Структурний чи відокремлений?
Коли йдеться про підрозділ підприємства, першим практичним запитанням буде визначення його статусу: структурний чи відокремлений? Адже від відповіді на це запитання, як мінімум, залежать порядок оформлення операцій такого підрозділу та правила сплати податків... Але, як виявляється, в умовах чинного законодавства провести чітку розподільну лінію ознак відокремлених та структурних підрозділів не так уже і просто.
Сергій КИРИЛОВ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Вітчизняний законодавець, декларуючи для юридичних осіб свободу в територіальній організації власної господарської діяльності, пропонує тут два можливі шляхи: створити
структурний або відокремлений підрозділ. Причому, якщо слідувати логіці закону, то ці два види підрозділів повинні відрізнятися за широтою тих повноважень та функцій, якими їх наділило саме підприємство у власних внутрішніх (локальних) документах. У подібному «наділенні функціями» підприємство-власник обмежене лише утриманням підрозділу, який створюється, що, загалом, і створює на сьогодні головні практичні труднощі, бо суть структурного і відокремленого підрозділу не має чіткого законодавчого визначення та розмежування.
Що говорить закон про структурні та відокремлені підрозділи?
Можливість виділення в структурі підприємства окремих підрозділів передбачено декількома ключовими законами для господарської сфери: вихідними нормами
ЦКУ і спеціально-господарськими положеннями ГКУ та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІХ (далі — Закон про бухоблік) (табл. 1).
Таблиця 1
Законодавче регулювання створення і діяльності підрозділів юридичних осіб
| Структурний підрозділ | Відокремлений підрозділ (філія, представництво, відділення тощо) |
| 1 | 2 |
| У статті 64 ГКУ зазначається, що підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, | Частиною 4 ст. 64 ГКУ підприємствам надано право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування |
| відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).Функції, права та обов’язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами | в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи та діють на підставі положень про них, затверджених підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону. Стаття 8 Закону про бухоблік передбачає для підприємства можливість виділення на окремий баланс філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, з подальшим уключенням їх показників до фінансової звітності підприємства |
| * Нагадаємо, що стаття 1 Закону про держреєстрацію визначає місцезнаходження юридичної особи як адресу органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступають від його імені. | |
Отже, діючі законодавчі норми щодо створення та діяльності підрозділів юридичних осіб далекі від однозначності. Принаймні, на запитання про конкретні та чіткі відмінності структурних і відокремлених підрозділів вони не дозволяють відповісти.
Відмітні ознаки структурних і відокремлених підрозділів
Разом з тим певні висновки на основі чинного законодавства все ж таки можна зробити. Ознаки структурних і відокремлених підрозділів наведемо у тій же табличній формі (табл. 2).
Таблиця 2
Ознаки розмежування структурних і відокремлених підрозділів
| Ознаки структурного підрозділу | Ознаки відокремленого підрозділу |
| 1 | 2 |
| — розташовується як за місцезнаходженням юридичної особи (наприклад, цех або фінансове управління за однією адресою з постійно діючим органом управління підприємства), так і поза місцезнаходженням підприємства (наприклад, виробнича дільниця може розміщуватися за іншою адресою ніж орган управління). У першому випадку йдеться про невідокремлений структурний підрозділ, а в другому — про відокремлений структурний підрозділ, відмежований від представницького органу підприємства територіально (адресно) | — може розташовуватися тільки поза місцезнаходженням юридичної особи — тобто за адресою, відмінною від адреси представницького органу підприємства (у сусідньому офісі, будівлі з іншою адресою, іншому районі, місті, області). У цьому полягає одна з формальних ознак відокремленості підрозділу, коли підприємства фактично «виносить» і «дублює» свою діяльність за межами власного місцезнаходження з метою додаткового територіального охоплення ринку |
| — не є окремою юридичною особою, а є лише частиною свого підприємства — з обмеженими функціями структурного підрозділу: виробничими чи торговельними або тільки управлінськими... | — не є окремою юридичною особою, а є лише частиною свого підприємства — із функціями зі здійснення певної діяльності від імені свого підприємства в тому або іншому обсязі |
| — діє згідно з положенням, затвердженим в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Саме зміст цього внутрішнього (локального) документа гратиме ключову роль у визначенні та доказі «структурного» статусу підрозділу | — також діє згідно з внутрішнім (локальним) положенням, зміст якого дозволить ідентифікувати цей підрозділ як відокремлений |
| — не може використовувати у своєму сегменті діяльності окремого банківського рахунка | — може (але не зобов’язаний) використовувати у своєму сегменті діяльності окремий банківський рахунок (рахунки), відкритий від імені юридичної особи для обслуговування його відносно автономної діяльності |
| — не має відокремленого майна з можливістю самостійної реалізації щодо нього прав володіння, користування та розпорядження. За структурним підрозділом майно закріплено адміністративно (що часто відображається лише в обліку) тільки для використання в межах обмежених функцій такого підрозділу, а решта прав щодо нього залишається за юридичною особою (його компетентними органами) | — має відокремлене майно з можливістю самостійної реалізації щодо нього тих прав, які було делеговано керівнику відокремленого підрозділу. Майно передається (відокремлюється) у тому обсязі та якості, які необхідні для здійснення відокремленим підрозділом автономної діяльності від імені підприємства. За логікою, формальною ознакою такого майнового відокремлення є виділення підрозділу на окремий баланс та ведення окремого бухгалтерського обліку його операцій з подальшим його об’єднанням з обліком самого підприємства. Саме таке трактування статті 8 Закону про бухоблік буде найбільш правильним*, але не єдиним можливим, бо чинне законодавство не дає підстав для твердження, що окремий баланс може розглядатися як критерій «відокремленості» підрозділу |
| * Окремий баланс логічно розглядати як ознаку відокремленості підрозділу через єдину можливу мету його ведення — облік автономної діяльності, відокремленої від діяльності «основного» підприємства фактом наявності у керівника такого підрозділу права на здійснення діяльності, яка дублює діяльність «основного» підприємства. Інакше кажучи, окремий баланс можна розглядати як логічний наслідок справжньої відокремленості підрозділу. Водночас його відсутність зовсім не означає відсутності у підрозділу відокремленості, бо організація обліку (у тому числі наявність чи відсутність окремого балансу) і організація діяльності (та ж відокремленість і невідокремленість підрозділів) — це дві самостійні і формально нічим не пов’язані компетенції юридичної особи. | |
| — не є суб’єктом господарювання, а виконує тільки одну з функцій у загальному процесі діяльності підприємства (наприклад, виробничу) | — також не є суб’єктом господарювання, але відносно автономно виконує від імені підприємства всі або частину його функцій, будучи відокремленим від нього територіально |
| — керівники структурних підрозділів діють виключно в межах внутрішніх адміністративно-виробничих повноважень, які було делеговано їм компетентними органами юридичної особи в її внутрішніх документах (наказах, положеннях, статуті). Вони не мають права виступати від імені підприємства у відносинах з іншими особами, зокрема, не мають права самостійно укладати угоди на користь свого підрозділу або на користь юридичної особи | — керівники відокремлених підрозділів діють на підставі довіреності юридичної особи.А довіреності, як відомо, служать для представництва перед іншими особами і спрямовані на забезпечення можливості вступати у відносини з іншими особами від імені і на користь довірителя. Саме ці цілі і складають сутність довіреності, яку у випадку, що розглядається, може бути оформлено будь-яким способом — у вигляді наказу керівника, окремих застережень у внутрішньому положенні про відокремлений підрозділ, рішення власника (зборів) тощо. Причому більшість фахівців сьогодні погоджуються з думкою, що сам по собі факт наявності у керівника підрозділу довіреності на діяльність від імені юридичної особи (тобто повноважень на представництво юридичної особи перед іншими особами) саме і може бути тим основним критерієм, за яким підрозділ може бути віднесено до категорії відокремлених |
Головне, про що варто пам’ятати при віднесенні підрозділу до тієї чи іншої категорії — це сутність його діяльності, яка виражається насамперед через відсутність або наявність у його керівника повноважень представляти юридичну особу у відносинах з іншими фізичними та юридичними особами. У зв’язку з цим назва підрозділу (філія або сектор, відділення або дільниця) не має ніякого значення для правильного визначення статусу такого підрозділу. Головне — не назва, а зміст діяльності та компетенція такого підрозділу. Можна скільки завгодно у внутрішніх документах підприємства іменувати
відокремлений за своєю сутністю підрозділ структурним, але він від цього не змінить свого «відокремленого» статусу.Розглянемо цей принцип «превалювання сутності підрозділу над його назвою» докладніше.
Практика розмежування структурних та відокремлених підрозділів
Відповідь на запитання про структурний або відокремлений статус підрозділу буде індивідуальною для кожного конкретного підприємства так само як індивідуальні його внутрішні (локальні) документи. Пропонуємо розібратися в декількох ситуаціях.
Ситуація 1
Підрозділ розташовується за місцезнаходженням юридичної особи (за однією адресою з постійно діючим органом управління підприємства), не виділений на окремий баланс, але його керівник діє на підставі довіреності та має право виступати від імені підприємства у відносинах з третіми особами щодо всього спектра питань діяльності підприємства або тільки щодо окремого напрямку.
До якої категорії може бути віднесено цей підрозділ?
Є всі підстави розглядати цей підрозділ як
структурний (наприклад, постачальницький, збутовий), керівництву якого було делеговано певні повноваження органу управління підприємства для оперативного вирішення питань конкретного напрямку в діяльності підприємства (тих же питань постачання і збуту). Якщо керівник такого підрозділу уповноважений виступати від імені підприємства щодо всього спектра питань його діяльності, він може розглядатися як одна з уповноважених осіб (заступник директора підприємства, виконавчий директор тощо). Головний аргумент у визначенні цього підрозділу як структурного — розташування за місцезнаходженням юридичної особиСитуація 2
Підрозділ розташовується поза місцезнаходженням юридичної особи (за адресою, відмінною від адреси постійно діючого органу управління підприємства), його керівник діє на підставі довіреності та має право виступати від імені підприємства у відносинах з третіми особами.
Проте компетенція керівника поширюється на вирішення тих питань, які не охоплюють окремий вид діяльності підприємства. Наприклад, він має право продажу товару (збутова компетенція) без права його закупівлі, коли питання постачання торгового підрозділу залишає за собою центральний апарат управління; або має право на самостійну закупівлю сировини та матеріалів (постачальницька компетенція) без права на його перепродаж, переробку та продаж готової продукції.До якої категорії може бути віднесено цей підрозділ?
Ця ситуація є досить неоднозначною, бо допускає можливість віднесення цього підрозділу як до відокремлених, так і до структурних.
Аргумент на користь
відокремленого статусу — факт здійснення цим підрозділом функцій підприємства, причому ці функції здійснюються самостійно.Водночас не можна заперечувати, що цей підрозділ також має ознаки
структурного (збутового, постачальницького тощо), бо не відповідає ознаці автономного здійснення одного або всіх видів діяльності підприємства. Не завадить такому статусу і можливе виділення підрозділу на окремий баланс.Ситуація 3
Підрозділ розташовується поза місцезнаходженням юридичної особи (за адресою, відмінною від адреси постійно діючого органу управління підприємства), його керівник діє на підставі довіреності і має право виступати від імені підприємства у відносинах з третіми особами. При цьому керівник уповноважений на рішення
всіх питань у межах певного виду діяльності (наприклад, у межах торгівлі уповноважений на самостійну закупівлю та продаж товару від імені підприємства).До якої категорії може бути віднесено цей підрозділ?
Незалежно від того, чи виділено цей підрозділ на окремий баланс та чи має він окремий рахунок для обслуговування власної діяльності, його має бути зараховано до
відокремлених (філій, представництв тощо). Аргументи щодо віднесення цього підрозділу до категорії відокремлених — розташування поза місцезнаходженням юридичної особи та компетенція керівника на самостійне здійснення від імені підприємства певного виду діяльності.У будь-якому випадку цілі створення відокремленого підрозділу (філії, представництва, відділення тощо) будуть масштабнішими, ніж задачі підрозділу структурного (цеху, дільниці, відділу тощо). У зв’язку з цим цілком логічною виглядає необхідність додаткових зусиль з боку підприємства в оформленні діяльності відокремленого підрозділу та забезпеченні його подальшого функціонування. Адже на відміну від
структурного підрозділу, який не вимагає від підприємства нічого, крім внутрішніх документів з регламентом свого статусу, функціонально відокремлений підрозділ крім цього має бути зареєстровано та взято на облік у встановленому порядку.
Реєстрація та взяття на облік відокремленого підрозділу
Ще раз підкреслимо:
структурний підрозділ підприємства (цех, дільниця, відділ, управління) не підлягає реєстрації ні в одному з існуючих реєстрів юридичних осіб і, тим більше, не підлягає обліку як самостійний платник податків та зборів. Інша справа — відокремлений підрозділ.Відносно самостійні у власній діяльності філія, представництво, відділення тощо «розраховуються» за таку самостійність уключенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців (далі — Єдиний реєстр), наданням окремого коду ЄДРПОУ та взяттям на облік як платника податків і зборів.
Вихідним моментом у всій процедурі оформлення відокремленого підрозділу буде його державна реєстрація в Єдиному реєстрі
. Щоправда, про реєстрацію в повному розумінні цієї процедури тут не можна говорити. Фактично буде здійснено не більше ніж доповнення відомостей про юридичну особу інформацією про створений відокремлений підрозділ.З цією метою підприємство має подати (направити рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за власним місцезнаходженням заповнену
Реєстраційну картку про створення відокремленого підрозділу за формою № 5 та рішення органу управління юридичної особи про створення відокремленого підрозділу. Причому варто звернути увагу на важливий момент — факт подання цих документів сам по собі може розглядатися самодостатньою ознакою безперечної відокремленості підрозділу, що створюється, адже в цьому випадку підприємство за власною ініціативою анонсує саме його створення.За відсутності у державного реєстратора об’єктивних нарікань до поданих документів він зобов’язаний протягом двох робочих днів долучити їх до реєстраційної справи юридичної особи, унести відповідний запис до Єдиного реєстру і того ж дня
передати відповідні відомості про відокремлений підрозділ органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фонду соціального страхування за місцезнаходженням юридичної особи та за місцезнаходженням відокремленого підрозділу. Інакше кажучи, відносно реєстрації та взяття відокремленого підрозділу на облік діє той самий принцип «єдиного вікна», що і відносно реєстрації та взяття на облік юридичної особи. Отже, у загальному випадку для юридичної особи відсутня необхідність в окремому поданні документів до кожного із зазначених органів.Підсумком роботи державного реєстратора буде поповнення відомостей про юридичну особу такою інформацією про відокремлений підрозділ:
— ідентифікаційний код відокремленого підрозділу (
код ЄДРПОУ), який згідно з Положенням про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України у редакції постанови КМУ від 22.06.2005 р. № 499 надається самим державним реєстратором;— повне найменування відокремленого підрозділу;
— місцезнаходження відокремленого підрозділу;
—
види діяльності відокремленого підрозділу (усі або тільки окремі види діяльності юридичної особи);— прізвище, ім’я та по батькові осіб, які мають право здійснювати юридичні дії
від імені юридичної особи на підставі довіреності, у тому числі підписувати договори, їх ідентифікаційні номери платників податків;— дата взяття на облік в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування;
— дата та номер запису про включення відомостей до Єдиного реєстру;
— місце проведення запису про включення відомостей до Єдиного реєстру;
— місцезнаходження реєстраційної справи юридичної особи;
— прізвище, ім’я та по батькові посадової особи, яка внесла до Єдиного реєстру запис про включення відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи.
Узяття відокремленого підрозділу на
облік як платника податків здійснюється «заочно», на підставі повідомлення про створення такого підрозділу, яке державний реєстратор направляє органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого підрозділу. Як підтвердження взяття на облік податковий орган направляє новому платнику податків довідку за ф. № 4-ОПП.Щодо
взяття відокремленого підрозділу на облік в органі Пенсійного фонду України, то згідно з Порядком, затвердженим постановою правління ПФУ від 10.10.2006 р. № 14-4 воно здійснюється тільки в тому разі, якщо такий відокремлений підрозділ має окремий баланс та самостійно веде розрахунки із застрахованими особами за своїм місцезнаходженням.При цьому наявність у відокремленого підрозділу окремого балансу і факт самостійного ведення розрахунків із застрахованими особами встановлюється посадовою особою органу Пенсійного фонду України шляхом уточнення цих даних безпосередньо з юридичною особою.
Про наявність таких обставин юридична особа в 10-денний строк повідомляє орган Пенсійного фонду України за місцезнаходженням відокремленого підрозділу, що є підставою для взяття відокремленого підрозділу на облік в органах Пенсійного фонду України.
Наявність
окремого балансу та факт самостійного здійснення розрахунків із застрахованими особами за своїм місцезнаходженням є також обов’язковими умовами взяття відокремленого підрозділу на облік:— як платника страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (
підпункт 3.6 Інструкції, затвердженої наказом Мінпраці та соціальної політики України від 18.12.2000 р. № 339);— як страхувальника Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (
підпункт 2.5 Інструкції, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 р. № 16);— як платника страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (
підпункт 3.6 Інструкції, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 р. № 12).У цьому полягають основні правила ідентифікації, створення та діяльності підрозділів юридичних осіб. Докладнішому їх розгляду присвячено окремі публікації цього номера.
