Щодо сплати страхових внесків при виплаті зарплати за рішенням суду
Лист виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
з тимчасової втрати працездатності від 17.11.2006 р.
№ 01-14-2370
Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності розглянуто <...> лист <...> щодо необхідності утримувати страхові внески на загальнообов’язкове державне соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, та повідомляється.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) здійснює свою діяльність щодо виплати матеріального забезпечення громадянам у зв’язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов’язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім’ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або Уповноваженим ним органом, громадянами, керуючись нормами Конституції України, Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — Основи), Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240 (далі — Закон № 2240), Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2213 (далі — Закон № 2213) та іншими нормативно-правовими актами.
Порядок сплати страхових внесків до Фонду визначається законами № 2240 та № 2213.
Відповідно до статті 1 Закону № 2213 та статті 21 Закону № 2240
страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95 (далі — Закон № 108/95), та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.Статтею 2 Закону № 2240 визначено, що страхувальником є роботодавець. Згідно із пунктом 2 частини другої статті 27 Закону № 2240
страхувальник зобов’язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду, у тому числі страхові внески, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.Відповідно до частини першої статті 23 Закону № 2240 страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов’язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків. Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.
Враховуючи зазначене,
стягнення заробітної плати у судовому порядку не звільняє страхувальника-роботодавця від обов’язку сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду із сум заробітної плати, виплаченої за виконавчими документами.За несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків до Фонду, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, статтею 30 Закону № 2240 передбачено відповідальність страхувальника-роботодавця.
Водночас повідомляємо, що згідно із постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.12.99 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» (пункт 6) у випадках, коли заробітна плата або інші доходи стягуються з підприємств, установ і організацій на користь громадян за рішенням судових органів, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.
Щодо можливості керуватися листом Міністерства юстиції України від 18.04.2006 № 20-35-60 при вирішенні питання про необхідність утримувати страхові внески на загальнообов’язкове державне соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, при виплаті заробітної плати за рішенням суду слід звернути увагу на таке.
Як зазначалося вище,
порядок сплати страхових внесків до Фонду визначається Законом № 2240 та № 2213. Ці нормативно-правові акти містять норми права, які мають обов’язковий характер при здійсненні нарахування та сплати страхових внесків Фонду. Листи та роз’яснення міністерств та інших органів виконавчої влади мають лише роз’яснювальний та рекомендаційний характер.Таким чином, при вирішенні піднятого <...> питання необхідно
керуватися нормами Закону № 2240 та № 2213.Директор С. Санченко
коментар редакції
Виплата зарплати за рішенням суду: не забудьте перерахувати страхові внески
У листі, що коментується, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) звертає увагу страхувальників на те, що стягнення заробітної плати в судовому порядку
не звільняє роботодавців від обов’язку перерахування в повному обсязі страхових внесків, нарахованих (утриманих) на суму таких виплат.Перерахування на рахунки Фонду різниці між нарахованими страховими внесками та витратами, пов’язаними з наданням матеріального забезпечення згідно із законодавством про соціальне страхування, здійснюється
одночасно з отриманням коштів на оплату праці в установах банків. Фонд нагадує, що за несвоєчасну сплату внесків страхувальники несуть відповідальність згідно зі ст. 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.Зазначимо, що на сьогодні не врегульовано механізм утримання внесків із сум, що виплачуються фізичним особам на підставі судових рішень. Проблема полягає в тому, що при прийнятті рішення про виплату фізичній особі заробітної плати суд, як правило,
виходить з нарахованих працівнику сум і не враховує утримань податку з доходів та внесків до фондів соціального страхування. Роботодавець зобов’язаний виконати рішення суду в повному обсязі, у результаті працівник отримає на руки всю суму нарахованої йому заробітної плати без відрахування з неї страхових внесків та податку з доходів.Свого часу Мін’юст (див. лист від 18.04.2006 р. № 20-35-60) для врегулювання питання оподаткування сум, що виплачуються за рішенням суду, рекомендував органам державної податкової служби «звертатися до судових органів для прийняття відповідного рішення суду». Природно, що контролюючі органи в такому зверненні до судових органів не зацікавлені. Не збирається звертатися до суду з цього питання і Фонд. Усю повноту відповідальності за несвоєчасне або неповне перерахування внесків він покладає на роботодавця.
На наш погляд, до вирішення цієї ситуації на законодавчому рівні страхувальникам слід діяти так.
По-перше, наполягти на зазначенні в рішенні того, що б суд визначив нараховану суму заробітної плати, тобто без зменшення на податок з доходів та внесків до фондів соціального страхування.
По-друге,
до виконання рішення необхідно звернутися до суду із заявою про роз’яснення рішення суду відповідно до ст. 221 Цивільно-процесуального кодексу України від 18.03.2004 р. № 1618-IV. У цій заяві необхідно просити суд дати роз’яснення порядку виконання рішення з урахуванням того, що в ньому зазначено нараховану суму заробітної плати без урахування утримань податку та соціальних внесків.
