Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Щодо включення до валових витрат витрат на виправлення браку та на професійну підготовку

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Листопад, 2007/№ 89
В обраному У обране
Друк
Лист від 03.10.2007 р. № 4819/

Щодо включення до валових витрат витрат на виправлення браку та на професійну підготовку

Лист Державної податкової адміністрації України від 03.10.2007 р. № 4819/г/15-0214

 

Державна податкова адміністрація України розглянула <...> лист <...> і повідомляє.

1. Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон) визначено, що

господарська діяльність — це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Валові витрати виробництва та обігу

— це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п. 5.1 ст. 5 Закону).

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Крім цього, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону зазначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Витрати на виправлення технічно неминучого браку в межах установлених норм включаються до складу валових витрат

на підставі п.п. 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 № 283/97-ВР (далі — Закон).

2. На підставі п.п. 5.2.1 Закону витрати на виготовлення технічно неминучого браку понад установлені норми можна включити до валових витрат, враховуючи, що після виправлення цей виріб можна продати і вважати витраченими на цілі, пов’язані з господарською діяльністю відповідно до підпункту 1.32 ст. 1 Закону.

Отже,

додаткові витрати на виправлення недоліків наднормативного браку, як не пов’язані з господарською діяльністю, не включаються до валових витрат.



коментар редакції

Технічно неминучий брак та його виправлення

У частині листа, що коментується, ДПАУ зазначає про облік витрат на

виправлення технічно неминучого браку. Висновок податкового відомства полягає в можливості віднесення витрат на виправлення технічно неминучого браку в межах норм до складу валових витрат, а от виправлення наднормативного браку не входить до валових витрат.

Інакше кажучи, можна констатувати однаковий підхід як до витрат на «виробництво» технічно неминучого браку, так і до витрат на його виправлення. Нагадаємо, що втрати від технічно неминучого браку

в межах установлених норм відносяться до складу валових витрат (див. наприклад, лист ДПАУ від 08.12.2005 р. № 12060/6/15-0316, лист Комітету ВР з питань фінансів та банківської діяльності від 07.03.2002 р. № 06-10/121), а витрати на наднормативний брак у загальному заліку до валових витрат не включаються.

Більше того, у листі, що коментується, ДПАУ дозволяє включати до складу валових витрат навіть

наднормативний технічно неминучий брак, але тільки в разі його подальшої реалізації (після виправлення).

Докладніше про податковий та бухгалтерський облік браку див. у статті «Технічно неминучий та непередбачений брак у виробництві» («Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 11).

Дмитро Винокуров

 

 

3. Відповідно до п.п. 5.4.2 Закону «[До валових витрат включаються]

витрати платника податку, пов’язані з професійною підготовкою або перепідготовкою за профілем такого платника податку фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, в українських закладах освіти, за винятком фізичних осіб, пов’язаних з таким платником податку. Порядок професійної підготовки і перепідготовки та розміри витрат на такі цілі встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Під основною діяльністю розуміється

діяльність платника податку, визначена у його статутних документах, яка є регулярною і постійною протягом календарного року, на який припадає звітний період. Критерії віднесення діяльності до основної встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Обов’язки з доведення зв’язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку покладаються на такого платника податку.

У разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно зв’язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку такі податкові органи зобов’язані звернутися до Міністерства України у справах науки і технологій, чий експертний висновок є підставою для прийняття рішення податковим органом.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) відповідно до підпункту 11.2.1 вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку — день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

<...>

Заступник голови Л. Боєнко



коментар редакції

Оплата навчання в державному вищому навчальному закладі відноситься
до валових витрат за першою подією

Сама по собі відповідь ДПАУ нічого не зазначає. Але якщо звернутися до запитання, яке її викликало, то все стає на свої місця. Запитання звучало так: чи можна за правилом першої події віднести до складу валових витрат суму авансу (оплата за рік наперед) на навчання працівника підприємства в

державному вищому навчальному закладі або слід користуватися п.п. 11.2.3 Закону про податок на прибуток?

Як бачимо, ДПАУ апелює до п.п. 11.2.3 Закону про прибуток, тобто зазначає про необхідність застосування правила першої події, незважаючи на

неприбутковий статус відповідних державних вищих навчальних закладів. Вважаємо, ця позиція ґрунтується на законі. Неприбуткові організації не звільнено від сплати податку на прибуток. Інша справа, що від оподаткування звільняються тільки окремі доходи таких установ.

Дмитро Винокуров

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно