Теми статей
Обрати теми

Комунальний податок. Ставка комунального податку перевищує розмір, передбачений законодавством: проблема валових витрат

Редакція ПБО
Відповідь на запитання

Ставка комунального податку перевищує розмір, передбачений законодавством: проблема валових витрат

 

Рішенням міськради встановлено, що нарахування комунального податку проводиться за ставкою 20 відсотків від офіційно встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян виходячи із середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу. Чи можна комунальний податок, розрахований відповідно до цього рішення міськради, відносити до складу валових витрат у повному обсязі?

(м. Дніпропетровськ)

 

Максимальну

ставку комунального податку встановлено Декретом Кабінету міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20.05.93 № 56-93, і вона становить 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР місцевим радам надано право встановлювати місцеві податки і збори та розміри їх ставок у межах, визначених законом .

Мабуть, невелика кількість платників податків зважиться не виконувати рішення місцевої ради, тому тут ми не даватимемо правову оцінку її діям зі встановлення ставки комунального податку в розмірі

20 відсотків нмдг (на підставі наведених норм законодавства читач може зробити це сам). Читачів більше цікавить проблема віднесення суми цього податку до складу валових витрат: чи не вимагатимуть податківці відносити її до валових витрат тільки в межах, установлених Декретом?

Згідно з

п.п. 5.2.5 Закону про податок на прибуток до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків , зборів (обов’язкових платежів), установлених Законом про систему оподаткування (крім тих, які прямо не визначені в переліку податків, зборів (обов’язкових платежів), установлених зазначеним Законом ), за винятком податку на прибуток, авансового внеску за цим податком, податку на репатріацію, ПДВ, уключеного до ціни товару (послуги), що придбавався платником податків, податку з доходів фізичних осіб.

Як бачимо, цей підпункт не встановлює, в якій сумі можна відносити той чи інший податок до складу валових витрат. Головне, щоб цей податок було зазначено у складі загальнодержавних або місцевих податків згідно із

Законом про систему оподаткування. Отже, на наш погляд, якщо підприємство сплачує комунальний податок за підвищеною ставкою, установленою місцевою радою, воно має повне право відносити всю його суму до складу валових витрат.

Важливо, що

до рішення суду нормативно-правовий акт місцевої ради не можна назвати недійсним.

Та й податківці, найімовірніше, не будуть проти. Річ у тім, що при перевірці декларації з податку на прибуток вони орієнтуються на

Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при адмініструванні податку на прибуток, затверджені наказом ДПАУ від 11.12.2006 р. № 766. А в цьому документі прямо зазначено, що при перевірці дані рядка 4.6.23 додатка Р1 до декларації (нагадаємо, що саме в цьому рядку відображається сума комунального податку, який уключається до складу валових витрат) зіставляються з даними рядка 05 «Нараховано податку за базовий податковий (звітний) період» податкового розрахунку комунального податку, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2003 № 625. Інакше кажучи, перевіряючі орієнтуватимуться на показники розрахунку комунального податку, а в ньому буде відображено суму податку, обчисленого виходячи з підвищеної ставки, установленої рішенням міськради.

Інша справа, якщо згодом таке рішення місцевої ради буде визнано недійсним і платнику податків повернуть надмірно сплачену суму податку (у рахунок майбутніх платежів або якимось іншим чином). У цьому випадку платник податків повинен:

— або включити до складу валових доходів отриману з бюджету суму (адже

п.п. 4.2.4 Закону про податок на прибуток дозволяє не включати до складу валових доходів тільки ті повернені з бюджету суми переплат податків, які раніше не відносилися до складу валових витрат);

— або відсторнувати у відповідній частині збільшені раніше валові витрати. Причому таке сторнування не має нічого спільного з виправленням помилок, тому п’ятивідсотковий самоштраф сплачувати не потрібно.

Дмитро Костюк, заступник головного редактора

Олена Уварова, юрист

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі