Теми статей
Обрати теми

Пошта редакції. Ігрові автомати без виграшу

Редакція ПБО
Відповідь на запитання

Ігрові автомати без виграшу

 

Наше підприємство перебуває на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 10 %. Хочемо встановити ігровий автомат без виграшу (типа «Боксер»). Які дозвільні документи, патенти, ліцензії нам необхідно отримати? Чи існують які-небудь специфічні вимоги до встановлення такого автомата?

(м. Рубіжне)

 

Насамперед необхідно з’ясувати, чи може юрособа — єдиноподатник здійснювати подібні операції. Щоб скористатися спрощеною системою оподаткування, суб’єкт господарювання має

одночасно відповідати не тільки вимогам Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98, але й нормам Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. № 2063-III.

Дія зазначеного

Закону , відповідно і спрощеної системи оподаткування, не поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність у сфері грального бізнесу. Про те, що єдиноподатникам не місце у гральному бізнесі, зазначали й податківці в листах від 26.12.2000 р. № 17280/7/15-1317, від 08.02.2001 р. № 1568/7/15-1317, від 15.04.2005 р. № 7325/7/15-1217 та Держкомпідприємництва в листах від 20.11.2002 р. № 2-221/6211, від 11.05.2002 р. № 2-532/2571.

У межах

Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР (далі — Закон про патен-тування) під гральним бізнесом розуміється діяльність, пов’язана з організацією казино, інших гральних місць (будинків), ігрових автоматів з грошовим чи майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) і розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій чи майновій формі (ч. 2 ст. 5 зазначеного Закону).

І хоча використання такого визначення обмежено

Законом про патентування через відсутність спеціального законодавства, що встановлює правові основи здійснення діяльності у сфері грального бізнесу, вважаємо за можливе скористатися цим визначенням. Такий самий підхід у більшості своїх листів застосовує і Держкомпідприємництва (наприклад, від 29.01.2007 р. № 607). Дотримуючись його, можна дійти нескладного висновку: оскільки в цьому запитанні автомат не передбачає можливості виграшу, здійснювати таку діяльність на спрощеній системі оподаткування суб’єкт господарювання може.

Тут відразу ж зазначимо і

про патенти, точніше, про їх відсутність. Річ у тім, що патентуванню, зокрема, підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу (ч. 1 ст. 5 Закону про патентування) та діяльність з надання побутових послуг (ч. 1 ст. 31 указаного закону). До грального бізнесу, як ми вже з’ясували, цей ігровий автомат не належить. Щодо сфери побутових послуг, то в межах Закону про патентування такими (побутовими) є тільки ті, які містяться в переліку, затвердженому постановою КМУ від 27.04.98 р. № 576. На сьогодні цей перелік не містить послуг, подібних тій, що розглядається. А отже, що стосується запитання, то виду діяльності, яка патентується, немає.

Відносно

ліцензування нас цікавить: чи потрапляє встановлення автомата (без виграшу) під такі види діяльності, що ліцензуються, як організація та утримання гральних закладів і організація діяльності з проведення азартних ігор (п. 29 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-ІІІ).

Відповідно до

Ліцензійних умов здійснення організації діяльності з проведення азартних ігор , затверджених наказом Держкомпідприємництва та Мінфіну від 18.04.2006 р. № 40/374, азартною вважається гра, участь в якій дає можливість отримати приз (виграш), результат якої визначається діями (подіями), цілком або частково залежними від випадковості, та умовою участі в якій є внесення гравцем ставки. Тут важливо зауважити, що саме виконання всіх умов є підставою для віднесення того чи іншого виду діяльності до азартної гри.

У нашому випадку йдеться про ігровий автомат, гра на якому отримання призу (виграшу) не передбачає. Відповідно

ліцензію на здійснення діяльності з проведення азартних ігор одержувати не треба. Додатковим підтвердженням цього є п. 1.1 зазначених Ліцензійних умов, яким установлено перелік видів діяльності, що не є азартними. Зокрема, азартною не вважається гра в більярд, кеглі (боулінг) та інші ігри, які проводяться без отримання гравцем призу (виграшу).

Щодо ліцензування організації та утримання гральних закладів, то тут орієнтуватися потрібно на місцеві ліцензійні умови, які в деяких регіонах досі не прийнято. Наприклад, відповідно до ліцензійних умов м. Києва ліцензування організації та утримання гральних закладів пов’язане з проведенням азартних ігор, унаслідок чого одержувати ліцензію для встановлення ігрового автомата без виграшу не треба.

Отже, для встановлення ігрового автомата без виграшу ні патенту, ні ліцензії одержувати не потрібно і таку діяльність може здійснювати суб’єкт господарювання на спрощеній системі оподаткування. Проте певні труднощі все ж таки є. Виникають вони у разі використання ігрових автоматів з купюроприймачами.

Річ у тім, що такий ігровий автомат — по своїй суті не що інше, як торговельний автомат, через який реалізуються послуги. Тому при їх застосуванні необхідно дотримуватись вимог, що висуваються до торговельних автоматів.

На сторінках нашого видання нещодавно розглядалося запитання про застосування торговельних автоматів (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 8). Тут зазначимо лише деякі особливості, пов’язані із застосуванням РРО. Відповідно до

ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО) торговельні автомати прирівняно до ЕККА. Водночас п. 3 ст. 3 Закону про РРО встановлено заборону на застосування реєстраторів розрахункових операцій, які не включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого рішенням Державної комісії з упровадження електронних систем. Більшість торговельних автоматів у цьому переліку не значаться. Це означає, що або до торговельного автомата необхідно підключити зареєстрований в установленому порядку і такий, що значиться в зазначеному реєстрі, РРО, або використовувати їх можуть особи, звільнені від застосування РРО.

Отже, на сьогодні практично застосовувати у своїй діяльності торговельні автомати можуть тільки суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи на спрощеній системі оподаткування. Решта суб’єктів господарювання можуть використовувати ігрові автомати (без виграшу), гра на яких можлива без застосування грошових знаків або їх замінників, але оплата повинна здійснюватися окремо, наприклад, через РРО в торговельному залі.

Антон Іванченко, економіст-аналітик

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі