Теми статей
Обрати теми

Заповнення додатка 1. Відображаємо «роздрібне» повернення товарів у додатку 1

Редакція ПБО
Відповідь на запитання

Відображаємо «роздрібне» повернення товарів у додатку 1

 

Роздрібне торговельне підприємство здійснює протягом місяця близько тисячі продажів, при цьому кілька десятків за ними — повернення товарів кінцевими споживачами (неплатниками ПДВ). Як в такому разі заповнити додаток 1 до декларації з ПДВ: указувати в ньому кожне повернення чи можна якимось чином згрупувати ці повернення?

(м. Харків)

 

Насамперед зауважимо, що

наказом № 498 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 76, було викладено в новій редакції форму додатка 1 до ПДВ-декларації.

Також нагадаємо, що згідно з

п. 8.4 Порядку № 165 роздрібні торговельні підприємства, які здійснюють поставку товарів за готівку кінцевим споживачам — неплатникам ПДВ, на підтвердження податкових зобов’язань, що виникли, виписують податкові накладні за щоденними підсумками операцій (так звані підсумкові податкові накладні). Тому при поверненні товарів споживачами для коригування раніше відображених ПДВ-зобов’язань роздрібному продавцю належить виписати розрахунок коригування кількісних та вартісних показників (додаток 2) до підсумкової податкової накладної*. Особливості виписування та заповнення такого розрахунку коригування розглядалися у статті «Повернення товару в роздробі: оформляємо коригування ПДВ» // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 43. Щодо можливої кількості розрахунків коригувань, що складаються, то якщо протягом дня різні покупці повертають товари, куплені ними:

* Нагадаємо також, що право на зменшення податкових зобов’язань продавець одержує за умови виплати покупцям

повної грошової компенсації вартості повернених товарів, як того вимагає п.п. 4.5.3 Закону про ПДВ. Про можливість виписування розрахунку коригування до підсумкової податкової накладної при поверненні товарів також зазначалося в консультації податківців у газеті «Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», 2006, № 31, с. 9. А на те, що розрахунок коригування до податкової накладної виписується і в тому випадку, коли товари повертаються в межах одного звітного періоду, звертали увагу податківці у «Віснику податкової служби України», 2006, № 7, с. 48.

— у той самий день — то такі товари відповідно буде включено роздрібним продавцем до

одного розрахунку коригувань, що складається до виписаної за датою реалізації таких товарів підсумкової податкової накладної;

— у різні дні — то роздрібний продавець складе

декілька розрахунків коригувань (до кожної підсумкової податкової накладної, в якій було відповідно відображено реалізацію товарів, що повертаються). Також зауважимо, що декілька розрахунків коригувань (за кожний з днів повернення) до однієї підсумкової податкової накладної потрібно буде скласти роздрібному продавцю і у випадку, якщо придбані в той самий день товари згодом повертаються покупцями в різні дні.

Після цього дані складених до підсумкових податкових накладних розрахунків коригувань роздрібному продавцю належить перенести до

рядка 8.3 декларації з ПДВ і відобразити в додатку 1 до декларації. Ця процедура, судячи з усього, і викликала запитання в читача, якого через однотипність операції «повернення товару» цікавила можливість групування повернень у додатку 1.

Відразу зауважимо, що будь-які роз’яснення контролюючих органів з цього приводу на сьогодні відсутні. Тому вважаємо, що

найбезпечніший варіант для роздрібного продавця в цьому випадку — заповнювати додаток 1, вносячи до нього порядково всі розрахунки коригувань, складені до підсумкових податкових накладних за поверненнями у звітному періоді. Принаймні, у такому разі жодних запитань з боку перевіряючих до платника податків виникати не повинно.

Так, щоб на прикладі показати заповнення додатка 1 до декларації в цьому випадку, спростимо ситуацію та припустимо, що у вересні 2007 року в роздрібного торговельного підприємства було 2 повернення товару, при цьому:

— 03.09.2007 р. повернено товар вартістю 720 грн. (у тому числі ПДВ — 120 грн.), придбаний 31.08.2007 р., і ПДВ-зобов’язання щодо якого було відображено в підсумковій ПН № 245 від 31.08.2007 р. При поверненні товару складено розрахунок коригувань № 14/245;

— 24.09.2007 р. повернено товар вартістю 300 грн. (у тому числі ПДВ — 50 грн.), придбаний 22.09.2007 р., і ПДВ-зобов’язання щодо якого було відображено в підсумковій ПН № 270 від 22.09.2007 р. При поверненні товару складено розрахунок коригувань № 15/270.

Наведемо фрагмент заповнення додатка 1 до декларації з ПДВ:

 

грн.


з/п

Постачальник (продавець)

Податкова накладна, по якій проводиться коригування

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної

Підстава для коригування податкового кредиту з податку на додану вартість
рядок 16

Сума ПДВ (+)

Сума ПДВ
(-)

Найменування
(П. І. Б. для фізичних осіб)

Індивідуальний податковий номер

Дата

Номер

Номер

Дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Кінцевий покупець

Х

31.08.2007

245

14/245

— *

повернення товару покупцем

-120

2

Кінцевий покупець

Х

22.09.2007

270

15/270

— *

повернення товару покупцем

-50

 

...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Усього до збільшення

Х

 

Усього до зменшення

Х

-170

 

Усього: рядок 16 (графа 9 + графа 10) (+ або -)

-170

* У графі 7 додатка 1 у цьому випадку проставляється прокреслення, оскільки товари повертаються кінцевими покупцями (неплатниками ПДВ), а тому примірник виписаного розрахунку коригувань продавець їм не надає.

 

Звичайно для роздрібного підприємства, у якого повернення відбуваються часто, заповнених рядків у додатку 1 буде більше. Та все ж вважаємо, що такий варіант заповнення додатка 1 при роздрібних поверненнях, мабуть, є найбезпечнішим.

Щоправда, можна підійти до ситуації з іншого боку і задатися запитанням: а що буде, якщо платник податків, наприклад, схоче заповнити додаток 1, відобразивши в ньому всі повернення, здійснені у звітному періоді, одним рядком (із зазначенням загальної суми ПДВ-коригування) і поставивши при цьому в графах 4 — 7 прокреслення? У такому разі єдине, що може загрожувати — це накладення адмінштрафу на посадових осіб підприємства за порушення порядку ведення податкового обліку згідно зі

ст. 1631 КпАП. Нагадаємо, розмір адмінштрафу в такому разі становить від 5 до 10 нмдг (від 85 грн. до 170 грн.), а при повторному порушенні особою, уже оштрафованою протягом року за те саме порушення, — від 10 до 15 нмдг (від 170 грн. до 255 грн.).

Та все ж, звичайно, хотілося б отримати з цього приводу офіційні роз’яснення контролюючих органів, які, урахувавши специфіку діяльності роздрібних продавців, запропонували б для них найприйнятніший варіант заповнення додатка 1 у випадках повернення товарів.

Людмила Солошенко, економіст-аналітик

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі