Підприємство використовує комп'ютер працівника: чи можна відображати в податковому обліку купівлю програм та принтера?
Бухгалтер підприємства для виробничих цілей використовує власний комп’ютер. Чи може підприємство придбати програмне забезпечення, принтер тощо і врахувати такі витрати в податковому обліку (амортизувати їх або віднести до валових витрат)? Що краще зробити в цій ситуації?
(м. Вінниця)
Насамперед зауважимо: для підтвердження використання власного комп’ютера працівника (бухгалтера)
у господарській діяльності підприємства доцільно оформити відносини з працівником відповідним чином. При цьому можливі такі варіанти.1. Договір оренди (найму)
(ст. 759 — 786 ЦКУ). У цьому випадку між підприємством та працівником укладається договір оперативної оренди, в якому застерігається, що підприємство тимчасово орендує у працівника комп’ютер за певну плату (її розмір установлюється за домовленістю сторін і може бути символічним). У податковому обліку згідно з п.п. 7.9.6 Закону про податок на прибуток сума орендної плати після нарахування включається підприємством до валових витрат. При цьому, будучи податковим агентом, підприємство із суми орендної плати утримує податок з доходів за ставкою 15 %. Оформивши відносини з працівником таким «орендним» чином, будь-яких побоювань щодо законності та безоплатності користування комп’ютером працівника в діяльності підприємства виникати не повинно.2. Договір позички
(ст. 827 — 836 ЦКУ). Ще одним з можливих варіантів оформлення операції є укладення договору позички комп’ютера, за яким одна сторона (працівник) безоплатно передає другій стороні (підприємству) річ (комп’ютер) для користування протягом установленого строку. Щоправда (на відміну від розглянутого вище «орендного» варіанта), у такому разі при укладенні договору позички потрібно врахувати, що безоплатне користування комп’ютером працівника податківці, найімовірніше, вважатимуть для підприємства безоплатно отриманими послугами (п. 1.23, п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток), вартість яких слід включити до валових доходів, причому, мабуть, з урахуванням звичайних цін. Що стосується фізичної особи, що передала за договором позички комп’ютер підприємству, то для нього податкові наслідки щодо податку з доходів у цьому випадку не виникають, оскільки воно доходу не одержує.3. Компенсація за трудовим законодавством
(ст. 125 КЗпП). Підприємство може діяти і дещо інакше і як варіант оформлення операції використовувати «компенсаційний» підхід, передбачений трудовим законодавством, а саме статтею 125 КЗпп. Нагадаємо: згідно з цією статтею працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, мають право на отримання компенсації за їх знос (амортизацію). При цьому розмір та порядок виплати такої компенсації, якщо їх не встановлено в централізованому порядку, визначаються власником або уповноваженим ним органом за узгодженням з працівником. У зв’язку з цим можливість виплати такої компенсації працівнику може передбачатися в колективному договорі, а також у трудовому договорі з працівником. При цьому на підприємстві слід видати наказ про виплату компенсації працівнику за використання для потреб підприємства його власного комп’ютера, в якому зазначатиметься, для яких цілей та на який строк використовується комп’ютер, а також розміри компенсації, що дорівнюють сумі амортизації (метод амортизації для розрахунку суми компенсації підприємство має право обрати самостійно). У податковому обліку суму компенсації підприємство зможе віднести до валових витрат на підставі п.п. 5.6.2 Закону про податок на прибуток (як компенсаційну виплату, передбачену законодавством). З її суми підприємство утримує податок з доходів (15 %). А от соцвнесками сума компенсації не обкладається, оскільки вона не включається до ФОП (п. 3.22 Інструкції № 5).Отже, підприємство може вибрати найприйнятніший для себе варіант оформлення відносин з працівником. У такому разі, оформивши будь-яким зі способів операцію з використання комп’ютера, витрати на придбання підприємством
програмного забезпечення, принтера та інші «комп’ютерні» витрати будуть для підприємства такими, що пов’язані з веденням господарської діяльності. А отже, такі витрати може бути відображено в податковому обліку підприємства, тобто вони відноситимуться до валових витрат (згідно з п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток) або на збільшення (створення) балансової вартості ОФ (відповідно до п.п. 8.4.1 Закону про податок на прибуток), якщо цінності, що придбаваються, відповідають податковому поняттю основних фондів.Людмила Солошенко, економіст-аналітик
