Ліцензування гральних автоматів
Тривалий час в Україні гральний бізнес перебував у «вільному плаванні». Незважаючи на те що Закон про ліцензування прийнято у 2000 році, визначено органи ліцензування, установлено строки затвердження ліцензійних умов, серйозно правовим регулюванням грального бізнесу зайнялися лише з минулого року. Про те, які вимоги висуваються до встановлення та використання гральних автоматів, ітиметься в цій статті.
Антон ІВАНЧЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Закон про ліцензування
— Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III.Наказ № 86
— наказ Ліцензійної палати України «Про затвердження Інструкції про умови і правила провадження підприємницької діяльності (ліцензійні умови) зі створення та утримання гральних закладів, організації азартних ігор та контроль за їх дотриманням» від 11.09.98 р. № 86.Наказ № 40/374
— наказ Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства фінансів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор» від 18.04.2006 р. № 40/374.Наказ № 12
— наказ представництва Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва в м. Києві «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів у місті Києві» від 06.11.2006 р. № 12.Положення № 637
— Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.Закон про РРО
— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.
Закон про ліцензування
передбачає наявність такого документа, як ліцензійні умови. Саме невідповідність діючих на момент прийняття Закону про ліцензування ліцензійних умов зазначеному Закону, а після їх скасування — відсутність законодавчо передбачених ліцензійних умов спричинили багато запитань. Спробуємо розібратися, в якому стані сьогодні перебувають справи з ліцензуванням грального бізнесу, точніше, з наявністю або відсутністю законодавчо передбачених вимог та обмежень, на прикладі гральних автоматів з можливістю виграшу.Відразу зауважимо, що питання, пов’язані з дозвільною системою у сфері господарювання, сьогодні ми не розглядатимемо, а норми
Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарювання» від 06.09.2005 р. № 2806-IV на відносини у сфері ліцензування не поширюються, про що прямо зазначено в ст. 2 цього Закону.
Ліцензійні
умови: to be or not to be?Що
ж таке ліцензійні умови? Ліцензійні умови — це нормативно-правовий документ ( ч. 1 ст. 8 Закону про ліцензування), що встановлює вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов’язкових для виконання при проведенні господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню (ст. 1 Закону про ліцензування).Суб’єкт господарювання має здійснювати господарську діяльність, що ліцензується, відповідно до встановлених для такого виду діяльності ліцензійних умов.
Якщо для здійснення того чи іншого виду діяльності, що ліцензується, необхідні особливі вимоги до приміщень, будівель, устаткування, інших технічних засобів, вони включаються до ліцензійних умов (ч. 4 ст. 8 зазначеного Закону).Ліцензійні умови приймаються
спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування (Держпідприємництва) спільно з органом ліцензування, крім випадків, передбачених законом (ст. 5, 6 Закону про ліцензування).Отже, ліцензійні умови є зводом правил та вимог, дотримання яких є обов’язковим для здійснення того чи іншого виду діяльності, що підлягає ліцензуванню.
На момент набрання чинності
Закон про ліцензування до видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, відносив організацію та утримання тоталізаторів, гральних закладів (п. 29 ст. 9 зазначеного Закону). Виходячи з такого формулювання норми Закону, говорити про однозначне потрапляння використання гральних автоматів до виду діяльності, що ліцензується, складно. І тут мають допомогти ліцензійні умови.З одного боку, діючі на той момент ліцензійні умови, затверджені
наказом № 86, не відповідали низці вимог, зокрема, їх було прийнято не уповноваженим на це органом. З іншого боку, це був єдиний документ, що роз’яснював поняття «гральний заклад» та встановлював хоч якісь вимоги до його організації та утримання, що давало можливість визначити лицензованість використання гральних автоматів.Відповідно до цих ліцензійних умов гра на гральних автоматах була азартною грою, проте їх використання не підлягало ліцензуванню, оскільки відповідно до
п. 1.3 наказу № 86 їх було виключено з поняття грального закладу. А Законом про ліцензування ліцензувалася саме організація та утримання гральних закладів, а не проведення азартних ігор. Докладніше це питання розглядалося на сторінках газети «Податки та бухгалтерський облік», 2002, № 50.Такого ж висновку дійшов і Держпідприємництва в
листах від 30.05.2001 № 4-431-535/3445 («Податки та бухгалтерський облік», 2001, № 76), від 26.10.2001 р. № 4-431-1045/6400.Після скасування
наказу № 86 і через відсутність будь-яких інших ліцензійних умов виникла плутанина щодо необхідності ліцензування грального бізнесу в цілому та використання гральних автоматів зокрема. Так, у листі Держпідприємництва від 04.04.2003 р. № 2006 («Податки та бухгалтерський облік», 2003, № 41) зазначено, що до прийняття ліцензійних умов суб’єкт господарювання може здійснювати діяльність без отримання ліцензії. Згодом Комітет виправився і вказав на зворотне, а саме: ліцензію необхідно мати при здійсненні зазначеного у ст. 9 Закону про ліцензування виду діяльності (див. лист від 22.03.2004 р. № 1745). Таку ж позицію було викладено Комітетом і в листі від 20.04.2004 р. № 2601 («Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 62) щодо гральних закладів.Кардинально для використання гральних автоматів, та і грального бізнесу в цілому, ситуація змінилася з прийняттям
Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України», яким Закон про ліцензування було доповнено таким видом діяльності, що ліцензується, як організація діяльності з проведення азартних ігор. На виконання цих змін досить оперативно (протягом року) було визначено орган ліцензування — Міністерство фінансів, перелік необхідних для видачі ліцензії документів, прийнято ліцензійні умови. Розмір плати, установлений безпосередньо в Законі про ліцензування внесеними змінами, склав і складає 30 тис. євро на рік і сплачується за весь строк дії ліцензії (5 років) одноразово (що в результаті складає 150 тис. євро). При цьому ліцензія на здійснення діяльності з організації та проведення азартних ігор, видається на кожну особу, яка здійснює таку діяльність на гральних автоматах (ст. 15 Закону про ліцензування).Ключовими ці зміни є тому, що відтепер використання
гральних автоматів однозначно підлягає ліцензуванню як організація діяльності з проведення азартної гри. При цьому для азартних ігор було затверджено нові ліцензійні умови (наказ № 40/374). Проте ситуація з необхідністю отримання ліцензії за відсутності ліцензійних умов не втратила своєї актуальності і до сьогодні (про це йтиметься нижче).Далі спробуємо розібратися, які вимоги висуваються до встановлення гральних автоматів і яким чином необхідно здійснювати розрахунки.
Правила здійснення діяльності, що ліцензується
Почнемо з органів ліцензування, які визначено
постановою КМУ «Про затвердження переліку органів ліцензування» від 14.11.2000 р. № 1698. Сьогодні в Україні діє свого роду дворівнева система ліцензування грального бізнесу:— на центральному рівні Мінфіном ліцензується організація діяльності з проведення азартних ігор (вартість ліцензії — 150 тис. євро);
— на місцевому рівні Радою міністрів АР Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими держадміністраціями ліцензується організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів (вартість ліцензії — 255 грн.)
Річ у тім, що такий вид діяльності, що ліцензується, як організація та утримання гральних закладів, скасовано не було, як і не було прийнято щодо них ліцензійні умови, а орган ліцензування щодо новоприйнятого виду діяльності, що ліцензується, визначено інший.
Тепер перейдемо до ліцензійних умов. І почнемо з ліцензійних умов, затверджених
наказом № 40/374, для ліцензування азартних ігор. Азарт-ною грою вважається гра, участь в якій дає можливість отримати приз (виграш), результат якої визначається діями (подіями), що повністю чи частково залежать від випадковості, і умовою участі в якій є внесення гравцем ставки (абз. 2 п. 1.2 наказу № 40/374). Гральний автомат відповідно до того ж підпункту є механічним, електричним, електронним устаткуванням чи пристроєм, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього устаткування (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься усередині корпусу такого устаткування (пристрою), і сума виграшу нараховується устаткуванням (пристроєм) автоматично.Як бачимо, залежність виграшу від випадку, гральний автомат, виходячи з його визначення, забезпечує. Отже, якщо гра на гральному автоматі передбачає можливість отримання призу (виграшу) і платність, то вона цілком відповідає поняттю азартної гри. Більше того, у
п.п. 3.9.1 наказу № 40/374 зазначено, що на гральних автоматах дозволяється проводити азартні ігри тільки за умови, що процес таких ігор засновано на випадковості результату.Наказом № 40/374
установлено також перелік ігор, які не вважаються азартними. Зокрема, це ігри, які проводяться без отримання гравцем виграшу (призу); гра на гральних автоматах типу «кран-машина»; деякі види розіграшів. Проте оскільки предметом розгляду цієї статті є гральні автомати з можливістю виграшу, то цим переліком нам скористатися не вдасться.Отже, установлення гральних автоматів, які передбачають можливість отримання призу (виграшу) і гра на яких здійснюється платно, підлягає ліцензуванню як організація діяльності з проведення азартних ігор.
Для здійснення такої діяльності ліцензіат має виконати певні умови, установлені
наказом № 40/374. У цьому матеріалі зупинимося лише на вимогах до місця встановлення грального автомата і форми проведення розрахунків.Так,
п.п. 3.6.2 наказу № 40/374 установлено, що здійснювати організацію діяльності з проведення азартних ігор ліцензіат має тільки у відведених для цього приміщеннях, крім пересувних малих архітектурних форм, або будівлях. Що слід розуміти під словами «... у відведених для цього...» сказати складно. Назвати ці слова конкретними вимогами до будівлі чи приміщення, можливість установлення яких прямо передбаченоч. 4 ст. 8 Закону про ліцензування, некоректно. Найімовірніше, ця норма має застосовуватися з урахуванням інших норм, що містяться в цьому наказі. Зокрема, для гральних автоматів це пп. 3.7.4, 3.7.5 наказу № 40/374, якими встановлено, що ліцензіату забороняється організовувати та проводити азартні ігри у приміщеннях закладів охорони здоров’я, навчальних закладів, органів державної влади та місцевого самоврядування, культових будівель; за межами приміщень.
З цього випливає, що
гральні автомати можна розміщувати в будівлях, приміщеннях, малих архітектурних формах, крім пересувних, які не зазначено в п.п. 3.7.4 наказу № 40/374. При цьому забороняється проведення азартних ігор на гральних автоматах за місцезнаходженням, яке не відповідає місцю, зазначеному в торговому патенті на надання послуг у сфері грального бізнесу (п.п. 3.9.2 зазначеного наказу).Інших вимог безпосередньо до грального автомата чи його місцерозташування ліцензійні умови з ліцензування азартних ігор не містять.
Зі скасуванням
наказу № 86 питання про ліцензування використання гральних автоматів як організації та утримання гральних закладів знову стало актуальним. Більше того, відсутність ліцензійних умов у більшості регіонів не дає можливості відповісти на нього однозначно. Щоправда це, у свою чергу, і дозволяє говорити про відсутність необхідності отримання цього виду ліцензії.Як ми зазначали вище, на думку Держпідприємництва, відсутність ліцензійних умов не є підставою для неотримання ліцензії. Певна логіка в такому підході є, бо необхідність отримання ліцензії визначено законом, порядок її видачі також не пов’язано з ліцензійними умовами. Вони (ліцензійні умови) лише визначають вимоги, яких необхідно дотримуватися для здійснення того чи іншого виду діяльності.
Проте виникає цілком логічне запитання: як визначити, чи є ті або інші дії видом діяльності, що ліцензується? Адже саме ліцензійні умови вносять ясність і визначають критерії, ознаки того, що підлягає ліцензуванню. На нашу думку, у регіонах, де відсутні ліцензійні умови щодо організації та утримання гральних закладів, немає необхідності одержувати подібну ліцензію. Такої ж думки дотримується і Верховний Суд України (див.
постанову від 25.04.2003 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності», «Податки та бухгалтерський облік», 2003, № 54).Одним з небагатьох регіонів, де прийнято ліцензійні умови щодо організації та утримання гральних закладів, є м. Київ. Про це також згадав перший заступник глави Держпідприємництва К. Ващенко в інформації, яку розміщено на офіційному сайті Комітету. Він зауважив, що в разі позитивних результатів реалізації цих ліцензійних умов досвід столиці буде перенесено до регіонів. До речі, на офіційних сайтах Львівської та Рівненської облдержадміністрацій розміщено аналогічні ліцензійні умови. Отже, декількома словами розповімо і про них.
Виходячи з вимог
наказу № 12, яким затверджено ліцензійні умови м. Києва, ліцензію на організацію та утримання гральних закладів для використання гральних автоматів одержувати необхідно.Відповідно до
п. 1.2 наказу № 12 гральний заклад — окреме приміщення чи будівля з гральним залом (залами) для відвідувачів, в якому (яких) проводяться азартні ігри. Оскільки гра на гральних автоматах належить до азартних ігор, а їх установлення, як ми з’ясували вище, можливе тільки в будівлях чи приміщеннях, то вони цілком відповідають цьому визначенню, а отже, діяльність з утримання гральних автоматів підлягає ліцензуванню не тільки як організація діяльності з проведення азартних ігор, але й як організація та утримання гральних закладів. Опосередковано необхідність ліцензування гральних автоматів як гральних закладів підтверджується пп. 2.7.3 і 2.15.3 наказу № 12 .Так, у
п.п. 2.7.3 зазначено, що азартні ігри можуть проводитися тільки у гральних закладах, а п.п. 2.15.3 серед переліку документів, копії яких необхідно розмістити на зручному для ознайомлення місці, зазначено ліцензію на організацію та утримання тоталізаторів, гральних закладів, ліцензію на організацію діяльності з проведення азартних ігор.Загалом, слід зауважити, що ліцензійні умови, затверджені
наказом № 12, є узагальненням вимог, установлених Законом про ліцензування, наказом № 40/374. Ми ж зупинимося лише на нормах, які стосуються місця розміщення гральних автоматів, а також доповнюють положення наказу № 40/374 щодо цього питання.Так, відповідно до
п. 2.7 наказу № 12 на фасаді грального закладу має розміщуватися вивіска із зазначенням найменування ліцензіата (логотипа). Гральний заклад має включати зону (зони) обслуговування відвідувачів та службову зону. У зоні обслуговування відвідувачів розміщуються: гральний зал, каса, убиральня для відвідувачів. У зоні обслуговування відвідувачів може розміщуватися об’єкт ресторанного господарства (бар, буфет тощо), який функціонує відповідно до чинного законодавства. Приміщення грального залу не повинне бути доступним для візуального огляду зовні.Гральні заклади
не повинні розміщуватися ближче 150 метрів від території дитячих дошкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів, де навчаються діти віком до 18 років, закладів охорони здоров’я та культових споруд (п.п. 2.7.12 наказу № 12).Наказом № 12
установлено також вимоги щодо дотримання гральним закладом нормативних актів з питань пожежної безпеки, охорони праці, санітарних норм, будівельних норм та правил, переліку необхідних документів.Нагадаємо, що вимоги, затверджені
наказом № 12, стосуються тільки м. Києва та інших регіонів, де прийнято аналогічні умови.Якщо порівнювати ліцензійні умови, затверджені
наказами № 40/374 та № 12 з ліцензійними умовами, затвердженими наказом № 86, то практично всі вимоги наказу № 86 ураховано в діючих ліцензійних умовах і навіть розширено та уточнено. Водночас, деякі норми викладено в менш категоричній формі — це стосується використання замінників гривні.
Чи можливе використання гральних автоматів, що вводяться в дію грошовими знаками?
Нагадаємо, що
наказом № 86 було встановлено жорсткі вимоги до організації азартних ігор. Так, у кожному гральному закладі повинна розміщуватися каса з продажу та оплати жетонів чи інших замінників гривні (п. 2.5), а суб’єкт підприємницької діяльності повинен мати касові апарати для розрахунків з клієнтами (п. 4.3 наказу № 86).Також
наказом № 86 було встановлено, що:1) ігри в казино здійснюються тільки на гральні жетони (
п. 4.5);2) автоматичні розігрувальні пристрої (тобто гральні автомати) мають працювати на жетонах (інших замінниках гривні) і не можуть використовувати копійки або купюри, у тому числі іноземну валюту (
п. 4.6);3) при кожній видачі чи оплаті жетонів має видаватися платіжний документ у порядку, установленому центральним податковим органом (п. 4.7).
У результаті застосування гральних автоматів, що вводяться в дію грошовими знаками, було неможливе. Діючими ж ліцензійними умовами подібні вимоги явно не встановлено, хоча питання здійснення розрахунків ліцензійні умови зачепили. Так,
п.п. 3.13.2 наказу № 40/374 установлено заборону на здійснення приймання ставок за межами кас ліцензіата. Ставкою відповідно до цього наказу є плата гравця за участь в азартній грі, сума якої використовується для визначення розміру призу (виграшу).Проте цей пункт стосується організації та проведення азартних ігор у казино.
Казино, у свою чергу, визначено як окреме нежитлове приміщення чи будівля, де можуть проводитися циліндричні ігри (у тому числі рулетка), ігри в карти, ігри в кості за участі працівника ліцензіата як учасника чи спостерігача, а також ігри на гральних автоматах та інші азартні ігри.Те, що гральні автомати — це азартна гра, цілком зрозуміло, але чи є зал гральних автоматів казино, сказати складно. Найімовірніше, він може, але не повинен, бути таким. А отже, ця норма на зал гральних автоматів може і не поширюватися. Інших вимог до форми проведення розрахунків
наказ № 40/374 не містить.Тут слід відмітити практику м. Києва, де це питання врегульовано місцевими ліцензійними умовами щодо організації та утримання гральних закладів. Як зазначалося, у гральному закладі має знаходитися каса.
Каса — це спеціально обладнане ліцензіатом місце з реєстратором розрахункових операцій, де здійснюються продаж та обмін ігрових замінників гривні, поповнення гральних рахунків чи приймання ставок від гравців, розрахунки за результатами гри. Як бачимо, приймання ставок здійснюється тільки в касі грального закладу, що виключає можливість застосування гральних автоматів, що вводяться в дію грошовими коштами.Проте, як бути в регіонах, де відсутні ліцензійні умови щодо організації та утримання гральних закладів або зал гральних автоматів не є таким видом діяльності? Проблема тут полягає в оформленні факту оплати послуг.
Так, відповідно до
ст. 2 Закону про РРО автомати з продажу товарів (послуг) віднесено до РРО. Водночас, п. 3 ст. 3 цього Закону зазначає про можливість застосування лише тих РРО, які внесено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого рішенням Державної комісії з питань упровадження електронних систем від 16.12.2005 р. № 20. Сьогодні гральних автоматів там немає, а отже, немає і можливості застосовувати їх як РРО.На практиці поширені випадки, коли грошові кошти інкасуються з грального автомата за підсумками дня та оприбутковуються через РРО. На нашу думку, такий варіант не цілком допустимий, адже оформленню через РРО підлягає
кожна операція окремо в момент її оплати. Оплатою ж послуг у цьому випадку буде ставка (п. 1.2 наказу № 40/374). А отже, у момент приймання грошей через купюроприймач необхідно видавати розрахунковий документ. Про неможливість застосування цього варіанта зазначали і податківці у своїй консультації (див. «Вісник податкової служби України», 2007, № 5).Інкасування грошових коштів з грального автомата після кожного гравця процедура громіздка і її не завжди можна реалізувати. У цьому випадку простіше проводити всі ці операції через РРО з видачею замінників гривні або поповненням електронного рахунка гравця.
Щодо можливості незастосування РРО на підставі
ст. 9 Закону про РРО, то, по-перше, нею можуть скористатися тільки юридичні особи* (п. 1 зазначеного Закону), а по-друге, вона, найімовірніше, застосовна лише при продажу замінників гривні з оформленням прибуткових касових ордерів у касі підприємства та дотриманням усіх вимог Положення № 637. Щоправда, тут виникає запитання про доцільність таких заходів, тим більше, що для продажу замінників гривні існують спеціальні РРО.* Фізичні особи, які працюють за спрощеною системою оподаткування, у цьому випадку не розглядаються, оскільки гральний бізнес виключає можливість застосування спрощеної системи оподаткування.
Як бачите, застосування гральних автоматів з купюроприймачами практично неможливе, незважаючи на відсутність прямої заборони. Альтернативою тут може бути підключення до гральних автоматів РРО та створення централізованої системи обліку розрахункових операцій. Сподіваємося, що цьому питанню місцеві органи ліцензування при прийнятті ліцензійних умов приділять більше уваги.
