Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Як подорожувати за допомогою Інтернету, не виходячи з офісу

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Листопад, 2007/№ 93
В обраному У обране
Друк
Стаття

Як подорожувати за допомогою Інтернету, не виходячи з офісу

 

Бурхливий розвиток інформаційних технологій невпізнанно змінив сучасний світ. Інтернет, без перебільшення, — серед тих винаходів людства, без яких сьогодні не можна ступити й кроку. Звичайно, у буквальному розумінні переміщуватися за допомогою Інтернету навколо земної кулі не можна, — телепортація ще залишається за межею реальності. Але здійснити авіапереліт або подорож залізницею, залучивши до цього Інтернет, можна запросто. Про те, як це зробити практично і що потрібно знати для правильного відображення витрат на таку ділову поїздку в обліку підприємства, ітиметься в цій статті.

 

Ігор ХМЕЛЕВСЬКИЙ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», igor.khmelevskiy@id.factor.ua

 

Документи статті

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Закон № 851

— Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. № 851-IV.

Закон № 996

— Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон про ПДФО

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Правила № 187

— Правила повітряних перевезень пасажирів та багажу, затверджені наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14.03.2006 р. № 187.

Порядок № 712/431

— Порядок оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних та перевізних документів на залізничному транспорті, затверджений наказом Міністерства транспорту України, ДПА України від 24.10.2001 р. № 712/431.

Положення № 137

— Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затверджене постановою Правління НБУ від 19.04.2005 р. № 137.

 

Електронний авіаквиток — прикмета часу

Через специфіку своєї діяльності (широка міжнародна співпраця, орієнтація на зарубіжний досвід тощо) сьогодні вітчизняні авіакомпанії найближче підійшли до впровадження сучасних інформаційних технологій при продажу квитків на свої рейси. Спонукає їх до цього ще й те, що в червні 2004 року понад 700 авіакомпаній світу, що входять до Міжнародної асоціації перевізників повітряним транспортом (IATA), прийняли рішення про перехід на електронний квиток
і повне припинення випуску паперових бланків з 1 червня 2008 року.

Щоб зрозуміти, які переваги дає таке нововведення і які проблеми пов’язані з ним, розглянемо спочатку основні моменти законодавчого регулювання відносин перевізника та пасажира, що стосуються процедури оформлення авіаквитків.

Відповідно до

ст. 60 Повітряного кодексу України від 04.05.93 р. № 3167-XII повітряні перевезення виконуються на підставі договору. Кожний договір повітряного перевезення та його умови посвідчуються документом на перевезення, який видається авіаційним підприємством або уповноваженими ним організаціями чи особами (агентами).

Документами на перевезення

, зокрема, є:

квиток — при перевезенні пасажира;

багажна квитанція — при перевезенні речей пасажира як багажу.

Як зазначено в цій же

статті, форми документів на перевезення та правила їх використання встановлюються органом державного регулювання діяльності авіації України. Так, у розділі 3 Правил № 187 визначено, що квиток — це документ, що має назву «Пасажирський квиток та багажна квитанція», у тому числі електронний квиток, виданий перевізником (його агентом), що включає умови договору перевезення і повідомлення, разом з польотними та пасажирськими купонами.

Як бачимо, спеціальне законодавство у сфері повітряних перевезень визначає проїзний авіаквиток як документ, який надає право пасажиру на переліт відповідним рейсом (рейсами) і зобов’язує перевізника здійснити відповідне перевезення пасажира та його багажу, а також надати інші послуги, пов’язані з перевезенням, згідно з умовами договору перевезення. При цьому такі квитки не можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої, оскільки є іменними документами (див.

пп. 6.1.1 і 6.3.1 Правил № 187).

Зауважимо, що все зазначене вище повною мірою відноситься не тільки до авіаквитків у традиційній для нас документарній формі, а й до електронного квитка, визначення якого міститься в

розділі 3 Правил № 187.

Отже,

електронний квиток це електронний документ, який включає роздрук маршруту, електронні купони і, у разі використання, документ для посадки. При цьому роздруком маршруту є документ (документи), який перевізник видає пасажиру, що подорожує за електронним квитком, і в якому містяться прізвище пасажира, інформація щодо рейсу та повідомлення. Електронний купон, у свою чергу, — це частина електронного квитка, яка використовується для перевезення на відповідному рейсі, або інший документ, який його замінює, що зберігається у базі даних автоматизованої системи бронювання перевізника.

Розглянемо, які в чинному цивільному законодавстві є підстави надавати рівні права паперовому і електронному авіаквиткам.

 

Електронний документ в цивільному законодавстві

Як свідчить аналіз чинного законодавства

, ЦКУ передбачає можливість укладення договору за допомогою електронного зв’язку. За загальним правилом, установленим ст. 207 цього Кодексу, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку.

Законом № 851

створено правове поле для застосування електронних документів (а електронний квиток, нагадаємо, також є електронним документом) у цивільних правовідносинах. Так, згідно зі ст. 5 цього Закону електронний документ — це документ, інформацію в якому зафіксовано у вигляді електронних даних, уключаючи обов’язкові реквізити документа. Перевага використання електронного документа полягає в тому, що після будь-яких операцій з набором електронних даних (створення, передача, зберігання) такі дані може бути перетворено у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, що містяться в ньому, електронними засобами або на папері у формі, придатній для сприйняття його змісту людиною.

Особливої уваги заслуговують такі положення

ст. 8 Закону № 851:

— юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму;

— допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Отже, електронний документ є рівноправним документом при укладенні з його допомогою цивільного правочину. А оскільки авіаквиток, як зазначалося вище, свідчить про укладення договору перевезення, отже, буде цілком правомірно укласти такий договір в електронній формі. Які ж переваги має електронна форма квитка?

 

Переваги електронного квитка

Електронний квиток — це альтернативна паперовому квитку технологія, що дозволяє зберігати інформацію про пасажира та маршрут його прямування в базі даних авіакомпанії. Електронний квиток використовується так само, як і квиток, оформлений на паперовому бланку. Різниця полягає в тому, що

замість отримання даних шляхом обробки паперового документа вся інформація щодо перевезення пасажира (маршрут, тариф, клас обслуговування, сплачена сума, збори тощо) міститься у файлі електронного квитка, який знаходиться в базі даних відповідної авіакомпанії. На руки пасажир одержує тільки пасажирський купон, як у звичайному квитку, і надрукований на листі формату А4 роздрук маршруту. У принципі, для реєстрації на рейс пасажиру, який придбав електронний квиток, досить мати при собі паспорт і знати номер свого рейса. І все.

Переваги електронного квитка для пасажира

незаперечні. По-перше, з будь-якої точки світу можна самостійно і без посередників знайти зручний рейс, замовити електронний авіаквиток та оплатити його вартість. При цьому все перелічене вище можна здійснити не виходячи з будинку чи офісу, за допомогою Інтернету. При бажанні пасажир може заздалегідь замовити варіанти харчування з пропонованого меню та інші додаткові послуги. По-друге, електронний квиток неможливо втратити, тоді як відновлення втраченого паперового квитка обходиться пасажиру в 100 доларів штрафу та зіпсовані нерви. Нарешті, по-третє, його легко змінити і для цього зовсім не обов’язково приїжджати до авіаагентства для переоформлення. У принципі, за квитком можна взагалі не їхати — квиток, вірніше, роздрук маршруту агентство з продажу квитків або безпосередньо авіаперевізник можуть надіслати пасажиру на факс чи e-mail.

З метою заохочення пасажирів купувати електронні квитки авіакомпанії вводять додаткові збори в розмірі кілька десятків доларів за виписування паперового квитка. Отже, оформлення авіаперельоту в електронній формі дозволить заощадити на сплаті зазначеного збору, що, зрозуміло, вигідно пасажиру.

Основною перевагою для авіакомпаній

є зменшення витрат на випуск бланків авіаквитків. На сьогодні собівартість паперового квитка сягає 10 доларів, тоді як приблизна собівартість його електронного побратима складе 1 — 2 долари. А за підрахунками Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA), використання електронного тікетингу дозволить авіаперевізникам у всьому світі зменшити витрати на 3,5 млрд доларів на рік.

 

Процедура оформлення електронного авіаквитка

Опишемо стисло процедуру оформлення електронного квитка на прикладі однієї з вітчизняних авіакомпаній, не конкретизуючи при цьому її назву, оскільки головні моменти такої процедури в різних авіаперевізників багато в чому збігаються.

Крок 1

. Пасажир, який вирішив придбати електронний квиток, має зайти на Інтернет-сайт авіакомпанії, після чого пройти за посиланням «Купівля квитків on-line» або аналогічним йому. Ще раз звертаємо увагу: оскільки авіаквиток є документом, що засвідчує укладення договору на повітряне перевезення між пасажиром та авіакомпанією-перевізником, перед купівлею квитка необхідно обов’язково ознайомитися з його умовами, наведеними на сайті. Відповідно до міжнародних правових норм сам факт придбання авіаквитка означає, що пасажиру відомі умови договору і він з ними згоден.

Крок 2

. Далі можна вибрати маршрут польоту, дату і час вильоту, кількість пасажирів, класність квитка, зазначити наявність/відсутність харчування у вартості перельоту та інші характеристики.

Крок 3

. Після цього до відповідної форми вводяться особисті дані пасажира (ім’я та прізвище, номер телефону, адреса електронної пошти тощо), на підставі яких здійснюватиметься оформлення авіаквитка, підтвердження коректності завершення операції та оперативний зв’язок співробітників авіакомпанії з пасажиром у разі виникнення такої необхідності.

Крок 4

. Потім вибирається спосіб оплати за квиток. Наразі оплатити подорож можна відразу в процесі бронювання. При цьому до оплати приймаються всі основні види кредитних карток таких платіжних систем, як Visa, Visa-Electron, Maestro, MasterCard, American Express, JCB, Discover, Diner’s Club. Суму з кредитної картки буде знято в момент завершення бронювання у валюті, яку можна вибрати заздалегідь (долар США або гривня). За бажанням пасажира про успішне завершення транзакції його буде повідомлено по мобільному зв’язку SMS-повідомленням.

Крок 5

. Після завершення оплати надається можливість вибрати один з таких способів одержання авіаквитка:

— забрати авіаквиток у касі аеропорту;

— забрати авіаквиток у міському офісі авіакомпанії;

— замовити доставку авіаквитків поштою.

У момент бронювання система запропонує всі доступні методи доставки залежно від часу, який залишається до вильоту рейсу. Підкреслимо, що тут ідеться все ж таки про придбання електронного авіаквитка, тому на руки пасажиру видається тільки роздрук маршруту і польотний купон. Якщо ж після оплати послуги пасажир надасть перевагу оформленню паперового квитка, то отримати його також можна буде безпосередньо в аеропорту перед вильотом або в будь-якому з офісів авіакомпанії (як в Україні, так і по всьому світу), який покупець укаже в процесі бронювання перевезення.

У разі виникнення непередбачених обставин є можливість провести повернення коштів за невикористане перевезення. Для цього слід проінформувати перевізника про прийняте рішення електронною поштою та відправити авіаквиток (якщо він оформлявся в паперовому вигляді) до найближчого офісу авіакомпанії для процедури повернення. Повернення відповідної суми буде проведено на кредитну картку, якою було оплачено послугу авіаперевезення в момент бронювання.

 

Електронний квиток у бухгалтерському та податковому обліку

Описана вище процедура досить проста і, очевидно, може використовуватися не тільки при оформленні приватних авіаподорожей, а й у разі придбання авіаквитків для здійснення службового відрядження. Що при цьому потрібно враховувати в першу чергу?

Насамперед нагадаємо, що згідно зі

ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Головне запитання, яке при цьому виникає, — чи може електронний документ бути використаний для цілей бухгалтерського обліку. Закон № 996 висловлюється із цього приводу досить чітко, установлюючи в ч. 2 ст. 9, що первинні та зведені облікові документи може бути складено на паперовому або машинному носіях. Проте в разі оформлення авіаквитка в електронному вигляді навряд чи вдасться послатися на наведену норму, оскільки відповідний електронний документ, як уже зазначалося, зберігається в базі даних авіакомпанії, а повинен знайти своє відображення в обліку підприємства, працівник якого скористався цією прогресивною формою бронювання та оплати авіаперельоту.

За пошуком рішення звернемося до

ч. 6 ст. 9 Закону № 996, згідно з якою в разі складання і зберігання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов’язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій. Саме таку вимогу, на наш погляд, і може бути адресовано авіакомпаніям, які в разі оформлення електронного авіаквитка повинні на вимогу пасажира виготовити його паперову копію, що є належною підставою для бухобліку транспортних витрат на відрядження. Наявність зазначеної копії (інакше кажучи, квитка на літак, оформленого традиційним способом) зняла б усі питання як у бухгалтерському, так і в податковому обліку.

А якщо з якихось причин працівник, повернувшись із відрядження, не надає паперову копію свого електронного квитка? Як бути тоді? Виходом з такої ситуації може бути

підтвердження відповідних витрат за допомогою роздруку маршруту , про який ми згадували раніше. На відміну від самого електронного квитка, що не має матеріальної форми, роздрук маршруту (який є частиною електронного квитка) може бути переведено в матеріальну форму (роздруковано). Цей документ в обов’язковому порядку надається пасажиру, який оформив електронний квиток, і містить, як зазначалося, прізвище пасажира, інформацію про рейс та повідомлення (див. розділ 3 Правил № 187).

Отже, саме

роздрук маршруту як документ, який можна матеріалізувати і додати до авансового звіту, є підставою для відображення відповідної господарської операції в бухгалтерському обліку та відшкодування працівнику витрат на переліт.

Щодо правомірності включення витрат на придбання електронного квитка до валових витрат, то, як відомо,

витрати на відрядження на проїзд дозволяється відносити до валових витрат платника податків тільки за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат, у вигляді транспортних квитків , транспортних рахунків, багажних квитанцій (п.п. 5.4.8 Закону про податок на прибуток).

Згідно з визначенням електронного квитка, що міститься у спеціальному законодавстві (див. перший розділ цієї статті), такий квиток також є документом, що підтверджує укладення договору повітряного перевезення. Відповідно

роздрук маршруту як невід’ємну частину електронного квитка, що має паперову форму, слід вважати транспортним квитком в оригіналі і на його підставі відображати валові витрати (зрозуміло, у разі наявності зв’язку такого відрядження з господарською діяльністю підприємства).

І нарешті, декілька слів про

право на податковий кредит. Відповідно до п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної є, зокрема, транспортний квиток, що містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, форму яких установлено міжнародними стандартами.

Відносно форми авіаквитків зауважимо, що в

Правилах № 187 викладено лише найзагальніші вимоги до оформлення квитків. У п. 4.1 розділу 4 Правил зазначено, що Варшавська конвенція з уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних авіаперевезень, від 12.10.29 р. і міжнародні договори мають пріоритет над Правилами. Агенти з продажу авіаквитків акредитовані в Міжнародній асоціації перевізників повітряним транспортом (IATA) і оформляють авіаквитки за правилами, викладеними в резолюціях IATA 800 і IATA 824.

Отже,

форма авіаквитка відповідає міжнародним стандартам, що дозволяє вважати такі квитки підставою для нарахування податкового кредиту навіть без наявності в них податкового номера, але за умови, що цей документ містить інформацію про нараховану суму ПДВ. На це вказує і ДПАУ у своєму листі від 10.11.2005 р. № 22569/7/16-1517-26.

Ураховуючи, що впровадження електронних квитків ініційовано також Міжнародною асоціацією перевізників повітряним транспортом (IATA) і незабаром відбудеться повна відмова від документарного оформлення авіаквитків, можна говорити, що

форму електронного квитка (у тому числі і роздруку маршруту) також установлено міжнародними стандартами. Це означає, що наявність такого роздруку є достатньою підставою для нарахування податкового кредиту згідно з п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ.

 

Паперовий звіт за електронним авіаперельотом

Зупинимося далі на нюансах подання авансового звіту за відрядженням, транспортні витрати на яке здійснювалися з оформленням електронного авіаквитка. Як уже зазначалося, електронний квиток можна оплатити безпосередньо на сайті авіакомпанії за допомогою банківської платіжної картки. У разі направлення працівника у службове відрядження підприємство повинно забезпечити його відповідною сумою грошового авансу. При цьому існує можливість як надання відрядженому працівнику корпоративної пластикової картки (КПК) з певною сумою коштів, так і перерахування авансу на відрядження на особисту платіжну картку такого працівника.

Оскільки строки надання зазначеного авансу чинним законодавством не визначено, його може бути зараховано на відповідний картковий рахунок задовго до дати самого відрядження (але не раніше видання керівником відповідного розпорядчого документа щодо такого відрядження). Маючи необхідність у придбанні авіаквитків, працівник заздалегідь має можливість забронювати та оплатити електронний квиток на авіарейс за рахунок такого авансу. Зрозуміло, що підтверджуючих документів про часткове використання авансу працівник на цей час ще не матиме, адже роздрук маршруту, що свідчить про понесені транспортні витрати, він одержить тільки при посадці на літак, а подати до бухгалтерії зможе лише після закінчення відрядження.

Цікава ситуація виникає в тому разі, якщо крім безготівкового авансу на картку перед від’їздом до відрядження працівник отримує додатковий аванс готівкою з каси підприємства. Як необхідно скласти авансові звіти за цими операціями: окремо при списанні коштів з карткового рахунка на оплату електронного квитка та окремо при поверненні з відрядження чи достатньо одного авансового звіту з відрядження в цілому після повернення з нього?

Як відомо,

чинне законодавство вважає кошти, які списані з картрахунка юридичної особи або фізичної особи — підприємця за операції, що здійснені з використанням КПК, виданими під звіт держателю платіжної картки (див. п. 3.12 Положення № 137). Щодо коштів, які зараховані на особистий картрахунок працівника, то вони також вважаються виданими йому під звіт, але в момент такого зарахування (п. 3.13 Положення № 137). Разом з тим усі кошти, якими було забезпечено підзвітну особу (готівкою та/або в безготівковій формі), вважаються наданими для виконання одного відрядження.

До закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому відряджена особа завершила відрядження, така особа має надати звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, за формою, установленою центральним податковим органом (

п.п. 9.10.2 Закону про ПДФО). До речі, працівник може подати окремо звіт про використання коштів, наданих на відрядження та для виконання цивільно-правових дій у період перебування у відрядженні. Це непрямо підтверджує ДПАУ у своєму листі від 30.04.2004 р. № 7941/7/17-3117 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 86). Але в нашому випадку витрати на авіапереліт є витратами на відрядження, тому зазначене правило тут не діє.

Більше того, ні

Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59 , ні Законом про ПДФО не передбачено можливості подання одночасно декількох звітів стосовно одного відрядження. Адже одним із призначень звіту в цьому випадку є визначення суми витрат на відрядження, а також суми коштів, які підлягають відшкодуванню підзвітній особі чи поверненню підприємству в установлені строки. При цьому немає значення, в якій саме формі підзвітну особу було забезпечено коштами на відрядження — готівковій, безготівковій чи змішаній.

Таким чином, до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження підзвітна особа має подати

один звіт, в якому зазначити всі витрати, пов’язані з цим відрядженням, у тому числі й суму, сплачену за придбання електронного авіаквитка.

 

Перспективи «електронних» поїздок залізничним транспортом

На жаль, такі перспективи виглядають досить віддаленими — вітчизняні залізничники не встигають за науково-технічним прогресом. Ті, хто стежать за нашими публікаціями про впровадження банківських платіжних карток (див., наприклад, статтю «Товари за картками: найближча перспектива» // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 45), мабуть, пам’ятають, що

постановою КМУ від 29 березня 2006 року № 377 продаж залізничних та авіаквитків зазначено серед тих видів діяльності, здійснення яких тягне за собою необхідність переходу торговців на приймання спеціальних платіжних засобів.

Такий перехід мав відбутися ще з 1 липня цього року, проте тільки недавно з’явилося повідомлення про початок роботи з організації продажу проїзних залізничних документів через POS-термінали з можливістю оплати кредитною карткою. Поки лише передбачається, що вже цього року на вокзалах найбільших міст України буде встановлено понад 150 таких терміналів. Це дозволить пасажиру, який прийшов до каси за квитком, оплатити проїзд не тільки готівкою, але й банківською карткою, а потім отримати в касира проїзний документ. У 2008 році такі термінали з’являться і на інших залізничних вокзалах України.

Зрозуміло, що при такій неоперативності транспортників про можливість придбати квиток на поїзд через Інтернет сьогодні поки що не йдеться. Проте через рік-два «Укрзалізниця» має намір запровадити таку послугу. Розглядаються два варіанти здійснення «електронної» купівлі. Перший дає можливість пасажиру самостійно роздрукувати собі квиток на принтері після замовлення його в Інтернеті і оплати банківською карткою. У поїзді провідник матиме відповідний пристрій, щоб перевірити штрих-код роздрукованого квитка. Другий варіант — пасажир замовляє і оплачує проїзний квиток через Інтернет і у відповідь одержує пароль, який на вокзалі вводить до спеціального терміналу (кіоску), після чого одержує квиток.

Як бачимо, механізм дистанційної купівлі залізничних квитків, що передбачається, дещо відрізняється від придбання авіаквитків через Інтернет. Головна відмінність полягає в тому, що спеціальне законодавство, яке регулює залізничні перевезення, узагалі не містить такого поняття, як електронний квиток.

Так,

п. 1.4 Порядку № 712/431 визначено, що проїзний (перевізний) документ — розрахунковий документ установленої форми, оформлений відповідно до вимог цього Порядку, що засвідчує укладення договору між залізницею і пасажиром (вантажовласником) на проїзд (перевезення вантажу, вантажобагажу, багажу) і видається пасажиру (відправнику, одержувачу багажу, вантажобагажу, вантажу) після оплати ним вартості цієї послуги.

У результаті, якщо придбання квитків на поїзд через Інтернет і буде впроваджено, то за відсутності змін у законодавстві пасажиру в будь-якому випадку доведеться одержувати паперовий квиток, причому тієї самої форми, що і при звичайній купівлі через касу. А якщо пригадати, що залізничні квитки на сьогодні є бланками суворої звітності, то примарною виглядає можливість роздрукування такого квитка на домашньому чи офісному принтері. Якщо навіть вдасться здійснити поїздку за таким квитком, пред’явивши його провіднику, «озброєному» відповідним пристроєм для перевірки штрих-коду роздрукованого квитка, то підтвердити валові витрати або податковий кредит з його допомогою навряд чи вийде. Принаймні, до відповідних змін до нормативних актів.

Водночас зауважимо, що в сусідній Росії вже сьогодні можна придбати квиток через Інтернет на поїзди далекого прямування ВАТ «РЖД» з будь-якої точки світу. Послуга надається як росіянам, так і іноземним громадянам. А забрати оригінал квитка необхідно в Росії в касі вокзалу до відправлення поїзда. Як бачимо, у них теж ідеться скоріше про електронне резервування та оплату проїзду пластиковою карткою через Інтернет з подальшим оформленням паперового оригіналу, ніж про повноцінний обіг електронних квитків, прийнятий сьогодні більшістю авіаперевізників.

У будь-якому разі, зручності «електронної» подорожі як повітрям, так і залізницею очевидні, і з часом усе більше і більше пасажирів використовуватимуть ці прогресивні форми придбання проїзних документів, у тому числі і для службових відряджень. Упевнені, що у зв’язку з цим у підприємств виникатимуть цікаві практичні запитання, на які ми охоче відповімо на сторінках нашої газети. Щасливої дороги!

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно