Теми статей
Обрати теми

Філії наших підприємств за кордоном: особливості сплати податку на прибуток

Редакція ПБО
Стаття

Філії наших підприємств за кордоном: особливості сплати податку на прибуток

 

Розвиваючись та розширюючи масштаби своєї діяльності, підприємство може прийняти рішення про відкриття філії за кордоном. У такому разі потрібно пам’ятати, що дохід, одержаний за кордоном, підлягає оподаткуванню за особливими правилами. Про особливості відкриття та оподаткування діяльності таких закордонних філій ми і поговоримо.

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Можливість відкривати свої підрозділи за кордоном надано підприємствам

ГКУ. Так, згідно зі ст. 68 ГКУ підприємство, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність, може відкривати за межами України свої представництва, філії та виробничі підрозділи, утримання яких здійснюється за кошти підприємств.

Як правило, відкриваючи закордонну філію, підприємство наділяє її майновими та грошовими коштами. При передачі

майна філії слід мати на увазі, що згідно зі ст. 1 Указу № 839 виділення філії, яка відкривається за кордоном, певного майна для виконання покладених на неї завдань є майновим інвестуванням, що, у свою чергу, вимагає одержання індивідуальної ліцензії. Такі індивідуальні ліцензії (на здійснення майнових інвестицій) видаються за плату Міністерством економіки України. Порядок їх видачі застережено Положенням № 229. Строк дії індивідуальної ліцензії визначається Мінекономіки виходячи з періоду, необхідного для здійснення майнових інвестицій за межами України. Отже, щоб закріпити за своєю закордонною філією певне майно, підприємству спочатку потрібно одержати ліцензію.

А от з приводу перерахування філії

грошових коштів зауважимо, що відповідно до п.1.1 Інструкції № 122 не є інвестиціями операції резидентів із перерахування коштів для утримання власних філій за кордоном згідно з їх кошторисом витрат (за винятком придбання за кордоном нерухомого майна). А отже, для такого грошового фінансування закордонних філій одержувати індивідуальну ліцензію НБУ на здійснення інвестицій за кордон головному підприємству не потрібно. При цьому для здійснення діяльності закордонній філії може бути відкрито рахунок за кордоном, на який юридична особа перераховуватиме грошові кошти для утримання свого підрозділу.

 

Особливості оподаткування закордонного прибутку

Уся специфіка оподаткування закордонних філій полягає в тому, що, з одного боку, будучи розташованими на території іншої країни, закордонні філії діють за законами держави, в якій їх створено, тобто дотримуючись вимог закордонного законодавства і сплачуючи податки, установлені закордонними правилами. При цьому філії проходять реєстрацію за кордоном (одержують свідоцтво про реєстрацію філії без прав юридичної особи), а також стають за кордоном на облік як платники податків. З іншого боку, як передбачено

ст. 95 ГКУ, філія (у тому числі і закордонна) не є самостійною юридичною особою, а всього лише є відокремленим підрозділом головного підприємства. А отже, через те, що філія є складовою підприємства, результати її діяльності має бути враховано у складі результатів діяльності щодо такого підприємства в цілому.

Отже, виходить, що доходи від здійснення діяльності закордонної філії оподатковуватимуться двічі: і в державі, в якій їх одержано (за закордонними правилами), і в Україні (за українськими правилами). Для уникнення такого подвійного оподаткування Україною з низкою країн укладено міжнародні договори.

Розглянемо, як працюють їх норми при сплаті податку на прибуток.

Нагадаємо, що перелік країн, з якими Україна уклала

договір про уникнення подвійного оподаткування (станом на 01.01.2007 р.), наведено в листі ДПАУ від 20.01.2007 р. № 961/7/12-0117. У свою чергу, п. 18.1 Закону про податок на прибуток передбачає: якщо міжнародним договором, ратифікованим ВРУ, установлено правила інші, ніж передбачено Законом про податок на прибуток, то застосовуються норми міжнародного договору.

Зауважимо, що в укладених міжнародних договорах філія розглядається як

постійне представництво. Так, згідно зі ст. 5 більшості міжнародних договорів термін «постійне представництво» (який означає постійне місце діяльності, через яке підприємство однієї договірної держави повністю або частково здійснює підприємницьку діяльність в іншій договірній державі) включає, у тому числі, і філію (відділення). А отже, норми міжнародних договорів, що відносяться до постійних представництв, також стосуються і філій.

Оподаткування прибутку від підприємницької діяльності, як правило, застережується

ст. 7 міжнародних договорів. Ця стаття передбачає: якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність в іншій державі через розташоване в ньому постійне представництво (а виходить, і через філію), то прибуток підприємства оподатковується в такій іншій державі, але тільки в частині, що стосується постійного представництва (філії). Отже, доходимо першого висновку: прибуток підприємства, одержаний від здійснення підприємницької діяльності за кордоном через відкриту там філію, оподатковується за кордоном за закордонними правилами.

А зараз звернемося до

Закону про податок на прибуток. Як відомо, за загальним правилом, передбаченим п.п. 2.1.3 Закону про податок на прибуток, на розсуд підприємства сплата філіями податку на прибуток може здійснюватися одним з двох способів:

1) філія може сплачувати податок на прибуток сама за себе самостійно;

2) головне підприємство може сплачувати податок на прибуток за філію консолідовано.

Проте щодо закордонних філій такі загальні правила працювати не будуть, а оподаткування прибутку підприємства, що відкрило філії за кордоном, матиме свої особливості. Роз’яснення з цього приводу було наведено в

листі № 23071.

Так, згідно зі

ст. 18 Закону № 1251 сума доходу або прибутку, одержана юридичними особами, їх філіями, відділеннями за кордоном, включається до загальної суми доходу (прибутку), яка підлягає оподаткуванню в Україні, та враховується при визначенні розміру податку. До речі, на це вказують і:

— п. 2.1 Закону про податок на прибуток

, який передбачає, що платниками податку на прибуток є резиденти, які здійснюють діяльність, спрямовану на одержання прибутку як на території України, так і за її межами;

— п. 4.1 Закону про податок на прибуток

, згідно з яким валовий дохід — це загальна сума доходу платника податків від усіх видів діяльності як на території України, так і за її межами.

При цьому

суми податку на дохід (прибуток), одержаний за межами території України, сплачені юридичними особами, їх філіями, відділеннями за кордоном відповідно до законодавства іноземних держав, зараховуються під час сплати ними податку з доходів (прибутку) в Україні в порядку, який розглянемо далі.

 

Зарахування податку на прибуток, сплаченого філією за кордоном

Закон про податок на прибуток

(стаття 19) дозволяє зарахувати податки, сплачені за кордоном при сплаті вітчизняного податку на прибуток. До речі, на таку ж можливість указують і міжнародні договори.

Так, згідно з

п. 19.1 Закону про податок на прибуток суми податків із прибутку, одержаного з іноземних джерел, та сплачені суб’єктом господарської діяльності за кордоном, зараховуються під час сплати ним податку на прибуток в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за нашими вітчизняними правилами, тобто за правилами, установленими Законом про податок на прибуток (власне розмір сум, що зараховуються, не може перевищувати суми податку, яка підлягає сплаті в Україні з доходу, одержаного за кордоном).

Ураховуючи такі норми

Закону про податок на прибуток, ДПАУ в листі № 23071 роз’яснювала, що платнику податків слід вести окремий (внутрішній, для себе) податковий облік діяльності закордонних філій. Результатом такого обліку є визначення розміру оподатковуваного прибутку філії, одержаного від діяльності, що здійснюється за межами України. Причому він визначається в такому ж порядку, в якому визначається оподатковуваний прибуток, одержаний на території України (тобто з урахуванням правила першої події, валютних правил, порядку виникнення валових доходів, валових витрат, нарахування амортизації тощо). Обчислений з нього податок на прибуток і підлягає зарахуванню при сплаті вітчизняного податку на прибуток.

При цьому декларацію з податку на прибуток

головне підприємство заповнює так:

— включає до декларації (крім власних) також дані й щодо закордонних філій, тобто у складі валових доходів, витрат, амортизаційних відрахувань зазначає як свої показники, так і показники філій. При цьому валові доходи, витрати та амортизаційні відрахування щодо закордонних філій виникають і відображаються в декларації головного підприємства за правилами, установленими

Законом про податок на прибуток. У результаті такого їх відображення нараховану суму податку (рядок 12 декларації) буде сформовано з урахуванням діяльності філій, відкритих за кордоном;

— для здійснення зарахування суму податку на прибуток, сплаченого філіями за кордоном, що зараховується (у розмірі, що не перевищує українського податку з такого закордонного прибутку, визначеного за даними окремого внутрішнього обліку), головне підприємство відображає за рядком 13.2 «податок, сплачений з прибутку (крім пасивного), отриманого за кордоном (не більший за визначений граничний розмір заліку)» таблиці 1

додатка К6. Тим самим у головного підприємства суму податку, сплаченого філіями за кордоном, буде віднесено у зменшення зобов’язань щодо податку на прибуток;

— рядок 13.4 «сума податку, нарахованого платником за місцезнаходженням його філії (у разі сплати консолідованого податку)» і таблицю 2 «Розрахунок податку, що сплачується за місцем розташування філій» додатка К6 підприємство не заповнює (оскільки в цьому випадку ніякої консолідованої сплати податку не відбувається).

Щоправда, можлива ситуація, коли головним підприємством задекларовано збитки, однак при цьому його філіями за кордоном сплачено податок на прибуток. У

листі № 23071 роз’яснювалося, що в такому разі сплачений за кордоном податок підлягає зарахуванню в тому з наступних звітних (податкових) періодів, у якому об’єкт оподаткування головного підприємства стане позитивним . Виходить, податківці не проти, щоб суму податку, сплаченого філіями за кордоном, яка не зіграла за підсумками року у зменшення податку на прибуток (через його від’ємність), було перенесено на наступний звітний рік (тобто відображено в рядку 13.2 таблиці 1 додатка К6) та зараховано при визначенні об’єкта оподаткування наступного року (якщо він виявиться позитивним).

І ще один момент. Згідно з

п.19.2 Закону про податок на прибуток розмір сум податку на прибуток з іноземних джерел, що зараховуються протягом податкового періоду, не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду. Виходить, що якщо визначена за українськими правилами (тобто за даними окремого внутрішнього обліку) сума податку, сплаченого закордонною філією, виявляється більшою, ніж сума податку на прибуток, відображеного за рядком 12 декларації, то в такому разі зарахування може бути здійснено тільки в межах показника рядка 12 декларації. І якщо, наприклад, така тенденція збережеться до кінця звітного року, то перевищення суми податку на прибуток за закордонними філіями, що не зіграло за підсумками року у зменшення об’єкта оподаткування, за ідеєю, на наступний звітний рік переноситися не повинно (тобто пропадає). Але, може, і в цьому випадку податківці дадуть поблажку?

 

Умови здійснення зарахування

Відповідно до

п. 19.4 Закону про податок на прибуток зарахування сплачених за кордоном податків провадиться при виконанні таких умов:

— подання письмового підтвердження податкового органу іншої держави факту сплати такого податку;

— наявність міжнародного договору України про усунення подвійного оподаткування доходів, ратифікованого ВРУ.

Аналогічні вимоги до проведення зарахування висуває і

п. 4 ст. 18 Закону № 1251.

Таким чином, для того щоб здійснити зарахування та відобразити суму податку, сплаченого філією за кордоном, за рядком 13.2 таблиці 1 додатка К6 до декларації з податку на прибуток, платник податків повинен мати «закордонне» письмове підтвердження сплати такого податку філією. А отже, для користі платника (головного підприємства) податків потурбуватися, щоб такий підтверджуючий документ був у нього в наявності вже на момент складання прибуткової декларації за відповідний податковий період. Інакше підприємство зможе здійснити таке зарахування тільки в подальших звітних періодах.

Розглянемо приклад.

Приклад.

Підприємство має філію в Росії. За результатами 2006 року закордонною філією сплачено податок на прибуток за кордоном у сумі 100000 російських рублів, що в перерахуванні на гривні склало 19065 грн. (за курсом (умовно) 0,19065 грн. за 1 рос. руб.). Є довідка, що підтверджує сплату такого податку філією в Росії.

Разом з тим за даними окремого (внутрішнього) податкового обліку діяльності філії (ведеться головним підприємством відповідно до Закону про податок на прибуток) суму податку на прибуток (наростаючим підсумком) щодо такої філії за 2006 рік визначено в розмірі 18000 грн. А отже, саме цю суму головне підприємство при складанні прибуткової декларації за 2006 рік має право віднести в рахунок зменшення об’єкта оподаткування (відобразити в рядку 13.2 таблиці 1 додатка К 6).

Наведемо фрагмент декларації з податку на прибуток за 2006 рік, заповненої головним підприємством:

 

Одиниця виміру: грн., без копійок, з відповідним округленням за загальновстановленими
правилами (починаючи з податкового періоду — перший квартал 2006 року)

ПОКАЗНИКИ

Код рядка

Сума

1

2

3

Валовий дохід від усіх видів діяльності

, у тому числі:

01

500000*
(умовно)

...

 

Скоригований валовий дохід

(01 ± 02)

03

500000

Валові витрати, у тому числі:

04

350000*
(умовно)

...

 

Скориговані валові витрати

(04 ± 05)

06

350000

Сума амортизаційних відрахувань

07

К1

40000*
(умовно)

Об’єкт оподаткування

позитивний (+) від’ємний (-) ((± 03 - (± 06) - 07)

08

110000

...

 

Прибуток, що підлягає оподаткуванню

, у тому числі: (08 - 09 - 10)

11

110000

за базовою ставкою

11.1

110000

за пільговою ставкою _______ %

11.2

Нарахована сума податку

, у тому числі:

12

27500

за базовою ставкою

12.1

27500

за пільговою ставкою

12.2

Зменшення нарахованої суми податку

13

К6

18000**

Податкове зобов’язання звітного періоду

(12 - 13)

14

9500

Сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року

15

8000
(умовно)

Сума надміру сплаченого податку минулих податкових періодів (переплати)

16

Сума податку до сплати

(позитивне значення 14 - 15 - 16)

17

1500

* При заповненні декларації з податку на прибуток головне підприємство у складі валових доходів, валових витрат, амортизаційних відрахувань ураховує як свої показники, так і показники діяльності закордонної філії, відкритої в Росії.
** Суму податку, сплаченого філією в Росії (у сумі, що не перевищує визначеного граничного розміру зарахування, тобто в сумі 18000 грн.), платник податків має право зарахувати в рахунок сплати податку на прибуток.

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі