 

Таблиця 3

Фрагмент заповнення додатка К6 до декларації

(таблиця 3)

Таблиця 3.

Розрахунок вартості придбаних торгових патентів, що враховується у зменшення податкового зобов’язання платника податку (фрагмент)

 

Показники

Код
рядка

Сума

варіант 1

варіант 2

1

2

3

4

Вартість торгових патентів, придбаних платником податку у звітному періоді, що враховується у зменшення податкового зобов'язання (А + Б + В + Г)

13.1*

9000

2000

...

Об'єкт оподаткування: позитивний (+),
від'ємний (-) (А1 - А2 - А3)

А4

24000

6400

Податок з прибутку, отриманого від здійснення торговельної діяльності
(позитивне значення /А4 Х 0,25/)

А5

6000

1600

Вартість торгових патентів, придбаних платником податку у звітному періоді на здійснення торговельної діяльності

А6

5400

5400

Вартість торгових патентів, придбаних платником податку у звітному періоді на здійснення

торговельної діяльності, що враховується у зменшення податкового зобов'язання платника податку (А6, але не більше значення А5)

А

5400

1600

...

Об'єкт оподаткування: позитивний (+), від'ємний (-) (Б1 - Б2 - Б3)

Б4

15200

1600

Податок з прибутку, отриманого від здійснення діяльності з надання побутових послуг (позитивне значення /Б4 Х 0,25/)

Б5

3800

400

Вартість торгових патентів, придбаних платником податку у звітному періоді на здійснення діяльності з надання побутових послуг

Б6

3600

3600

Вартість торгових патентів, придбаних платником податку у звітному періоді на здійснення

діяльності з надання побутових послуг, що враховується у зменшення податкового зобов'язання платника податку (Б6, але не більше значення Б5)

Б

3600

400

...

 

 

Таблиця 4

Фрагмент заповнення додатка К6 до декларації

(таблиця 1)

Таблиця 1. Зменшення нарахованої суми податку

 

Показники

Код
рядка

Сума

варіант 1

варіант 2

1

2

3

4

Зменшення податкових зобов'язань, у тому числі: (сума з р. 13.1 до р. 13.4 + р. 13.5.1)

13

9000

2000

вартість торгових патентів, придбаних у звітному періоді, що враховується у зменшення податкового зобов'язання платника податку

13.1*

9000

2000

...

 

 

Таблиця 5

Фрагмент заповнення декларації з податку на прибуток підприємства

Показники

Код рядка

Сума

варіант 1

варіант 2

1

2

3

4

...

Нарахована сума податку

**, у тому числі:

12

9800

2000

за базовою ставкою

12.1

9800

2000

Зменшення нарахованої суми податку

13

К6

9000

2000

Податкове зобов’язання звітного періоду

**

14

800

...

 

Вартість патентів і валові витрати

Чи можна вартість патентів, фактично не зарахованих у зменшення податку на прибуток, включити до складу валових витрат?

Згідно з

п.п. 5.3.4 Закону про податок на прибуток не включаються до складу валових витрат витрати на оплату вартості патентів, що враховується у зменшення податкових зобов’язань платника податку в порядку, передбаченому п. 16.3 цього Закону.

З цього пункту можна зробити помилковий висновок: не включається до валових витрат лише та частина вартості патентів, що зменшила податкові зобов’язання з податку на прибуток, а вартість патентів, що залишилася не зарахованою у зменшення податку на прибуток, включається до складу валових витрат.

Вартість патентів, фактично не зарахованих у зменшення податку на прибуток, включити до складу валових витрат не можна

.

Вартість торгових патентів або її частина, що не брала участі у зменшенні загальної суми податку на прибуток, яка не потрапила до рядка 13.1 таблиці 6 в одному періоді, завдяки дії наростаючого підсумку може потрапити туди в наступному періоді протягом звітного року. Після закінчення року не використана у зменшення податку вартість патентів «пропадає».

 

Облік патентів філії

Підприємство, що має філії, прийняло рішення про сплату консолідованого податку на прибуток. При цьому як головне підприємство, так і його філії здійснюють діяльність, що патентується, та іншу. Як у такому разі підприємству визначити суму податку на прибуток, що підлягає сплаті до відповідного бюджету?

Згідно з п. 16.3 Закону про податок на прибуток підприємство, що здійснює діяльність, яка патентується, мусить окремо визначати податок на прибуток від кожного окремого виду такої діяльності та окремо визначати податок на прибуток від іншої діяльності. Окремий облік

необхідний, щоб відповідні суми податку на прибуток у розрізі кожного виду діяльності зменшувалися тільки на вартість торгових патентів, отриманих на кожний конкретний вид діяльності, що патентується.

Крім того, відповідно до

п.п. 2.1.3 Закону про податок на прибуток при консолідованій сплаті податку на прибуток сума податку на прибуток філій за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково. Для цього загальна сума податку на прибуток , нарахована головним підприємством, розподіляється між філіями пропорційно питомій вазі суми валових витрат філій та амортизаційних відрахувань, нарахованих щодо основних фондів головного підприємства, розташованих за місцезнаходженням філії, у загальній сумі валових витрат і амортизаційних відрахувань головного підприємства.

Розрахунок суми податку на прибуток філій, що підлягає сплаті до відповідного бюджету, провадиться в

таблиці 2 додатка К6 до декларації з податку на прибуток.

У

графі 7 рядка 12 таблиці 2 додатка К6 консолідований платник податку відображає показник рядка 12 декларації з податку на прибуток, зменшений на суму показників рядків 13.1 — 13.3 і рядка 13.5.1 таблиці 1 додатка К6, оскільки згідно з нормами Закону про податок на прибуток зменшення нарахованої суми податку на прибуток на вартість торгових патентів; податку, сплаченого з прибутку, отриманого за кордоном; суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів має здійснюватися із суми нарахованого податку платника в цілому. Про це також було зазначено в листі ДПАУ від 08.05.2003 р. № 7905/7/15-1317 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2003, № 42).

Тобто для розрахунку консолідованого податку на прибуток підприємству

спочатку слід зменшити суму податку на прибуток на вартість патентів, що використовуються в діяльності, яка патентується. Для цього вартість патентів щодо кожного виду діяльності, що патентується, на які буде зменшено податок на прибуток, розраховується в таблиці 3 додатка К6 до декларації з податку на прибуток. Такий розрахунок провадиться в цілому по підприємству і філіях (без розподілу між філіями). Отримавши показник рядка 13.1 таблиці 3 додатка К6, зменшуємо на нього суму нарахованого податку з рядка 12 декларації з податку на прибуток.

Саме цей отриманий результат слід розподіляти між філіями та головним підприємством для сплати консолідованого податку на прибуток згідно з

п.п. 2.1.3 Закону про податок на прибуток, використовуючи таблицю 2 додатка К6 до декларації з податку на прибуток.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі