Щодо необхідності отримання підприємствами — виробниками алкогольної продукції та тютюнових виробів ліцензії на право оптової торгівлі
Лист Державної податкової адміністрації України від 03.04.2007 р. № 6580/7/21-0317
Державна податкова адміністрація України доводить до Державних податкових адміністрацій в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі інформацію, надану листом Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 22.03.2007 № 06-10/10-264 щодо необхідності отримання підприємством — виробником алкогольної продукції ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями.
Законом України від 17 листопада 2006 року № 374-V «Про внесення змін до деяких законів України щодо плати за ліцензії та акцизного збору на виробництво спиртів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі — Закон України № 374) внесені зміни до статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», якими визначено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів, здійснюють поставку цієї продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю.
Закон України № 374 в частині, що стосується ліцензування виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, набрав чинності з 1 січня 2007 року.
Тому
з 1 січня 2007 року підприємства — виробники (імпортери) алкогольних напоїв та тютюнових виробів можуть здійснювати реалізацію цієї продукції лише за наявності ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Перший заступник голови ДПА України В. Кайзерман
коментар редакції
Виробникам (імпортерам) алкоголю та тютюну потрібна оптова ліцензія
Законом № 374, який згадується в листі, що коментується, знижено вартість ліцензій на виробництво, імпорт і експорт спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до 780 грн. (з установленням п’ятирічного строку їх дії та щорічним унесенням плати за них). Ця знаменна подія супроводжувалася і менш радісними нововведеннями.
У Законі України «Про державне регулювання виробництва і обороту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі — Закон) ми вже не знайдемо ліберальної тези про те, що суб’єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, здійснюють поставку цієї продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам у межах обсягів власного виробництва (імпорту) без ліцензій на оптову торгівлю.
Замість неї з’явилася норма протилежного змісту: суб’єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, здійснюють поставку цієї продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю (ч. 7 ст. 15 Закону). При цьому оптова ліцензія подорожчала до 500 тис. грн. на рік.
Зауважимо, що ДПАУ зазначає про необхідність отримання виробниками та імпортерами оптової ліцензії безпосередньо з 1 січня 2007 року. Інакше кажучи, наявні на цю дату ліцензії на імпорт та виробництво, починаючи з 2007 року вже не «покривають» оптову торгівлю.
Наявність оптової ліцензії не звільняє імпортерів (виробників) і від необхідності отримання роздрібної ліцензії при здійсненні продажів громадянам (іншим кінцевим споживачам). Разом з тим, здійснення виробником (імпортером) однієї лише роздрібної торгівлі, на наш погляд, не вимагає отримання оптової ліцензії, хоча слова «та іншим українським споживачам» з ч. 7 ст. 15 Закону (що зобов’язує одержувати оптову ліцензію) дещо насторожують.
Дмитро Винокуров
