Відрядження в Україні
Невидача авансу на відрядження може спричинити адмінштраф
У зв’язку з виробничою необхідністю працівника підприємства було терміново направлено у відрядження до іншої місцевості. Через відсутність коштів на поточному рахунку та в касі йому не видали грошового авансу. Чи є невидача авансу порушенням? За скільки днів до початку відрядження слід було видати аванс?
(м. Мелітополь)
Почнемо з того, що відповідно до вимоги
ст. 121 КЗпП працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові, вартість проїзду та витрати на найм житлових приміщень у порядку та розмірах, що встановлюються законодавством.На практичну реалізацію зазначеної вище норми спрямовано
п. 4 постанови № 663, що зобов’язує підприємства при направленні працівників у відрядження забезпечити їх грошовими коштами у вигляді авансу на поточні витрати в розмірах згідно з установленими нормами. Аналогічна вимога міститься і в Інструкції № 59.Отже, відповідно до чинних нормативно-правових актів
видача авансу на відрядження є обов’язковою. Ігнорування цієї норми розцінюється як порушення законодавства про працю, відповідальність за яке передбачено ст. 41 КУпАП. Відповідно до цієї статті на посадових осіб підприємства-порушника накладається штраф у розмірі від 15 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 до 850 грн.).Протоколи щодо таких порушень складає інспекція з праці (
ст. 255 КУпАП) та передає їх на розгляд до районних, районних у місті, міських судів (ст. 221 КУпАП).До речі, той факт, що невидача працівнику авансу на відрядження є порушенням трудового законодавства, підтверджує і
лист Міністерства фінансів України від 05.03.2007 р. № 31-18030-07-29/4504 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 30).Тепер про строки видачі авансу на відрядження. На жаль, чинне законодавство нічого не зазначає про те, за скільки днів до початку відрядження підприємство повинне видати такий аванс. Це питання, на думку Мінфіну, має вирішуватися в кожному конкретному випадку
після видання наказу про направлення у відрядження і з урахуванням можливості здійснення працівником витрат, пов’язаних з таким відрядженням, наприклад, придбання проїзних квитків (див. лист від 18.10.2006 р. № 31-18030-07-25/21780).А НБУ в
листі від 08.07.2004 р. № 11-113/2295-6866 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 72) порадив підприємствам видавати грошовий аванс відрядженому працівнику не раніше дати підписання керівником підприємства відповідного наказу.Отже, у цій ситуації аванс слід було видати
після видання наказу про відрядження. При цьому видачу можна було здійснити готівковими коштами або в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на відповідний картковий рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.Наталя Білова, економіст-аналітик
