Про застосування ст. 112 Закону про держбюджет-2007
Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Украіни від 10.08.2007 р.
№ 04-06/Т-119/2з-246
Розглянувши <...> звернення щодо застосування норми ст. 112 Закону України від 19.12.2006 р. № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (далі — Закон № 489) при виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, повідомляємо, що норма абзацу першого ст. 112 Закону № 489
поширюється на всіх працівників, які за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку сплачували страхові внески за період менше 6 місяців, крім тих, які не мали нагоди сплачувати страхові внески у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами, відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (роз’яснення працівників Міністерства праці та соціальної політики про застосування норм статті 112 Закону № 489 (газета «Праця і зарплата» за лютий 2007 р. № 6)).Відповідно до роз’яснення Міністерства праці та соціальної політики (лист від 28.03.2007 р. № 2235/0/14-07/020) при застосуванні ст. 112 Закону № 489, у разі якщо страхові внески сплачено застрахованою особою
менше шести місяців протягом останніх дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку, оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах здійснюються виходячи з фактичної заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески, обчисленої відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок), але не вищої за розмір мінімальної заробітної плати, установленої на момент настання страхового випадку, у розрахунку на кожний місяць. При цьому середньоденна заробітна плата не може перевищувати розмір мінімальної заробітної плати в розрахунку на один день (годину), що обчислюється шляхом ділення встановленого на момент настання страхового випадку розміру мінімальної заробітної плати на норму робочого часу цього місяця.Отже, при розрахунку допомоги особам, на яких поширюється дія ст. 112 Закону № 489, розмір денної допомоги, обчисленої відповідно до Порядку (з урахуванням розміру допомоги залежно від страхового стажу), порівнюється із середньоденним розміром мінімальної заробітної плати (обчисленої зазначеним способом).
Якщо розмір денної допомоги вищий за розмір середньоденної мінімальної заробітної плати, для розрахунку допомоги застосовується саме останній.Норму ст. 112 Закону № 489 слід застосовувати для страхових випадків
, передбачених статтями 35, 38 Закону України від 18.01.2001 р. № 2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», що настали починаючи з 1 січня 2007 року.Запис у трудовій книжці посвідчує період трудових відносин між фізичною особою (працівником) та підприємством, установою, організацією або фізичною особою — суб’єктом підприємницької діяльності. Тому для вирішення питання щодо застосування ст. 112 Закону № 489 при розрахунку допомоги недавно прийнятому працівнику необхідна інформація про сплату цим працівником страхових внесків за період 12 місяців перед настанням страхового випадку. Така інформація надається з попереднього місця роботи працівника за запитом страхувальника або на вимогу самого працівника у формі довідки про сплату страхових внесків.
Якщо працівник змінив кілька місць роботи за період 12 місяців перед настанням страхового випадку, сплата страхових внесків ураховується за всіма місцями роботи працівника в зазначений період.Періоди сплати страхових внесків підсумовуються за всіма місяцями (днями) роботи працівника протягом останніх 12 місяців.
Сумарний період сплати страхових внесків має бути не менше 180 календарних днів, що дорівнює шести місяцям (30 х 6 = 180), де 30 — середньомісячна кількість днів.Наприклад:
якщо за період 12 місяців перед настанням страхового випадку працівник працює і сплачує страхові внески 2 місяці 10 календарних днів, а за попереднім місцем роботи працював і сплачував страхові внески 3 місяці 20 днів, то в сумі період сплати страхових внесків дорівнює 6 місяцям. У цьому випадку на працівника дія ст. 112 Закону № 489 не поширюється.Заступник директора
С. Бурінський
коментар редакції
Розрахунок лікарняних для новоприйнятих працівників
У газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 81 ми докладно розглянули порядок застосування положень ст. 112 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V. Нагадаємо, що ці положення стосуються порядку розрахунку лікарняних тим застрахованим особам, які за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку сплачували страхові внески менше 6 місяців. Для них розрахунок провадиться виходячи з фактичної зарплати, з якої сплачено страхові внески, але не вищої за мінімальну зарплату, установлену на момент настання страхового випадку.
Лист, що коментується, вартий уваги двох моментів.
1. Фахівці Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважають, що інформацію про сплату страхових внесків протягом зазначеного вище періоду попередній роботодавець має надати новому роботодавцю або безпосередньо колишньому працівнику
у формі довідки про сплату страхових внесків. Інакше кажучи, інформацію з трудової книжки фахівці Фонду вважають недостатньою. Разом з тим цю вимогу в жодних законодавчих або підзаконних актах не закріплено. Тому її виконання, точно кажучи, не є обов’язковим.2. Період сплати внесків із метою застосування положень ст. 112 Закону про держбюджет на 2007 рік, на думку фахівців Фонду, необхідно розраховувати шляхом підсумовування за всіма місяцями (днями) роботи працівника протягом останніх 12 місяців. Сумарний період сплати страхових внесків має бути не менше 180 календарних днів. З цим підходом можна погодитися, бо у
ст. 112 Закону про держбюджет на 2007 рік не зазначено, що шість місяців — це шість календарних місяців.
Приклад. Працівника підприємства прийнято на роботу 12 квітня 2007 року. Це його перше місце роботи. Період тимчасової непрацездатності — з 16 жовтня по 23 жовтня 2007 року. Період сплати страхових внесків складе: 19 к. дн. квітня + 31 к. дн. травня + 30 к. дн. червня + 31 к. дн. липня + 31 к. дн. серпня + 30 к. дн. вересня + 15 к. дн. жовтня = 187 к. дн. Отже, період сплати — понад шість місяців (180 календарних днів), тому в цьому випадку положення ст. 112 Закону про держбюджет на 2007 рік не застосовуються.
Тетяна Онищенко
