Сплата податку з реклами як різниці між «податковими зобов’язаннями» та «податковим кредитом»
Чи може рекламне агентство перераховувати до бюджету тільки різницю між сумою податку з реклами, отриманої від замовника, і сумою цього податку, сплаченої третім особам (підрядникам), які є фактичними виконавцями послуг з розміщення або встановлення реклами?
(м. Чернігів)
Відповідно до
ст. 11 Декрету № 56-93 об’єктом податку з реклами є вартість послуг з установлення та розміщення реклами. Платниками зазначеного податку є юридичні особи та громадяни.Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень та повідомлень, що передають інформацію в комерційних цілях за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу; на вулицях, магістралях, площах, будинках, транспорті та в інших місцях.
Граничний розмір податку з реклами не повинен перевищувати 0,1 % вартості послуг за розміщення разової реклами і 0,5 % за розміщення реклами на тривалий час.
Декретом № 56-93
сплату податку з реклами прив’язано до оплати послуг з установлення та розміщення реклами, хоча слід мати на увазі, що деякими місцевими радами прийнято відповідні положення, які зобов’язують сплачувати цей податок за фактом надання послуг з установлення та розміщення реклами, навіть якщо ці послуги не було оплачено. У будь-якому випадку крім вартості рекламних послуг, оплачених рекламодавцем рекламному агентству або наданих рекламним агентством без попередньої оплати рекламодавцем, додатково сплачується податок з реклами, який рекламне агентство зобов’язане акумулювати і в установлені строки перераховувати до місцевого бюджету.Рекламні агентства, у свою чергу, виконуючи замовлення на розміщення реклами, частину коштів, отриманих від рекламодавців, перераховують своїм субпідрядникам, які безпосередньо здійснюють установлення та розміщення реклами.
При цьому
чинне законодавство не містить положень, які б дозволяли рекламним агентствам, що діють на ринку рекламних послуг, перераховувати до бюджету тільки різницю між сумою податку з реклами, отриманої від замовників, і сумою цього податку, сплаченої третім особам (підрядникам).Разом з тим обкладення податком з реклами того самого об’єкта (вартості послуг з установлення та розміщення реклами) і у рекламного агентства, і у підрядника суперечило б загальним принципам побудови системи оподаткування, а саме, недопущенню подвійного оподаткування.
Як вихід із ситуації, що склалася, ДПАУ в м. Києві у своєму
листі від 18.09.97 р. № 18-01/3/6492 запропонувала перераховувати податок з реклами до місцевого бюджету сальдовим методом, тобто виходячи з вартості власних послуг, наданих рекламним агентством (іншим посередником). Водночас, на думку податківців, такий порядок сплати податку з реклами дійсний тільки за наявності у платника податку первинних документів (з відповідними записами в них), які б свідчили про перерахування рекламним агентством податку з реклами кінцевому розповсюджувачу з розрахунку виконуваних ним обсягів робіт (послуг) з рекламування рекламодавця. Інакше рекламне агентство зобов’язане перераховувати податок з реклами до бюджету в повному обсязі.Судячи з усього, ДПАУ також не заперечує проти застосування такого порядку сплати податку з реклами, про що свідчить консультація її провідного фахівця аналогічного змісту (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 91, рубрика «Думка фахівців офіційних органів») і
лист ДПАУ від 24.09.2002 р. № 6303/6/15-3416 (див. с. 42).Покажемо на числовому прикладі, як працює описаний вище метод при сплаті податку з реклами.
Приклад 1.
Підприємство замовило рекламному агентству розмістити в друкованому виданні рекламний матеріал. Вартість послуг рекламного агентства:— з розміщення рекламного матеріалу — 36,15 грн., у тому числі ПДВ — 6 грн., податок з реклами — 0,15 грн.
Видавництво, яке розмістило рекламний матеріал у газеті, виставило рахунок рекламному агентству на суму 241 грн., у тому числі ПДВ — 40 грн., податок з реклами — 1 грн.
Зобов’язання за податком з реклами нараховуються при отриманні оплати.
| № | Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, | Податковий | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| У видавництва | ||||||
| 1 | Відображено реалізацію послуг | 361 | 703 | 241 | 201 | — |
| 2 | Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ | 703 | 641/ПДВ | 40 | — | — |
| 3 | Відображено суму податку з реклами, що підлягає сплаті рекламним агентством, у складі вартості наданих рекламних послуг | 703 | 645* | 1 | — | — |
| * Для зручності ведення аналітичного обліку сум податку з реклами в розрізі контрагентів підприємство на свій розсуд може відкрити новий субрахунок 645 «Зобов’язання за податком з реклами». | ||||||
| 4 | Отримано оплату від рекламного агентства | 311 | 361 | 241 | — | — |
| 5 | Відображено суму податкових зобов’язань за податком з реклами при отриманні оплати за надані рекламні послуги | 645 | 641/ПР | 1 | — | 1 |
| 6 | Перераховано податок з реклами до бюджету | 641/ПР | 311 | 1 | — | — |
| У рекламного агентства | ||||||
| 1 | Відображено послуги видавництва | 23 | 631 | 200 | — | 200 |
| 2 | Відображено право на податковий кредит | 641/ПДВ | 631 | 40 | — | — |
| 3 | Відображено суму податку з реклами* | 641/ПР | 631 | 1 | — | 1 |
| * Такий запис рекламним агентством робиться тільки при розміщенні чужої реклами за допомогою третіх осіб. Сума податку з реклами з вартості розміщення власної реклами не виділяється окремо, а відображається у складі вартості таких послуг записом Дт 93 — Кт 631, 685 і включається до валових витрат. | ||||||
| 4 | Відображено реалізацію послуг з розміщення реклами | 361 | 703 | 277,15 | 231,15 | — |
| 5 | Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ | 703 | 641/ПДВ | 46 | — | — |
| 6 | Відображено суму податку з реклами, що підлягає сплаті рекламним агентством, у складі вартості наданих рекламних послуг | 703 | 645 | 1,15 | — | — |
| 7 | Отримано оплату від замовника | 311 | 361 | 277,15 | — | — |
| 8 | Відображено суму податкових зобов’язань за податком з реклами при отриманні оплати за надані рекламні послуги | 645 | 641/ПР | 1,15 | — | 0,15 |
| 9 | Перераховано податок з реклами до бюджету | 641/ПР | 311 | 0,15 | — | — |
| 10 | Сформовано фінансовий результат: |
|
|
| — | — |
| У замовника | ||||||
| 1 | Відображено витрати з виготовлення та розміщення реклами | 93 | 685 | 231,15 | — | 231,15 |
| 2 | Включено до складу податкового кредиту суму ПДВ | 641/ПДВ | 685 | 46 | — | — |
Отже, із загального обсягу податку з реклами 1,15 грн. (230 х 0,5 %), обчисленого з усієї вартості наданих замовнику рекламних послуг без урахування ПДВ, основну частину сплатило видавництво (0,5 % від вартості своїх послуг без ПДВ, що складає 200 х 0,5 % = 1 грн.). Рекламному ж агентству довелося сплатити тільки різницю в сумі 0,15 грн. (30 х 0,5 %) між сумою податку 1,15 грн., отриманого від замовника, і сумою цього податку 1 грн., перерахованою видавництву.
На завершення ще раз підкреслимо, що сплата податку з реклами зазначеним вище способом не ґрунтується на вимогах
Декрету № 56-93, і, отже, може стати предметом спорів між платником податків та податковими органами. Рекламним агентствам, для яких застосування сальдового способу дозволяє значно скоротити суми податку з реклами, що сплачуються до бюджету, доцільно було б отримати сприятливе роз’яснення з місцевої ДПІ. Адже, як відомо, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз’яснення за відсутності податкових роз’яснень з цього питання, що мають пріоритет (абз. «д» п.п. 4.4.2 Закону № 2181).Ігор Хмелевський, економіст-аналітик
