Як розрахувати відпускні, якщо працівник перейшов із сумісництва на основне місце роботи
Працівника прийнято на підприємство на роботу за сумісництвом 5 лютого 2007 року. За бажанням працівника у трудовій книжці зроблено запис про прийняття на роботу за сумісництвом. З 1 серпня 2007 року він перейшов на основне місце роботи. У жовтні 2007 року працівнику надається щорічна відпустка. До цього відпустка не надавалася. Який період буде розрахунковим при обчисленні середньої заробітної плати для визначення суми відпускних, які виплати включатимуться до розрахунку середньої заробітної плати?
(м. Дніпропетровськ)
Перехід із сумісництва на основне місце роботи може здійснюватися або шляхом звільнення працівника з посади, на якій він працював за сумісництвом, з подальшим його прийняттям на цю ж чи іншу посаду на основне місце роботи, або шляхом переведення із сумісництва на основне місце роботи. Якби перехід здійснювався за першим варіантом, при звільненні працівника з посади, на якій він працював за сумісництвом, роботодавець мав нарахувати і виплатити компенсацію за невикористану відпустку згідно зі
ст. 83 КЗпП, ст. 24 Закону про відпустки. Але, судячи із запитання, що виникло в підприємства, працівника було переведено із сумісництва на основне місце роботи без припинення трудового договору.Варто зауважити:
переведення працівника із сумісництва на основне місце роботи на одному підприємстві на законодавчому рівні не врегульовано. Водночас у трудовому законодавстві, зокрема в КЗпП, відсутні заборони щодо такого переведення. Така ситуація може розцінюватися як зміна істотних умов трудового договору (ст. 32 КЗпП). При цьому керівник видає наказ про переведення працівника із сумісництва на основне місце роботи. Працівник, у свою чергу, має забрати з попереднього основного місця роботи трудову книжку і надати її на підприємство, яке з моменту переведення є його основним місцем роботи.Щодо порядку визначення суми відпускних у цій ситуації зазначимо таке.
У період роботи за сумісництвом працівник мав право на відпустку, оскільки, по-перше, згідно з
ч. 1 ст. 2 Закону про відпустки всі громадяни, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, мають право на відпустку, по-друге, робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (ч. 3 ст. 56 КЗпП). Крім того, про надання відпустки сумісникам прямо зазначено в п. 6 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки. На те, що сумісники мають право на відпустку, указує й Мінпраці в листі від 06.09.2007 р. № 554/13/155-07.У зв’язку з тим, що при переведенні працівника із сумісництва на основне місце роботи трудові відносини не припинялися і компенсація за невикористані дні щорічної відпустки не виплачувалася, працівнику має бути надано відпустку за період з моменту прийняття на роботу на це підприємство за сумісництвом. Оскільки на момент надання відпустки працівник пропрацював на підприємстві більше шести місяців, він
має право на відпустку тривалістю 24 календарних дні.При розрахунку відпускних слід керуватися
Порядком № 100. У зв’язку з тим, що працівник відпрацював на підприємстві менше року, розрахунковим періодом при обчисленні середньої заробітної плати для визначення суми відпускних є час фактичної роботи, а саме: з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка (абзац другий п. 2 Порядку № 100). У цьому випадку розрахунковий період — березень — вересень 2007 року.Виплати, які включаються до розрахунку середньої заробітної плати для визначення суми відпускних, перелічено в
п. 3 Порядку № 100, а виплати, які не беруть участі в розрахунку середньої заробітної плати, — у п. 4 Порядку № 100.Звертаємо увагу:
п.п. «ї» п. 4 Порядку № 100, згідно з яким заробітна плата на роботі за сумісництвом не включається до розрахунку середньої заробітної плати, застосовується тільки якщо одне підприємство є для працівника одночасно й основним місцем роботи, і сумісництвом*, а також якщо працівник одночасно працює на декількох підприємствах, одне з яких є основним місцем роботи, інші — сумісництвом. У зазначених випадках розрахунок відпускних має провадитися окремо за основним місцем роботи і за сумісництвом, тобто в розрахунку середньої заробітної плати для визначення суми відпускних за основним місцем роботи заробітна плата, нарахована працівнику за сумісництвом, не враховується. У ситуації, що розглядається, положення п.п. «ї» п. 4 Порядку № 100 не застосовується, оскільки період роботи за сумісництвом не збігається з періодом роботи на основному місці роботи на цьому підприємстві.* За винятком працівників, для яких включення заробітної плати за сумісництвом до середнього заробітку передбачено чинним законодавством
Отже, у цій ситуації для визначення суми відпускних необхідно розділити сумарну заробітну плату, нараховану за періоди роботи за сумісництвом (березень — липень 2007 року) та за основним місцем роботи (серпень — вересень 2007 року), на кількість календарних днів у березні — вересні 2007 року (за винятком святкових і неробочих днів) і отриманий результат помножити на кількість днів відпустки.
Докладніше про особливості та порядок розрахунку відпускних див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 44.
Катерина Скрипкіна, економіст-аналітик/p>
