Граничний розмір розрахункових операцій для застосування РК та КОРО
Наше підприємство здійснює торговельні операції за допомогою пересувної торговельної мережі із застосуванням КОРО та РК, а також операції з реалізації продукції власного виробництва із застосуванням прибуткових касових ордерів та займається роздрібною торгівлею через магазин із застосуванням РРО. Які операції нам необхідно враховувати для розрахунку граничного розміру в 200 тис. грн., що дає право на здійснення розрахунків із застосуванням РК та КОРО і без застосування РРО відповідно до ст. 10 Закону про РРО?
(м. Чернігів)
Відповідно до
ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО) на КМУ покладено обов’язок з установлення переліку форм та умов здійснення діяльності без застосування РРО із застосуванням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО), а також граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій, при перевищенні якого застосування РРО є обов’язковим.Цей перелік та граничний розмір установлено
постановою КМУ «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23.08.2000 р. № 1336 (далі — Постанова № 1336).На сьогодні
п. 2 зазначеної постанови перелік форм та умов здійснення діяльності без застосування РРО з оформленням РК та КОРО розділено на 3 групи:1) діяльність, у межах якої встановлено ліміт здійснення розрахункових операцій у розмірі
200 тис. грн. на одного суб’єкта господарської діяльності;2) діяльність, для якої ліміт здійснення розрахункових операцій установлено в розмірі
75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг);3) діяльність, для здійснення якої граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.
Виходячи із запитання, що розглядається, підприємство здійснює діяльність, зазначену в
п. 2 Переліку окремих форм та умов здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , затвердженого Постановою № 1336. Цей вид діяльності належить до першої групи, тобто потрапляє під 200-тисячне обмеження. Тут слід звернути увагу, що 200-тисячний ліміт розраховується на одного суб’єкта господарювання в цілому, при цьому Постанова № 1336 не уточнює, розрахунки за якими операціями беруть участь у визначенні ліміту.На жаль, саме формулювання
п. 2 Постанови № 1336, яким установлено обмеження, допускає неоднозначне його прочитання. Відсутні також і роз’яснення з цього питання. На нашу думку, тут можна говорити про порівняння з 200-тисячним лімітом тільки розрахункових операцій у межах форм та умов, установлених у переліку. На підтвердження такої позиції можна навести листи ДПАУ від 21.12.2004 р. № 11583/6/232119 та Держпідприємництва від 26.09.2002 р. № 5-222/5192*.* Щоправда, турбує факт, що предметом відповіді або роз’яснення було трохи інше запитання, яке не стосувалося порядку розрахунку 200-тисячного обмеження.
— Прим. ред.Зокрема, податківці у своєму листі зазначили, що «
граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій… поширюється не на всіх суб’єктів підприємницької діяльності, а тільки на форми та умови проведення діяльності, визначені в Переліку». У свою чергу Держпідприємництва також зазначив: «якщо при здійсненні діяльності, передбаченої в Переліку, річний розмір обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) з урахуванням усіх підрозділів перевищує 200 тис. грн., то застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим».Стосовно ситуації, що розглядається, це означає, що
для здійснення торговельних операцій за допомогою пересувної торговельної мережі із застосуванням РК та КОРО і без застосування РРО, підприємству необхідно, щоб обсяг розрахунків у межах таких операцій не перевищив 200 тис. грн.Антон Іванченко, економіст-аналітик