Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Щодо оподаткування експорту технічної документації

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Листопад, 2007/№ 90
В обраному У обране
Друк
Лист від 20.06.2007 р. № 31-21020-3-8/3373

Щодо оподаткування експорту технічної документації

Лист Міністерства фінансів України від 20.06.2007 р. № 31-21020-3-8/3373

 

МФУ на виконання доручення КМУ за листом ДПАУ від 07.05.2007 р. № 482/3/10-3010/1666 щодо оподаткування послуг, наданих нерезидентам, доповідає.

ДПАУ зроблено висновок, що експорт технічної та конструкторської документації

, розміщеної на паперових або магнітних чи оптичних носіях, є експортом послуг.

При цьому на обґрунтування своєї позиції ДПАУ посилається на методичні рекомендації ООН «Статистика міжнародної торгівлі товарами: концепції та визначення», згідно з якими оптичні та магнітні носії із записаними на них програмами є виконанням робіт або наданням послуг. На підставі цього робиться висновок, що технічна документація на магнітних та оптичних носіях є експортом послуг, а отже, має оподатковуватися ПДВ за ставкою 20 %.

МФУ вважає, що під час вирішення питань оподаткування необхідно дотримуватися вимог чинного податкового законодавства

.

Питання оподаткування ПДВ регулюються Законом України «Про податок на додану вартість», п. 1.17 ст. 1 якого визначає:

Корпоративні права, пов’язана особа, резидент, нерезидент, гудвіл, кошти, цінні папери, деривативи, товари, дивіденди, проценти, роялті, кредит, депозити, лізинг (оренда), бартер, безоплатно отримані товари (роботи, послуги), валові витрати виробництва (обігу), основні фонди та нематеріальні активи, що підлягають амортизації, розуміються у значенні, визначеному Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пункт 1.6 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає:

Товари

— матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Пункт 1.2 тієї самої статті встановлює:

Нематеріальний актив —

об’єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об’єктом права власності платника податку.

Стаття 418 ЦКУ визначає «

право інтелектуальної власності» як:

право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

При цьому ст. 420 ЦКУ визначається частковий перелік об’єктів інтелектуальної власності:

До об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:

літературні та художні твори;

комп’ютерні програми;

компіляції даних (бази даних);

виконання;

фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;

наукові відкриття;

винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

раціоналізаторські пропозиції;

сорти рослин, породи тварин;

комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;

комерційні таємниці.

Технічна документація, що є об’єктом цивільної угоди купівлі-продажу, може становити або комерційну таємницю (до комерційної таємниці згідно з частиною другою ст. 505 ЦКУ належать «відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці»), або належати до категорії винаходів чи промислових зразків, які згідно зі ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» визначаються таким чином:

винахід (корисна модель) — результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

З огляду на викладене,

МФУ вважає, що для остаточного висновку щодо належності конкретного комплекту технічної документації до категорії об’єкта інтелектуальної власності і, відповідно, для визнання її товаром необхідно звертатися до Держдепартаменту інтелектуальної власності Міносвіти та науки України, фахівці якого зможуть надати остаточний висновок з цього питання.

Якщо відповідний комплект технічної документації (незалежно від носія, на якому інформація розміщена) буде визнаний об’єктом права інтелектуальної власності, то згідно з податковим законодавством України такий комплект технічної документації має розглядатися як товар і операції з його експорту мають оподатковуватися як експорт товару. При цьому декларування такого товару має здійснюватися у загальному порядку, визначеному Митним кодексом України.

Заступник міністра Т. Єфименко



коментар редакції

Технічна документація для нерезидента — експорт товару?!

Ми згодні з Мінфіном у тому, що для вирішення питання про оподаткування тієї чи іншої операції слід звертатися до податкового законодавства.

Водночас власне постановка питання: оподаткування експорту технічної та конструкторської документації, — на наш погляд, є не коректною. Щоб розібратися в цьому питанні, слід знати правову природу правочину: чи то ця документація передається як результат виконаних на замовлення робіт, чи то передача здійснюється в межах ліцензійного договору, чи то це відчуження прав інтелектуальної власності. І вже залежно від цього визначати податкові наслідки угоди.

Якщо така технічна документація розроблялася спеціально для нерезидента

на замовлення, то, на наш погляд, є всі підстави говорити, що така операція є поставкою послуг. Згідно з п. 1.4 Закону про ПДВ під поставку послуг підпадають будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об’єктів власності за компенсацію, або операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Місце поставки таких послуг залежно від вибраної концепції та характеру власне робіт визначатиметься або на території України (якщо перевагу віддати п.п. 3.1.1 чи якщо такі роботи відповідають науковій діяльності (п.п. «г» п. 6.5)), або за кордоном (якщо такі роботи можна охарактеризувати як послуги інженерів (п.п.«д» п. 6.5)).

Визначення терміна «товар», під яке підпадає і нематеріальний актив, у цій ситуації не прийнятне. Адже для того, щоб те чи інше право могло бути розцінено як нематеріальний актив, його має бути визнано в «порядку, установленому законодавством, об’єктом права власності платника податків». При виконанні робіт за договором замовлення у виконавця таких прав немає.

Якщо ж ідеться про передачу технічної та конструкторської документації в межах

ліцензійного договору, то знову ж таки є підстави вважати таку передачу поставкою послуг (зверніть увагу, що у визначенні терміна «поставка послуг» фігурують ще й операції з надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об’єктів власності за компенсацію).

Однак в такому випадку матимемо справу з роялті, а вони ПДВ не оподатковуються.

І тільки в разі

купівлі-продажу цієї документації можна говорити про поставку товару. До речі, про таке розмежування термінів «поставка товарів» і «поставка послуг» ми зазначали ще у статті «Поставка товарів: метаморфози ПДВ 2005 року» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 66. Мабуть, про цю ситуацію і йдеться в цьому листі.

Оподаткування експорту цього «товару» буде зовсім не таким, як оподаткування експорту традиційного товару, коли резидент має право застосувати нульову ставку. Нагадаємо, що це можливо лише в разі вивезення товарів у режимі експорту з підтвердженням такого вивезення ВМД (п.п. 6.2.1 Закону про ПДВ). Але ж в таких випадках митники, як правило, декларують лише матеріальний носій, не звертаючи увагу на саму інтелектуальну складову. Навряд чи таке усічене декларування може дати підставу для застосування нульової ставки.

Очевидно, тут слід виходити з того, що ця операція або оподатковується за ставкою 20 % (якщо поставка здійснюється на території України), або не потрапляє до об’єкта оподаткування (якщо поставка здійснюється за кордоном). А визначити місце поставки цього «товару» допоможе п. 6.4 Закону про ПДВ, виходячи з якого ПДВ слід нарахувати за ставкою 20 %.

Крім того, ніхто не заважає відправити конструкторську документацію через Інтернет. У такому разі митного оформлення не буде взагалі. І, знову ж таки в цілях визначення податкових наслідків, слід орієнтуватися на п. 6.4 Закону про ПДВ, відповідно до якого такі товари також оподатковуватимуться за ставкою 20 %.

Дмитро Костюк

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно