Відрядження в Україні
Засновника можна направити у відрядження
Засновник товариства з обмеженою відповідальністю, який не перебуває з ним у трудових відносинах, планує провести переговори з партнерами підприємства, які знаходяться в іншому місті. Чи можна розглядати таку поїздку як службове відрядження і відшкодувати засновнику пов’язані з нею витрати? Які податкові наслідки такої операції?
(м. Вінниця)
Почнемо з того, що згідно з
п.п. 5.4.8 Закону про податок на прибуток до валових витрат платника податків включаються витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах або є членами його керівних органів.На наш погляд,
усі учасники товариства з обмеженою відповідальністю є членами керівних органів. На це вказують норми ЦКУ. Так, відповід-но до ст. 97 ЦКУ управління товариством здійснюють його органи. Таким органом управління (тобто керівним органом) вважаються загальні збори учасників (засновників) та його виконавчий орган. Про те, що загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю є його найвищим органом, зазначається і в п. 1 ст. 145 ЦКУ. Створення ж виконавчого органу, установлення його компетенції та складу здійснюється на підставі рішення органу управління — загальних зборів товариства (п. 2 ст. 99 ЦКУ).Згідно з
п. 1 ст. 116 ЦКУ учасники господарського товариства мають право відповідно до установчих документів та закону брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному установчими документами, крім випадків, установлених законом.А чи можна учасника (засновника) товариства з обмеженою відповідальністю направити у відрядження?
Нагадаємо: під службовим відрядженням
Інструкція № 59 має на увазі поїздку працівника за розпорядженням керівника підприємства, об’єднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання служ-бового доручення поза місцем його постійної роботи. Виникає думка, що цей документ дозволяє направити у відрядження тільки працівника підприємства і що засновника це не стосується, оскільки він працівником не є (якщо не перебуває з підприємством у трудових відносинах).Насправді це не так, адже
Інструкцію № 59 розроблено спеціально на виконання норм Закону про податок на прибуток, а він має вищу юридичну силу, і підзаконні документи не можуть ні звужувати, ні змінювати його норми.Отже, учасник (засновник) товариства з обмеженою відповідальністю, будучи членом органу управління (тобто керівного органу),
може бути направлений у відрядження. А товариство, у свою чергу, має повне право на підставі п.п. 5.4.8 Закону про податок на прибуток віднести до складу валових витрат витрачені таким засновником суми на відрядження.Щоправда, на думку ДПАУ, до осіб, щодо відряджень яких у товариства виникає право на валові витрати, можуть належати тільки члени його
виконавчого органу (див. консультацію, опубліковану в журналі «Вісник податкової служби України», 2005, № 11, с. 14).Проте цей висновок є спірним, оскільки керівним органом, про який ідеться в
п.п. 5.4.8 Закону про податок на прибуток, як зазначено вище, є не тільки виконавчий орган, але й загальні збори учасників.До речі, Мінфін у листі
від 23.03.2006 р. № 31-26030-12-29/6045 підійшов до цього питання не так вузько, констатувавши, що підприємство має право направляти у відрядження членів керівного органу. Вважаємо, що тут ідеться про орган управління в цілому.Між іншим, позитивне рішення з цього питання було прийнято Мінфіном ще в
листах від 06.06.2002 р. № 041-407-456/13-3991 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2002, № 56) і від 16.10.2003 р. № 31-03173-07-29/3846 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2003, № 92).Тепер стосовно розміру добових, які можуть видаватися відрядженому засновнику. Як ви знаєте,
постановою № 663 розміри добових визначено тільки для працівників підприємств, а для членів керівних органів граничні норми не встановлено. У зв’язку з цим може з’явитися спокуса виплачувати засновникам добові в необмежених розмірах. Робити цього не радимо. У цьому випадку розумніше, застосовуючи аналогію з п.п. 5.4.8 Закону про податок на прибуток, використовувати ті ж норми, що і для працівників. Тоді у перевіряючих не виникне запитань ні щодо законності такої виплати, ні щодо її валововитратності, ні щодо відсутності об’єкта обкладення податком з доходів фізичних осіб відповідно до п.п. 4.3.2 Закону № 889.Утім, ніхто не забороняє провести виплату добових засновникам, а також працівникам підприємства в підвищених розмірах. Тільки майте на увазі, що при цьому сума перевищення добових витрат над граничними нормами:
— не включається до складу валових витрат підприємства;
— обкладається податком з доходів фізичних осіб за ставкою 15 %.
На це звертає увагу ДПАУ в
листі від 27.04.2004 р. № 7534/7/17-3117 (див. спецвипуск «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 7).І на завершення декілька слів про бухгалтерський облік витрат на відрядження, понесених засновниками. Оскільки в більшості випадків відрядження засновників пов’язані з вирішенням адміністративно-управлінських питань, рекомен-дуємо відображати ці витрати на рахунку 92 «Адміністративні витрати». Хоча при формальному підході ці витрати слід було б відносити на субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності». А тим, хто не використовує рахунки класу 9, має сенс відображати ці витрати на рахунку 84 «Інші операційні витрати».
Наталя Білова, економіст-аналітик
