Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Якщо виручка підприємця-єдиноподатника перевищила 500 тис. грн.

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Листопад, 2007/№ 90
В обраному У обране
Друк
Стаття

Якщо виручка підприємця-єдиноподатника перевищила 500 тис. грн.

 

Як відомо, Указ № 727 висуває свої обмеження щодо перебування на спрощеній системі оподаткування. Одне з них стосується річного обсягу виручки. Зараз поговоримо про єдиноподатників — фізичних осіб та розглянемо ситуацію, коли річний обсяг виручки в них перевищив граничний розмір, а також проаналізуємо наслідки такого перевищення. Тим більше, що податківці у своєму листі, який наробив галасу останнім часом, розцінюють ситуацію з перевищенням виручки по-своєму.

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Спершу нагадаємо: приватні підприємці можуть вибрати спосіб оподаткування своїх доходів за

єдиним податком за умови, що в трудових відносинах з ними (включаючи членів їх сімей) протягом року перебуває не більше 10 чоловік і обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн. (ст. 1 Указу № 727)*. Отже, приватний підприємець, який має намір залишатися на єдиному податку, повинен, зокрема, дотримуватися 500-тисячного обмеження щодо річного обсягу виручки. При цьому під річним мається на увазі обсяг виручки за календарний рік, тобто з 1 січня по 31 грудня (п. 1 постанови № 507).

* Для перебування на спрощеній системі оподаткування також існують і інші обмеження, наприклад, щодо здійснюваного виду діяльності тощо (докладно їх розглянуто в тематичному номері газети «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 94), проте на них у межах цієї статті не зупинятимемося.

 

Наслідки перевищення виручки

Наслідки

недотримання встановлених «єдиноподатних» обмежень застережено ст. 5 Указу № 727. Так, у разі порушення вимог, установлених ст. 1 Указу № 727 (а отже, у тому числі й у разі перевищення виручки) платник єдиного податку має перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). При цьому весь наступний календарний рік підприємець на єдиний податок повернутися не зможе (лист ДПАУ від 14.01.2005 р. № 323/6/17-3116, лист Держпідприємництва від 25.04.2007 р. № 2987). А зможе це зробити лише через рік роботи на загальній системі оподаткування (за умови, що річна виручка при цьому не перевищила 500 тисяч).

Отже, перехід (з наступного кварталу)

на загальну систему оподаткування в разі перевищення виручки є для підприємців своєрідною «санкцією» за недотримання умов перебування на єдиному податку. Інших вимог з цього приводу Указ № 727 не містить.

Разом з тим ДПАУ останнім часом стала розцінювати наслідки перевищення граничного розміру виручки підприємцем-єдиноподатником

по-своєму. Так, у листі ДПАУ від 13.08.2007 р. № 4005/г/17-0715 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 81 роз’яснювалося, що єдиний податок сплачується винятково з доходів, отриманих фізичною особою — суб’єктом підприємницької діяльності з дотриманням вимог Указу (зокрема, якщо дохід платника єдиного податку не перевищує 500 тис. грн. на рік, а в трудових відносинах перебуває не більше 10 чоловік). А от якщо підприємець-єдиноподатник отримав доходи, що перевищили граничну величину 500 тис. грн. на рік, то сума такого перевищення, на думку ДПАУ, підлягає оподаткуванню в порядку, установленому розділом IV Декрету КМУ від 26.12.92 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян».

Відразу зауважимо, що така позиція податківців

не відповідає законодавству, на що ми звертали увагу і в редакційному коментарі до листа, що обговорюється. Адже подібних вимог (про сплату податку з доходів із суми перевищення) Указ № 727 не містить. Мабуть, таке роз’яснення ДПАУ з’явилося у зв’язку з існуючим на сьогодні проектом постанови КМУ, якою планується внести зміни до постанови № 507 і передбачити в разі перевищення 500-тисячного обмеження сплату підприємцем-єдиноподатником (із суми перевищення) податку з доходів фізичних осіб (за ставкою 15 %), а також декларування таких доходів у декларації про доходи за результатами кварталу, в якому таке перевищення було допущено. Проте до офіційної появи подібних узаконених змін керуватися таким листом ДПАУ на практиці єдиноподатникам поки що зарано, а отже, і говорити про сплату ними податку з доходів із суми перевищення поки немає підстав. До речі, потрібно зауважити: раніше податківці таких вимог не висували (листи ДПАУ від 15.03.2007 р. № 1192/Б/17-0415, від 14.01.2005 р. № 323/6/17-3116). Якщо ж підприємцям надходитимуть податкові повідомлення з вимогою сплатити податок з доходів із суми перевищення, то такі дії податківців можна оскаржити.

Отже, ураховуючи положення

Указу № 727, сьогодні підприємцю-єдиноподатнику, в якого граничний розмір виручки перевищено, слід діяти так: допрацювати на єдиному податку квартал, в якому виручка перевищила 500 тис., а з наступного кварталу перейти на загальну систему оподаткування. При цьому заяву про відмову від спрощеної системи підприємцю подавати не потрібно, а з наступного кварталу підприємець автоматично стає суб’єктом загальної системи оподаткування.

Також у

листах ДПАУ від 14.01.2005 р. № 323/6/17-3116 і Держпідприємництва від 25.04.2007 р. № 2987 зазначалося, що, завершуючи свій період перебування на єдиному податку, підприємець протягом 5 днів після закінчення кварталу перевищення виручки подає звіт (за формою додатка 3 до Порядку № 599) із зазначенням усього фактичного обсягу виручки, а також здає до податкового органу Свідоцтво платника єдиного податку і (за їх наявності) довідки на найманих працівників (довідки про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку за формою додатка 2 до Порядку № 599).

А тепер розглянемо, що ж чекає підприємця при переході на загальну систему оподаткування? І відразу зауважимо, що готовим у цьому разі потрібно бути до багато чого.

 

Податок з доходів

Отже, якщо підприємець почав з наступного кварталу працювати на загальній системі оподаткування, його доходи оподатковуватимуться за правилами, установленими

розділом IV Декрету № 13-92. Це означає, що підприємець тепер:

— щокварталу

подає декларацію про доходи (наростаючим підсумком з початку року) у строки, установлені Законом № 2181, тобто протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, а саме, не пізніше: 10 травня — за квартал, 9 серпня — за перше півріччя, 9 листопада — за 9 місяців, 9 лютого наступного року — за рік (п. 14.5 Інструкції № 12);

— протягом року сплачує

авансові платежі за податком з доходів у такі строки: до 15 березня — за І квартал, до 15 травня — за II квартал, до 15 серпня — за III квартал і до 15 листопада — за IV квартал, з подальшим проведенням остаточного розрахунку (щокварталу або за підсумками року) виходячи з фактичних показників чистого доходу (а також з урахуванням сум, сплачених у рахунок вартості торгового патенту, про що докладніше буде зазначено далі).

При цьому, пішовши з єдиного податку,

першу податкову декларацію підприємець подає за підсумками першого кварталу перебування на загальній системі оподаткування, тобто протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем такого кварталу (лист ДПАУ від 04.11.2004 р. № 21435/7/17-3117, п. 16 листа ДПАУ від 30.01.2003 р. № 1607/7/17-0517// «Податки та бухгалтерський облік», 2003, № 23). На підставі такої декларації податківці розраховують суму авансових платежів, направивши при цьому підприємцю відповідне податкове повідомлення із зазначенням їх розміру. Відповідно у строки, зазначені в повідомленні, підприємцю належить сплатити суму авансових платежів за податком з доходів до бюджету.

Ну і звичайно, підприємця, який перейшов на загальну систему оподаткування, чекає складніший порядок ведення обліку доходів і витрат у Книзі (за ф. № 10), із заповненням уже всіх її граф.

 

Внески до соцфондів

Також підприємцю на загальній системі оподаткування слід сплачувати:

внесок до Пенсійного фонду зі свого доходу (за себе) та із заробітної плати найманих працівників (п. 5.1, п.п. 5.3.2 Інструкції № 21-1);

— внески

до соцфондів (з тимчасової непрацездатності, безробіття та нещасного випадку на виробництві) із заробітної плати найманих працівників (у частині як нарахувань, так і утримань). За себе такі соціальні внески підприємець може сплачувати за бажанням (у добровільному порядку).

Як бачимо, на загальній системі оподаткування соцвнески (як нарахування, так і утримання) із зарплати найманих працівників доведеться сплачувати повною мірою. Нагадаємо ставки соцвнесків:

 

Ставки внесків до соцфондів

Вид соціального страхування

Ставка внесків

нарахування

утримання

Пенсійне

33,2 %

0,5 %

(із заробітної плати або частини заробітної плати, яка не перевищує розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє у відповідному періоді);
2 % (з частини заробітної плати, яка перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє у відповідному періоді)

З тимчасової непрацездатності

1,5 %

0,5 %

(якщо зарплата менша або дорівнює прожитковому мінімуму для працездатних осіб, що діє у відповідному періоді);
1 % (якщо зарплата більша за прожитковий мінімум для працездатних осіб, що діє у відповідному періоді)

З безробіття

1,3 %

0,5 %

Від нещасного випадку на виробництві

Ставки диференційовано залежно від класу професійного ризику виробництва (ставка встановлюється при реєстрації в Фонді)

 

Також при переході на загальну систему оподаткування в підприємця виникне обов’язок зі сплати деяких інших податків і зборів, від яких спрощена система його звільняла (наприклад, податку на землю).

 

ПДВ-реєстрація

Як відомо, перебуваючи на єдиному податку, приватний підприємець міг не реєструватися платником ПДВ (навіть у разі перевищення 300-тисячної межі). Також на те, що ПДВ-реєстрація в підприємців-єдиноподатників відбувається винятково за їх бажанням у добровільному порядку (незалежно від виду діяльності та суми отриманої виручки), указувала і ДПАУ в

листі від 20.03.2006 р. № 5173/7/16-1417.

Разом з тим перевищення 500-тисячного обсягу виручки (а отже, у тому числі і 300-тисячного порогу для ПДВ-реєстрації) примушує підприємця при переході з єдиного податку на загальну систему оподаткування

реєструватися платником ПДВ. Про це зазначалося й у листі ДПАУ від 20.03.2006 р. № 5173/7/16-1417, в якому роз’яснювалося, що в разі перевищення граничного розміру виручки підприємець повинен перейти на загальну систему оподаткування з подальшою реєстрацією платником ПДВ. Отже, допрацювавши останній повний квартал на єдиному податку (що звільняє від ПДВ) і перейшовши на загальну систему оподаткування, підприємцю необхідно подати заяву на ПДВ-реєстрацію у строки, обумовлені п.п. «а» п. 9.6 Закону про ПДВ, тобто протягом перших 20 календарних днів перебування на загальній системі оподаткування.

Наприклад, 17 вересня 2007 року розмір виручки підприємця-єдиноподатника перевищив 500 тис. грн. У зв’язку з цим підприємець допрацьовує III квартал 2007 року на єдиному податку, а з наступного IV кварталу 2007 року переходить на загальну систему оподаткування і реєструється платником ПДВ. При цьому заяву на ПДВ-реєстрацію має бути подано підприємцем протягом перших 20 календарних днів роботи на загальній системі оподаткування, тобто не пізніше 20 жовтня 2007 року.

Отримавши Свідоцтво платника ПДВ, із зазначеної в ньому дати (увага: а не з дати подання заяви!) підприємець набуває

статусу платника ПДВ і відповідно, реалізуючи товари, роботи, послуги, має нараховувати ПДВ-зобов’язання, а також одержує право на відображення податкового кредиту.

 

РРО

Як відомо, перебуваючи на єдиному податку, приватний підприємець здебільшого при проведенні розрахунків зі споживачами міг

не використовувати РРО (ст. 6 Указу № 727, п. 6 ст. 9 Закону про РРО). Виняток становили ситуації, коли підприємець-єдиноподатник торгував підакцизними товарами, крім пива на розлив (у такому разі РРО йому був необхідний), або продавав уроздріб пиво в пляшках і бляшанках і продовольчі товари без продажу при цьому інших підакцизних товарів (у такому разі розрахунки з покупцями здійснювалися без РРО, але з використанням розрахункових книжок та КОРО; ст. 10 Закону про РРО, п. 1 Переліку № 1336).

Тепер же, при переході на загальну систему оподаткування, підприємцю, який має намір і далі здійснювати

готівкові розрахунки, про застосування РРО задуматися вже доведеться. Хіба що, як і раніше обходитися без РРО зможуть ті з ПП, діяльність яких підпадатиме під дію ст. 9 або ст. 10 Закону про РРО. А от у всіх інших випадках готівкові розрахунки підприємцю на загальній системі слід здійснювати в такому порядку:

— без РРО, але

з використанням розрахункових книжок (РК) та КОРО — якщо діяльність підприємця зазначено в Переліку № 1336 (ст. 10 Закону про РРО);

з використанням РРО — якщо ні під дію ст. 9, ні під дію ст. 10 Закону про РРО діяльність підприємця не підпадає.

Причому важливо, що в цьому разі часу «на роздуми» підприємець не має. А отже,

перший прийом готівкових грошових коштів на загальній системі оподаткування вже повинен відбуватися за правилами, наведеними вище (з РРО або з РК). Отже, потурбуватися про РРО-формальності (придбання РРО, його опломбування, реєстрацію та взяття на облік у податковому органі) підприємець має завчасно — до того, як буде проведено першу розрахункову операцію на загальній системі оподаткування.

 

Торгові патенти

Ще одна перевага спрощеної системи полягала в тому, що єдиноподатник звільнявся від придбання торгових патентів (

ст. 6 Указу № 727). Загальна система оподаткування такого звільнення для підприємця не передбачає. А отже, підприємцю, який на загальній системі оподаткування має намір займатися торгівлею за готівкові грошові кошти (або з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток), діяльністю з надання побутових послуг чи гральним бізнесом, слід придбати торговий патент на відповідний вид діяльності (ст. 1 Закону про патентування). Причому отримати торговий патент підприємцю потрібно заздалегідь, щоб першу операцію, яка патентується, на загальній системі здійснювати вже «з патентом». Нагадаємо також, що торговий патент отримується на кожну торговельну точку, де здійснюються розрахунки за готівку.

І ще один момент. Патент видається за

плату. Згідно з п. 5 ст. 3 Закону про патентування оплата за торговий патент уноситься щомісячно до 15 числа місяця, що передує звітному (а для грального бізнесу — щоквартально не пізніше, ніж за 15 днів до початку кварталу, ч. 5 ст. 5 Закону про патентування). Унесену за патент плату підприємець має право зарахувати в рахунок сплати податку з доходів (п. 3. ст. 14 Декрету № 13-92, п. 19 Положення № 1077). Ураховуючи такий порядок внесення плати за патенти, виходить, що до настання строку внесення чергового авансового платежу за податком з доходів за відповідний квартал підприємець встигає сплатити вартість патенту за цей квартал. У зв’язку з цим на практиці податківці іноді дозволяють підприємцям сплачувати аванси за податком з доходів тільки в частині, що не «перекрита» платою за торговий патент (а якщо внесена плата за патент перевищила суму авансового платежу, то останній узагалі не сплачується). Тому підприємцям, які здійснюють діяльність, що патентується, питання зарахування плати за патенти в рахунок авансових платежів за податком з доходів краще обговорити зі своїми податковими органами.

Щоправда, у деяких випадках удається обійтися і без патенту. Так,

без придбання торгового патенту на загальній системі зможуть працювати підприємці, які торгують винятково товарами вітчизняного виробництва, переліченими в ч. 6 ст. 3 Закону про патентування (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 86).

А в окремих випадках (при торгівлі деякими видами товарів вітчизняного виробництва, які перелічено в

ч. 6 — 9 ст. 3 Закону про патентування) підприємець може працювати за пільговим торговим патентом (вартість якого невелика — 25 грн. за весь строк дії патенту).

Це, мабуть, основні наслідки, які чекають підприємця після відходу з єдиного податку. І, як бачимо, вони вельми значні. Тому, напевно, підприємців зацікавлять можливі шляхи обходу обмеження щодо виручки і подальшого перебування на спрощеній системі. Їх ми на завершення і розглянемо.

 

Як не перевищити 500 тисяч: можливі варіанти

Отже, можливі варіанти, які допоможуть єдиноподатнику контролювати розмір своєї виручки і не вийти за її граничну величину, полягають в такому.

Реєстрація нового підприємця-єдиноподатника

. У цьому разі реєструється ще один («новий») підприємець-єдиноподатник, який здійснюватиме аналогічну діяльність і відповідно який буде акумулювати при цьому суми виручки. При цьому «старий» єдиноподатник здійснення діяльності зведе до мінімуму (чим зможе регулювати розмір своєї виручки). Щоправда, у деяких випадках (наприклад, для роздрібної торгівлі) потрібно враховувати, що реєстрація нового підприємця, крім сплати ще однієї ставки єдиного податку, часто потребує отримання низки дозвільних документів на відкриття нової торговельної точки, а це додаткові витрати та клопоти. Тому щодо доцільності його застосування в кожному конкретному випадку — вирішувати підприємцю.

Вексельна форма розрахунків.

У цьому випадку сторони домовляються, що за товари, роботи, послуги покупець розрахується з єдиноподатником векселем. При цьому, зазвичай, потрібно враховувати, що вексель може бути видано тільки під фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги (ст. 4 Закону про векселі). Оскільки вексель не відповідає визначенню виручки, установленому Указом № 727, то його отримання не спричиняє збільшення виручки в підприємця-єдиноподатника. Щоправда, потрібно зауважити, що податківці не завжди з цим погоджуються (консультація в журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 37, с. 40), а тому підприємцю потрібно бути готовим відстоювати свою позицію, посилаючись на те, що вексель не може вважатися виручкою, оскільки не є сумою, фактично отриманою до каси або на розрахунковий рахунок. У результаті, використовуючи вексельну форму розрахунків, підприємець зможе відсунути фактичне отримання грошових коштів на майбутні періоди.

Продаж у кредит (з відстроченням або розстроченням платежу).

Продаж товарів у кредит з відстроченням або розстроченням платежу (ст. 694 — 695 ЦКУ) є ще одним можливим варіантом перенесення строку проведення розрахунків та отримання платежу, а отже, і регулювання обсягу виручки для підприємця-єдиноподатника. Адже відвантаження товарів на виручку не впливає, а виручку буде збільшено тільки в момент отримання грошей до каси або на розрахунковий рахунок, тобто в момент погашення кредиту покупцем. Проте в цьому випадку єдиноподатник має убезпечити себе від ризику можливих неплатежів з боку покупців. У зв’язку з цим у договорах, які укладаються з покупцями, можуть передбачатися такі заходи забезпечення зобов’язань, як неустойка (штрафи, пеня) за невиконання зобов’язань, застава (що передбачає можливість погасити зобов’язання, яке виникло, за рахунок заставленого майна), поручительство (коли за виконання зобов’язання боржником перед кредитором-підприємцем ручається третя сторона — поручитель) тощо.

Торгівля через посередника-комісіонера.

Суть цього варіанта полягає в тому, що підприємець-єдиноподатник (який виступає комітентом) продає свої товари через дружнього комісіонера, укладаючи з ним договори комісії на продаж. У такому разі виручку за реалізований товар отримає комісіонер, який, наприклад, за домовленістю сторін може перерахувати її підприємцю-комітенту в майбутніх періодах (наприклад, наступного року). Щоправда, якщо в такому разі комісіонер є платником ПДВ, то потрібно бути готовим до того, що відобразити ПДВ-зобов’язання йому доведеться при продажу комісійних товарів, а от податковий кредит у нього виникне тільки в момент перерахування грошових коштів комітенту (п. 4.7 Закону про ПДВ) і, звісно, тільки в тому разі, якщо комітент — платник ПДВ.

Отже, вибравши для себе найприйнятніший варіант «неперевищення» 500-тисячної межі, підприємець зможе і надалі залишатися єдиноподатником.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно