Продаж неліквідів виробничим підприємством: як бути з торговим патентом
Тема викладеного матеріалу дискусійна, причому проблема існує з моменту народження Закону про патентування. Протягом усього цього часу законодавці не визнали за потрібне надати ясності формулюванням нормативки, тому запитання про патентування разових продажів періодично постають у листах наших читачів. Сьогодні йтиметься про неторговельне підприємство, яке хоче продати неліквідні ТМЦ за готівку.
Олексій Павленко, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік»
Документи статті
Закон № 98
— Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР.Положення
№ 1077 — Положення про виготовлення, зберігання та реалізацію торгових патентів, затверджене постановою КМУ від 13.07.98 р. № 1077.КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
Щоб окреслити проблему, наведемо конкретні запитання одного з наших читачів: «...
Наше підприємство (неторговельне) збирається реалізувати за готівкові кошти деякі неліквіди. Згідно з роз’ясненнями місцевих податківців навіть для таких разових операцій необхідно придбавати торговий патент. Наскільки правомірна ця вимога? І якщо патент обов’язковий, то на який строк його треба придбавати (може, простіше сплатити санкцію за його відсутність, ніж займатися його придбанням)?»Отже, спочатку розглянемо ситуацію в аспекті діючих «патентних» нормативів та відповідних роз’яснень податківцями їх норм.
Чи потрібен патент «у принципі»: думка податківців
На жаль, на сьогодні наш архів не дуже багатий роз’ясненнями податківців щодо цієї теми. Ось одне з доступних нам —
лист ДПА в м. Києві від 21.06.2004 р. № 697/10/31-105. У цьому листі київські податківці (у відповідь на запитання платника про необхідність придбання патенту при продажу за готівкові кошти основних фондів) зазначили таке:«
у разі продажу товарів (основних фондів) підприємством торгівлі з окремого приміщення (офісу) шляхом готівкових розрахунків (у тому числі з оформленням прибуткового касового ордера) згідно зі ст. 3 підприємством придбавається торговий патент».Щодо правомірності такої вимоги, то, на наш погляд, вона вельми сумнівна. Адже згідно з нор-мами
п. 1 ст. 1 Закону № 98 патентуванню підлягає торговельна діяльність за готівкові кошти (а також інші готівкові платіжні засоби). У свою чергу, поняття «торговельна діяльність» визначено в п. 2 ст. 3 Закону № 98 — під такою для цілей цього закону законодавець розуміє роздрібну та оптову торгівлю, а також діяльність у сфері громадського харчування за готівкові кошти. А, на наш погляд, подібний вимушений продаж основних фондів або інших ТМЦ-неліквідів не може належати ні до роздробу, ні до опту (а тим більше, до громадського харчування). До речі, зверніть увагу, що в згаданому листі йдеться про підприємство торгівлі, а якщо ви до таких не належите, то вам можна і не дуже звертати на нього увагу.Проте, принаймні, ще одне роз’яснення нам вдалося відшукати. Вихід його, до речі, припадає практично на той же самий час — йдеться про консультацію з журналу «Вісник податкової служби України», 2004, № 22.
Тут уже подібне запитання — про (не) потрапляння під патентування (і РРО) операцій з продажу залишків матеріалів (неліквідів) — ставило не торговельне, а виробниче підприємство. (Можливо, тому і відповідь вийшла обґрунтованішою і не настільки фіскальною.)
Наведемо основні висновки консультації:
«
Таким чином, при здійсненні продажу матеріалів за готівку слід придбати торговий патент на період, коли такий продаж буде здійснюватися.При цьому зазначимо, що діяльність у сфері торгівлі, як і будь-яка інша підприємницька діяльність, характеризується певними ознаками. Так, згідно з ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Виходячи з цього разовий продаж залишків матеріалів, що не є систематичною діяльністю, не можна класифікувати як торгівлю.
З урахуванням викладеного можна зробити висновок: при здійсненні
систематичного, неодноразового продажу за готівку залишків матеріалів слід придбавати торговий патент».Отже, на думку відповідальних фахівців ДПАУ (а це все-таки ранг вище київського ДПА), несистематичний
разовий продаж неліквідів торгівлею не є і придбання патенту не потребує. Причому, виходячи з контексту, ця логіка цілком поширювана і на подібний продаж неліквідів підприємствами торгівлі та громадського харчування. Проте несистематичний продаж — це коли не більше двох разів на рік (п. 4 постанови Пленуму ВСУ від 25.03.2003 р. № 3), тому, якщо ви не бажаєте сперечатися з податківцями, намагайтеся проводити подібні операції не більше двох разів на рік (тобто навіть коли неліквідів багато, намагайтеся їх продати «купчасто» і максимум за два рази). Або ж розраховуйтеся безготівково або з оплатою готівкою через каси банків*.* Про
непатентованість операцій з подібним способом розрахунків прямо зазначено в листі ДПАУ від 03.08.2000 р. № 4420/6/15-1316.Перейдемо до другої частини запитання: якщо виходити з того, що в подібній ситуації придбання патенту необхідне, то на який строк його потрібно придбавати, і чи обійдеться він платнику дешевше, ніж «вилов» штрафів за безпатентний продаж неліквідів?
Припустимо, що патент потрібний, — скільки він коштуватиме підприємству?
Спершу визначимося зі строком патенту і загальною сумою витрат на його придбання. Тут доречно нагадати зміст
п .4 ст. 3 Закону № 98, що регулює, зокрема, питання вартості торгового патенту (таблиця).
Строки дії та вартість торгових патентів
| Вид торгового патенту (залежно від строку дії) | Строк дії | Вартість |
| Річний | 12 місяців | За місяць: до 320 грн.; — у м. Севастополі, містах обласного підпорядкування (крім обласних центрів) та районних центрах — від 30 до 160 грн.; — в інших населених пунктах — до 80 грн. Примітка! Вартість патенту встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів. |
| Короткостроковий | Від 1 до 15 днів | За день — 10 грн . |
Як бачимо, щодо строку є два варіанти —
або річний, або короткостроковий. Оптимальним у цій ситуації було б придбання дешевого — короткострокового патенту, але на практиці отримати короткостроковий патент без «фактичної наявності» виставки/ярмарку в місцевій податковій навряд чи вдасться *.* Згідно з п. 16 Положення № 1077: «У разі проведення ярмарків, виставок-продажів та інших короткострокових заходів, пов’язаних з демонстрацією та продажем товарів, суб’єкт підприємницької діяльності придбаває короткостроковий торговий патент за місцем здійснення зазначеної діяльності».
Визначимо, скільки приблизно коштуватиме підприємству придбання річного патенту.
Відповідно до
п. 5 Положення № 1077 при придбанні некороткострокового торгового патенту доведеться сплатити як мінімум суму вартості патенту, установлену вашою місцевою радою, за два місяці його дії — перший та останній.Тепер
поговоримо про штрафи і спробуємо визначитися з їх сумою.
Чи вигідно патент замінити штрафом?
Згідно з діючою редакцією
ст. 8 Закону № 98 «за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без отримання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний строк діяльності суб’єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням».Щоб обчислити суму штрафу, необхідно визначити «повний строк діяльності із зазначеним порушенням». Роз’яснення податківців щодо визначення такого строку та застосування штрафів у подібних ситуаціях нам не відомі.
На практиці в аналогічних випадках за разову безпатентну операцію податківці намагаються застосовувати штраф у розмірі двократної вартості торгового патенту за один місяць його дії. Це коли таке «порушення» (приймання готівкової оплати за товар за відсутності торгового патенту) одноразове. Якщо ж було декілька подібних разових продажів у різні місяці, то штраф розраховують за період починаючи з місяця першого продажу і закінчуючи місяцем останнього (навіть якщо між ними були і «порожні» місяці).
Проте, як нам здається, такий підхід податківців не дуже законний — застосування штрафу у вигляді місячної суми плати за патент, тоді як строк роботи без патенту склав усього один день. Зрозуміло, що наведена штрафна норма (
ст. 8 Закону) не є однозначною і тут, крім такого фіскального, можливі інші варіанти її трактування.Наприклад, суб’єкт, якого штрафують, може в такій ситуації заперечувати проти санкції, обчисленої з місячної вартості патенту, і вимагати застосування до нього санкції в подвійному розмірі з одноденної вартості торгового патенту в сумі 20 грн. (10 х 2), установленої в
п. 4 ст. 3 Закону № 98 (див. вище). Щоправда, податківці напевно стверджуватимуть, що таку ставку зазначеною нормою Закону передбачено тільки для короткострокових патентів, що видаються виключно у випадках проведення ярмарків, виставок-продажів та інших короткострокових заходів, пов’язаних з демонстрацією та продажем товарів. А оскільки, мовляв, подібних заходів платником не проводилося, то і використання для цілей штрафування вартості короткострокового патенту здається їм (тобто — податківцям) некоректним. От щоб тут було чим їм заперечити, краще наперед потурбуватися про документальну імітацію «короткострокового заходу, пов’язаного з продажем товарів». Скажімо, оформити розпорядження директора про демонстрацію та продаж (як виняток — за готівку) неліквідних товарів... такого-то числа, у приміщенні складу… з призначенням відповідальної особи. Тоді, можливо, штрафування і обмежиться 20 гривнями (плюс можливий адмінштраф)...Якщо ж таку спецпідготовку не проведено, можна аргументувати так: «Оскільки штраф має застосовуватися «за повний строк діяльності… з порушенням», а строк цей становить усього один день, то було б правильним застосувати штраф у розмірі місячної плати, установленої для конкретного виду торгівлі місцевою радою, але розділеної при цьому на кількість календарних днів у місяці, в якому допущено це порушення». При цьому можна опосередковано послатися на
п. 13 Положення № 1077:«
У разі придбання торгового патенту на право здійснення діяльності, передбаченої Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», не з початку місяця (кварталу) розмір плати за торговий патент за перший звітний місяць (квартал) визначається пропорційно кількості календарних днів місяця (кварталу) починаючи з дня придбання торгового патенту».Загалом, як нам здається, у цьому разі є певні підстави домагатися зниження розміру штрафу.
Зауважимо також, що на практиці традиційний супровід «патентного» штрафу ще й адміністративними санкціями до посадових осіб суб’єкта-порушника здійснюється далеко не завжди, оскільки адмінсанкцію за торгівлю без патенту в
КУпАП прямо не передбачено. Щоправда, особливо кмітливі податківці намагаються застосовувати тут штрафи згідно зі ст. 1632 КУпАП за ненадання або несвоєчасне надання платіжних доручень на перерахування податків та зборів (обов’язкових платежів), що підлягають сплаті, — від 85 до 170 грн.Отже, що ж вигідніше в цій ситуації?
Безумовно, якщо вам вдасться вирвати у своєї ДПІ короткостроковий патент, то це буде вигіднішим (оскільки навіть сума адмінштрафу обійдеться дорожче).
У ситуації з річним патентом (а вона найвірогідніша) може бути вигідніше сплатити штрафи, бо сума штрафу, навіть за «одноразове» порушення (див. вище), складе в найгіршому випадку двомісячну вартість торгового патенту. Отже, сума штрафу (навіть разом з адмінштрафом), цілком може бути нижче витрат на придбання такого патенту (а якщо ви переконаєте інспектора штрафувати вас за «короткостроковими» розцінками, то штраф буде і зовсім невеликий).
Загалом, прикидати можна тільки орієнтуючись на конкретну ситуацію.
Наприклад,
п. 3 ст. 2 Закону № 98 зазначає: «Суб’єкт підприємницької діяльності, який припинив діяльність, що відповідно до цього Закону підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про припинення такої діяльності відповідний державний податковий орган. При цьому торговий патент підлягає поверненню до державного податкового органу, який видав його, а суб’єкту підприємницької діяльності повертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту». Тому якщо ви, придбавши річний патент, встигнете здійснити потрібний готівковий продаж, а також подати зазначену заяву до 15 числа першого місяця дії патенту, то у вас є шанс, без додаткових витрат отримати назад половину сплаченого (тобто суму вартості патенту, перераховану авансом за останній місяць року, що «патентується»). У такому разі придбати патент буде дешевше.
