Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Щодо оподаткування доходів фізичних осіб від надання в оренду земельної ділянки

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Червень, 2007/№ 48
В обраному У обране
Друк
Лист від 29.03.2007 р. № 3050/6/17-0716

Щодо оподаткування доходів фізичних осіб від надання в оренду земельної ділянки

Лист Державної податкової адміністрації України від 29.03.2007 р. № 3050/6/17-0716

 

Державна податкова адміністрація України розглянула <...> лист <...> і повідомляє.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889 (далі — Закон), яким встановлено (п. 1.3 ст. 1), що доходом фізичних осіб з джерел на території України є будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь протягом звітного оподатковуваного періоду, до якого, зокрема, відносяться і доходи від надання в оренду нерухомості, розташованої на території України (п.п. «є» п. 1.3 ст. 1).

Нерухоме майно (нерухомість)

— це об’єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля (п. 1.10 ст. 1 Закону).

Законом (п. 9.1 ст. 9) установлено, що

доходи, одержані фізичними особами від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю, оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 цього Закону, у розмірі 15 відсотків (з 01.01.2007 р.).

При цьому

об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу, встановленої законодавством з питань оренди землі.

Відповідно до п.п. 9.1.1 ст. 9 Закону

податковим агентом платника податку — орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) є орендар.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.98 р. № 161

орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі.

При нарахуванні (виплаті) доходів у будь-яких

негрошових формах такий об’єкт оподаткування визначається в порядку, встановленому п. 3.4 ст. 3 Закону, тобто як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К — коефіцієнт; Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування.

Вартість такого нарахування визначається виходячи із

звичайної ціни, збільшеної на суму податку на додану вартість, якщо особа, яка здійс-нює таке нарахування, є платником податку на додану вартість; акцизного збору, якщо надається підакцизний товар.

Якщо особа, яка нараховує доходи у формах, відмінних від грошової, є платником податку на прибуток підприємств за ставкою, встановленою п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», то до її валових витрат включається сума, розрахована згідно з цим пунк-том. Така сама сума є базою для нарахування збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Також, якщо оподатковуваний дохід виплачується

у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати (п.п. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону).

Заступник голови С. Лекарь



коментар редакції

При нарахуванні (виплаті) доходу в негрошовій формі об’єкт оподаткування визначається з урахуванням натурального коефіцієнта

Актуальність цього листа полягає в тому, що ДПАУ нарешті визнає обов’язковість застосування натурального коефіцієнта в разі виплати доходу в негрошовій формі, у цьому випадку, це виплата доходу від оренди нерухомості.

Відповідно до

п. 3.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.03.2003 р. № 889-IV при нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об’єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, що розраховується за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп) ,

де К — коефіцієнт;

Сп — ставка податку, установлена для таких доходів на момент такого нарахування.

З 1 січня 2007 року у зв’язку з установленням ставки податку з доходів фізичних осіб у розмірі 15 %, «натуральний» коефіцієнт склав 1,176471.

Слід зауважити, що протягом трьох з половиною років, коли діє

Закон № 889, роз’яснення ДПАУ з питання використання «натурального» коефіцієнта досить суперечливі.

Спочатку після набрання чинності

Законом № 889 особливих проблем із застосуванням «натурального» коефіцієнта у ДПАУ не виникало. У численних листах податківці стверджували, що в разі надання доходів у негрошовій формі об’єкт оподаткування визначається за правилами, передбаченими п. 3.4 Закону № 889, тобто із застосуванням «натурального» коефіцієнта. Така думка висловлювалася в листах ДПАУ від 16.03.2004 р. № 1940/6/17-3116, від 13.04.2004 р. № 6391/7/17-3117, від 29.04.2004 р. № 3380/6/17-3116 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2005, спецвипуск № 1), від 05.05.2004 р. № 3523/6/17-3116 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 42), від 25.05.2004 р. № 9402/7/17-3117 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 65) і багато інших.

Згодом думка податківців кардинально змінилася.

У нових роз’ясненнях ДПАУ робить висновок про відсутність законодавчих підстав для нарахування доходів працівникам у негрошових формах і для застосування норм

п. 3.4 ст. 3 Закону № 889 до доходів, отриманих у негрошовій формі, але нарахованих у грошовій одиниці. Про це зазначено в листах ДПАУ від 23.12.2005 р. № 663/4/17-3110, від 04.11.2005 р. № 10655/6/17-3116, від 20.04.2006 р. № 4513/6/17-0716.

Проте в одному з останніх роз’яснень (див.

лист від 13.04.2006 р. № 4163/6/17-0716) ДПАУ, навівши сумнівні аргументи, усе-таки знайшла випадки, при яких норми п. 3.4 Закону № 889 повинні застосовуватися, а саме:

— у разі надання роботодавцем платнику податку товарів (робіт, послуг), звичайна вартість яких перевищує 30 % суми нарахованої заробітної плати (доходів);

— якщо попереднє грошове нарахування щодо операцій з видачі доходів натурою в бухгалтерському обліку роботодавця не відображено.

І, насамкінець, у листі, що коментується, ДПАУ погоджується з нормами

Закону № 889, цитуючи його в частині необхідності застосування «натурального» коефіцієнта в разі нарахування (видачі) доходів у негрошовій формі. Зі свого боку, зауважимо, що наша редакція завжди дотримувалася норм Закону № 889, зокрема, п. 3.4.

Тетяна Онищенко

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно