Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Розжалувано у способи (бухгалтерський облік резерву сумнівних боргів)

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Березень, 2007/№ 25
В обраному У обране
Друк
Стаття

Розжалувано у способи

(бухгалтерський облік резерву сумнівних боргів)

 

Методологія обліку резерву сумнівних боргів зазнавала змін не один раз. Спрямування таких змін було підпорядковано правилу «від простого до складного». Підійшли чергові зміни, що набрали чинності з початку поточного року. Давайте розберемося, що змінилося і куди це нас приведе.

Андрій РИНДЯ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Що змінилося?

Отже, згідно з наказом Мінфіну від 19.12.2006 р. № 1213 змінився всього лише один пункт П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», вірніше цей пункт викладено в новій редакції (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 7). Ідеться про п. 8 П(С)БО 10, який раніше регулював і зараз регулює методологію створення резерву сумнівних боргів.

Усе пізнається в порівнянні, давайте і ми порівняємо стару і нову редакцію норм п. 8 П(С)БО 10, можливо, це відразу й допоможе зрозуміти сутність змін (табл. 1):

 

Таблиця 1

Стара редакція п. 8 П(С)БО 10

Нова редакція п. 8 П(С)БО 10

1

2

Величина сумнівних боргів визначається, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів, питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати або на основі класифікації дебіторської заборгованості.
Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.
Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату

Величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із

методів:
— застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;
— застосування коефіцієнта сумнівності.
За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.
За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.
Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами:
— визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;
— класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;

 

— визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3 — 5 років.
Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.
Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату

 

Зміни, що відбулися, можна охарактеризувати так (див. табл. 1).

1. Раніше виділялися

три методи визначення величини резерву сумнівних боргів: виходячи з платоспроможності окремих дебіторів; питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації на умовах подальшої оплати; на основі класифікації дебіторської заборгованості*. Тепер прямо названо два методи: перший — застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості, другий — застосування коефіцієнта сумнівності.

* Докладніше з класифікацією цих методів можна ознайомитися в статті «Нововведення в обліку дебіторської заборгованості» («Податки та бухгалтерський облік», 2003, № 59).  

2. Те, що раніше умовно розглядалося як методи, тепер прямо названо

способами.

3. Для першого методу встановлено один спосіб, який уже відомий бухгалтерам: величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

4. Для другого методу встановлено три способи. Два з них уже відомі: визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході та класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення. Третій спосіб: визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3 — 5 років — є

новим способом , який бухгалтерам ще не відомий.

Отже, методологію визначення величини резерву сумнівних боргів здебільшого

змінено за формою, тепер її прописано чіткіше.

Розглянемо, чи змінилася така методологія за своєю суттю, і якщо змінилася, то які наслідки в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності це спричинить.

 

Наслідки змін

Без сумнівів можна сказати, що наслідки від унесення змін до П(С)БО 10 будуть, і головним чином вони торкнуться облікової політики підприємства.

Підприємства (крім бюджетних установ) повинні будуть унести зміни до облікової політики**. Це саме той випадок унесення змін до облікової політики підприємства, який є наслідком унесення змін до П(С)БО.

** Про те, як унести зміни до облікової політики підприємства та про інші питання, пов’язані з обліковою політикою, можна прочитати в тематичному випуску газети «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 100.

Привести облікову політику підприємства до діючих норм П(С)БО 10 можна так:

1. Установити порядок застосування нових методів визначення резерву сумнівних боргів. На цьому етапі одразу можна встановити порядок застосування способу, що ґрунтується на аналізі платоспроможності окремих дебіторів, оскільки метод застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості не містить альтернативи відносно способів.

2. Установити порядок застосування способів визначення коефіцієнта сумнівності при використанні методу застосування коефіцієнта сумнівності.

Під порядком застосування методу або способу не слід розуміти докладний опис своїх дій, тобто не потрібно писати величезну інструкцію. Достатньо встановити порядок, який

не допускає двозначності
при прочитанні інформації бухгалтерського обліку та показників фінансової звітності.

Наприклад, можна встановити такий порядок:

— метод абсолютної суми сумнівної заборгованості застосовується для іншої дебіторської заборгованості;

— метод використання коефіцієнта сумнівності застосовується для дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги.

Тепер для методу використання коефіцієнта сумнівності можна встановити такий порядок (табл. 2).

 

Таблиця 2

Варіанти порядку застосування методу використання коефіцієнта сумнівності

Варіант 1

Варіант 2

Варіант 3

Для використання методу застосування коефіцієнта сумнівності підприємство використовує спосіб визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході

Для використання методу застосування коефіцієнта сумнівності підприємство використовує:
— для дебіторської заборгованості за реалізовані товари спосіб класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;
— для дебіторської заборгованості за надані послуги спосіб визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході

Для використання методу застосування коефіцієнта сумнівності підприємство використовує:
— для дебіторської заборгованості за товари, реалізовані великим покупцям, спосіб класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;
— для дебіторської заборгованості за товари, реалізовані дрібним покупцям, спосіб визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході.
Великими вважаються покупці, які придбавають разовий товар на суму не менше 50000 грн.

або такий варіант:

Для використання методу застосування коефіцієнта сумнівності підприємство використовує спосіб класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення

або такий варіант:

Для використання методу застосування коефіцієнта сумнівності підприємство використовує спосіб визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3 — 5 років

 

Зрозуміло, що це лише

орієнтовний порядок застосування методів (способів) визначення величини резерву сумнівної заборгованості. Кожне підприємство має право встановити свій власний порядок.

Порядок практичного застосування способів визначення коефіцієнта сумнівності залишився колишнім (див. статті «Нововведення в обліку дебіторської заборгованості», «Податки та бухгалтерський облік», 2003, № 59 і «Сумніватися? Безсумнівно! (створення резерву сумнівних боргів уперше)», «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 20).

Звертаємо увагу наших читачів: якщо старий порядок визначення величини резерву сумнівних боргів, установлений обліковою політикою підприємства, не містив помилок, то приведення облікової політики підприємства у відповідність до П(С)БО 10

не спричиняє відображення таких змін у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності. Якщо хочете, то такі зміни можна назвати «канцелярськими», і все має пройти безболісно.

Якщо одночасно з унесенням змін, обумовлених новими нормами П(С)БО 10, підприємство вирішить унести інші зміни до облікової політики, які вплинуть на бухгалтерський облік та фінансову звітність, то останні провадяться відповідно до П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» (докладніше див. спецвипуск, 2006, № 12, с. 11).

 

Новий спосіб

Звісно ж, ви звернули увагу на новий спосіб застосування коефіцієнта сумнівності:

визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3 — 5 років.

Про те, як саме фахівці Мінфіну бачать застосування цього способу, можна тільки здогадуватися. Як відомо, своє бачення практичного застосування тих або інших методологічних положень Мінфін зазвичай наводить у додатках до П(С)БО. Щодо нового способу жодних доповнень до додатків не внесено.

У зв’язку з цим виникають запитання:

1. Який «відповідний період» мається на увазі? Місяць, два, три... рік? У попередніх публікаціях ми показували розрахунками, як від вибору базового періоду залежить результат розрахунків.

2. Що означає «середня питома вага»? За яким принципом відбувається усереднення?

Наведемо один із можливих варіантів розрахунків, який ґрунтується на відомій методології Мінфіну.

 

Приклад

Підприємство має такі показники дебіторської заборгованості:

№ з/п

Період

Сальдо дебіторської заборгованості на початок періоду, грн.

Сума списаної дебіторської заборгованості за період в сумі дебіторської заборгованості на початок періоду, грн.

1

2002 рік

138000

18000

2

2003 рік

287000

10000

3

2004 рік

97000

7000

4

2005 рік

426000

35000

5

2006 рік

164000

12000

 

УСЬОГО

1112000

82000

Візьмемо загальний період спостереження за останні п’ять років. Тоді середня питома вага списаної за п’ять років дебіторської заборгованості у відповідній сумі дебіторської заборгованості складе:

82000 : 1112000 = 0,07.

Наприклад, якщо сальдо дебіторської заборгованості на 01.01.2007 р. складає 150000 грн., то сума відрахування до резерву сумнівних боргів складе: 150000 грн. х 0,07 =

10500 грн. — на цю суму кредитується рах. 38 «Резерв сумнівних боргів» у кореспонденції з дебетом рах. 944 «Сумнівні та безнадійні борги»*.

* Докладніше про нюанси бухгалтерського обліку резерву сумнівних боргів можна дізнатися зі статті «Сумніватися? Безсумнівно! (створення резерву сумнівних боргів уперше)», «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 20.

Для порівняння, якщо взяти останні три роки, то результат розрахунків буде іншим:

— коефіцієнт сумнівності — (7000 + 35000 + 12000) : (97000 + 426000 + 164000) = 0,08;

— сума відрахування в резерв сумнівних боргів — 150000 грн. х 0,08 =

12000 грн.

Як бачите, відмінності в результатах розрахунків наявні, і на практиці вони можуть бути

суттєвими.

Гадаємо, що у фахівців підприємств знайдуться і свої варіанти розрахунків. А який із них найближчий до методології Мінфіну, можна буде судити лише дочекавшись, коли буде оприлюднено офіційну думку останнього.

Підприємствам, які побажають вивчити можливість застосування нового способу, рекомендується взяти до уваги думку такого компетентного та авторитетного органу, як Комітет Федерації Професійних Бухгалтерів та Аудиторів України зі стандартів та практики бухгалтерського обліку (далі — ФПБАУ). Комітет ФПБАУ дійшов висновку, що новий спосіб є неприйнятним, тому що призводить до перекручення методу визначення резерву сумнівних боргів виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт.

Сподіваємося, що Мінфін надасть необхідні роз’яснення, які дозволять розставити всі крапки над «і».

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно