Придбання майнових прав на використання фотографії
Наше підприємство виготовляє для клієнта рекламні букети, включаючи розробку дизайну та друкування тиражу. При розробці дизайну буклета виникла необхідність застосування як фону фотографії, права на використання якої належать третій особі. Хто має придбати майнові права на використання цієї фотографії — наше підприємство чи клієнт (з подальшою передачею нашому підприємству)?
(м. Івано-Франківськ)
Якщо виникло це запитання, отже, підприємство та клієнт не врегулювали його при укладенні договору на розробку дизайну та друкування тиражу рекламних буклетів.
По суті, це
питання має бути вирішено сторонами в укладеному між ними господарському договорі, оскільки жодного правового значення не має, хто саме набуде майнових прав на використання фотографії.У цьому конкретному випадку все залежить від того, хто є ініціатором використання як фону рекламного буклета саме цієї фотографії.
Якщо підприємство-виробник за договором самостійно розробляє дизайн буклета і з творчих міркувань вирішило використовувати цю фотографію, то йому і слід вирішувати питання придбання майнових прав на використання цієї фотографії, а якщо клієнт наполягає на використанні саме цієї фотографії, то йому і вирішувати це питання. У будь-якому випадку сторони самі повинні визначитися, хто придбаватиме майнові права на використання фотографії, оскільки це пов’язано з певними витратами і відповідно зі зменшенням (якщо права не придбавати і фотографію не застосовувати як фон) або збільшенням (якщо придбати права) вартості тиражу буклетів.
Нагадаємо, що
фотографічний твір (далі — фотографія) є об’єктом авторського права (п. 1 ч. 1 ст. 433 Цивільного кодексу України (ЦКУ), а первинними суб’єктами авторського права є їх автори, при цьому щодо авторів діє презумпція авторства, тобто автором фотографії вважається фізична особа, зазначена як автор на оригіналі (негатив, електронний файл тощо) або примірнику фотографії, якщо відсутні докази зворотного(ч. 1 ст. 435 ЦКУ).
У автора фотографії
як об’єкта права інтелектуальної власності є як особисті немайнові права (право на визнання автором фотографії; право перешкоджати будь-якому посяганню на фотографію, здатному завдати шкоди честі чи репутації її автора; право вимагати зазначення свого імені у зв’язку з використанням фотографії, якщо це практично можливо; право забороняти зазначення свого імені та вибирати собі псевдонім при використанні фотографії; право на недоторканність фотографії, а також інші права, якщо їх установлено законом — див. ст. 423 і 438 ЦКУ, ст. 14 Закону України «Про авторське право та суміжні права» від 23.12.93 р. № 3792-XII (далі — Закон № 3792), так і майнові права (право на використання фотографії; виключне право дозволяти використання фотографії; право перешкоджати неправомірному використанню фотографії, у тому числі забороняти таке використання, та інші права, установлені законом — див. ст. 440 ЦКУ, ч. 1 ст. 15 Закону № 3792).Інші фізичні та юридичні особи можуть придбати в автора права на фотографію відповідно до договору або закону (
ч. 2 ст. 435 ЦКУ), при цьому передачі (відчуженню) підлягають тільки майнові права.Слід ураховувати, що
фотографія може бути службовим твором, тобто створеною автором при виконанні своїх службових (трудових) обов’язків.Згідно з
ч. 2 ст. 16 Закону № 3792 виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено укладеним між автором та роботодавцем трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором.Слід урахувати, що норми
ЦКУ до майнових прав на службовий твір ставляться дещо інакше. Так, ч. 2 ст. 429 ЦКУ передбачає, що майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівнику і роботодавцю спільно, якщо інше не встановлено договором.Ми вважаємо, що в цьому питанні слід дотримуватися положень
Закону № 3792, оскільки він є спеціальною нормою права, що регулює питання авторського права, проте деякі фахівці вважають, що керуватися потрібно ЦКУ, оскільки його прийнято пізніше ніж Закон № 3792 , він має більшу юридичну силу порівняно із Законом № 3792 і що норми Закону № 3792 не повинні суперечити основним нормам ЦКУ.Автор
(власник авторських прав) може передати (продати) за авторським договором свої майнові права (повністю чи частково) іншій особі, при цьому в договорі зазначаються майнові права, які відчужуються, оскільки не зазначені в договорі майнові права вважаються не переданими (частини 1 і 2 ст. 31 Закону № 3792, ст. 427 ЦКУ).При придбанні прав на використання фотографії, на якій зображено фізичну особу
, також слід отримати її згоду на публічний показ, відтворення та розповсюдження цієї фотографії, проте якщо ця фізична особа позувала автору за плату, то одержувати таку згоду не потрібно (частини 1 і 2 ст. 308 ЦКУ).Георгій Сфінцицкі, юрист
