За бажанням працівника до трудової книжки вноситься запис про роботу за сумісництвом
Наше підприємство прийняло сумісника на 0,5 ставки посадового окладу. Чи потрібно йому до трудової книжки вносити запис про роботу за сумісництвом? З яким кодом ознаки доходу необхідно відображати у формі № 1-ДФ заробітну плату сумісника?
(м. Харків)
Відповідно до
п. 1.1 Інструкції № 58 трудові книжки працівників, які працюють за сумісництвом, не ведуться. Трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.Більше того,
трудова книжка має зберігатися за місцем основної роботи працівника як документ суворої звітності і видаватися тільки при звільненні працівника з основного місця роботи під розписку. Отже, видача трудової книжки працівнику в період його роботи за місцем основної роботи заборонена.Разом з тим
п. 2.14 Інструкції № 58 передбачено, що за бажанням працівника власник або уповноважений орган за місцем основної роботи може внести запис до трудової книжки про роботу за сумісництвом.Якщо працівник-сумісник виявив бажання внести запис до трудової книжки про роботу за сумісництвом, то підприємство може надати
довідку про те, що цей працівник працює за сумісництвом, або копію наказу про прийняття на роботу за сумісництвом.Працівнику потрібно подати за місцем основної роботи зазначені документи, і працівник, відповідальний за ведення трудових книжок, повинен внести
окремим рядком запис відомостей про роботу за сумісництвом.Розмір заробітної плати сумісника, який працює
на підприємстві недержавної форми власності, чинним законодавством не обмежено. Підприємство має право оформити працівника на ставку, зазначену в запитанні, — 0,5 ставки посадового окладу.Оподаткування заробітної плати працівника-сумісника здійснюється в тому ж порядку, що й оподаткування заробітної плати основних працівників. Річ у тім, що
Закон № 889 не містить відмінностей у порядку визначення доходу у вигляді заробітної плати залежно від того, отримано такий дохід за місцем основної роботи чи за сумісництвом.У
Законі № 889 працівнику надано право вибору місця застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП). Тому працівник-сумісник, який не користується ПСП за місцем основної роботи, має право на застосування ПСП до заробітної плати, отриманої за сумісництвом. Основною умовою застосування ПСП є те, щоб розмір заробітної плати, яку одержує працівник за сумісництвом, відповідав вимозі, зазначеній у п.п. 6.5.1 п. 6.5 Закону № 889, а саме: вона не повинна перевищувати розміру прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2007 році — 740 грн.).Звертаємо увагу, що в
Законі № 889 не передбачено залежність розміру ПСП від режиму роботи працівника на підприємстві, тому працівник-сумісник, прийнятий, наприклад, на 0,5 ставки посадового окладу, має право на повний розмір ПСП.Щоб скористатися правом на застосування ПСП, працівнику-суміснику необхідно подати
заяву про застосування пільги за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 30.09.2003 р. № 461, і відповідні документи (у разі потреби).У
Податковому розрахунку за формою № 1ДФ дохід, отриманий працівником-сумісником у вигляді заробітної плати за сумісництвом, відображається в загальному порядку, тобто з ознакою доходу «01».Ольга Маханько, економіст-аналітик
