Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Документи, які підтверджують рівень звичайних цін

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Червень, 2007/№ 48
В обраному У обране
Друк
Лист від 08.11.2006 р. № 904/10/31-106

Документи, які підтверджують рівень звичайних цін

Лист Державної податкової адміністрації
у м. Києві від 08.11.2006 р.
№ 904/10/31-106

(витяг)

 

ДПА у м. Києві на виконання доручення ДПА України від 26.10.2006 р. № 19972/7/15-0317 розглянула листи <...> і повідомляє.

1. Норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) налічують дванадцять випадків застосування звичайних цін.

Зокрема, звичайна ціна застосовується при здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій (п.п. 7.1.1 Закону); при продажу товарів (робіт, послуг) пов’язаній особі (п.п. 7.4.1 Закону), неплатникам податку на прибуток або платникам за ставкою, відмінною від 25 % (п.п. 7.4.3 Закону).

Порядок визначення звичайних цін установлено п. 1.20 Закону.

Зокрема, п.п. 1.20.1 Закону передбачено, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

П.п. 1.20.2 Закону установлено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг)

використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

Для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься у такому

прилюдному оголошенні /п.п. 1.20.3 Закону/.

Якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або пропозиції на організованому ринку цінних паперів, або коли продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною є ціна, отримана при такому продажі /п.п. 1.20.4 Закону/.

У разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання. Це правило не поширюється на встановлення мінімальної продажної ціни — у цьому випадку звичайною є

справедлива ринкова ціна /п.п. 1.20.5 Закону/.

П.п. 1.20.5

1 Закону установлено, якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни «справедлива вартість», «ринкова вартість» та «чиста вартість реалізації», які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміна «звичайна ціна», визначеного цим Законом.

У разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності — однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна

договору /п.п. 1.20.6 Закону/.

П.п. 1.20.8 Закону передбачено, що обов’язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов’язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

За роз’ясненнями ДПА України, викладеними на сторінках журналу «Вісник податкової служби України», жовтень 2005 р., № 40 (370), с. 43, інформацію про ціни на аналогічні товари (роботи, послуги) підприємство може отримати з

прайс-листів, рекламних оголошень тощо.

Статтею 13 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.98 р. № 817/98 (зі змінами та доповненнями) встановлено, що звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для їх застосування у податкових або митних цілях встановлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін на внутрішньому ринку України.

Отже, підприємство при укладанні договору з пов’язаною з ним особою може застосовувати середньостатистичні ціни, інформацію про які мож-на отримати в державних органах статистики.

Виходячи із вищезазначеного, обґрунтування рівня договірних цін залежить перш за все від того, яким шляхом здійснюється продаж товарів (робіт, послуг).

Обґрунтувати рівень договірних цін платник може за допомогою договору; оприлюдненого рекламного оголошення; прайс-листа; довідки, отриманої від державних органів статистики тощо.

<...>

Заступник голови О. Онищенко

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно