Щодо мети використання наданих підтверджень вивезення товарів за межі України
Лист Державної митної служби України від 23.03.2007 р.
№ 11/2-19/2974-ЕП
З метою однозначного застосування норм та вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2002 № 243 «Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції» та Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 21.03.2002 № 163/121 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.03.2002 за № 295/6583, інформуємо, що
підтвердження вивезення товарів за межі митної території України надається експортеру виключно з метою отримання експортного (бюджетного) відшкодування податку на додану вартість або з метою реалізації вимог пункту 11 статті 2 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах».При цьому
завірення п’ятого примірника вантажної митної декларації типу ЕК 10 ЗС відповідно до Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державної податкової адміністрації України від 21.03.2002 № 163/121, має здійснюватись за умови наявності в гр. 8 ВМД інформації про одержувача товарів — нерезидента України, що було підтверджено відповідним зовнішньоекономічним контрактом.Звертаємо увагу, що
надання підтверджень з метою їх використання для обґрунтованості застосування «0» ставки податку на додану вартість відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачено законодавством з питань митної справи.Перший заступник голови Служби Р. Черкасський
коментар редакції
Підтвердження «нуля» при експорті
Держмитслужба роз’яснює, що
надання підтверджень з метою їх використання для обґрунтування застосування нульової ставки податку на додану вартість відповідно до п.п. 6.2.1 Закону про ПДВ не передбачено законодавством з питань митної справи (хоча ще рік тому вона, судячи з усього, дотримувалася іншої позиції, див. лист від 07.03.2006 р. № 15/392). Оскільки повноваження ДМСУ обмежено наданням роз’яснень з питань застосування митного законодавства, у листі не містяться категоричніші висновки.Ми ж додамо, що ні митне, ні податкове законодавство, ні будь-яке інше законодавство прямо не вимагає надання документальних підтверджень фактичного вивезення товарів (у вигляді особливої відмітки про вивезення на п’ятому листі ВМД)
для застосування платниками нульової ставки ПДВ.Інша річ, якщо йдеться про отримання відшкодування ПДВ. Тоді у податківців з’являється формальне право апелювати до постанови КМУ від 01.03.2002 р. № 243 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2002, № 21) і вимагати отримання такого підтвердження, оскільки підтвердження фактичного вивезення товарів у ньому висувалося як умова для отримання бюджетного відшкодування. Але, великою мірою, у платників, які не одержують (не одержали) такого підтвердження, залишається в запасі декілька аргументів.
По-перше, очевидно, що зазначену постанову було прийнято для цілей контролю за отриманням
експортного відшкодування. Це непрямо підтверджує і прийнятий на підставі зазначеної постанови Порядок підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затверджений спільним наказом ДМСУ та ДПАУ від 21.03.2002 р. № 163/121 (у його п. 1 зазначено, що він «розроблений з метою забезпечення реалізації вимог статті 8 Закону України «Про податок на додану вартість»). Нагадаємо, що ст. 8 Закону про ПДВ тоді саме і регулювала порядок отримання експортного відшкодування. У цьому контексті дуже красномовно виглядає позиція ВСУ, відображена в постанові від 03.06.2003 р. № А7367/1-27. У ній зазначається, що постанову № 243 було направлено лише на врегулювання питання допустимості доказів, які можуть підтверджувати факт вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт) і дають право на відшкодування бюджетної заборгованості, а не права на нульову ставку.По-друге, оскільки поняття «експортне» відшкодування вже давно вилучено із закону і ст. 8 Закону про ПДВ регулює зовсім інші питання (а саме особливості оподаткування поставок турпослуг), то й об’єктивної необхідності підтвердження фактичного вивезення товарів у платників, мабуть, майже не залишилося (хоча, наскільки нам відомо, траплялися випадки застосування спецсанкцій за порушення постанови № 243: призупинення зовнішньоекономічної діяльності, введення індивідуального режиму ліцензування).
Податківці і сьогодні вимагають документального підтвердження вивезення товару
для застосування нульової ставки ПДВ. Проте навіть за наявності підозр щодо відсутності факту вивезення товарів у періоді відвантаження товарів жодних негативних податкових наслідків підприємству не «світить», оскільки до дати фактичного вивезення товарів на експорт за межі України повна ставка податку (20 %) усе одно не застосовується. Застосування або незастосування «нуля» впливає лише на обсяг оподатковуваних операцій платника податку (що може позначитися на розподілі податкового кредиту при одночасному здійсненні як оподатковуваних, так і неоподатковуваних операцій).Зауважимо також, що за інформацією самої ДПАУ (лист від 26.01.2007 р. № 10-1118/279), розглядаючи спори, пов’язані з установленням правомірності застосування платниками нульової ставки ПДВ,
господарські суди не беруть до уваги доводи ДПІ щодо необхідності донарахування платникам суми ПДВ під час здійснення операцій з продажу товару, який було вивезено за межі митної території України, у зв’язку з непідтвердженням факту експорту товару в разі відсутності його одержувача.Проінформуємо також, що у відомій брошурі (доведена листом ДПАУ від 07.09.2006 р. № 16636/7/31-3017; див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 83, с. 44) зазначалося: у разі здійснення операції з експортування (вивезення) товарів за межі митної території України податкові зобов’язання з ПДВ визначаються на дату фактичного здійснення такого вивезення (
дата відвантаження товарів).Дмитро Винокуров
