Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Придбання товарів за готівку для потреб підприємства

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Жовтень, 2007/№ 84
В обраному У обране
Друк
Стаття

Придбання товарів за готівку для потреб підприємства

 

На практиці нерідкими є випадки, коли працівники, виконуючи свої трудові обов’язки, за дорученням та від імені підприємства придбавають товари (роботи, послуги) для його виробничих чи господарських потреб. Про особливості таких операцій, а також про відповідальність підприємства і працівника за недотримання вимог законодавства щодо їх проведення йтиметься в цій статті.

 

Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Видача готівкових коштів під звіт

Згідно з чинним законодавством готівкові кошти для придбання товарів (робіт, послуг) для потреб підприємства можуть видаватися як працівникам, так і особам, які не перебувають у трудових відносинах з таким підприємством.

Відносини між підприємством та

працівником у разі, коли для придбання товарів, робіт, послуг працівнику видаються готівкові кошти під звіт, мають характер трудових та регулюються Положенням № 637, наказом № 440, а також нормами Закону № 889.

Згідно з

п. 3.4 Положення № 637 видача готівкових коштів, у тому числі під звіт, провадиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, які повинні підписати керівник та головний бухгалтер або працівник підприємства, уповноважений на це керівником.

Часто підприємства, що залучають громадян до виконання робіт (послуг) за договорами цивільно-правового характеру, стикаються з необхідністю видати їм готівкові кошти для придбання товарно-матеріальних цінностей для потреб підприємства. Зауважимо, що не всі компетентні органи згодні з можливістю видачі коштів під звіт непрацівникам підприємства. Згідно з роз’ясненнями НБУ (

лист від 21.12.2006 р. № 11-113/4734-13871) підприємство може видавати готівкові кошти під звіт на здійснення витрат, пов’язаних з господарськими потребами підприємства та на відрядження, тільки фізичній особі, яка перебуває з ним у трудових відносинах.

Проте Мінфін у своєму

листі від 13.02.2007 р. № 31-34000-30-25/2774 висловлює протилежну думку, наводячи такі аргументи. Відповідно до п. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.99 р. № 996-XIV підприємство має право самостійно визначати облікову політику. В обліковій політиці підприємство може зазначити порядок здійснення витрат, пов’язаних з господарськими потребами підприємства, шляхом видачі готівки особам, які не є працівниками, на підставі договору доручення.

Відповідно до

п. 3.5 Положення № 637 видача готівки особам, відсутнім у штатному розписі підприємства, провадиться за видатковими ордерами, які виписуються окремо на кожну особу або за окремою видатковою відомістю.

Отже, на думку Мінфіну, яку підтримує і наша редакція, видавати готівкові кошти під звіт непрацівнику для придбання товарно-матеріальних цінностей для виробничих чи господарських потреб підприємства можна, але за умови правильного оформлення такої видачі.

Проте предметом розгляду цієї статті є придбання товарно-матеріальних цінностей для потреб підприємства його працівниками, тому далі зупинимося на особливостях проведення саме таких операцій.

 

Заповнення авансового звіту

Працівник, який отримав готівкові кошти під звіт від підприємства з метою придбання для потреб останнього товарів (робіт, послуг),

зобов’язаний відзвітувати за витрачені готівкові кошти шляхом подання Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт (далі — Звіт).

Слід зауважити, що чинним законодавством не виключається можливість придбання працівником товарів (робіт, послуг) для виробничих (господарських) потреб підприємства за рахунок власних коштів з подальшим відшкодуванням підприємством витрачених працівником сум. На нашу думку, у разі придбання товарів (робіт, послуг) для потреб підприємства за власні кошти працівник може відзвітувати перед підприємством шляхом подання того самого Звіту.

Отже, незалежно від того, чи видавалися гроші працівнику під звіт або він придбав товар (роботи, послуги) на потреби підприємства за власні кошти, такий працівник подає

Звіт та оригінали підтверджуючих документів.

Форму Звіту та порядок його складання затверджено

наказом № 440.

Звіт заповнюється безпосередньо фізичними особами, які отримали кошти під звіт або витратили власні кошти на потреби підприємства, за винятком граф «Звіт перевірено», «Залишок внесений (перевитрата видана) у сумі за касовим ордером», бухгалтерських проводок, розрахунку штрафу та суми утриманого податку за несвоєчасно повернені кошти. Зазначені графи заповнюються посадовою особою підприємства, до посадових обов’язків якої належить виконання зазначених функцій (

лист ДПАУ від 26.03.2007 р. № 2862/6/11-0216). Такою посадовою особою, як правило, є бухгалтер.

Графи «Доцільність проведеної витрати підтверджую» і «Звіт затверджено» підписує керівник.

Відривна частина Звіту («Розписка») заповнюється та підписується посадовою особою підприємства, якій працівник здає Звіт. Розписка є для підзвітної особи документом, що підтверджує своєчасність подання Звіту.

Щодо

підтверджуючих документів зазначимо таке.

Якщо на потреби підприємства підзвітна особа придбаває товари, сировину, матеріали, до Звіту необхідно додати документи, що

підтверджують здійснення платежу (наприклад, фіскальні чеки, квитанції касових ордерів), а також отримання товару, сировини, матеріалів від продавця (товарні накладні тощо). Якщо продавець товарно-матеріальних цінностей є платником ПДВ, працівник надає податкову накладну.

Якщо підзвітна особа для потреб підприємства оплачує роботи чи послуги, до Звіту додається документ, що підтверджує оплату робіт (послуг), та акт виконаних робіт (наданих послуг). При придбаванні підзвітною особою сільськогосподарської продукції до Звіту додається

закупівельний акт (докладніше див. статтю «Акт закупівлі» // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 61).

Оскільки, придбаваючи товар, працівник діє від імені підприємства, у документах, що підтверджують сплату, має бути зазначено

реквізити підприємства.

Звертаємо увагу, що, на думку ДПАУ (

лист від 30.12.2005 р. № 13363/6/23-8019), за проведення готівкових розрахунків з підзвітною особою, яка подала Звіт без підтверджуючих документів, на підприємство накладається штраф, передбачений ст. 1 Указу № 436 (у розмірі сплачених коштів, тобто в розмірі виданої під звіт готівки).

На практиці бувають ситуації, коли працівник, який отримав готівку під звіт, не може виконати доручене йому завдання, наприклад придбати товар через відсутність його в магазині (на складі) на цей момент. На нашу думку, у цьому разі заповнювати Звіт підзвітній особі необов’язково, якщо така особа

своєчасно повертає невитрачену готівку. Жодні міри відповідальності в цьому випадку до працівника не застосовуються.

Якщо ж підзвітна особа здає невитрачені підзвітні кошти з порушенням граничних строків, Звіт подавати необхідно, оскільки бухгалтер у цьому разі має заповнити розрахунок штрафу та суми утриманого податку за несвоєчасно повернені кошти.

 

Строки подання Звіту та здавання готівки

Згідно з

п.п. 9.10.2 Закону № 889 та наказом № 440 Звіт подається до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, в якому платник податків (підзвітна особа) завершує відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок підприємства. За наявності надміру витрачених (невикористаних) коштів, їх суму має бути повернено до або під час подання Звіту, тобто не пізніше третього банківського дня, наступного за днем, в якому підзвітна особа виконала цивільно-правову дію (придбала товарно-матеріальні цінності).

Подання Звіту з порушенням строків може дозволятися тільки у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або з інших обставин, що мають документальне підтвердження (

п. 7.39 Положення № 637, лист НБУ від 05.07.2007 р. № 18-210/2252-6820 і лист ДПА в Дніпропетровській обл. від 11.10.2005 р. № 25821/10/17-228).

Зауважимо, що строки подання Звіту працівниками, які придбавали товари (роботи, послуги) для потреб підприємства за власні кошти, законодавством не встановлено. Проте схоже, що податківці вважають інакше. Так, у

листі ДПАУ від 21.04.2004 р. № 3928/5/17-3116 зазначено: «у разі придбання працівником підприємства за власні готівкові кошти товарів (продукції, послуг) або використання цих коштів у відрядженні для потреб підприємства, він звітує за витрачені кошти згідно з чинним законодавством». Далі в листі податківці посилаються на п.п. 9.10.2 Закону № 889 як на такий, що встановлює єдині строки подання Звіту. У зв’язку з цим рекомендуємо все ж таки не затягувати з поданням Звіту в разі, коли працівник придбавав товарно-матеріальні цінності для потреб підприємства за рахунок власних коштів.

Потрібно враховувати також норми

п. 2.11 Положення № 637, згідно з яким готівкові кошти під звіт на господарські потреби підприємства видаються на строк не більше двох робочих днів, а на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, — на строк не більше 10 робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

У разі якщо готівкові кошти видаються підзвітній особі одночасно і на відрядження, і для вирішення у відрядженні виробничих (господарських) питань, строк видачі готівки може бути продовжено до завершення відрядження. Згідно з

Інструкцією № 59 строки відрядження зазначаються в наказі керівника.

НБУ у своєму

листі від 11.05.2004 р. № 11-113/1571-4618 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 42) роз’яснив, що залишок коштів, які було видано підзвітній особі для цільового вирішення виробничих питань у відрядженні, має бути повернено до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, в якому працівник завершує таке відрядження.

Про строки повернення готівки в ситуації, коли в підзвітної особи (не відрядженої) залишилися невитрачені кошти, отримані нею на виробничі чи господарські потреби, будь-які роз’яснення відсутні. Тому в цьому випадку потрібно дотримуватися вимог

п. 2.11 Положення № 637, а саме: здавати залишок коштів не пізніше дня, наступного за днем отримання готівки (при закупівлі сільгосппродукції і заготівлі вторинної сировини, крім металобрухту, — не пізніше за 10-й робочий день з дня отримання готівкових коштів). Інакше матиме місце порушення касової дисципліни (перевищення встановлених строків використання виданих під звіт готівки). За зазначене порушення згідно зі ст. 1 Указу № 436 накладається штраф у розмірі 25 % виданих під звіт сум.

Звертаємо увагу:

готівкові кошти може бути видано під звіт працівнику тільки за умови, що він відзвітував у встановленому порядку за раніше видані під звіт суми . Порушення цього правила також тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25 % виданої під звіт суми.

Крім того, за порушення правил ведення касової дисципліни, установлених

Положенням № 637, згідно зі ст. 1642 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х на посадових осіб підприємства накладається штраф у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 136 до 255 грн.). За ті ж дії, учинені повторно, накладається штраф у розмірі від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.).

 

10-тисячне обмеження

Слід пам’ятати, що згідно з

п. 2.3 Положення № 637 та постановою № 32 сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем), що здійснюється протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, не повинна перевищувати 10000 грн. Оскільки підзвітна особа діє від імені підприємства, така особа може придбати товарно-матеріальні цінності в одного продавця на суму не більше 10000 грн. на день. При цьому кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, не обмежується.

10-тисячне обмеження діє і в разі, коли працівник придбаває товари (роботи, послуги) на потреби підприємства за власний рахунок з подальшим відшкодуванням, оскільки і в цьому випадку працівник діє від імені підприємства. Такі роз’яснення наведено в

листі НБУ від 01.09.2006 р. № 11-113/3225-9206.

Згідно з

п.п. «ґ» абзацу третього п. 2.3 Положення № 637 зазначене обмеження не поширюється на готівкові розрахунки при купівлі сільськогосподарської продукції.

Якщо сума готівкових розрахунків з одним підприємством (підприємцем) перевищить 10000 грн., кошти в розмірі перевищення розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі платника на кінець дня разово в день здійснення операції, з подальшим порівнянням отриманої суми із затвердженим лімітом каси.

У разі якщо при порівнянні виявиться, що

встановлений ліміт каси перевищено, відповідно до Указу № 436 на підприємство накладається штраф у двократному розмірі суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

 

Покарання безвідповідальної підзвітної особи

Як зазначалося вище,

надміру витрачені кошти (сума коштів, видана під звіт, не підтверджена відповідними документами, тобто готівка, яка повинна залишитися в працівника після придбання товарно-матеріальних цінностей) має бути здано підзвітною особою до або під час подання Звіту, тобто не пізніше третього банківського дня, наступного за днем, в якому було завершено виконання цивільно-правової дії за дорученням підприємства.

Згідно з

п.п. 9.10.3 Закону № 889 у випадку, якщо підзвітна особа поверне залишок готівки пізніше зазначеного вище граничного строку, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день граничного строку, така особа має сплатити штраф у розмірі 15 % суми надміру витрачених коштів.

При поверненні надміру витрачених коштів

у місяці, наступному за звітним місяцем, на який припадає граничний строк здавання залишку коштів, крім 15-відсоткового штрафу з платника податків стягується сума податку з доходів за ставкою 15 %, нарахованого на суму надміру витрачених коштів.

Звертаємо увагу, що штраф, а за необхідності, і податок з доходів, стягуються

за несвоєчасне повернення коштів, виданих під звіт, а не за несвоєчасне подання Звіту! Своєчасно поданий Звіт не звільняє працівника, який не здав своєчасно надміру витрачені кошти, від відповідальності за п.п. 9.10.3 Закону № 889.

Якщо підзвітна особа поверне суму надміру витрачених коштів у майбутніх податкових періодах або таку суму буде стягнуто з нього за рішенням суду,

перерахунок податкових зобов’язань платника податків — підзвітної особи не здійснюється і сума штрафу йому не відшкодовується.

У зв’язку з тим, що нездана своєчасно сума коштів є «чистим» доходом підзвітної особи, при визначенні об’єкта оподаткування для утримання суми податку застосовується «натуральний» коефіцієнт, який у 2007 році дорівнює 1,176471 (

п. 3.4 Закону № 889).

Сума штрафу і, за необхідності, сума податку з доходів утримуються підприємством, яке видавало готівкові кошти під звіт, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу працівника за відповідний місяць після оподаткування такого доходу. Якщо суми доходу недостатньо, суми штрафу і податку з доходів утримуються за рахунок оподатковуваних доходів подальших звітних місяців доти, поки не буде сплачено всю суму.

Якщо платник податків припиняє трудові відносини з підприємством, яке видало готівкові кошти під звіт, сума штрафу і податку з доходів утримується за рахунок останньої виплати доходу при проведенні остаточного розрахунку. Якщо суми останньої виплати не вистачає для повного утримання податку, непогашена частина суми штрафу і податку включається до складу податкового зобов’язання платника податків за результатами звітного податкового року і відображається ним у річній декларації про майновий стан та доходи.

У разі коли підприємство не може утримати податок з доходів у зв’язку зі смертю або визнанням за рішенням суду без вісті відсутньою або померлою підзвітної особи, яка не здала своєчасно залишок коштів, сума штрафу та податку утримується при нарахуванні доходу за податковий період, який є останнім для такого платника податків. Непогашена частина штрафу і податку з доходів визнається безнадійною до сплати.

Отже,

сума штрафу і, у разі потреби, сума податку з доходів стягуються з підзвітної особи за підсумками звітного місяця, в якому відбулося порушення вимог Закону № 889. При цьому потрібно враховувати вимоги ст. 128 КЗпП, згідно з якою розмір усіх відрахувань із заробітної плати працівника не повинен перевищувати 20 % суми, що належить до виплати, а у випадках, окремо передбачених законодавством, — 50 % суми, що належить до виплати на руки.

При придбанні працівником товарів (робіт, послуг) для потреб підприємства за власні кошти, штрафні санкції не застосовуються, оскільки відсутні підстави — адже кошти під звіт не видавалися.

Щодо строків сплати штрафу за порушення строків здавання залишку підзвітних сум і податку з доходів зазначимо таке.

Якщо підзвітні суми було несвоєчасно повернено працівником підприємства, то сума штрафу, а за необхідності й сума податку з доходів утримуватимуться, як правило, із заробітної плати. У цьому випадку штраф і податок з доходів необхідно перерахувати одночасно із сумою податку з доходів, утриманого безпосередньо із суми заробітної плати. Такий самий висновок випливає з

листа ДПАУ від 21.04.2004 р. № 3928/5/17-3116: «строки перерахування штрафу повинні бути такими самими, що і строки утримання податку в підзвітному місяці, — тобто збігатися з податковими періодами».

Отже,

штраф і, за необхідності, податок з доходів перераховуються при отриманні грошових коштів на виплату заробітної плати (п.п. 8.1.2 Закону № 889). Якщо заробітну плату нараховано, але не виплачено, штраф і податок з доходів має бути сплачено протягом 30 днів, наступних за останнім днем звітного податкового місяця.

Якщо заробітна плата виплачується

готівкою з каси (з виручки), суму штрафу і податку з доходів має бути перераховано до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем виплати (п.п. 8.1.4 Закону № 889).

Сума штрафу і сума податку з доходів перераховуються на той самий рахунок, на який перераховується податок з доходів фізичних осіб, що підтверджується в

листах ДПАУ від 21.04.2004 р. № 3928/5/17-3116, від 06.04.2004 р. № 2597/6/17-3116.

Суми, які утримуються з працівника у зв’язку з несвоєчасним поверненням підзвітним сум, розраховуються в самому Звіті. У бухгалтерському обліку утримання як штрафу, так і податку з доходів відображається записом Дт 661 — Кт 641/ПДФО.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ сума 15 % штрафу відображатиметься у графах 4а і 4 у складі податку з доходів, утриманого із заробітної плати, тобто в тому ж рядку, де відображається дохід у вигляді заробітної плати з ознакою доходу «01».

Сума надміру витрачених підзвітних коштів, яка підлягає оподаткуванню, відображається з ознакою доходу «16», у цьому ж рядку відображається сума утриманого податку з доходів.

Приклад.

Працівнику підприємства (інженер із застосування комп’ютерів) 26.10.2007 р. видано під звіт готівкові кошти в сумі 500 грн. на придбання принтера. Принтер придбано працівником за ціною 400 грн., про що свідчить товарний чек. Продавець ФОП Доценко Є. Б. не є платником ПДВ. Авансовий звіт надано та затверджено 29.10.2007 р.

Заробітна плата працівника в жовтні 2007 року склала 2500 грн. Строк виплати заробітної плати — 7 число.

Розглянемо три можливої ситуації залежно від того, коли працівник здав залишок підзвітних коштів у сумі 100 грн. (500 грн. - 400 грн.) до каси підприємства:

1) 29 жовтня 2007 року;

2) 31 жовтня 2007 року;

3) 1 листопада 2007 року.

Перша ситуація.

Працівник повернув залишок підзвітних сум наступного банківського дня після їх отримання (27, 28 жовтня — вихідні дні). У цьому випадку ні сума штрафу, ні сума податку з доходів з працівника не стягуються, оскільки дотримано вимоги п. 9.10 Закону № 889.

Використовуючи дані прикладу, зокрема першої ситуації, наведемо приклад заповнення Звіту.

 

img 1

 

 

img 2

 

Бухгалтерський облік операцій з видачі готівкових коштів під звіт працівнику наведемо в таблиці.

 

№ з/п

Дата операції

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума,
грн.

дебет

кредит

1

26.10.2007

Видано грошові кошти під звіт

372

301

500,00

2

29.10.2007

Затверджено авансовий звіт

153

372

400,00

3

29.10.2007

Повернено залишок підзвітних сум

301

372

100,00

 

Друга ситуація.

Працівник порушив строки здавання залишку підзвітних сум. Але при цьому невикористану суму повернено у звітному місяці, на який припадає граничний строк здавання надміру витрачених коштів, тому згідно з абзацом першим п.п. 9.10.3 Закону № 889 працівник має сплатити штраф у розмірі 15 % суми залишку підзвітних коштів.

Наведемо фрагмент Звіту, в якому проводиться розрахунок штрафу і податку з доходів.

 

img 3

 

Сума штрафу утримана із зарплати працівника за жовтень 2007 року.

Бухгалтерський облік операцій з видачі готівкових коштів під звіт та з нарахування заробітної плати працівнику наведемо в таблиці.

 


з/п

Дата операції

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума,
грн.

дебет

кредит

1

2

3

4

5

6

1

26.10.2007

Видано грошові кошти під звіт

372

301

500,00

2

29.10.2007

Затверджено авансовий звіт

153

372

400,00

3

31.10.2007

Повернено залишок підзвітних сум

301

372

100,00

4

31.10.2007

Нараховано заробітну плату працівнику за жовтень 2007 року

92

661

2500,00

5

31.10.2007

Нараховано внески до фондів соціального страхування
(2500 х (33,2 % + 1,5 % + 1,3 % + 1,03 %*))

92

651, 652
653, 656

925,75

6

31.10.2007

Утримано внесок до Пенсійного фонду
(568 х 0,5 % + (2500 - 568) х 2 %)

661

651

41,48

7

31.10.2007

Утримано внесок до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (2500 х 1 %)

661

652

25,00

8

31.10.2007

Утримано внесок до Фонду соціального страхування на випадок безробіття (2500 х 0,5 %)

661

653

12,50

9

31.10.2007

Утримано податок з доходів
((2500 - 41,48 - 25 - 12,50) х 15 %)

661

641/ПДФО

363,15

10

31.10.2007

Утримано штраф (100 х 15 %)

661

641/ПДФО

15,00

11

07.11.2007

Перераховано внески до фондів соціального страхування
(925,75 + 41,48 + 25 + 12,50)

651, 652, 653, 656

311

1004,73

12

07.11.2007

Перераховано податок з доходів та штраф
(363,15 + 15)

641/ПДФО

311

378,15

13

07.11.2007

Виплачено заробітну плату працівнику
(2500 - 41,48 - 25 - 12,50 - 363,15 - 15)

661

301

2042,87

*

Ставку внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань прийнято умовно.

 

Третя ситуація.

Працівник повернув залишок підзвітних коштів у листопаді 2007 року, тобто в місяці, наступному за звітним місяцем, на який припадає граничний строк здавання підзвітних коштів. Відповідно до абзацу другого п.п. 9.10.3 Закону № 889 сума надміру витрачених коштів підлягає оподаткуванню, крім того, працівник має сплатити штраф у розмірі 15 % від такої суми. Звертаємо увагу, що в бухгалтерському обліку немає необхідності відображати дохід працівника у вигляді суми несвоєчасно повернених підзвітних коштів. Сума податку з доходів, розрахована виходячи із зазначеної суми з урахуванням «натурального» коефіцієнта (п. 3.4 Закону № 889), утримується із заробітної плати працівника.

Наведемо фрагмент Звіту, в якому проводиться розрахунок штрафу і податку з доходів.

 

img 4
img 5

 

Бухгалтерський облік операцій з видачі готівкових коштів під звіт та з нарахування заробітної плати працівнику наведемо в таблиці.

 

№ з/п

Дата операції

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума,
грн.

дебет

кредит

1

26.10.2007

Видано грошові кошти під звіт

372

301

500,00

2

29.10.2007

Затверджено авансовий звіт

153

372

400,00

3

31.10.2007

Нараховано заробітну плату працівнику за жовтень 2007 року

92

661

2500,00

4

31.10.2007

Нараховано внески до фондів соціального страхування
(2500 х (33,2 % + 1,5 % + 1,3 % + 1,03 %))

92

651, 652

653, 656

925,75

5

31.10.2007

Утримано внесок до Пенсійного фонду
(568 х 0,5 % + (2500 - 568) х 2 %)

661

651

41,48

6

31.10.2007

Утримано внесок до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
(2500 х 1 %)

661

652

25,00

7

31.10.2007

Утримано внесок до Фонду соціального страхування на випадок безробіття
(2500 х 0,5 %)

661

653

12,50

8

31.10.2007

Утримано податок з доходів
((2500 - 41,48 - 25 - 12,50) х 15 %)

661

641/ПДФО

363,15

9

31.10.2007

Утримано штраф

661

641/ПДФО

15,00

10

31.10.2007

Утримано податок з доходів із суми підзвітних коштів, не повернених на кінець місяця

661

641/ПДФО

17,65

11

01.11.2007

Повернено залишок підзвітних сум

301

372

100,00

12

07.11.2007

Перераховано внески до фондів соціального страхування
(925,75 + 41,48 + 25 + 12,50)

651, 652, 653, 656

311

1004,73

13

07.11.2007

Перераховано податок з доходів та штраф
(363,15 + 15 + 17,65)

641/ПДФО

311

395,80

14

07.11.2007

Виплачено заробітну плату працівнику
(2500 - 41,48 - 25 - 12,50 - 363,15 - 15 - 17,65)

661

301

2025,22

 

Зауважимо, що і в другій, і в третій ситуації згідно з

Указом № 436 на підприємство також накладається штраф за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки в розмірі 25 % виданих під звіт сум.

Упевнені, що відтепер наші читачі дотримуватимуться всіх вимог щодо порядку проведення витрат, пов’язаних з господарськими та виробничими потребами підприємства. Якщо ж через об’єктивні причини якусь вимогу все-таки буде порушено, матеріал цієї статті допоможе знайти вихід із ситуації, що склалася.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно