Представницькі витрати
На продовження обговорення питань, пов’язаних з організацією, проведенням і оподаткуванням рекламних акцій (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 79), розглянемо основні моменти щодо оформлення та відображення в обліку представницьких витрат. Зв’язок між ними полягає в тому, що порядок їх оподаткування врегульовано тією самою нормою Закону про податок на прибуток. Проте є деякі відмінності, на яких сьогодні й зупинимося.
Ігор ХМЕЛЕВСЬКИЙ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», igor.khmelevskiy@id.factor.ua
Документи статті
Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон № 481
— Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Закон № 889
— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.Норми № 88
— Норми коштів на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх витрачання, затверджені наказом Міністерства фінансів України і Міністерства економіки України від 12.11.93 р. № 88.П(С)БО 16
— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318.
Про що йтиметься?
Запитання, сформульоване в підзаголовку, у жодному разі не пусте, бо чітка класифікація тих чи інших витрат підприємства, понесених у певній виробничій ситуації, дозволяє правильно відобразити такі витрати в обліку, не піддаючи себе зайвим податковим ризикам.
Щодо представницьких витрат ситуація є дещо своєрідною.
Закон про податок на прибуток, один з головних законів з оподаткування, не містить навіть згадки про такі витрати, не кажучи вже про деталізацію їх складу або подробиці віднесення до складу валових. Єдиним нормативним документом, на який наразі можна спиратися при вивченні цього питання, є Норми № 88. Проте і на цьому шляху на нас чекає перешкода — дію Норм у частині, що регулює витрати госпрозрахункових підприємств та організацій на представницькі цілі, скасовано ще у 1995 році.Разом з тим слід зауважити, що скасовано тільки норми витрат, при цьому зміни не зачепили інших положень зазначеного документа. Це означає, що визначенням представницьких витрат, яке міститься в ньому, цілком можна скористатися. Крім того, викликає інтерес склад таких витрат та порядок їх документального оформлення, про яке також ідеться в
Нормах № 88. До розгляду цього документа й перейдемо.Отже,
представницькі витрати — це витрати міністерств, відомств, підприємств, установ на прийом та обслуговування іноземних представників і делегацій та представників інших підприємств, які прибули на запрошення для проведення переговорів з метою здійснення міжнародних зв’язків, установлення та підтримання взаємовигідної співпраці та вирішення питань, пов’язаних із комерційною діяльністю.Згідно з цим визначенням витрати на представницькі цілі може бути пов’язано не тільки з прийомом іноземних делегацій (представників), але і з веденням переговорів з представниками українських підприємств, у тому числі розташованих у тому самому населеному пункті. Ще один важливий момент, який слід мати на увазі, полягає в тому, що представники та делегації, незалежно від того, українські вони чи зарубіжні, повинні бути
офіційно запрошені на підприємство.
Склад та структура витрат
Згідно з
Нормами № 88 до складу витрат на представницькі цілі включаються такі групи витрат:1. Витрати, пов’язані з проведенням офіційного прийому
(сніданку, обіду, вечері) представників інших підприємств та організацій, які прибувають на підприємство. Тут слід зупинитися на питанні правомірності включення до таких витрат вартості спиртних напоїв, що придбавалися для офіційних прийомів. Річ у тім, що чинними нормативними документами якихось обмежень щодо складу меню офіційних прийомів не регламентовано, тому підстав для виключення вартості таких напоїв із представницьких витрат не бачимо. Разом з тим такий висновок повністю справедливий лише в разі організації офіційного прийому за допомогою закладу ресторанного господарства. Якщо ж підприємство за свої кошти придбаває спиртні напої для споживання їх у ході прийому, воно порушує спеціальне законодавство, яке регулює обіг алкогольних напоїв на території України, а саме Закон № 481.Згідно зі
ст. 15 цього Закону роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями може здійснюватися суб’єктами підприємницької діяльності всіх форм власності тільки за наявності в них ліцензій. При цьому під роздрібною торгівлею у ст. 1 Закону № 481 розуміється діяльність із продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.На думку ДПАУ, викладену в одній із консультацій її провідного фахівця (див. «Вісник податкової служби України», 2004, № 47), оскільки при вживанні алкогольних напоїв серед учасників офіційних прийомів право власності на ці напої переходить до їх споживачів, це означає їх продаж (у розумінні
п. 1.31 Закону про податок на прибуток). А якщо такі операції буде проведено без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, то застосовується штраф у розмірі 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн. (згідно зі ст. 17 Закону № 481).2.
Витрати на транспортне забезпечення представницьких заходів, які включають витрати на оренду та експлуатацію автотранспортних засобів, що виділяються безпосередньо для обслуговування представників інших підприємств або офіційних делегацій, які прибувають, а також на оплату залізничних та авіаквитків при поїздках країною (наприклад, під час відвідування територіально відокремлених структурних підрозділів підприємства). Витрати ж на транспортне обслуговування працівників підприємства, які беруть участь у прийомі делегацій, до складу представницьких витрат не включаються. Незважаючи на це, на наш погляд, такі витрати можуть включатися безпосередньо до складу валових витрат як пов’язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, робіт, послуг (див. п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток).3. Витрати на оплату заходів культурної програми
(вартість квитків на концерти, спектаклі, відвідування музеїв, виставок тощо).4. Вартість буфетного обслуговування під час переговорів
(чай, кава, мінеральна вода та інші прохолодні напої, бутерброди, печиво, цукерки тощо). Буфетне обслуговування приймаюча сторона може забезпечити самостійно або залучити для цього підприємства громадського харчування (кафе, ресторани тощо). Зауваження до цього пункту відносно алкогольних напоїв ті самі, що й до пункту 1 нашого переліку. Додамо також, що про податкові аспекти чайно-кавової церемонії, що проводиться в межах ділової зустрічі, можна докладно дізнатися з однойменної статті в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 47.5. Оплата послуг перекладача та іншого обслуговуючого персоналу
(стенографістка, працівники, які здійснюють буфетне обслуговування, тощо). Обов’язковою умовою включення цього виду витрат до витрат на представницькі цілі, яке спеціально застережене Нормами № 88, є відсутність перекладача у штаті приймаючого підприємства.6. Оплата номерів у готелі.
При прийомі представників інших підприємств та організацій, включаючи іноземні делегації, вартість проживання в готелі оплачується повністю, витрати ж на бронювання номерів передбачаються в розмірі 50 % від вартості проживання за добу.7. Вартість придбаних подарунків.
Ця стаття витрат як складова саме представницьких витрат у Нормах № 88 не згадується. Проте навести її тут, у переліку таких витрат, усе ж таки має сенс. Подарунки та сувеніри традиційно вручаються представникам інших підприємств і делегацій, що приймаються, а оподаткування таких витрат здійснюється в одному ключі з іншими представницькими витратами, оскільки регулюється тією самою законодавчою нормою. Проте якщо з думкою податківців про обов’язковість взаємозв’язку інших представницьких витрат з рекламною метою можна не погоджуватися, то щодо подарунків цього вимагає безпосередньо Закон про податок на прибуток. Докладніше про це поговоримо нижче, а зараз розглянемо документальне оформлення представницьких витрат.
Документальне оформлення
Порядок документального оформлення представницьких витрат також міститься в
Нормах № 88, застосовувати його слід з урахуванням вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88.Насамперед на підприємстві щорічно складається
кошторис представницьких витрат, який затверджується директором або радою (для господарських товариств) підприємства. Установи, що фінансуються з бюджету, здійснюють прийом іноземних делегацій виключно в межах коштів, передбачених кошторисом. Так само, як і на госпрозрахункових підприємствах, кошторис витрат на прийом та обслуговування іноземних представників і делегацій затверджується керівником установи з віднесенням витрат за рахунок загальної економії за кошторисом на утримання цих установ.Щодо кожного заходу представницького характеру розробляється та затверджується програма його проведення, в якій застерігаються:
— місце і дата проведення;
— календарний план з розгорненою програмою представницького заходу;
— запрошені особи (кількісний склад делегації);
— загальна кількість та персональний склад представників приймаючої сторони;
— сума витрат.
Наказом (розпорядженням) керівника визначається коло працівників, які мають відношення до питань, що розглядаються під час проведення представницького заходу.
Усі понесені витрати представницького характеру має бути підтверджено відповідними первинними документами (квитками, квитанціями, рахунками, договорами, актами приймання-здачі виконаних робіт тощо), що особливо важливо для відображення таких витрат у податковому обліку.
Для підтвердження зв’язку проведеного представницького заходу з господарською діяльністю, що також не менш важливо для податкового обліку приймаючого підприємства, доцільно завершувати такий захід підписанням меморандуму про подальшу співпрацю, протоколу про наміри чи інших подібних документів. Водночас зауважимо, що нормативними документами з підприємницької діяльності та оподаткування обов’язкову наявність зазначених документів не передбачено. Їх оформлення лише допомагає відстояти валові витрати, понесені в представницьких цілях, перед контролюючими органами.
Оподаткування представницьких витрат
Розібравшись із визначенням та складом представницьких витрат, можемо дійти висновку: незважаючи на відсутність у
Законі про податок на прибуток безпосередньо поняття, що розглядається, у ньому є норми, які регулюють порядок віднесення витрат, пов’язаних із проведенням прийомів, презентацій та свят, до валових витрат. Представницькі заходи за своєю суттю належать до прийомів, презентацій тощо, тому для їх оподаткування цілком підходить п.п. 5.4.4 цього Закону.Насамперед зауважимо, що відповідно до
п.п. 5.3.1 Закону про податок на прибуток не включаються до складу валових витрати підприємства, не пов’язані з веденням господарської діяльності, а саме витрати на проведення прийомів і презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (за винятком витрат, пов’язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються п. п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток). Зазначене обмеження не стосується платників податків, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій та свят на замовлення та за рахунок інших осіб.Разом з тим згідно з
абз. другим п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток витрати на організацію прийомів, презентацій та свят, придбання та розповсюдження подарунків, уключаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) у рекламних цілях, дозволено відносити до валових витрат, але не більше 2 % оподатковуваного прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік. Сума представницьких витрат (у межах 2 %) відображається в рядку 04.13 декларації з податку на прибуток підприємства.Крім того, суттєве обмеження при формуванні валових витрат на представницькі заходи міститься в
п.п. 5.4.8 Закону про податок на прибуток , згідно з яким не включається до складу валових витрат готівка, витрачена на цілі, визначені пп. 5.3.1 та 5.4.4 цього Закону, а також на цілі, не пов’язані з відшкодуванням особистих витрат фізичної особи, яка перебуває у відрядженні. Про несумісність готівкової форми розрахунків при організації прийому (презентації, свята, придбанні подарунків тощо) з валовими витратами ДПАУ зазначала ще в листі від 07.10.99 р. № 5654/6/15-0216.Звертаємо увагу, що з точки зору податкового обліку витрати на проведення представницьких заходів є
витратами подвійного призначення. Це означає, що віднести такі витрати до складу валових підприємство зможе тільки дотримуючись певних умов. Які саме умови маються на увазі?Як бачимо, податкове законодавство двояко підходить до оподаткування витрат на організацію прийомів та презентацій. З одного боку, не дозволяється відносити такі витрати на проведення прийомів, презентацій та свят до складу валових, якщо вони не пов’язані з господарською діяльністю підприємства. Ураховуючи специфіку представницьких витрат, зазначимо також, що
останнім абзацом п.п. 5.3.1 Закону про податок на прибуток заборонено за рахунок валових витрат фінансувати особисті потреби фізичних осіб, за винятком виплат, передбачених пп. 5.6 (витрати на оплату праці), 5.7 (внески на соціальні заходи), та в інших випадках, установлених нормами цього Закону. Аналогічну норму містить і п.п. 7.4.4 Закону про ПДВ, який забороняє податковий кредит щодо придбаних матеріальних та нематеріальних активів (послуг), не призначених для використання в господарській діяльності підприємства.З іншого боку, якщо витрати підприємства пов’язані з проведенням презентації в господарських цілях, то воно матиме право й на валові витрати в межах 2 % від оподатковуваного прибутку за попередній звітний (податковий) рік (на підставі
абз. другого п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток), і на податковий кредит у повній сумі (підстава — п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ).Щодо формування валових витрат при проведенні представницьких заходів має сенс зупинитися на такій обставині. Існує спірна думка податкових органів, викладена ще в
листі ДПАУ від 07.03.2000 р. № 1159/6/15-1116 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2000, № 40) і повторена в консультації «Вісника податкової служби України», 2005, № 21, с. 46. Так, представники Держподатслужби вважають, що збільшення валових витрат підприємства на суму витрат, здійснених у зв’язку з організацією та проведенням прийомів (презентацій) у встановлених межах, можливе тільки в разі, якщо ці витрати пов’язані з проведенням його рекламної діяльності. Крім того, до такої рекламної діяльності податківцями висуваються додаткові вимоги:— її метою має бути пряме або опосередковане отримання прибутку;
— її можна чітко ідентифікувати як рекламу.
Проте заради справедливості зауважимо, що є й інша точка зору. Її прихильники вважають, що норми
п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток дозволяють представницькі витрати включати до складу валових навіть у тому випадку, якщо вони з рекламними акціями не пов’язані, — досить лише підтвердити їх зв’язок з госпдіяльністю. На чому вона заснована?У преамбулі статті вже зазначалося: порядок оподаткування представницьких та рекламних заходів урегульовано тією самою нормою
Закону про податок на прибуток (мається на увазі абз. другий п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток). Так-от, слова «з рекламними цілями» можна розглядати як такі, що відносяться до придбання та розповсюдження подарунків, уключаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт), але не обмежують цілі проведення прийомів, презентацій та свят.Проте, знаючи зазначений вище підхід податківців, доцільно так документально оформити подібні заходи, щоб був очевидний зв’язок презентації (прийому) з господарською діяльністю підприємства і одночасно вбачалося, що зазначені заходи проводяться винятково з рекламною метою. У зв’язку з цим у наказі на проведення заходу можна, наприклад, зазначити приблизно такі цілі його проведення:
— ознайомлення партнерів (контрагентів, потенційних покупців) з продукцією, що виготовляється, та встановлення взаємовигідних відносин;
— представлення якісних характеристик товару та цінової політики, що проводиться підприємством;
— обговорення можливостей взаємовигідної співпраці з метою розширення позицій на внутрішньому (зовнішньому) ринку тощо.
По суті, будь-яку ділову зустріч (прийом) можна вважати рекламним заходом, оскільки в ході її проведення так чи інакше розповсюджується інформація про саме підприємство або про його товар.
Щодо ПДВ, то до вже викладеного додамо, що за наявності податкової накладної суми цього податку, сплачені (нараховані) при придбанні товарів (послуг) у межах представницьких витрат, може бути віднесено до податкового кредиту на підставі
п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ без будь-якого взаємозв’язку з валовими витратами. З тим, що формування податкового кредиту не ставиться в залежність від процедури формування валових витрат платника податків, згодна й ДПАУ (див. лист від 15.05.2006 р. № 9120/7/16-1517-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 55). Єдина вимога Закону про ПДВ — понесені витрати повинні бути пов’язані з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності платника податків.Це означає, що навіть за відсутності у підприємства прибутку за попередній звітний рік (і, як наслідок, права на валові витрати щодо представницьких заходів) податковий кредит може бути відображений у розмірі 100 %. Головне — при оформленні відповідної документації за такими заходами чітко продемонструвати їх господарську спрямованість. «Навколорекламні» виверти податківців не мають тут жодного значення.
Представницькі витрати та ПДФО
При проведенні представницьких заходів у приймаючої сторони виникає запитання: а чи потрібно обкладати податком з доходів фізичних осіб вартість продуктів харчування, квитків на культурні заходи та інші витрати на обслуговування та приймання гостей?
Згідно з
п. 1.2 Закону України № 889 дохід платника податку визначено як суму будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь.Очевидно, що представницькі витрати
не є доходами запрошеної сторони, оскільки здійснюються не як фінансування особистих потреб гостей — фізичних осіб, що прямо заборонено Законом про податок на прибуток, а як представників суб’єкта господарювання, у встановленні ділових зв’язків з яким зацікавлена приймаюча сторона. При цьому можливі два варіанти здійснення представницьких витрат: з їх персоніфікацією та без такої. Що думають стосовно кожного з них податківці?Щодо витрат, які неможливо персоніфікувати, усе зрозуміло: об’єкт для обкладення податком з доходів відсутній (
листи ДПАУ від 26.08.2004 р. № 7335/6/17-3116 // «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 86 , від 18.02.2005 р. № 1453/6/17-3116, від 29.07.2005 р. № 7129/6/17-3116 // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 71). До таких витрат можна віднести оплату харчування за типом шведського столу, витрати на транспортування представників (якщо перевозяться групи фізичних осіб).Щодо витрат, які можна персоніфікувати (витрати на оплату проживання представників офіційних делегацій у готелі, уключаючи бронювання, придбання квитків на культурно-масові заходи, пам’ятні подарунки, символічні презенти, роздачу зразків товарів тощо), то й тут, на наш погляд, підстав для обкладення цих сум податком з доходів немає. ДПАУ неодноразово у своїх листах висловлювалася аналогічно.
Зауважимо, що представницькі витрати, які бере на себе приймаюча сторона, не є об’єктом оподаткування в учасників цих заходів незалежно від того, перевищено 2 % ліміт, установлений
п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток, чи ні. Пояснюється це тим, що таке сумове обмеження поширюється тільки на валові витрати і до оподаткування доходів фізичних осіб не має жодного відношення.Додатково зазначимо, що ДПАУ при розгляді питань обкладення представницьких витрат податком з доходів фізичних осіб також згадує про рекламні акції (див.
лист від 29.09.2004 р. № 18835/7/17-3117 і консультацію в журналі «Вісник податкової служби України», 2005, № 21, с. 46). Проте в цьому разі витрати на проведення рекламних акцій аналогічні до витрат на організацію проведення конференцій, симпозіумів, офіційних прийомів та бізнес-зустрічей, у тому числі на фуршетне обслуговування запрошених осіб — учасників зазначених заходів, а не є умовою необкладення представницьких витрат податком з доходів фізосіб. До речі, це зайвий раз підкреслює необґрунтованість думки податківців щодо неодмінного зв’язку представницьких витрат з рекламною метою для права на валові витрати за п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток.
Бухгалтерський облік представницьких витрат
На відміну від податкового законодавства в нормативних документах, що регулюють бухгалтерський облік витрат, понесених підприємством у процесі господарської діяльності, можна зустріти пряму згадку про представницькі витрати.
Так,
П(С)БО 16, визначаючи адміністративні витрати як загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства, уключає до їх числа загальні корпоративні витрати (див. п. 18). До них, зокрема, належать організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо.Іноді буває складно відділити витрати на рекламу від представницьких витрат, тим більше коли податківці вимагають обов’язкового зв’язку між першими та другими для віднесення представницьких витрат до складу валових. У зв’язку з цим зазначимо, що відповідно до
п. 19 П(С)БО 16 витрати на рекламу належать до витрат на збут.Додамо також, що незалежно від включення/невключення суми витрат на представницькі заходи до валових витрат у податковому обліку
для бухгалтерського обліку представницькі витрати є витратами звітного періоду.Облік сум представницьких витрат ведеться на рахунках 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут». Підприємства, що ведуть облік з використанням рахунків класу 8, суми представницьких витрат відображають на рахунку 84 «Інші операційні витрати».
На завершення покажемо на умовному прикладі порядок відображення представницьких витрат у бухгалтерському та податковому обліку.
Приклад.
З метою формування портфеля замовлень на майбутній рік підприємство влаштувало презентацію для представників кількох фірм. Витрати на проведення зазначеного заходу склали:— проживання представників у готелі — 3600 грн., у тому числі ПДВ — 600,00 грн.;
— вечеря в ресторані (оплачена готівкою через підзвітну особу) — 4200 грн., у тому числі ПДВ — 700,00 грн.;
— буфетне обслуговування (рахунок оплачено в безготівковій формі) — 700 грн. без ПДВ;
— екскурсійне обслуговування (згідно з актом виконаних робіт, виставленим екскурсійною фірмою) — 900 грн. без ПДВ.
Оподатковуваний прибуток за підсумками 2006 року становить 175 тис. грн. Відповідно до валових витрат підприємство може включити 3500 грн. (175000
х 2 %) із загальної суми витрат, понесених на представницькі цілі. Щодо ПДВ, то до податкового кредиту можна включити всю його суму, незважаючи на те, що валові витрати лімітовані.
| Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, | Податковий облік, грн. | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | ||
| 1. Оплачено рахунок готелю за проживання представників | 371 | 311 | 3600,00 | — | 3000,00 |
| 2. Відображено податковий кредит з ПДВ | 641 | 644 | 600,00 | — | — |
| 3. Віднесено вартість готельних послуг до витрат на збут | 93 | 685 | 3000,00 | — | — |
| 4. Списано суму ПДВ | 644 | 685 | 600,00 | — | — |
| 5. Проведено залік заборгованостей | 685 | 371 | 3600,00 | — | — |
| 6. Видано грошові кошти підзвітній особі на оплату вечері в ресторані | 372 | 301 | 4500,00 | — | — |
| 7. Відображено витрати на ділову вечерю (згідно з рахунком ресторану, доданим до авансового звіту) | 93 | 372 | 3500,00 | — | — * |
| * Незважаючи на те що підприємство ще не вичерпало 2 % ліміт для віднесення представницьких витрат до складу валових, щодо витрат на ділову вечерю воно такого права не має, оскільки рахунок ресторану було оплачено готівкою (див. п.п. 5.4.8 Закону про податок на прибуток). | |||||
| 8. Відображено податковий кредит з ПДВ | 641 | 372 | 700,00 | — | — |
| 9. Залишок невикористаних сум внесено підзвітною особою до каси підприємства | 301 | 372 | 300,00 | — | — |
| 10. Нараховано витрати за буфетне обслуговування | 93 | 685 | 700,00 | — | 500,00* |
| * До складу валових витрат віднесено залишок 2 % ліміту за представницькими витратами, обчислений від прибутку підприємства за попередній звітний (податковий) рік. | |||||
| 11. Оплачено буфетне обслуговування | 685 | 311 | 700,00 | — | — |
| 12. Перераховано передоплату екскурсійній фірмі | 371 | 311 | 900,00 | — | — |
| 13. Списано витрати на екскурсійне обслуговування | 93 | 685 | 900,00 | — | — |
| 14. Проведено залік заборгованостей | 685 | 371 | 600,00 | — | — |
На завершення статті зазначимо, що проведення того чи іншого представницького заходу іноді просто життєво необхідне для налагодження ділових зв’язків, і бізнесмени це чудово розуміють. Тепер же, після прочитання цієї статті, і кожний бухгалтер буде озброєний знанням того, як правильно відобразити представницькі витрати в податковому та бухгалтерському обліку. Успішного вам бізнесу, шановні читачі!
