Про виконання нотаріусами обов’язків податкового агента
Лист Державної податкової адміністрації України від 22.03.2007 р. № 1370/Б/17-0715
<...>
Щодо визначення кількості продажів майна протягом календарного року
Кількість продажів об’єктів нерухомого майна в податковому році перевіряється нотаріусами за даними Державного реєстру правочинів. Пошук здійснюється за ідентифікаційним номером у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів продавця, а за його відсутності — за прізвищем, іменем, по батькові (за наявності) продавця. У разі відсутності інформації про кількість таких продажів платник податків — продавець підтверджує черговість продажу майна в заяві, поданій нотаріусу.
Кількість продажів об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера чи моторного (парусного) човна в податковому році до створення єдиного інформаційного ресурсу транспортних засобів перевіряється нотаріусами
винятково на підставі самостійного визначення фізичною особою — платником податків (заяви) черговості такого продажу із зазначенням цього у відповідному пункті договору купівлі-продажу.
коментар редакції
Кількість продажів рухомого майна визначається самим платником податків
Як відомо, порядок оподаткування доходу від продажу як нерухомого, так і рухомого майна залежить від того, який за рахунком правочин щодо цього виду майна проводиться.
Якщо правочин перший протягом звітного податкового року, то оподаткування доходу від продажу майна пільгове:
— дохід, отриманий від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлової нерухомості загальною площею не більше 100 квадратних метрів, не оподатковується;
— частина доходу, отриманого від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлової нерухомості загальною площею більше 100 квадратних метрів, пропорційна сумі такого перевищення, оподатковується за ставкою 1 %;
— дохід, отриманий від продажу одного з об’єктів, а саме: легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера чи моторного (парусного) човна, не частіше одного разу протягом звітного податкового року, оподатковується за ставкою 1 % за умови сплати суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору.
Якщо ж платник податків здійснює продаж вдруге протягом звітного податкового року, то ставка податку з доходів істотно підвищується (5 % щодо нерухомого майна і 15 % щодо рухомого майна).
У зв’язку з цим дуже важливо визначити черговість правочину, що проводиться, з продажу майна.
Така черговість перевіряється нотаріусами на підставі даних Державного реєстру правочинів. При цьому ДПАУ зазначає, що за відсутності інформації про кількість таких продажів платник податків — продавець підтверджує черговість продажу майна в заяві, поданій нотаріусу. Досить дивна вимога. Адже якщо інформація про кількість таких продажів у Державному реєстрі відсутня, то з цього випливає, що правочин з продажу є першим. І цей факт, на наш погляд, є достатнім для підтвердження черговості цього правочину і без заяви платника податків — продавця.
Стосовно кількості продажів об’єктів рухомого майна, то на сьогодні такого реєстру, як і щодо нерухомого майна, не існує. Тому, як зазначає ДПАУ,
кількість продажів щодо рухомого майна може бути засвідчена нотаріусами виключно на підставі самостійної заяви фізичною особою — платником податків про черговість такого продажу. Про це має бути зазначено у відповідному пункті договору купівлі-продажу. При цьому вся відповідальність за правильність указівки про черговість продажу рухомого майна покладається виключно на фізичну особу — платника податків.Тетяна Онищенко
Щодо оподаткування продажу частини житлового будинку
Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889 (далі — Закон) дохід, отриманий платником податків від продажу
не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового або садового будинку, квартири або частини квартири, кімнати не оподатковується, якщо загальна площа такого житлового об’єкта не перевищує 100 квадратних метрів. При цьому з метою оподаткування згідно із Законом на вартість частини житлового будинку (виділеної в окремий об’єкт власності) також застосовуються норми ст. 11 Закону, передбачені для оподаткування житла.Щодо оціночної вартості майна, що продається
Згідно з підпунктом 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону дохід платника податків від продажу об’єкта
нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого нерухомого майна, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до законодавства.До визначення органу, уповноваженого здійснювати таку оцінку, при нарахуванні податку слід виходити з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче вартості такого майна, визначеної в
довідці бюро технічної інвентаризації. Оцінка базується на підставах національних стандартів оцінки майна і відповідно до вимог нормативно-правових актів щодо оцінки майна.При здійсненні цивільно-правових угод щодо
земельних ділянок використовується експортна грошова оцінка.Оподаткування операцій з продажу або міни об’єктів
рухомого майна здійснюється виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості об’єкта рухомого майна, визначеної в порядку, передбаченому Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Щодо надання нотаріусами звітності
Нотаріуси, які відповідно до Закону мають статус податкового агента, зобов’язані надавати в строки
, установлені Законом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого (сплаченого) податку податковому органу за місцем розташування державної нотаріальної контори, робочого місця приватного нотаріуса. Форму звітності, а також порядок її заповнення врегульовано наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, та сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) і Порядку заповнення та надання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, та сум утриманого з них податку» від 29.09.2003 р. № 451, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.10.2003 р. за № 960/8281.Як виняток, при
посвідченні договорів відчуження майна, однією зі сторін яких є юридична особа — покупець, нотаріус не відображає в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ інформацію про такі договори.Заступник голови С. Лекарь
коментар редакції
Якщо покупець майна — юридична особа, то саме вона і має відобразити дохід, що виплачується, у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ
На думку ДПАУ, у випадку, якщо покупцем майна (як рухомого, так і нерухомого) є юридична особа, то суму виплаченого доходу та сплаченого податку з доходів має відобразити в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ саме такий покупець. При цьому нотаріус за цим правочином податковий розрахунок за ф. № 1ДФ не заповнює.
На нашу думку, це не відповідає Закону про податок з доходів. Річ у тім, що згідно з п. 11.3 і п. 12.5 цього Закону податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об’єктів нерухомого та рухомого майна є нотаріус, який посвідчує договір.
Згодні, що
в разі, якщо об’єкт рухомого майна продається за посередництва юридичної особи або якщо операція з продажу рухомого майна не вимагає нотаріального посвідчення, податковим агентом є юридична особа.У решті випадків згідно із Законом № 889 подат-ковим агентом є нотаріус, навіть якщо покупцем є юридична особа. Відповідно і податковий розрахунок за ф. № 1ДФ має подавати саме він.
Проте практика, судячи з усього, піде шляхом, запропонованим у цьому листі.
Тетяна Онищенко
