Щодо окремих питань з працевлаштування інвалідів
Лист Фонду соціального захисту інвалідів від 28.02.2007 р. № 1/6-110
Фонд соціального захисту інвалідів розглянув <...> звернення та на поставлені питання повідомляє наступне.
1.
Чи дійсно приватні підприємці мають право самостійно вирішувати: чи подавати їм звіт за існуючою формою, чи не подавати взагалі?У зв’язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70 «Про реалізацію статей 19 та 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» був зареєстрований наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 № 42 «Інструкція щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», в якій зазначено, що
даний звіт заповнюють всі підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у яких працює за основним місцем роботи від 8 і більше осіб (п. 1.1). Даний звіт подається не пізніше 1 березня після звітного періоду (п. 2.1).Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості одного робочого місця.
Частиною 11 статті 19 зазначеного Закону визначено, що
норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначається виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.Отже, законодавство України встановлює рівні умови господарської діяльності для всіх підприємств в аспекті дотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, тому
приватні підприємці, у яких працює за основним місцем роботи від 8 і більше осіб, повинні подавати звіт за існуючою формою.2. Чи дійсно дані рядка 01 мають збігатися з відповідними показниками державного статистичного спостереження форми № 1-ПВ термінова-квартальна за I — IV квартали звітного року?
Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 № 42 «Інструкція щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», де зазначається, що
у рядку 01 відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.2005 № 286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722 (із змінами).Відповідно до п. 1.1 Інструкції
щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 1-ПВ термінова-квартальна «Звіт з праці», затвердженого наказом Держкомстату України № 463 від 05.10.2006 року, заповнення показників у формі № 1-ПВ здійснюється відповідно до положень Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 № 286.Таким чином, методологія розрахунку цих показників базується на міжнародних стандартах і може застосовуватись в залежності від цілей розрахунків та аналізу. (Копія листа додається).
3. Як повинні вирішуватися питання щодо сплати санкцій «за рахунок прибутку» бюджетними підприємствами, що не мають прибутку (чи розповсюджуються на них вимоги сплати санкцій до Фонду з урахуванням того, що вони не відносяться до суб’єктів, що мають прибуток)?
Згідно з ч. 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.4. Для виконання нормативу враховуються працевлаштовані інваліди, для яких це місце роботи є основним, чи сумісники враховуються також?
Відповідно до п. 3.3 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 42 від 10.02.2007 р., у рядку 03 відображається кількість інвалідів —
штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».Показник рядка 03 визначається для роботодавців, у яких працює від 25 осіб, шляхом множення показника рядка 01 на 4 %, а для роботодавців, у яких працює від 8 до 25 осіб, дорівнює 1 особі.
Відповідно до п. 2.6 та підпункту 2.6.1 наказу Державного комітету статистики України «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників» № 286 від 28.09.2005 р.
не включаються до облікової кількості штатних працівників особи, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств . Працівник, який отримує на одному підприємстві дві, півтори ставки, тобто оформлений за сумісництвом на тому самому підприємстві, де й основне місце роботи (внутрішнє сумісництво), або менше однієї ставки, в обліковій кількості штатних працівників враховується як одна фізична особа.Виходячи з вищенаведеного,
для виконання нормативу не враховуються працевлаштовані інваліди, для яких це місце роботи є неосновним (тобто, які працюють за сумісництвом).5. Який саме розмір штрафу передбачений статтею 1881 КУпАП?
Відповідно до ст. 1881 КУпАП невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів — тягнуть за собою накладення
штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Виходячи з вищенаведеного,
розмір штрафу встановлюється судом.6. Яким саме Законом на цей час встановлено механізм проведення атестації робочих місць для інвалідів?
Постанова Кабінету Міністрів України від 3 трав-ня 1995 р. № 314 «Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів» (ЗП України, 1995 р., № 7, ст. 181), якою був встановлений механізм проведення атестації робочих місць для інваліда, втратила чинність у зв’язку з прийняттям постанови КМУ № 70 від 31.01.2007 р.
На сьогоднішній день Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» визначає такі поняття, як:
робоче місце інваліда
— місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях;спеціальне робоче місце інваліда
— окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо.Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. № 1836 «Про реалізацію статті 181 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»
потреба у створенні інваліду, зареєстрованому в державній службі зайнятості як безробітний (далі — інвалід), спеціального робочого місця або ділянки виробничої площі та вимоги до них встановлюються індивідуальною програмою реабілітації.Директор Е. Скібінський
коментар редакції
Роз’яснення Фонду соціального захисту інвалідів можуть довести до інвалідності...
Лист, що коментується, дуже характерний тим же, що і практично всі документи з тематики працевлаштування інвалідів: від таких документів чекають чіткості (адже це ж офіційне роз’яснення), але саме чіткості їм і не вистачає (щоб зрозуміло роз’яснити, потрібно ясно розуміти). Але про все по порядку.
1. У редакційному коментарі до вкрай запізнілого наказу Мінпраці від 10.02.2007 р. № 42, яким було затверджено нову форму Звіту № 10-ПІ та нову Інструкцію щодо її заповнення (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 17), ми звернули увагу на прикру «халепу» з
граничним строком надання цього Звіту: у відповідному Порядку надання..., затвердженому постановою КМУ від 31.01.2007 р. № 70 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 13, с. 7), а саме в пункті 2 цього документа граничний строк надання Звіту зазначено чорним по білому як «до 1 березня» — це раз; у новій Інструкції, затвердженій наказом Мінпраці від 10.02.2007 р. № 42 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 17, с. 7), а саме в пункті 2.1 цього документа граничний строк надання Звіту зазначено чорним по білому теж як «до 1 березня» — це два; проте всупереч цьому власне у формі Звіту № 10-ПІ цей граничний строк зазначено як «не пізніше 1 березня» — це три! «Халепа»? Безумовно! Але замість того, щоб її хоча б визнати, Фонд у сьогоднішньому листі вводить респондентів в оману, коли зазначає «не пізніше» — так ще і обдурює їх, удаючи, що цитує пункт 2.1 нової Інструкції. Це, нарешті, не смішно!У контексті питання щодо приватних підприємців доводиться зробити Фонду три зауваження:
— по-перше, термін «приватний підприємець» у офіційному листі недоречний, оскільки сьогодні законодавство оперує з терміном «
суб’єкт підприємницької діяльності — фізична особа»;— по-друге, законодавство встановлює рівні умови в аспекті дотримання нормативу не тільки для «підприємств», як зазначає Фонд, але для всіх
суб’єктів підприємницької діяльності;— по-третє, у певному розумінні самостійно вирішувати, подавати Звіт чи ні, може не тільки СПДФО, але і підприємство: адже вони
самостійно вирішують питання щодо кількості штатних найманих працівників, і якщо відповідний показник за рік складає 7, то Звіт можна не подавати.2. На цю проблему ми теж указали в згаданому редакційному коментарі до нової Інструкції. І корені проблеми не стільки взагалі в методології розрахунку за міжнародними стандартами, до яких не до місця апелює Фонд, а в тому, що в новій Інструкції, по суті, установлено
спеціальну — на відміну від загальної, регламентованої Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженою наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286 (далі — Інструкція № 286), — методологію округ-лення результатів розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників (у цьому випадку — за рік). Якщо згідно з держкомстатівською Інструкцією № 286 результат округлюється за правилом парної цифри, то згідно з пунктом 3.4 нової Інструкції, що обговорюється, — за так званим загальновстановленим правилом округлення, тобто фактично «з надлишком».Насправді відхилення можливе, але воно не перевищить одиниці.
3. З «чисто» бюджетними організаціями ситуація цікава: з одного боку, стаття 19 Закону України від 21.03.91 р. № 875-ХII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні
» не містить винятків щодо дотримання нормативу працевлаштування інвалідів, з іншого — стаття 20 цього Закону, яка регламентує порядок сплати адміністративно-господарської санкції за недотримання цього нормативу, надає бюджетникам амністію. Не поручимося, чи будуть вони за таких умов забезпечувати дотримання нормативу...4. Уточнимо, що згідно зі статтею 221 КУпАП відповідні повноваження покладено на
районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (суддів), а згідно зі статтею 255 КУпАП право складати відповідні протоколи закріплено за органами Мінпраці.5. Зауважимо, що і на це питання ми звернули увагу в редакційному коментарі до вже згаданої постанови КМУ від 31.01.2007 р. № 70 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 13). Погоджуючись з доводами Фонду, акцентуємо ще раз на тій обставині, що як тут, так і власне в статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» ідеться саме про
спеціаль-ні робочі місця інвалідів, причому на виконання зазначеної норми цього Закону постановою КМУ від 27.12.2006 р. № 1836 затверджено два окремі Порядки. Можливо законодавець розглядає будь-які робочі місця для інвалідів як спеціальні, але тоді за зрозумілістю викладення він недалеко пішов від Фонду. В усякому разі ні в самій постанові КМУ від 27.12.2006 р. № 1836, ні в затверджених нею Порядках немає жодного слова ні власне про атестацію робочих місць, ні про порядок її проведення. Так що напускати туману не добре...
