Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Школа правових знань. Юридична особа може бути роздрібним покупцем

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Березень, 2007/№ 21
В обраному У обране
Друк
Стаття

Юридична особа може бути роздрібним покупцем

 

Спрощена система оподаткування існує вже не один рік, проте все ще продовжує підносити сюрпризи у вигляді складних практичних запитань. Наприклад, чи може приватний підприємець, який обрав спрощену систему оподаткування шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку на вид діяльності «роздрібна торгівля», здійснювати продаж товарів юридичним особам на умовах роздробу, не виходячи при цьому за сферу власної діяльності на єдиному податку, тобто за межі роздрібної торгівлі? Чи залежить така можливість від цілі подальшого використання товару покупцем — юридичною особою: перепродажу, виробничого або невиробничого використання?

Сергій КИРИЛОВ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Ці запитання в жодному разі не зайві, бо від відповіді на них залежить порядок оподаткування приватного підприємця та відповідно відсутність чи наявність у покупця — юридичної особи обов’язків податкового агента з нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб.

Відразу зазначимо, що в ситуації, яка розглядається, є всі підстави говорити про

збереження «роздрібного статусу» в разі продажу товару на загальних умовах роздробу покупцю — юридичній особі. Причому роздрібний статус продажу не залежить від торговельної, виробничої або невиробничої цілі подальшого використання такого товару.

Водночас не можна не визнати, що

подібний висновок досить неоднозначний через традиційну суперечливість вітчизняного законодавства. У випадку з визначенням роздрібної торгівлі суперечливість має місце на рівні закону (Цивільного кодексу України — ЦКУ) і підзаконних актів — насамперед Національного стандарту України «Роздрібна і оптова торгівля. Терміни та визначення понять», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 08.06.2004 р. № 130 (ДСТУ 4303:2004).

 

Хто такий роздрібний покупець?

Отже, не можна заперечувати, що роздрібна торгівля — це діяльність з роздрібного продажу товарів. В її основу покладено цивільно-правові відносини, які регулюються

ЦКУ за допомогою інституту роздрібної купівлі-продажу (§ 2 глави 54 «Купівля-продаж»). Продавця та покупця пов’язує договір роздрібної купівлі-продажу, для якого законодавцем не передбачено ніяких обмежень щодо кола учасників. Зокрема, ЦКУ не містить указівки, що покупцем за договором роздрібної купівлі-продажу може бути винятково фізична особа, яка придбаває товари для непідприємницького використання. Більше того, на підставі норм ЦКУ можна зробити саме протилежний висновок.

Адже згідно з

визначенням договору роздрібної купівлі-продажу продавець, що здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов’язується передати покупцю товар, який зазвичай призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити його. При цьому продаж має бути здійснено будь-кому, хто звернувся до продавця, на загальних для всіх покупців умовах про ціну, сервіс тощо.

Отже,

законодавець усвідомлено допускає можливість роздрібної купівлі товару для будь-яких цілей — у тому числі і для використання, пов’язаного з підприємницькою діяльністю, — а особисте, домашнє та інше непідприємницьке використання виділяє лише як найпоширеніше.

Причому

роздрібна купівля можлива не тільки для фізичної, але й для юридичної особи. Підстави для подібного твердження дає логіка статей 698 і 704 ЦКУ . Зокрема, першою з них установлено, що до відносин за договором роздрібної купівлі-продажу за участі покупця — фізичної особи, не врегульованих ЦКУ, застосовується законодавство про захист прав споживачів. Виходить, фізичні особи є тільки однією категорією можливих покупців . Законодавець виділяє їх із загального поняття «покупець», щоб підкреслити захищеність спеціальними гарантіями законодавства про захист прав споживачів. І таке виділення лише підтверджує законодавче визнання інших роздрібних покупців — приватних підприємців та юридичних осіб. Чіткіші підстави для подібного висновку надають норми статті 704 ЦКУ, установлені на той випадок, коли договір роздрібної купівлі-продажу укладено з умовою про доставку товару покупцю. За такої умови роздрібного продажу продавець зобов’язаний у встановлений договором строк доставити товар за зазначеним покупцем місцем, а якщо місце передачі товару покупцем не зазначено, — за місцем проживання фізичної особи — покупця або місцезнаходженням юридичної особи — покупця.

Не зайвим буде зауважити, що можливість для юридичної особи дістати статус покупця в межах роздрібної торгівлі визнається також представниками юридичної науки* та державними органами в межах власних підзаконних актів. Щодо останнього, то для обґрунтування роздрібної торгівлі з покупцями — юридичними особами може бути використано

визначення роздрібної торгівлі лікарськими засобами, що міститься в Правилах торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах, затверджених постановою КМУ від 17.11.2004 р. № 1570. Нею визнається діяльність з придбання, зберігання та продажу готових лікарських засобів через аптеку та її структурні підрозділи (у тому числі ліків, виготовлених в умовах аптеки) безпосередньо громадянам для їх особистого споживання, закладам охорони здоров’я (крім аптечних закладів), а також підприємствам, установам та організаціям без права їх подальшого перепродажу.

* Див., наприклад, Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. — 2-ге вид., доповн. і перероб. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — Кн. 2, с. 30.

Як видно, у цьому визначенні право юридичних осіб бути роздрібними покупцями хоча і визнається, але поставлено в залежність від додаткової умови:

придбаний товар надалі не може бути перепродано. Причому в чинному законодавстві ця обмежувальна умова роздрібної купівлі, на жаль, не єдина. І саме з цими додатковими підзаконними умовами пов’язано основні проблеми в ідентифікації роздрібного покупця і відповідно аргументи проти можливості для юридичної особи бути таким.

 

Термінологічна плутанина з роздрібною та оптовою торгівлею

Основні проблеми чіткої ідентифікації роздрібної торгівлі на сьогодні пов’язані з

ДСТУ 4303:2004, визначення якого у сфері торговельної діяльності претендують на універсальність, повноту та практичне використання, проте об’єктивно не справляються з цією задачею. Наведемо ці визначення.

Роздрібна торгівля

— вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу і надання йому торговельних послуг.

Оптова торгівля

— вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання і надання пов’язаних з цим послуг.

Торговельна послуга

— додаткова діяльність суб’єкта господарювання у сфері роздрібної та оптової торгівлі з наданням допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставки та використання.

Роздрібний товарооборот

— обсяг продажу товарів споживачам для особистого, сімейного, домашнього використання та реалізації торговельних послуг.

Оптовий товарооборот

— обсяг продажу товарів виробниками або торговельними посередниками покупцям для подальшого продажу або переробки.

Договір поставки

— двостороння угода, за якою постачальник зобов’язується передати в обумовлені строки, що не збігаються з моментом укладення договору, товари у власність покупця (або в його оперативне управління) для використання в підприємницькій діяльності або з іншою метою, не пов’язаною з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товари та оплатити їх за встановленими сторонами цінами.

Умови поставки товарів

— погоджені сторонами та зафіксовані в договорі предмет та обсяг поставки, умови зберігання та способи визначення якості товару, строк та місце поставки, базові умови поставки, ціна та загальна вартість поставки, умови платежу, порядок здавання-приймання товару, умови про гарантії та санкції, про господарський суд, транспортні умови, юридичні адреси сторін, підписи продавця та покупця.

Базові умови поставки

— спеціальні умови, що визначають зобов’язання продавця і покупця з поставки товару і встановлюють момент переходу ризику випадкової загибелі або пошкодження товару з продавця на покупця.

Оптова партія

— партія товару, яка є об’єктом купівлі-продажу в оптовій торгівлі*.

*

Партія товару відповідно до ДСТУ 3993-2000 «Товарознавство. Терміни та визначення» — це певна кількість товарів одного або декількох найменувань, закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаро-супровідним документом.

Супровідні документи

— документи, що засвідчують достовірність переміщення товарів від постачальника до одержувача з інформацією про їх місцепоходження та призначення, кількість, асортимент, якість, комплектність, тару та упаковку.

Дрібнооптова партія

— одна або декілька упаковок виробника, з визначеною кількістю одиниць відповідного товару в кожній, призначені для роздрібного продажу.

Виходячи з цих визначень, можна

виділити декілька принципових моментів і відмінностей оптової та роздрібної торгівлі в розумінні Держспоживстандарту:

1) роздрібна торгівля пов’язана з продажем товару

кінцевому споживачу (про такого ЦКУ взагалі не згадує), який, судячи з визначення роздрібного товарообороту, має переслідувати виключно цілі особистого, сімейного або домашнього використання. Виходить, що Держспоживстандарт фактично звузив наведене вище визначення договору роздрібної купівлі-продажу, необґрунтовано обмеживши цілі роздрібної покупки особистим, сімейним або домашнім використанням і перетворивши їх зі «звичайних» на виняткові;

2) Держспоживстандарт у межах власного визначення роздрібної торгівлі поставив на чільне місце цілі покупця (

особисте, сімейне або домашнє використання), що повністю суперечить концепції договору роздрібної купівлі-продажу, в основу якого покладено публічно-договірний характер відносин, коли продаж має бути здійснено будь-кому, хто звернувся до продавця, на загальних для всіх покупців умовах про ціну, сервіс тощо без письмового оформлення договору та негайним виконанням договірних зобов’язань. Інакше кажучи, Держспоживстандарт здійснив спрощення складного поняття роздрібного продажу не без втрати для його змісту;

3) визначення

оптової торгівлі спіткала та ж доля спрощення за допомогою формулювання цілей оптового покупця: для подальшого продажу товарів кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю або для власного виробничого споживання. При цьому Держспоживстандарт не розкриває змісту «виробничого споживання», мабуть, вважаючи його загальновідомою категорією. А це фактично означає, що будь-яке використання товару в діяльності юридичної особи може трактуватись як виробниче споживання і загрожує визнанням такої юридичної особи оптовим покупцем, а приватного підприємця — єдиноподатника відповідно оптовим продавцем. Щоправда, у цій «бочці дьогтю» є своя ложка меду у вигляді жорсткої прив’язки оптової торгівлі до договорів поставки. Саме ця прив’язка здатна виправити положення та ліквідувати невизначеність у кваліфікації роздрібної торгівлі;

4)

оптова торгівля може здійснюватися виключно за договорами поставки, які, як відомо, застосовуються тільки суб’єктами господарювання при купівлі-продажу товару, укладаються в письмовій формі і принципово несумісні з роздрібною торгівлею та договором роздрібної купівлі-продажу. Виходить: якщо покупця та продавця не пов’язував договір поставки, то з позиції Держспоживстандарту не може й ітися про оптовий статус такого продажу. Він може бути лише роздрібним.

Підбиваючи підсумок викладеному можна зробити висновок:

продаж товару юридичній особі на умовах публічного договору роздрібної купівлі-продажу (на стандартних умовах продажу всім роздрібним покупцям) не може вважатися операцією оптової торгівлі (оптового продажу) навіть у тому випадку, якщо надалі такий товар буде перепродано або використано в діяльності підприємства-покупця. Підстава тому — визначення та суть договору роздрібної купівлі-продажу згідно з пріоритетними законодавчими нормами ЦКУ, а також формальна невідповідність такої операції визначенню оптової торгівлі згідно з ДСТУ 4303:2004.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно