Щодо сплати філіями збору за водокористування
Лист Державної податкової адміністрації України від 02.12.2006 р. № 13707/5/15-0716, № 22535/7/15-0717
Державна податкова адміністрація України у відповідь на <...> лист <...> щодо питань, пов’язаних зі сплатою збору за спеціальне водокористування, у межах компетенції повідомляє наступне.
Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV (п. 1 ст. 80) визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законодавством порядку.
З 1 липня 2004 року набрав чинності Закон України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» (далі — Закон № 755), яким регулюються відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб — підприємців. Пунктом 1 статті 3 цього Закону визначено, що його дія поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб — підприємців.
При цьому, згідно з пунктом 4 статті 4 Закону № 755,
відокремлені підрозділи юридичної особи не підлягають державній реєстрації.Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону № 755
відокремлений підрозділ юридичної особи — це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги в єдиному замкнутому технологічному процесі з юридичною особою, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.Частиною четвертою пункту 1 статті 6 Закону № 755 визначено, що державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці передає, зокрема, органам державної податкової служби повідомлення та відомості з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, у тому числі щодо створення або ліквідації відокремлених підрозділів юридичних осіб. Зазначені повідомлення і відомості є підставою для взяття юридичної особи на податковий облік.
Одночасно слід зауважити, що пунктом 9.1 Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), який затверджено наказом ДПА України від 19.02.98 № 80 (в редакції наказу ДПА України від 17.11.98 № 552, із змінами та доповненнями), який зареєстрований в Мін’юсті України 14.12.98 за № 791/3231, який визначає єдину раціональну методику обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів) в органах державної податкової служби, і створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю перерахування податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, передбачено, що платники того чи іншого виду податку, юридичні особи (відокремлені підрозділи), фізичні особи (в тому числі підприємці) ставляться на облік органами державної податкової служби з урахуванням рекомендацій щодо повноти охоплення обліком платників відповідних податків.
Як зазначалося у попередніх листах ДПА України від 29.05.2006 № 5940/6/15-0716 та від 12.09.2006 № 10109/5/15-0716, Порядок справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів і збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.99 № 1494 (зі змінами і доповненнями, далі — Порядок), та Інструкція про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів і збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, яка затверджена спільним наказом Мінфіну України, ДПА України, Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України від 01.10.99 № 231/539/118/219 (зі змінами і доповненнями, — далі Інструкція), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.10.99 за № 711/4004,
визначають єдині правила обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів.З огляду на вимоги пункту 141 Порядку
збір сплачується водокористувачами за місцем податкової реєстрації.Відповідно до пункту 2.2 Інструкції, філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи платників зборів (далі —
філії), які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс, сплачують збори за своїм місцезнаходженням.Якщо до складу підприємства-водокористувача входять
філії, що не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку, не складають окремого балансу, то збір вноситься підприємством-водокористувачем по місцю податкової реєстрації такої філії (пункт 2.3 Інструкції).Таким чином,
вибір місця реєстрації залишається за платником.Заступник голови
Л. Боєнко
коментар редакції
Де спецводокористуєшся, там і платиш
Кажучи формально, лист, що коментується, стосується тільки платників
збору за спеціальне водокористування, але ознайомитися (можливо не стільки власне з листом, скільки з наведеним нижче коментарем) корисно не тільки цій категорії платників податків, але й іншим підприємствам, у структурі яких є підрозділи, розташовані на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж та, у податковому органі якої взято на податковий облік такі підприємства як платників — юридичних осіб.Крім іншого, цей лист є черговим прикладом, як досить очевидне питання в результаті недбалості — через нагромадження недомовленостей та неточностей з боку ДПАУ — перетворюється ледь не на загадку.
Почати з того, що автори листа, цитуючи визначення «відокремлений підрозділ юридичної особи» з частини 1 (а не «пункту», як зазначено в листі) статті 1 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», примудрилися прогавити, що
з 19.10.2006 р. це визначення діє вже в зміненій (порівняно з фактично процитованою в листі) редакції (згідно із Законом України від 16.03.2006 р. № 3575-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» — див. тематичний номер нашої газети «Новини держреєстрації», 2006, № 40). Сьогодні це визначення виглядає так: «відокремлений підрозділ юридичної особи — це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи».Але, якщо вже розвивати тему
відокремлених підрозділів юридичних осіб, то, по-перше, оскільки визначальну роль у цьому відіграє поняття місцезнаходження юридичної особи, доречно процитувати тут і нинішню редакцію визначення відповідного терміна, установленого в частині 1 статті 1 Закону № 755: «місцезнаходження юридичної особи — адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені...». По-друге, докладний аналіз вказівок законодавства відносно відокремлених підрозділів юридичних осіб зроблено в статті «Відокремлений структурному — не товариш» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 73).Але найпікантніше полягає в тому, що судячи із заключних абзаців листа (які доводиться розглядати як його висновки), «вододіл» (даруйте за вимушену тавтологію) між суб’єктами цих заключних абзаців листа проходить не за лінією «юридична особа — відокремлений підрозділ юридичної особи», а за лінією «
місцезнаходження юридичної особи — місцезнаходження конкретного суб’єкта водокористування», незважаючи на те, чи є такий суб’єкт водокористування (наприклад, структурний підрозділ юридичної особи або навіть структурний підрозділ відокремленого підрозділу юридичної особи) саме відокремленим підрозділом такої юридичної особи або цей суб’єкт не відповідає такому статусу (тільки б він «спецводокористувався» за місцезнаходженням, що відрізняється від місцезнаходження самої юридичної особи або відповідного відокремленого підрозділу юридичної особи — залежно від того, до чиєї структури безпосередньо входить конкретний суб’єкт водокористування).Зрозуміло, що бюджетний платіж слід здійснювати там і туди, де для нього відкрито відповідний
особовий рахунок платника згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної подат-кової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом ДПАУ від 18.07.2005 р. № 276. Також зрозуміло, що особові рахунки відкриваються за місцем узяття платника на податковий облік згідно з Порядком облікуплатників податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженим наказом ДПАУ від 19.02.98 р. № 80 (у редакції від 17.11.98 р. № 552) (далі — Порядок № 80).
Що стосується збору за спецводокористування, то процитований у листі абзац другий пункту 141 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженого постановою КМУ від 16.08.99 р. № 1494 — «... сплачується водокористувачами за місцем податкової реєстрації» — дійсно залишає місце для запитань. Зауважимо, що пункт 18 цього документа адресує допитливих до іншого
спеціального документа — Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої спільним наказом Мінфіну, ДПАУ, Мінекономіки, Мінприроди від 01.10.99 р. № 231/539/118/219, пункти 2.1 — 2.3 якої (покликані все поставити на місце) виявляється сформульовано вкрай недбало: точно кажучи, місце сплати збору для власне підприємства (а не його філій) там не визначено зовсім! При цьому зазначені пункти, якщо читати їх у контексті Порядку № 80 (і якщо «місце податкової реєстрації», про яке говориться в зазначених документах, і місце обліку платника податків, яке визначено в пункті 3.5 Порядку № 80 — це одне і те саме місце) усе ж таки дозволяють дійти певних висновківЯкщо водокористування здійснюється власне підприємством — юридичною особою
в межах тієї ж адміністративно-територіальної одиниці, в якій підприємство взято на податковий облік як платник податків (і цього збору теж), або здійснюється відокремленим підрозділом юридичної особи — у межах тієї ж адміністративно-територіальної одиниці, в якій цей відокремлений підрозділ узято на податковий облік як платника податків (і цього збору теж), то цей збір сплачується так, що це контролюється податковим органом тієї самої відповідної адміністративно-територіальної одиниці (аналогічно іншим податкам).Якщо ж водокористування здійснюється підрозділом (що не має статусу відокремленого) підприємства — юридичної особи
поза межами тієї адміністративно-територіальної одиниці, в якій підприємство взято на податковий облік як платника податків, або здійснюється підрозділом відокремленого підрозділу юридичної особи — поза межами тієї адміністративно-територіальної одиниці, в якій цей відокремлений підрозділ узято на податковий облік як платника податків, то такому підприємству — юридичній особі і такому відокремленому підрозділу юридичної особи відповідно доведеться стати на податковий облік як платнику окремого податку (збору) і сплачувати цей збір так, щоб це контролювалося податковим органом адміністративно-територіальної одиниці за місцем фактичного водокористування.І тому дуже дивно, що автори листа, процитувавши пункт 9.1 Порядку № 80, забули про пункт 9.2, який робить незрозуміле зрозумілим.
І ще. Зверніть увагу, що згідно з нинішньою редакцією пункту 3.5 Порядку № 80
особливим рішенням ДПАУ податковий облік підприємства як платника податків, може вестися податковим органом не тієї адміністративно-територіальної одиниці, яка відповідає місцезнаходженню підприємства, а тієї, яка відповідає місцезнаходженню його структурного підрозділу.До речі, щодо подібної проблеми зі сплатою податку з доходів фізичних осіб ДПАУ давно поставила всі крапки над «і» у відповідному податковому роз’ясненні, затвердженому наказом ДПАУ від 22.04.2004 р. № 232 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 3), в якому
за основу взято код ЄДРПОУ як ознаку повноправного відокремленого підрозділу юридичної особи. Розумно було б застосувати аналогічний підхід і в цьому випадку, а не завершувати лист абсурдною фразою, що суперечить усьому в ньому викладеному, бо місце фактичного водокористування однозначно визначає місце сплати — тобто взяття на податковий облік платника — збору, тому підприємству якщо і залишається щось вибирати, то тільки користуватися чи не користуватися в такому місці водою...
