Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Щодо оподаткування податком з доходів надбавок за роз’їзний характер роботи

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Червень, 2007/№ 51
В обраному У обране
Друк
Лист від 14.05.2007 р. № 4639/6/17-0716

Щодо оподаткування податком з доходів надбавок за роз’їзний характер роботи

Лист Державної податкової адміністрації України від 14.05.2007 р. № 4639/6/17-0716

 

Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо оподаткування надбавок за роз’їзний характер роботи і в межах своєї компетенції повідомляє.

Відповідно до частини першої загальних положень Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон (далі — Інструкція № 59), яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 10.06.99 № 146) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.03.98 № 218/2658,

службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об’єднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Частиною другою загальних положень Інструкції встановлено, що

службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою).

Статтею 13 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 передбачено, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.).

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.99 № 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер» (далі — Постанова № 490)

підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником.

Таким чином, підприємство самостійно визначає доцільність встановлення надбавок працівникам, робота яких має роз’їзний (пересувний) характер, тобто службові поїздки вказаних працівників не є відрядженнями, про що зазначається у колективному договорі з встановленням переліку відповідних посад та професій, розміру вказаних надбавок, який не повинен перевищувати граничних розмірів надбавок (польового забезпечення) працівникам за день, встановлених Постановою № 490 для поїздок в межах України (частина друга пункту 1 вказаної Постанови) та за межами України (пункт 2 Постанови № 490).

При цьому потрібно враховувати, що згідно з пунктом 3 Постанови № 490 витрати на проїзд до місця відрядження і назад, а також на наймання житлового приміщення вищезазначеним працівникам відшкодовуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України і за кордон.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб з 01.01.2004 регулюється Законом України від 22.05.2003 № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон № 889).

Частиною третьою пункту 1.1 статті 1 Закону № 889 встановлено, що для цілей вищевказаного Закону

під терміном «заробітна плата» розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Одночасно пунктом 3.5 статті 3 Закону № 889 визначено, що

при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об’єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

Враховуючи вищенаведене, з метою оподаткування податком з доходів фізичних осіб

надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, включаються в склад заробітної плати і оподатковуються в її складі відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 889 за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 вказаного Закону, тобто 15 % в 2007 році або 13 % в 2004 — 2006 роках.

Якщо ж колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою) службові поїздки працівників, робота яких проходить в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, визначені відрядженнями, з належним їх оформленням відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордон» та Інструкції (з виконанням положень пункту 9.10 статті 9 Закону № 889), то

суми коштів, отриманих платником податку на відрядження, не є об’єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб з підстав, встановлених підпунктом 4.3.2 пункту 4.3 статті 4 Закону, тобто не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку (не підлягають відображенню в його річній податковій декларації).

Заступник голови ДПА України С. Лекарь



коментар редакції

Оподаткування надбавок за роз’їзний характер роботи

ДПАУ в листі, що коментується, роз’яснила порядок обкладення податком з доходів надбавок за роз’їзний характер роботи. Зауважимо, що аналогічні висновки з цього питання було надано ДПАУ в листі від 09.09.2006 р. № 10109/6/17-0716, 16847/7/17-0717.

Так, сума надбавок (польового забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, обкладається податком з доходів фізичних осіб.

Це пов’язано з тим, що згідно з Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59, службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником та власником (або уповноваженою ним особою). А Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV не передбачено звільнення від оподаткування сум надбавок (польового забезпечення) за роз’їзний характер роботи.

Крім того, у листі, що коментується, ДПАУ зазначає, що для цілей Закону № 889 суми надбавок (польового забезпечення) за роз’їзний характер роботи включаються до поняття «заробітна плата», оскільки така виплата сплачується у зв’язку з відносинами трудового найму.

У зв’язку з цим, зазначає ДПАУ, суми надбавок оподатковуються за ставкою 15 % і до них слід застосовувати положення п. 3.5 Закону № 889.

Нагадаємо, що згідно з п. 3.5 Закону № 889 при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об’єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшеної на суму внеску до Пенсійного фонду та внесків до фондів соціального страхування, які згідно із законом сплачуються за рахунок доходу найманої особи.

Разом з тим варто зауважити, що суми надбавок за роз’їзний характер роботи не обкладаються внесками до фондів соціального страхування. Річ у тім, що згідно з п. 3.16 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, суми надбавок за роз’їзний характер роботи не включаються до фонду оплати праці. Об’єктом для обкладення внесками до соціальних фондів для найманих осіб є виплати, які включаються до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5 та обкладаються податком з доходів фізичних осіб. Для внесків до Пенсійного фонду об’єктом оподаткування додатково є сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Якщо хоча б одна з умов — уключення до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5, обкладення податком з доходів фізичних осіб — не виконується, то внески до соціальних фондів на виплату не нараховуються і з неї не утримуються.

Оскільки сума надбавок за роз’їзний характер роботи не включається до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5, то внески до соціальних фондів на цю виплату не нараховуються і з неї не утримуються.

Тетяна Онищенко

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно