Колокомп’ютерна «периферійка» та витратники як об'єкти обліку
Сьогодні ми не можемо уявити собі життя без електронно-обчислювальних машин, вони — наші незамінні помічники практично в будь-яких сферах життєдіяльності. А скільки роботи вони взяли на свої «залізні» плечі, полегшивши нашу людську працю? Кожен користувач мусить цінувати це і віддячувати помічникам тим самим: організувати відповідний догляд, правильно укомплектувати робоче місце, використовувати якісні периферійні пристрої. Звичайно, це потребує витрат, але вони повернуться сторицею. Усвідомивши виробничу необхідність колокомп’ютерних витрат, залишаються дрібниці: директору — дати добро на придбання, а бухгалтеру — облікувати такі витрати.
Наталія ЯНОВСЬКА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Робота будь-якого комп’ютеризованого відділу на підприємстві пов’язана з використанням різноманітних колокомп’ютерних пристосувань, периферійних пристроїв, витратних матеріалів, аксесуарів тощо аж до банальних інструментів: затискачів та викруток. Усі ці дуже потрібні речі для одних працівників — їх безпосередніх користувачів — є засобами праці, а для інших — бухгалтерів — не чим іншим, як об’єктом обліку. Щоб полегшити долю останніх, спробуємо розповісти про всі, об’єднавши їх до умовних підгруп.
Витратні матеріали (тонери, картриджі, чистильні засоби)
У цій підгрупі розглянемо витратники для оргтехніки. До них належать картриджі, тонери (порошок для картриджів), чистильні серветки, спреї, стиснуте повітря тощо.
Аналіз облікових особливостей витратників почнемо з
картриджів, і наш вибір — не випадковий. Річ у тому, що цей періодично замінюваний елемент принтера викликає у бухгалтерів найбільшу кількість запитань порівняно з іншими колокомп’ютерними пристроями та матеріалами. В облікових спорах фахівці намагаються вирішити: до якого об’єкта зарахувати картридж (матеріали, МШП, МНМА) і чи вважати його заміну ремонтом? Від того чи іншого рішення безпосередньо залежать податкові наслідки відображення операцій із картриджем.Як ви знаєте, у деяких моделях принтерів картриджі можна перезаправляти тонером (чорнилом, порошком), і в результаті він може прослужити понад рік. Саме це дає деяким бухгалтерам підстави замислитися над статусом картриджа як необоротного матеріального активу. Однак ми з такою позицією категорично не згодні, оскільки розглядуваний нами актив не відповідає визначенню основних засобів, викладеному в
п. 4 П(С)БО 7. Адже для того щоб той чи інший об’єкт вважався основним засобом, він має бути або закінченим пристроєм, або конструктивно відокремленим об’єктом, що виконує певні самостійні функції. Нічого подібного про картридж сказати не можна: він не відокремлений і не самостійний.Тепер пригадайте, що ми відносимо до МШП — активи, відмінні від матеріалів та сировини, які не повністю і не відразу змінюють свою фізичну форму у процесі виробництва, хоча й недовговічні (
Інструкція № 291 містить такі приклади: інструменти, госпінвентар, спеціальне оснащення, спецодяг тощо). Інакше кажучи, до них, по суті, застосовні ті ж самі критерії, що і для основних засобів (відокремленість, виконання самостійної функції), але з обмеженим терміном використання — менше року. Отже, і тут картридж не вписується.Найправильніший, на наш погляд, підхід — розглядати
картридж як витратний матеріал незалежно від терміну його використання, а його заміну класифікувати як технічне обслуговування принтера, а не як ремонт. Адже ми замінюємо картридж не внаслідок поломки принтера, а через витрачання порошку картриджа. Тут можна провести аналогію з обліком шин для автомобілів: незважаючи на їх довговічність, із Положення № 102 випливає, що заміна автошин — це техобслуговування, а отже, 100 % валові витрати без будь-яких ремонтних лімітів (докладніше див. статтю «Облік операцій з підготовки авто до зими» в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 101). До речі, недаремно і продавці картриджів у прайс-листах відносять їх до витратних матеріалів. На підтвердження такого підходу можна навести положення Методичних рекомендацій щодо формування складу витрат і порядку їх планування в торговельній діяльності, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 22.05.2002 р. № 145. Там, зокрема, картриджі віднесено до матеріалів та засобів з догляду за обладнанням (п. 3 пояснень до ст. 2.4), а не до витрат на поточний ремонт основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, МШП (п. 6 пояснень до ст. 2.4).Резюмуємо: у бухгалтерському обліку картриджі при купівлі відображаються на субрахунку 209 «Інші матеріали» та списуються на рахунки витрат (91, 92, 93, 94) у момент установлення на принтер. У податковому обліку вартість картриджів при купівлі відображається у складі валових витрат і перераховується за
п. 5.9 Закону про податок на прибуток до моменту установлення на принтер, податковий кредит відображається в повному обсязі за загальними правилами (перша подія, наявність податкової накладної або документа, що її замінює).Щодо обліку інших перелічених нами витратників (
тонери, чистильні серветки, спреї, стиснуте повітря тощо), то тут запитань не виникає, їх прибуткують на субрахунок 209, потім, у міру використання, списують на витратні рахунки. При цьому їх вартість включають до валових витрат із подальшим перерахунком за п. 5.9 до моменту їх списання зі складу, право на податковий кредит у розмірі — 100 % (якщо, звичайно, витратники використовуються в межах оподатковуваної госпдіяльності).Наведемо умовний числовий приклад.
Приклад 1
. До рекламного відділу було куплено картридж Samsung ML-1520D3 (ML-1520P) вартістю 300 грн. (у тому числі ПДВ — 50 грн.) для заміни на принтері, а також чистильний спрей для моніторів вартістю 24 грн. (у тому числі ПДВ — 4 грн.).В обліку підприємства буде зроблено такі записи.
Таблиця 1
Купівля витратників та заміна картриджа
| № | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, | Податковий облік | ||
| Дт | Кт | ВД | ВВ | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1 | Перераховано аванс за картридж | 371 | 311 | 300 | — | 250 |
| 2 | Відображено податковий кредит | 641 | 644 | 50 | — | — |
| 3 | Оприбутковано картридж | 209 | 631 | 250 | — | — * |
| * З моменту оприбуткування картриджа його вартість перераховується за п. 5.9 Закону про податок на прибуток до його установлення на принтер. | ||||||
| 4 | Списано суму податкового кредиту | 644 | 631 | 50 | — | — |
| 5 | Відображено залік заборгованості | 631 | 371 | 300 | — | — |
| 6 | Проведено заміну картриджа | 93 | 209 | 250 | — | — |
| 7 | Видано грошові кошти у підзвіт для купівлі чистильного спрею | 372 | 301 | 24 | — | — |
| 8 | Складено авансовий звіт, оприбутковано спрей | 209 | 372 | 20 | — | 20** |
| ** Вартість спрею перераховується за п. 5.9 Закону про податок на прибуток до його списання зі складу | ||||||
| 9 | Відображено суму податкового кредиту на підставі чека РРО | 641 | 372 | 4 | — | — |
| 10 | Видано спрей рекламному відділу (відповідальний Іванов С.) | 93 | 209 | 20 | — | — |
Носії інформації (дискети, диски, флешки)
Хтось скаже, що
дискети — це минуле століття, однак доки їх не вилучено з побуту, бухгалтерам потрібно визначитися з їх обліком. Унаслідок багаторазовості використання цього носія інформації та відносної його недовговічності (понад рік вони залишаються «живими» тільки у дуже бережливих), вважаємо, що їм саме місце в МШП (рах. 22). Отже, у міру видачі дискет на руки для користування їх вартість як будь-яких МШП списується в бухгалтерському обліку на витрати (рах. 91, 92, 93, 94). З податковим обліком проблем немає: їх вартість включається до валових витрат і перераховується за п. 5.9 до моменту видачі в експлуатацію, податковий кредит відображається в загальному порядку.Те ж саме можна зазначити про облік
дисків із можливістю перезапису (CD-RW). Для одноразових дисків (CD-R), на наш погляд, ближчий рахунок 209 «Інші матеріали» — тут можна провести порівняння з папером для запису, тільки в нашому випадку письмо не «чорнильне», а електронне. Разом з тим податковий облік від такого відображення не постраждає: фактично валові витрати зменшать оподатковуваний прибуток завдяки механізму перерахунку за п. 5.9 у періоді їх видачі в експлуатацію.Інакше можна ставитися до
флешок (USB Flash Drive — різновид енергозалежної перезаписуваної пам’яті). Тут уже можна говорити про малоцінний необоротний матеріальний актив (якщо, звичайно, вартість не перевищує межі, установленої в обліковій політиці підприємства для класифікації МНМА), адже термін її використання перевищує рік. До речі, гарантія магазинів на цей предмет звичайно становить два роки і більше.Таким чином, оприбуткування
флешки в бухобліку відображається на рахунку 153 «Придбання (виготовлення інших необоротних матеріальних активів)», після її «запуску» в експлуатацію — на рахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». При цьому рекомендуємо вибрати метод амортизації — нарахування 100 % зносу при введенні в експлуатацію (це один із методів бухгалтерської амортизації, дозволений п. 27 П(С)БО 7 для МНМА). Пов’язана така рекомендація з вимогами податківців, які вони висувають до перерахунку малоцінки за п. 5.9 Закону про податок на прибуток вартістю менше 1000 грн. і строком використання понад рік. Так, у листі ДПАУ від 29.01.2007 р. № 1564/7/15-0217 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 11) зазначено, що подібні об’єкти включаються до валових витрат (п.п. 8.2.1 Закону про податок на прибуток) і беруть участь у перерахунку приросту-убутку згідно з вибраним методом бухгалтерської амортизації. Отже, якщо підприємство вибере метод 50 % зносу при введенні в експлуатацію, а 50 % — при списанні, то 1/2 валових витрат зменшить оподатковуваний прибуток при списанні флешки з балансу.Разом з тим деякі великі підприємства не бажають так поважно ставитися до звичайної флешки (вести первинну документацію щодо ОЗ, нараховувати бухгалтерський знос, організовувати пооб’єктний облік), вони вважають її дрібничкою та видають на рік як канцелярські товари. Їм саме час згадати критерій суттєвості в бухобліку (
п. 3 П(С)БО 1), про який докладно розповів Мінфін у своєму листі від 29.07.2003 р. № 04230-04108 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 100). Із нього можна дійти висновку: якщо витрати на флешки не перевищують порога (5 % вартості всіх активів або меншу суму, установлену підприємством у наказі про облікову політику), то вони не обліковуються у складі активів, а відразу списуються на витрати (наприклад, на рахунок 92). Отже, вони не беруть участі в розрахунку приросту/убутку ТМЦ згідно з п. 5.9 Закону про податок на прибуток. Для більшої переконливості термін використання менше року флешки можна обґрунтувати енергійною експлуатацією та моральним застаріванням технологій флеш-пам’яті (мовляв, через рік ми використовуватимемо моделі з більшим об’ємом та швидкістю).Усі наведені вище міркування справедливі щодо «звичайних» флешок (недорогих і стандартно-технологічних). Якщо ж підприємство придбало потужну флеш-пам’ять вартістю понад 1000 грн., то тут навряд чи доречно говорити про недовгострокове використання та бухгалтерські/податкові витрати. Такий актив у бухгалтерському обліку слід класифікувати як об’єкт основних засобів, а в податковому обліку — амортизувати у складі групи 4 (підстава: за Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97 цей об’єкт відповідає коду 30.02.15, що входить до підгрупи «Машини електронно-обчислювальні та інше обладнання для оброблення інформації», у Класифікаторі основних фондів ДК 013-97 об’єкт закодовано за номером 240205, що входить до аналогічної групи «Машини електронно-обчислювальні та інші для автоматичного оброблення інформації»).
Наведемо умовний числовий приклад.
Приклад 2
. Для працівників бухгалтерії підприємство придбало дискети в кількості 20 шт. вартістю 30 грн. (у тому числі ПДВ — 5 грн.), диски (CD-R) — 10 шт. вартістю 24 грн. (у тому числі ПДВ — 4 грн.), флеш-пам’ять вартістю 150 грн. (у тому числі ПДВ — 25 грн.).В обліку підприємства буде зроблено такі записи.
Таблиця 2
Облік дискет, дисків і флеш-пам’яті
| № | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, | Податковий облік | ||
| Дт | Кт | ВД | ВВ | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1 | Перераховано аванс за флеш-пам’ять | 371 | 311 | 150 | — | 125 |
| 2 | Відображено податковий кредит | 641 | 644 | 25 | — | — |
| 3 | Оприбутковано флеш-пам’ять | 153 | 631 | 125 | — | — * |
| * З моменту оприбуткування флешки її вартість перераховується за п. 5.9 Закону про податок на прибуток до введення в експлуатацію, якщо на підприємстві на МНМА нараховується знос у розмірі 100 % при введенні в експлуатацію | ||||||
| 4 | Списано суму податкового кредиту | 644 | 631 | 25 | — | — |
| 5 | Відображено залік заборгованості | 631 | 371 | 150 | — | — |
| 6 | Флеш-пам’ять уведено в експлуатацію | 112 | 153 | 125 | — | — |
| 7 | Нараховано знос у розмірі 100 % | 92 | 132 | 125 | — | — |
| 8 | Видано грошові кошти у підзвіт для купівлі дисків та дискет | 372 | 301 | 54 | — | — |
| 9 | Складено авансовий звіт, оприбутковано: | 22 | 372 | 25 | — | 25** |
| ** Вартість запасів перераховується за п. 5.9 Закону про податок на прибуток до їх списання з балансу. | ||||||
| 10 | Відображено суму податкового кредиту на підставі чека РРО | 641 | 372 | 9 | — | — |
| 11 | Видано працівникам бухгалтерії: | 92 | 22 | 25 |
— | — |
Інші периферійні пристрої (Bluetooth, IR-рort, TV-тюнер, Card reader)
Сьогодні комп’ютер — це багатофункціональна диво-машина з численними периферійними пристроями, які й допомагають у реалізації саме цих функцій. У цьому підрозділі поговоримо про облікові особливості деяких із них.
Зокрема, ітиметься про
зовнішні пристрої для: безпроводової передачі даних (Bluetooth, IR-рort), приймання та виведення телепрограм на екран комп’ютера (TV-тюнер), зчитування/запису інформації з/на карти(ту) пам’яті (Card reader).Почнемо з відносно недорогих, переносних та абсолютно автономних пристроїв (
Bluetooth, IR-рort, Card reader), які можуть виконувати свої функції з будь-яким комп’ютером. Для них справедливі всі наші міркування, що наводилися вище під час розповіді про облік флешки. Стисло повторимося.Передбачуваний термін використання цих об’єктів понад рік, а також помірна вартість дозволяють обліковувати їх у бухобліку як МНМА (рах. 153 — при купівлі, рах. 112 — при введенні в експлуатацію), у податковому обліку — як «податкову малоцінку» (включаються до валових витрат і перераховуються за п. 5.9 до введення в експлуатацію при правильному виборі методу бухгалтерської амортизації). Для великих підприємств можливо застосовувати поріг суттєвості та не відображати такі пристрої у складі активів, а списати їх відразу на витрати.
Дещо складніше з обліком
TV-тюнера. Тут можливі варіанти: або поліпшення комп’ютера*, або облік як окремого об’єкта основних засобів (рах. 112 або рах. 104 залежно від вартісного критерію для класифікації на підприємстві МНМА). Ми вважаємо, що вибір того чи іншого варіанта — це прерогатива підприємства (підстава — п. 4 П(С)БО 7). Разом з тим нагадаємо про можливу незгоду перевіряючих із варіантом пооб’єктного обліку, адже в цьому випадку тюнери вартістю до 1000 грн. потрапляють до складу «податкової малоцінки» з відповідним збільшенням валових витрат (докладніше див. статтю «Обліковуємо комп’ютер» на с. 4).* Якщо він убудовуваний, то це єдиний можливий варіант.
Якщо вартість тюнера перевищує 1000 грн., то в цьому випадку рекомендуємо здійснювати його підключення як поліпшення комп’ютера. Тоді в податковому обліку ці витрати збільшать балансову вартість групи 4 (з більшою нормою амортизації), а не балансову вартість групи 3, куди б тюнер потрапив при окремому обліку.
Інструменти і комп’ютерні меблі
Комп’ютер, як і будь-який інший складний механізм, потребує догляду, періодичного техобслуговування. Для цього необхідно мати відповідні
інструменти: викрутки, кліщі, пилосос тощо. Тут усе залежатиме від терміну використання конкретного інструмента: якщо він менше року, то це МШП (рах. 22), якщо більше, то — МНМА (рах. 112). Звичайно вартість таких МНМА не зашкалює за 1000 грн., тому в податковому обліку вони пройдуть як «податкова малоцінка» з відповідним відображенням валових витрат. Якщо ж підприємство придбало для офісних комп’ютерів інструменти в наборі, який цілком може коштувати понад 1000 грн., то в податковому обліку їх слід амортизувати у складі групи 2, у бухобліку дорогі інструменти відображають на рах. 106.Будь-яке комп’ютерне місце має бути відповідним чином екіпіровано, а простіше кажучи —
мебльовано. Адже користувачу не обійтися як мінімум без столу і стільця, підставки для ніг (наявність якої передбачено правилами роботи за комп’ютером*), та і лотки зі стояками для дисків іноді просто незамінні речі. Тут знову-таки нічого «військового»: столи, стільці — об’єкти основних засобів у бухобліку (рах. 106) та основних фондів групи 2, якщо їх вартість перевищує 1000 грн. (якщо менше, то це «податкова малоцінка»), у податковому обліку. Дрібніші предмети меблів (лотки, стояки) можуть бути як МШП, так і МНМА, а остання (якщо, звичайно, вартість не перевищує 1000 грн.), у свою чергу, для податкового обліку — це «податкова малоцінка».* П. 4.13 Державних санітарних правил та норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007-98, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 р. № 7, п.п. 4.1.12 Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.99 р. № 21.
Ось, мабуть, і все, що ми хотіли розповісти про комп’ютерну «периферійку» та витратники. Безумовно, фактичний перелік пристроїв, обладнання та витратних матеріалів набагато ширше охопленого нами, однак більшість із них відображається на образ і подобу розглянутого вище. Якщо ж ви матимете сумніви щодо обліку того чи іншого елемента, то пишіть нам, і ми обов’язково проаналізуємо вашу ситуацію.
